Прага, 20 жовтня 2003 – Права Швейцарська Народна Партія отримала найбільше голосів на парламентських виборах, що пройшли у країні протягом вихідних. У нижній палаті парламенту, Національній Раді, що має 200 місць, партія, яка виступає з антиіммігрантських позицій, отримала 55 місць – на 11 більше, ніж раніше. Таким чином швейцарці, які хоча і не є членами Європейського Союзу, підтримали загальну європейську тенденцію на зростання популярності правих, ксенофобних партій. Оглядачі говорять також про поляризацію виборчих симпатій.
Перші результати вчорашнього голосування свідчать про те, що Швейцарська Народна Партія отримала найбільшу підтримку виборців. Вона, як ми згадали, здобула 55 місць і випередила традиційно панівну Соціал-Демократичну Партію, яка на виборах додала до своїх лав лише одного депутата. Таким чином соціал-демократи посіли друге місце із 52 мандатами. Нових бійців у парламенті здобули і швейцарські «зелені», а от центристів коментатори однозначно записали до списку тих, хто програли.
На думку оглядача швейцарської радіостанції DRS Макса Акерманна, у цих виборах йдеться не стільки про поправіння електорату, скільки про поляризацію: «Якщо придивитися уважніше, це є настільки ж зсув вправо, як і вліво. Йдеться про поляризацію швейцарського суспільства. Гадаю, було б правильно сказати, що програли центристи – християнські демократи та ліберали. А переможці - з одного боку праві, а з іншого – соціалісти».
Швейцарська Народна Партія, чиїм лідером є промисловець-мільярдер Кристоф Блохер, збудувала свою виборчу кампанію на темі загрози країні з боку іммігрантів. «Ми відчуваємо, що упродовж останніх кількох років керівництво пана Блохера додало партії чіткої візії, бачення, що його поділяє багато виборців», - сказав речник партії Жак Паґан. В одній із франкомовних газет партія замовила рекламні оголошення на цілу сторінку, в яких стверджувала причетність до мафії певних закордонних етнічних груп. Кампанія була настільки брутальною, що навіть Управління Верховного Комісара у справах біженців, що має штаб-квартиру в Женеві, виступив із публічними протестами.
Швейцарія, одна з найбагатших країн світу, має також і один з найвищих показників іноземців на душу населення. Йдеться про майже 20% населення, наголошує швейцарський коментатор. Макс Аккерман говорить, що у деяких місцевостях уже не побачити швейцарських дітей у школі, та й швейцарців взагалі. А ворожість суспільства націлена не так проти справжніх біженців чи так званих ґастарбайтерів, як проти нелегалів, які використовують щедру систему соціальної підтримки.
Одне з питань, яке зараз хвилює оглядачів,що станеться з урядом. Швейцарці мають унікальний спосіб керівництва країною. За угодою, підписаною ще 1959 року, правлячий кабінет складається з усіх чотирьох головних партій: правих, лівих і центристів. Раніше Народна партія мала в уряді одне місце, а соціал-демократи, ліберали та християнські демократи по два. Після виборів Народна партія вимагає для себе також два місця. Це може не здаватися великим потрясінням, але не для Швейцарії, де склад уряду може змінитися вперше за більш,ніж 40 років.
Перші результати вчорашнього голосування свідчать про те, що Швейцарська Народна Партія отримала найбільшу підтримку виборців. Вона, як ми згадали, здобула 55 місць і випередила традиційно панівну Соціал-Демократичну Партію, яка на виборах додала до своїх лав лише одного депутата. Таким чином соціал-демократи посіли друге місце із 52 мандатами. Нових бійців у парламенті здобули і швейцарські «зелені», а от центристів коментатори однозначно записали до списку тих, хто програли.
На думку оглядача швейцарської радіостанції DRS Макса Акерманна, у цих виборах йдеться не стільки про поправіння електорату, скільки про поляризацію: «Якщо придивитися уважніше, це є настільки ж зсув вправо, як і вліво. Йдеться про поляризацію швейцарського суспільства. Гадаю, було б правильно сказати, що програли центристи – християнські демократи та ліберали. А переможці - з одного боку праві, а з іншого – соціалісти».
Швейцарська Народна Партія, чиїм лідером є промисловець-мільярдер Кристоф Блохер, збудувала свою виборчу кампанію на темі загрози країні з боку іммігрантів. «Ми відчуваємо, що упродовж останніх кількох років керівництво пана Блохера додало партії чіткої візії, бачення, що його поділяє багато виборців», - сказав речник партії Жак Паґан. В одній із франкомовних газет партія замовила рекламні оголошення на цілу сторінку, в яких стверджувала причетність до мафії певних закордонних етнічних груп. Кампанія була настільки брутальною, що навіть Управління Верховного Комісара у справах біженців, що має штаб-квартиру в Женеві, виступив із публічними протестами.
Швейцарія, одна з найбагатших країн світу, має також і один з найвищих показників іноземців на душу населення. Йдеться про майже 20% населення, наголошує швейцарський коментатор. Макс Аккерман говорить, що у деяких місцевостях уже не побачити швейцарських дітей у школі, та й швейцарців взагалі. А ворожість суспільства націлена не так проти справжніх біженців чи так званих ґастарбайтерів, як проти нелегалів, які використовують щедру систему соціальної підтримки.
Одне з питань, яке зараз хвилює оглядачів,що станеться з урядом. Швейцарці мають унікальний спосіб керівництва країною. За угодою, підписаною ще 1959 року, правлячий кабінет складається з усіх чотирьох головних партій: правих, лівих і центристів. Раніше Народна партія мала в уряді одне місце, а соціал-демократи, ліберали та християнські демократи по два. Після виборів Народна партія вимагає для себе також два місця. Це може не здаватися великим потрясінням, але не для Швейцарії, де склад уряду може змінитися вперше за більш,ніж 40 років.
