Прага, 7 жовтня 2003 - У Cтокгольмі оголосили імена нових лауреатів Нобелівської премії в двох галузях: медицина та фізика.
Спершу про нових лауреатів у галузі медицини. Їхні імена у Стокгольмі оголосив секретар Нобелівського комітету Ганс Йорнвалл: "Нобелівська Асамблея Інституту "Каролінска", - сказав він, - вирішила присудити Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини за 2003 рік Полу Лотербуру і Пітеру Менсфілду за відкриття, що стосується магнітно-резонансного відображення".
Зауважу, що Пол Лотербур є американцем, Пітер Менсфілд – британцем.
Магнітно-резонансне відображення ще називають магнітно-резонансною томографією. Це пошарове рентгенографічне дослідження організму людини, зокрема мозку, кісток, суглобів, словом , будь-якої частини нашого тіла. На думку членів Нобелівського комітету, дослідження людського організму не шляхом традиційного хірургічного втручання, а з допомогою томографії, є надзвичайно важливим у галузі діагностики і лікування захворювань.
Лауреатами в галузі фізики стали одразу троє вчених : двоє російських і один американець, а точніше , американець і британець водночас.
Російський фізик Віталій Гінзбург працює в інституті імені Лебедєва Російської Академії наук, його співвітчизник Олексій Абрикосов є співробітником Аргонської національної лабораторії в американському штаті Ілінойс. До речі, третій Нобелівський лауреат у галузі фізики - професор Ентоні Леггет - також працює в штаті Ілінойс, в тамтешньому університеті. Всі троє, мовиться в офіційному прес-релізі Нобелівського комітету, внесли вирішальний внесок у пояснення двох феноменів квантової фізики: надпровідності і надтекучості.
Віталій Гінзбург з приводу присудження йому високої нагороди заявив журналістам: "Я давно махнув рукою і вирішив, що мені не дадуть премії. Повірте мені, що спав я цілком спокійно, не хвилюйтесь за це. Дали премію – дуже добре. Ось і все".
Як зазначив в інтерв"ю для радіо "Свобода" представник британського інституту фізики Пітер Мейн, дослідження саме трьох фізиків дозволили цьогорічним лауреатам в галузі медицини винайти магнітно-резонансну томографію, що зайвий раз підкреслює універсальність науки як такої".
І справді, надпровідні матеріали, якими займаються нові лауреати в галузі фізики, якраз і використовуються в приладах медичної діагностики, таких як магнітні сканери і магнітні резонатори. Вони широко використовуються і в прискорювачах часток у фізичних дослідженнях.
Дані, що пов"язані з надтекучими рідинами, дозволяють глибше проникати у процеси, які відбуваються в матерії в її найнижчому і найбільш упорядкованому стані.
При низьких температурах (декілька градусів вище абсолютного нуля) деякі метали пропускають електричний струм без опору. Такі надпровідні матеріали мають властивість повністю або частково витісняти магнітний потік. Ті з них, які повністю витісняють магнітні потоки, називаються надпровідниками першого роду. Автори їхнього теоретичного обгрунтування ще 1972 року дістали Нобелівську премію. Однак ця теорія виявилась недостатньою для обгрунтування явища надпровідності більшості технічно важливих матеріалів. Ці так звані надпровідники другого роду допускають наявність надпровідності і сильного магнітного поля водночас.
Нові лауреати і змогли теоретично обгрунтувати цей феномен.
І насамкінець таке: цьогорічний розмір Нобелівської премії - 1 мільйон 300 тисяч доларів. Цю суму (окремо в кожній галузі) і поділять між собою нові лауреати.
Спершу про нових лауреатів у галузі медицини. Їхні імена у Стокгольмі оголосив секретар Нобелівського комітету Ганс Йорнвалл: "Нобелівська Асамблея Інституту "Каролінска", - сказав він, - вирішила присудити Нобелівську премію в галузі фізіології або медицини за 2003 рік Полу Лотербуру і Пітеру Менсфілду за відкриття, що стосується магнітно-резонансного відображення".
Зауважу, що Пол Лотербур є американцем, Пітер Менсфілд – британцем.
Магнітно-резонансне відображення ще називають магнітно-резонансною томографією. Це пошарове рентгенографічне дослідження організму людини, зокрема мозку, кісток, суглобів, словом , будь-якої частини нашого тіла. На думку членів Нобелівського комітету, дослідження людського організму не шляхом традиційного хірургічного втручання, а з допомогою томографії, є надзвичайно важливим у галузі діагностики і лікування захворювань.
Лауреатами в галузі фізики стали одразу троє вчених : двоє російських і один американець, а точніше , американець і британець водночас.
Російський фізик Віталій Гінзбург працює в інституті імені Лебедєва Російської Академії наук, його співвітчизник Олексій Абрикосов є співробітником Аргонської національної лабораторії в американському штаті Ілінойс. До речі, третій Нобелівський лауреат у галузі фізики - професор Ентоні Леггет - також працює в штаті Ілінойс, в тамтешньому університеті. Всі троє, мовиться в офіційному прес-релізі Нобелівського комітету, внесли вирішальний внесок у пояснення двох феноменів квантової фізики: надпровідності і надтекучості.
Віталій Гінзбург з приводу присудження йому високої нагороди заявив журналістам: "Я давно махнув рукою і вирішив, що мені не дадуть премії. Повірте мені, що спав я цілком спокійно, не хвилюйтесь за це. Дали премію – дуже добре. Ось і все".
Як зазначив в інтерв"ю для радіо "Свобода" представник британського інституту фізики Пітер Мейн, дослідження саме трьох фізиків дозволили цьогорічним лауреатам в галузі медицини винайти магнітно-резонансну томографію, що зайвий раз підкреслює універсальність науки як такої".
І справді, надпровідні матеріали, якими займаються нові лауреати в галузі фізики, якраз і використовуються в приладах медичної діагностики, таких як магнітні сканери і магнітні резонатори. Вони широко використовуються і в прискорювачах часток у фізичних дослідженнях.
Дані, що пов"язані з надтекучими рідинами, дозволяють глибше проникати у процеси, які відбуваються в матерії в її найнижчому і найбільш упорядкованому стані.
При низьких температурах (декілька градусів вище абсолютного нуля) деякі метали пропускають електричний струм без опору. Такі надпровідні матеріали мають властивість повністю або частково витісняти магнітний потік. Ті з них, які повністю витісняють магнітні потоки, називаються надпровідниками першого роду. Автори їхнього теоретичного обгрунтування ще 1972 року дістали Нобелівську премію. Однак ця теорія виявилась недостатньою для обгрунтування явища надпровідності більшості технічно важливих матеріалів. Ці так звані надпровідники другого роду допускають наявність надпровідності і сильного магнітного поля водночас.
Нові лауреати і змогли теоретично обгрунтувати цей феномен.
І насамкінець таке: цьогорічний розмір Нобелівської премії - 1 мільйон 300 тисяч доларів. Цю суму (окремо в кожній галузі) і поділять між собою нові лауреати.
