Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:16

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Київ, 6 листопада 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк, за режисерським пультом Наталія Антоненко. Вітаю вас, шановні слухачі!

Сьогодні у програмі ви почуєте:

Володимир Притула

...досі невідомо, на якій підставі Олексій Нечаєв уже другий тиждень перебуває за гратами...

Василь Соколенко

...вже майже півроку власний кореспондент УНІАН в Луганській області намагається відстояти свої професійні права, порушені працівниками Феміди...

Галина Терещук

...відтак, пані Марія Костельна оскаржуватиме суму боргу розміром 4 тисячі гривень у суді, а також поведінку у її помешканні судовиконавця...

Тарас Марусик

Перший позов про придбання неякісного автомобіля Наталя Семенко подала ще в 2000 році, але, не зважаючи на численні експертизи, які підтверджували, що продавець порушив її права, міський суд Білої Церкви підтримав Товариство “Деу-моторз. ко”.

Надія Шерстюк

Міський голова Алушти Олексій Нечаєв, якого співробітники Генеральної прокуратури України звинуватили у привласненні чужого майна на суму 1 мільйон 800 тисяч гривень, наразі перебуває у симферопольському слідчому ізоляторі. Він оголосив голодування. Про це журналістам повідомили його адвокати. Вони стверджують, що алуштинський мер перебуває в ув’язненні без рішення суду. Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Мер Алушти Олексій Нечаєв, який перебуває в ізоляторі тимчасового утримання Симферополя, вимагає доставити його в суд. За словами адвоката Нечаєва Олександра Лісового, заарештований мер направив до Печерського місцевого суду міста Києва, за рішенням якого, нібито, він і був взятий під варту, листа, в якому вимагав доставити його в суд для розгляду відповідного подання Генпрокуратури України. Цитую: "Мене затримано у Симферополі, і понад 10 діб без суду я перебуваю під вартою", – пише Олексій Нечаєв. Однак Печерський суд Києва, за словами адвоката, відмовився прийняти цього листа, оскільки справи Олексія Нечаєва, як виявилося, там немає.

У зв''язку з цим, Олександр Лісовий уже направив до Європейського суду позов, в якому оскаржив затримання свого підзахисного (цитую) "без розумних, достатніх і пропорційних" підстав.

За підсумками роботи в Криму працівників Генпрокуратури України наприкінці вересня–початку жовтня цього року, мера Алушти звинуватили у службовій фальсифікації. Тоді були затримані також мери Алупки, Симеїза, Партеніта, головний архітектор Ялти, було порушено кримінальну справу проти ялтинського міського голови Сергія Брайка.

Оскільки Олексій Нечаєв перебував у лікарні, то його затримали не одразу, але як тільки мер залишив лікарняну палату, його взяли під варту в Симферополі, куди той прибув для слухання його справи у місцевому суді. При цьому постанови про арешт Олексію Нечаєву не показали. За словами адвоката, колишнього полковника СБУ зараз тримають у п’ятимісній камері разом з іншими кримінальними злочинцями. Крім того, стан здоров’я заарештованого мера серйозно погіршився. Олександр Лісовий вважає, що таким чином порушуються найелементарніші права його підзахисного.

Тим часом Прокуратура Криму відмовляється від будь-яких коментарів на цю тему. Днями на захист заарештованих мерів виступила Асоціація органів місцевого самоврядування АРК, хоч вона мотивувала своє звернення „необхідністю збереження в автономії політичної стабільності”.

Але як би там не було, досі не відомо, на якій підставі Олексій Нечаєв уже другий тиждень перебуває за гратами.

Надія Шерстюк

У Луганську відбувся суд, на якому власний кореспондент української незалежної інформаційної агенції УНІАН у Луганській області опротестувала рішення прокуратури. Луганська міська прокуратура відмовила їй у порушенні кримінальної справи проти одного із суддів Жовтневого району Луганська. Суддя заборонив журналістці користуватися диктофоном під час судового процесу і за допомогою охорони намагався вивести її з залу засідань. Подробиці конфлікту – від Василя Соколенка.

Василь Соколенко

Вже майже півроку власний кореспондент УНІАН в Луганській області Людмила Соколенко намагається відстояти свої професійні права, порушені працівниками Феміди. 6 травня під час засідання Жовтневого районного суду міста Луганська суддя Анатолій Ковальов не дозволив журналістці користуватися диктофоном і наказав їй залишити зал. Він не звернув уваги на попередження власного кореспондента про те, що порушує закон. І з допомогою охорони спробував її вивести навіть із залу засідань. Це при тому, що засідання суду було відкритим, а на початку судового процесу журналістка попередила суддю про те, що відвідуватиме засідання. До речі, тоді суддя ніяких заперечень не висловлював і ніяких постанов про можливість використання диктофону не ухвалював.

Відразу після інциденту в залі засідань представник мас-медіа звернулася до прокуратури зі скаргою, в якій наполягала порушити карну справу проти судді Ковальова за ст. 171 Карного кодексу України. Прокуратура Жовтневого району міста Луганська розглянула цю заяву, але задовольнити її відмовила і мотивувала це тим, що в діях судді немає складу злочину. Ось що з цього приводу говорить сама журналістка:

Людмила Соколенко

Я оскаржила постанову слідчої прокуратури Жовтневого району Тробнікова. Він відмовив у порушенні кримінальної справи щодо судді Ковальова. Слідчий прокуратури, мотивуючи свою відмову, послався на статтю Процесуального закону, згідно якої я, журналістка, нібито мала заявляти клопотання до суду про використання диктофону. А це стосується лише учасників процесу, до яких я не належу.

Василь Соколенко

Суд взяв до уваги протести власного кореспондента і оскаржив постанову прокуратури, яка тепер повинна ще раз вивчити всі обставини інциденту.

Слід зауважити, що стало традицією, що представники влади за своїм бажанням і у порушення закону забороняють журналістам брати участь навіть у прес-конференціях. А переслідування редакцій тих ЗМІ, які посміли піддати критиці дії можновладців взагалі стали нормою. Як приклад, судова тяганина, пов’язана із газетою “Ракурс”, номери якої за рішенням суду були вилучені ще до початку їх друкування.

Надія Шерстюк

Майже 200 житлових будинків у Львівській області і досі не опалюються. Як заявляють керівники “Львівтеплоенерго”, основною причиною того, що у помешканнях галичан не включається опалення, є низький рівень розрахунків населення за комунальні послуги.

Наразі у львівських судах розглядаються майже 8 тисяч позовів на суму 5 мільйонів гривень від міських комунальних підприємств (колишніх ЖЕКів) до мешканців міста, які заборгували за послуги “Львівтеплоенерго”. Понад 4 тисячі справ суд розглянув, і у такий спосіб вдалося повернути державі 1 мільйон гривень боргу.

Втім, відомі й інші випадки, коли львів’яни не мають заборгованості, а їм не подають тепла, або ж судовиконавці розмовляють із людьми не вельми ввічливо. Про один із таких випадків розповідає Галина Терещук.

Галина Терещук

У родини Костельних шість місяців тому народились близнюки, а ще у них є двоє дітей дошкільного віку. Мешкає сім’я у багатоповерховому будинку.

Не так давно вона отримала повідомлення про необхідність сплатити борг за теплопостачання 680 гривень. Цю суму було сплачено. Пані Марія Костельна звернулась у міське комунальне підприємство, де їй надали довідку про те, що у неї немає заборгованості.

Однак невдовзі у помешкання Костельних прийшов судовиконавець Сихівського управління юстиції пан Гошков. Він показав рішення суду про необхідність стягнути з власників помешкання 4 тисячі гривень заборгованості перед “Львівтеплоенерго”, за який період часу він не пояснив. На довідку міського комунального підприємства, яка підтвердила, що боргу у родини немає, він не прореагував, але вимагав її віддати йому.

Костельних не лише вразила, але й обурила хамська поведінка судовиконавця у їхньому помешканні.. Послухайте Марію Костельну.

Марія Костельна

Гошков завітав до нас додому і досить непристойним тоном почав говорити, що він мене з 4-ма дітьми виселить, що будуть описувати все майно, не розібравшись в тому, що в мене є довідка про те, що в мене немає боргів. Коли ми йому показали довідку, то на це почули, що нічого вона ще не означає, що будемо розбиратися. В принципі, дуже обурило це хамство.

Галина Терещук

Відтак, пані Марія Костельна оскаржуватиме суму боргу розміром 4 тисячі гривень у суді, а також поведінку у її помешканні судовиконавця. Вона каже, що сьогодні людину в державі мають за ніщо. Втім у багатьох комунально-бюрократичних конфліктах винні справжні боржники, а й самі комунальні служби та “Львівтеплоенерго”, який і звертається у суди з позовами до міщан. Тільки комунгоспи займаються свіжими боргами за період з жовтня 2002 року, а “Львівтеплоенерго” намагається вибити через суд гроші з тих, хто заборгував йому за послуги до жовтня 2002 року.

Втім, керівництво “Львівтеплоенерго” зізнаються, що судові рішення аж ніяк не сприяють проплаті грошей населенням.

Плутанина викликана і тим, що міські комунальні підприємства повідомляють про боржників по телефону, плутаючи номери будинків, квартир. Відтак, згодом з’ясовується, що через суд притягують до відповідальності невинних громадян, що справно проплачують комунальні послуги.

Для прикладу, депутат міськради Іван Рудницький обійшов усі помешкання будинку, у якому він проживає і з’ясував, що його сусіди сплатили за усі послуги теплоенерго. Втім у будинок донедавна не подавали тепло, а довший час висіло оголошення про велику суму заборгованості.

Надія Шерстюк

На черзі - наша постійна рубрика “Голос скривджених”. Радіо “Свобода” вже розповідало про мешканку Білої Церкви, що на Київщині, Наталю Семенко, котра майже три роки судиться з організацією – Товариством з обмеженою відповідальністю “Деу-моторз. ко”, котре юридично вже не існує.

Річ у тім, що за період численних судових розглядів “Деу-моторз. ко” передала свої права закритому акціонерному товаристві “Запорізький автомобілебудівний завод”. Наталя Семенко побувала у київській студії “Свободи”, де з нею розмовляв мій колега Тарас Марусик.

Тарас Марусик

Перший позов про придбання неякісного автомобіля Наталя Семенко подала ще в 2000 році, але, не зважаючи на численні експертизи, які підтверджували, що продавець порушив її права, міський суд Білої Церкви підтримав Товариство з обмеженою відповідальністю “Деу-моторз. ко”.

Наталю Семенко це не зупинило, і в 2001 році вона подала інший позов про порушення її права на достовірну інформацію про придбаний товар.

Говорить Наталя Семенко.

Наталя Семенко

Повністю була відсутня інформація про дату виготовлення товару. Мені продавали новий автомобіль, але, як з’ясувалося потім, цей автомобіль не був новий – автомобіль був випущений 1,5 року назад. Доведена інформація про представника товаровиробника на території України.

До кого я можу звернутися в разі, якщо виникнуть якісь проблеми в процесі використання даного автомобіля або в разі придбати якісь запасні частини до нього? Мені не була доведена інформація про гарантійний термін на цей автомобіль, про строки експлуатації даного автомобіля. Це є порушення з боку продавця.

Тарас Марусик

На цей раз Білоцерківський суд став на бік позивачки, причому задовольнив і моральну, і матеріальну шкоду, завдану Наталі Семенко.

Забігаючи на перед, скажу, що їй встигли відшкодувати лише вартість купленого автомобіля, тобто матеріальну шкоду. А з моральною не вийшло, оскільки відповідач “Деу-моторз. ко” зняв усі гроші зі свого рахунку, а пізніше і зовсім перестав існувати.

Але до цього продавець авто почав процес оскарження. В серпні 2001 року ТОВ “Деу-моторз. ко” подав скаргу до Київського обласного апеляційного суду. Розглянувши її, суд дійшов висновку, що скарга не відповідає вимогам цивільно-процесуального кодексу. Коли призначений для усунення недоліків термін збіг, суддя ухвалив вважати апеляційну скаргу неподаною.

Здається, справедливість перемогла. Але компанія “Деу-моторз. ко” ще тричі подавали аналогічні позови, які не відповідали вимогам Цивільно-процесуального кодексу. І лише після зовнішнього тиску була прийнята, всупереч чинному законові, ухвала на користь відповідача.

Тоді Наталя Семенко у серпні 2002 року звернулася до Верховного Суду України і виграла його у серпні 2003 року. Але 24 жовтня цього року з цим верховним вердиктом не погодився той самий Апеляційний суд Київської області.

Вичерпавши свої можливості, Наталя Семенко звернулася через Інтернет до Президента України.

Наталя Семенко

Шановний Леоніде Даниловичу, Ви є Гарантом прав громадян України. Я – пересічна громадянка. Я звертаюся до Вас і прошу у Вас допомоги. Будь ласка, вивчіть цю ситуацію, допоможіть мені захистити свої права. А те, що підстави порушення прав є, це є заключення Державного інституту судових експертиз, Держстандарту України, це є підтримка Київського міського комітету захисту прав споживачів, це є три роки доказів.

Якби в мене підстав не було б, то не було б такої жорстокої боротьби, яка існує між мною і автомобільним магнатом “Деу-моторз. ко”, який на сьогоднішній день вже просто не існує.

Тарас Марусик

Це була мешканка Білої Церкви Наталя Семенко.

Надія Шерстюк

На цьому програму “Права людини: українська реальність” ми завершуємо. Її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагала у київській студії Наталія Антоненко. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG