Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:42

“Права людини”


Надія Шерстюк “Права людини”

Київ, 30 грудня 2003 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”.

Рік, що минає, 2003-й, яким він був для українського правозахисту? Плюси, мінуси, здобутки, прорахунки цього року у правозахисній сфері. Про них говоритимуть наші кореспонденти з Києва, Симферополя, Львова, Луганська, а також представники влади, журналісти, юристи і правозахисники з різних регіонів України. До них приєднується співачка Віка Врадій. З київської студії програму веде Надія Шерстюк, зі мною працює Артем Мостовий. Ми вас вітаємо, шановні слухачі.

Жодних покращень у сфері дотримання прав людини в Автономій Республіці Крим за рік, що минає, не відбулося. Таку думку висловили більшість експертів і фахівців, які займаються в автономії проблемами прав людини. На їхню думку, загальна ситуація в Криму відповідає рівню дотримання прав людини загалом в Україні, але має свої певні відмінності. Про них розповідає Володимир Притула.

Володимир Притула

Торік уперше з комплексною перевіркою дотримання прав людини в Криму побувала Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова. За її словами, більшість скарг і звернень кримчан до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини пов’язані із судовим захистом і дотриманням їхніх соціально-економічних прав.

Пані Карпачова, за підсумками комплексного моніторингу дотримання прав і свобод громадян в АРК і Севастополі, внесла подання главі кримського уряду, мерам Симферополя, Керчі і Севастополя, де запропонувала вжити низку оперативних заходів для відновлення прав мешканців півострова на житло, освіту, охорону здоров''я, безпечне навколишнє середовище і соціальний захист.

Відомий кримський журналіст і політолог Микола Семена коментує загальний стан дотримання в Криму прав людини, який, на його думку, за останній рік не змінився.

Микола Семена

Ситуація з правами людини в Криму знаходиться приблизно в такому ж самому стані, як і по всій Україні. Тут теж нехтують правами журналістів, тут теж відмічають випадки катування у відділках міліції.

Володимир Притула

Водночас Микола Семена каже, що Крим має свої відмінності від інших регіонів України.

Микола Семена

Перша з них стосується прав кримськотатарського народу, який повертається до Криму. Вони поставлені в нерівні умови з отриманням землі.

Друга особливість полягає в тому, що тут порушуються етнокультурні права українців, зокрема із більше, ніж 500 шкіл освіту українською мовою можуть отримати українці лише в 3-х чи 4-х школах.

З іншого боку, на підтримку російськомовних ЗМІ ВР виділила 1 мільйон гривень, на підтримку кримськотатарської преси 100 тисяч гривень, а не виділено жодної копійки для підтримки україномовної преси в Криму.

Віка Врадій (співає)

Кричу “Ганьба!”, але моє волання не долітає до престолу...

Надія Шерстюк

Це був кримський політолог і журналіст Микола Семена і коротка музична емоційна репліка від Віки Врадій.

А кримський кореспондент Володимир Притула продовжує далі про дотримання прав людини у Криму в 2003 році. Прошу, Володимире.

Володимир Притула

Заступник голови Асоціації “Екологія і мир” Юрій Комов каже, що ситуація з дотриманням права кримчан на чисте довкілля у 2003 році значно погіршилася.

Юрій Комов

Минулий рік дав старт брутальним порушенням прав людини на чисте довкілля. У Симферополі це дії фірми “Професіонал”, яка веде будівництво у зеленій зон, це міське звалище, яке труїть понад 30 тисяч осіб. Це практично захоплення відомого Нікітського ботанічного саду з вилученням від нього на забудову 7 гектарів землі, це і спроба ліквідувати Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. Фактично це знищення цього кліматичного курорту, єдиного для України.

Володимир Притула

Заявив заступник голови кримської Асоціації “Екологія і мир” Юрій Комов.

Чимало проблем виникало цього року і в журналістів. Щонайменше двох з них побили невідомі; редактор і видавець газети “Євпаторійская нєдєля” і досі перебуває під слідством за підозрою в організації невдалого замаху на життя депутата кримського парламенту; продовжувався тиск на цілу низку регіональних газет: “Бахчисарайський вісник”, “Кримську світлицю”, “Алубіку”, “Керч – ето ми” та інші видання.

Розповідає юрист Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.

Арсен Османов

Я вважаю, що 2003 рік для журналістів був таким же важким, як і всі минулі роки. І цього року били журналістів, як і раніше, журналісти перебувають під слідством, крім того, їм обмежували доступ до інформації і до місця подій.

Єдине позитивне зрушення – журналісти все активніше самоорганізовуються для захисту своїх прав і права суспільства на вільне отримання інформації. Приклад цьому – створення в Криму незалежної медіа-профспілки, яка захищатиме права журналістів, у тому числі і соціальні. А у всьому іншому ситуація не змінилася, вона, на мою думку залишається негативною стосовно свободи слова в Криму.

Володимир Притула

Вважає юрист Комітету з моніторингу свободи преси в Криму Арсен Османов.

Надія Шерстюк

Це був Володимир Притула, який змалював ситуацію із захистом прав людини у Криму. Одним з найболючіших моментів у сфері захисту прав людини в АРК залишається свобода слова і права журналістів.

Аналогічні проблеми існують не лише на кримському півострові, але у Галичині. Про це, зокрема, мовиться у матеріалі моєї львівської колеги Галини Терещук.

Галина Терещук

Якби мені випала нагода змалювати дотримання прав людини за допомогою пензля і фарб, то я вибрала б кілька невеселих кольорів.

Чорний символізував би судові справи, які упродовж року були довкола “Львівської газети”. Події розгортались у двох судах Львова: Сихівському та Личаківському, з одним і тим самим адвокатом, який захищав інтереси податківців та керівника Західної регіональної митниці. Сихівський місцевий суд Львова відмовив “Львівській газеті” в задоволенні її позову до начальника Державної податкової адміністрації у Львівській області Сергія Медведчука. Часопис вимагав від пана Медведчука публічно спростувати оприлюднену ним заяву на прес-конференції, що газета завжди була збитковою.

У Личаківському місцевому суді за головування судді Анатолія Горецького “Львівська газета” програла справу за позовом начальника Західної регіональної митниці Тараса Козака, депутата облради від провладної фракції, котрий звинуватив часопис в розповсюдженні неправдивої інформації.

Газета дослівно переклала і передрукувала статтю із польського щоденника “Rzeczpospolita” “Податками по опозиції”.

Голова суду Анатолій Горецький відкинув усі клопотання редакції, закон “Про друковані засоби масової інформації”, який передбачає, що “редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього”.

Віка Врадій (співає)

Кричу “Ганьба!”, але моє волання не долітає до престолу...

Галина Терещук

Львівські журналісти говорять про дотримання прав людини в Україні і на Львівщині, зокрема.

Журналіст

Наші законодавці хочуть позбавити мене, як і мільйони громадян України, права обирати свого Президента. Це робиться цинічно і демонстративно.

Журналістка

Я можу сказати, які в нашій українській державі є обов’язки. Щодо прав – складно говорити. На папері ми маємо дуже багато прав, але переважно вони не дотримуються.

Журналістка 2

На мою думку, якщо говорити про глобальні речі, то все ж таки не дотримуються прав людини в судах.

Галина Терещук

Які права людини порушуються найчастіше і в регіоні, і Україні говорить міський голова Львова Любомир Буняк.

Любомир Буняк

Людина пішла щось купити і їй продали поганий продукт. Порушені права? Порушені. Вона заплатила, взяла квиток в трамваї, сіла, а трамвай далі не поїхав. Порушені права? Порушені. Хотіла щось сказала, а їй кажуть: “Не можна”. Це теж права і свободи людини, значить, це дуже широке поняття.

Галина Терещук

Якщо скористатися б фарбою брудно-зеленою, то нею можна було б розповісти про те як виживають львівські вчителі. Вони були позбавлені права на зарплату, а віце-прем’єр України Микола Азаров обізвав їх крикунами і звинуватив місцеву владу у тому, що вона не має жорсткої позиції щодо освітян.

Лишень зауважу, що педагоги із великим стажем роботи отримують 200-230 гривень, стільки ж отримують у школі прибиральниці.

Віка Врадій (співає)

Кричу “Ганьба!”, але моє волання не долітає до престолу. Була одна – тепер нас тисячі і стали в коло...

Надія Шерстюк

Від стану з правами людини на Львівщині, який наша кореспондентка Галина Терещук змалювала у мінорних темних кольорах, переходимо до ситуації на Донбасі.

Голова Луганського Комітету захисту конституційних прав громадян Микола Козирєв так оцінив рік, що минає:

Микола Козирєв

Права звичайного громадянина в Україні все важче захистити. Чому? Це можна показати на прикладі долі деяких людей. На Луганщині найбільш знаковим свідченням того, як працюють правозахисні органи, котрі повинні захищати права людини, була справа Фельдмана. Вона залишиться в підручниках юриспруденції і колись її вивчатимуть студенти. Ця справа залишиться ганебною плямою на нашому правосудді, в тому числі і на Луганському філіалі української Феміди. Людину засудили на 9 років ні за що, не маючи навіть події злочину.

Надія Шерстюк

Зазначив Микола Козирєв, голова Луганського Комітету захисту конституційних прав громадян.

Далі продовжує наш луганський кореспондент Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Зараз Луганський правозахисний комітет займається справою О.Ковальової, сільської правозахисниці, у якої невідомі зловмисники спалили хату тільки за те, що вона заступалася за своїх односельчан.

Окрім цього Комітет наполягає, а прокуратура й досі відмовляється порушити карну справу проти працівників міліції, які катували священика з міста Петровське. І подібних справ на Луганщині дуже багато.

Микола Козирєв

Ми особливо в останні 2-3 роки проходимо шлях деградації правової системи в цілому.

Василь Соколенко

Прості люди теж зневірюються у правозахисній функції держави. На запитання, чи поліпшилася ситуація з правами людини у цьому році, вони відповіли:

Респондент 1

Я вважаю, що не поліпшилася. Проста людина зовсім беззахисна.

Респондент 2

Я думаю, що прав у людини стало тільки менше, але й ті не дотримуються.

Респондент 3

Найбільш не виконуються соціально-економічні права, зокрема право на достатній життєвий рівень.

Респондент 4

Неодноразовим порушенням прав людини.

Респондент 5

Шахтарів, які там голодують.

Шахтарі (вигуки)

Шахтарям зарплату! Шахтарям роботу! Шахтарям зарплату!

Віка Врадій (співає)

Кричу “Ганьба!”, але моє волання не долітає до престолу...

Надія Шерстюк

Це був Василь Соколенко з підсумку року, що минає, на Луганщині.

Попередні підсумки процесу політичної реформи, які продемонструвала у цьому році Верховна Рада, свідчать про нетривкість позицій демократії в Україні. І на тлі корупції та порушення людських прав українська дійсність виглядає песимістичною. Принаймні, так стверджували фахівці, з якими спілкувалася наша київська кореспондентка Богдана Костюк.

Богдана Костюк

“Справжні демократичні зміни в Україні неможливі, допоки правозахисна і судова системи не захищатимуть права громадян,” - стверджує правник Тетяна Яблонська.

Тетяна Яблонська

Головним правоохоронцем в країні має бути суд. Суд має поставити питання про виновність чи невиновність людини, або дати можливість людині отримати справедливе судове рішення, якщо це стосується цивільної справи.

На жаль, в нашій країні суди ще не є незалежними. Залишається телефонне право. Державні чиновники, які наділені якоюсь владою, телефонують прямо в суд і домагаються отримати, тиснувши на суд, рішення, які їм треба протягнути.

Що стосується кримінальних справ, то вони як були жахливими 10 років тому, так і продовжують бути жахливими. Йдеться про те, що правоохоронці (я маю на увазі міліцію, прокуратуру) за поставленим завданням мають відкрити всі злочини, які відбуваються кримінальні в державі.

Не маючи технічних засобів, у нас таке викриття кримінальних злочинів, складає до 80%. Даруйте, в розвинених країнах ця цифра сягає тільки 40%. Тобто в нас правоохоронці часто-густо призначають так званих злочинців в будь-який спосіб вибивання доказів по справі.

Віка Врадій (співає)

Кричу “Ганьба!”, але моє волання не долітає до престолу...

Богдана Костюк

З Тетяною Яблонською згоден і голова дарницької організації міжнародного правозахисного товариства Василь Степаненко.

Василь Степаненко

Найтиповіша проблема – це діяльність судів і окремих суддів, які сьогодні, як правило, не підкоряються ніякому закону. Звичайно, що є проблема оскарження дій посадових осіб та органів влади. Це також, як правило, судді, які не хочуть допускати справу навіть до розгляду.

Богдана Костюк

А пересічні кияни на запитання, чи захищає влада їхні права, дають негативну відповідь.

Респондент 1

Де вони там захищають? Нічого вони не захищають.

Респондент 2

Вони самі себе захищають, і все.

Респондент 3

Якщо ми самі не будемо турбуватися про себе, вона нам нічого не доможе. Але коли настійливо дуже вимагати від неї, то можна чогось і добитися, можливо.

Надія Шерстюк

Це була програма “Права людини: українська реальність”, остання у цьому році. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Я вітаю вас з Новим роком і бажаю не втрачати здорового глузду і бути у доброму гуморі! Веселих свят!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG