Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:44

2004 - рік космічний і рік земний. Що він несе Україні?


Василь Зілгалов Ярослав Яцків - доктор фізико-математичних наук, академік НАНУ, автор, співавтор близько 200 наукових праць в галузі астрономії, дослідження космічного простору (мала планета №2728 носить ім’я “Яцків”); Леонід Каденюк - перший український космонавт, генерал-майор.

Київ-Прага, 2 січня 2003 року.

Василь Зілгалов

Доброго вечора, шановні слухачі!

З Новим роком Вас і з наступаючим Різдвом Христовим!

У прямому ефірі в ці дні святкові “Вечірня Свобода”, як завжди в цей час. У Празі ведучий Василь Зілгалов, а в київські студії радіо “Свобода” наші шановні гості: доктор фізико-математичних наук, академік НАНУ, автор, співавтор близько 200 наукових праць в галузі астрономії, дослідження космічного простору, лауреат премії Рене Декарта Європейської комісії в 2003-му році Ярослав Степанович Яцків (мала планета №2728 носить ім’я “Яцків”); український космонавт, який був у космосі у складі екіпажу американського корабля “Спейс Шаттл Коламбія” в 1997 році, генерал-майор Леонід Костянтинович Каденюк.

Я нагадую слухачам телефон у нашій київській студії, куди можна телефонувати і ставити свої запитання до наших гостей: 490-29-05, код Києва - 044.

Колись я прочитав, пане Каденюк, що ми, люди земні, десь на 60% (якщо не більше) складаємося з космічного пилу. Тобто із тієї прапраречовини, з якої колись виник Всесвіт, тобто фактично ми, люди, є діти Всесвіту, складова частина Всесвіту. Деякі філософи в давні часи, в Китаї, в Древній Греції казали, що космос так само живий, як людина, що космос і дихає, і живе, і має своє серце, що це живий організм. Ви єдиний українець фактично, який побував у космосі, мали можливість ближче подивитися на цей живий організм. Чи насправді космос живий? Як Вам це виявляється, як Вам це виявлялося, коли Ви були на космічній орбіті? | Леонід Каденюк

По-перше, я хотів би всіх привітати, користуючись нагодою, з Новим 2004-м роком. Побажати всім міцного здоров’я, космічного здоров’я, щастя, успіхів в усьому, а також терпіння і віри, віри в краще майбутнє.

А відносно Вашого питання я хотів би сказати, що дійсно, коли я побував у космосі, то через 2-3 дні, коли я, так би мовити, увійшов в цей стан невагомості, якась внутрішня сила мені підказала про те, що ніби колись я вже був у цьому стані, стані невагомості.

Коли я почав аналізувати, чому саме мені така думка прийшла в голову, що саме мені підказало цю думку, то перша відповідь, яка мені прийшла, - це те, що я багато літав на літаках-винищувачах, і саме цей відрив від Землі, можливо, одна із причин, яка підказала мені, що люди прилетіли на Землю із космосу.

Але була ще така думка, що десь в глибинах пам’яті моєї, в глибинах людської пам’яті (я маю на увазі не тільки себе як особу, як людину, а взагалі в людську пам’ять) десь записана ця інформація, що людина прилетіла із космосу. І якщо прочитати цю інформацію (я впевнений в тому, що цю інформацію можна буде прочитати), то можна буде дізнатися, коли саме людина прилетіла із космосу.

А відносно того, що все живе... Так, все живе, все рухається. У космосі, у Всесвіті немає нічого, щоб стояло на одному місці. Все має рух, все рухається: зірки рухаються, планети рухаються.

Причому нашими вченими-астрономами, й не тільки нашими, а й давніми вченими-астрономами розраховані і швидкості, з якими рухаються планети. До речі, наша планета Земля рухається 30 кілометрів за секунду навколо Сонця. Зірки (а наше Сонце – це також зірка) рухаються зі швидкістю декілька десятків, навіть сотні кілометрів у секунду. Тобто, все знаходиться в космосі в русі, нічого немає постійного, ніщо не стоїть на одному місці.

А взагалі це надзвичайно цікава тема. Сама астрономія – це наука дуже цікава. Це одна із стародавніх наук, наука, якою займалися люди досить давно. Особливо бурхливий розвиток вона отримала, коли люди почали займатися мореплавством, потім в останні часи, в останні століття, особливо в 20 столітті, коли почали літати на літаках, літати в космос. Без астрономії тут не обійтися...

Василь Зілгалов

Пане Каденюк, вибачте, що перебиваю Вас. Але я хочу Вам поставити таке запитання. Коли Ви говорили про космос, то я бачив, що Ви закохані в космос. Космос – це є прекрасне, незбагненне, складне. Земля є складовою частиною космосу. З давніх-давен люди думали про те, хто ж це все створив, як виникло це все. Одні кажуть: “Бог”. Інші кажуть: “Це природа”. Як Ви вважаєте, як Ви думаєте? Як Ви дивитеся на все це?

Леонід Каденюк

Треба сказати, що саме слово “космос” означає “порядок”, тобто у Всесвіті все має свій порядок. Дійсно, той порядок, який утворився в космосі, у Всесвіті, він не міг бути утворений просто так. Я думаю, що все-таки є якась сила, яка брала участь у створенні цього порядку. Я вірю в те, що така сила є.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Каденюк.

Пане Яцків, я знаю, що Ви працюєте над проблемами стандартів часу і частот і нарікаєте, що у нас, в Україні, поки що з цим проблеми.

Ярослав Яцків

Не зовсім нарікаю, але цивілізована держава повинна мати цивілізовану службу часу і талонних частот, і все інше. Ви знаєте, що зараз вимоги до цього надзвичайно великі.

Василь Зілгалов

Ми згадували про Декарта. Я хочу нагадати, що колись Декарт сказав таке:

“Немає більшого щастя, як вільно розпоряджатися своїми власними бажаннями”. Чи Ви щасливі по Декарту, пане Яцків?

Ярослав Яцків

Так, я щасливий тому, що це перш за все дуже велика і престижна премія і такого славного імені, як французький філософ, науковець, фізик, астроном Рене Декарт.

І робота, якою традиційно ми займались в головній астрономічній обсерваторії НАУ, - дослідження орієнтації осі обертання Землі у просторі.

І ще в 1977 році ми розпочали аналіз цієї проблеми, згодом до неї підключилась велика група закордонних науковців. І нарешті, десь так в середині 90-тих років була сформована спеціальна робоча група Міжнародного астрономічного союзу, яку очолювала вчена із Бельгії Вероніка Деган. До складу цієї групи входило близько 30 науковців різних країн Європи, і ми вже розробляли більш точну теорію на міліметровому рівні точності, як би прив’язатись до поверхні Землі, як орієнтована Земля у космічному просторі.

Виникає запитання, а для чого це потрібно? Я хочу нагадати, якщо ми хочемо знати положення супутників, наприклад, навігаційних супутників з точністю кілька сантиметрів чи хочемо послати космічний корабель до Марсу, то нам треба враховувати з точністю мілісекунд дуги, як орієнтована Земля, вісь обертання Землі в космічному просторі.

Оце проблема прецесії нутації. І оцей творчий колектив на чолі з Веронікою Деган вирішив це питання і на два порядки збільшив точність обрахування оцієї нутації у порівнянні з тим, як це було раніше.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Яцків. І в нас є слухачка, так? Алло, добрий вечір, представтесь і Ваше запитання.

Слухачка

Я хочу поставити питання до Каденюка. Я Тетяна з Києва. І я дуже часто дивлюся в парламенті всякий базар, до якого примикається і оцей наш космонавт, один- єдиний.

Я б хотіла знать. Я знаю, що в нього діти є, уже і великі діти, що в нього немає майбутнього? Я в даний момент живу, я хлібом не нуждаюся, но в мене є внуки, за яких я болію. Я бачу, що в нас навкруги робиться, що в нас все продається, що в нас все купується, і він же так само баче. І він примкнувсь туди, він думає, що вони його сьогодні збагатили, так оце вже буде йому на все-все життя.

Ні, треба йому першому бороться, а ми підемо за ним. І чого він до них примкнув, хай він мені дасть відповідь.

Леонід Каденюк

Знаєте, дуже цікаве питання. Так, я вдячний за це питання. Ну по-перше, я хотів би сказати пані Тетяні, що я не примикаю до цих, так будемо казати, людей, які там бунтують. Бо я в тій групі людей у ВР, яка стоїть з другого боку до цих людей.

От і я також обурений тим, поведінкою тих людей, які ведуть себе так у ВР. Звичайно, що так не повинно бути. Звичайно, що цивілізована ВР повинна цивілізовано вирішувати всі ці питання. Повинні вирішувати питання компромісними методами.

Але, ну на жаль, у нас є такі політичні сили в ВР, які, ну будемо прямо казати, не зацікавлені в тому, щоб була та стабільність у державі, щоб ці питання вирішувалися так, як потрібно.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Каденюк. І в мене є до пана Яцківа ще одне питання. Ви отримали премію імені Рене Декарта, і Ви говорили про точність часу. Я, наприклад, недавно прочитав, що американські пілоти, які саджають військові літаки на авіаносці, мають проблему часу, і вони працюють також над вдосконаленням свого годинника. Що це є дуже велика проблема, коли літак сідає на борт авіаносця, якщо немає точного годинника, то пілоти гинуть.

Ярослав Яцків

Ну, це трошки інша проблема. Я говорив про орієнтацію осі обертання Землі в космосі, але вона теж пов’язана з часом. Тому що зараз будь-які рухомі об’єкти чи це на морі, чи на суші, чи в космосі мають спеціальні датчики часу. Вони пов’язані із використанням супутникових навігаційних систем, системи глобального визначення місцеположення і часу.

Використовуючи сигнали цієї глобальної супутникової навігаційної системи, ви можете вже прив’язуватися в часі з точністю до мікросекунд. Але питання виникає в тому, щоб не стільки час визначити точно, коли сідає пілот на авіаносець, а з великою точністю відслідковувати взаємне положення авіаносця і літака. І ось на час посадки поки що таких надточних систем немає.

Тільки зараз розробляються системи точної посадки. Тому що це повинен бути оперативний режим з великою безпекою і великою відповідальністю, і великою надійністю таких систем посадки.

Тому зараз глобальні супутникові системи використовуються в навігації літаків тільки при вільному польоті, а коли переходять до посадки на землю, в аеропорту чи на авіаносець, там уже використовуються інші, автономні, так звані, навігаційної системи або,звичайно, майстерність пілота. Тому ця проблема залишається, вона буде вирішуватись найближчим часом.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Яцків. І в нас є слухачка, яка має питання до наших гостей. Алло, Ви нас чуєте? Представтесь.

Слухачка

Так, чую. Добрий вечір. Дорогі ведучі, дорогі гості, вітаю вас з Новим роком. У мене таке коротеньке питання до нашого космонавта першого. Пане Каденюк, Ви не жалкуєте, що потрапили в нашу політику українську, бо в мене таке складається враження, що Вас просто використовують, як символ першого космонавта, як бренд такий, і прикривають такі неприємні речі, як забрати у народу право голосувати на виборах, обирати свого Президента. Як Вам здається? Не здається Вам, що Ви маєте пожалкувати, що потрапили в отаку халепу, як наша політика? Дуже дякую. Ще раз вітаю Вас з Новим роком.

Леонід Каденюк

Дякую за питання. Ви знаєте, я дійсно не жалкую, що я попав в нашу політику. Те, що вона така наша політика – це вже не від мене залежить, хоча в певній мірі і від мене.

Але справа в тому, що космонавт – це людина, яка, хоче він того чи не хоче, але внаслідок того, що це дуже рідкісна професія, так? Космонавт у радянські часи і зараз – це людина, я ще раз повторюю, хоче чи не хоче, але вона перебуває в політиці і не може бути поза політикою.

І я хочу сказати ще, вибачте, що я настільки доросла людина, щоб казати те, що мене хтось використовує, я з цим абсолютно не згоден. Я свідомо пішов у політику, і в мене свої переконання, і саме тому я в політиці, і мені дуже цікаво в політиці.

Василь Зілгалов

Дякую, і шановні наші гості, я хотів би Вас таке запитати. Колись Рене Декарт, бачте, ми знову згадуємо Рене Декарта, вигукнув: дайте мені матерію і рух, і я створю світ. А що потрібно для того, щоб зробити український народ щасливішим у конкретному 2004 році і чи розташовані для цього зірки у небі та чи знайдуться для цього якісь нові винаходи учених чи ще когось, пане Яцків, як Ви вважаєте?

Ярослав Яцків

Ой, дуже важке запитання. Перш за все, все залежить від самого народу. Народ врешті-решт повинен себе поважати, поважати землю, де він народився. Поважати ту державу, в якій він живе, і робити все можливе, щоб ця держава ставала потужною, демократичною силою.

На жаль, зірки, хоч вони і благосклонні до української землі, в нас чудове небо, чудові гори, чудове море, але тут вони не допоможуть.

Ви знаєте, проблеми на кожному кроці. Перш за все, нам треба працювати, навчитись працювати. Нам треба навчитись організовувати наше життя, управляти нашою державою більш ефективно, ніж це ми робили до цього часу. Це моя особиста точка зору, але ефективність управління – це одна із найбільших вад нашої сучасної влади. Тому візьмімо, як ми виживаємо економікою.

Наукоємна продукція складає менше відсотка в нашому торговельному балансі. Ми розпродаємо багатства нашої України. Ми розвиваємо хімічний і металургійний комплекс і таким чином маємо екологічні проблеми, маємо проблеми з енергоносіями. У той же час, це єдиний прибуток до бюджету нашої держави. Ми витрачаємо на науку 0,3% ВВП. При таких витратах ніяка наука не буде передовою, вона буде затратною, вона не буде впливати на розвиток нашої економіки.

Давно відомо, а зараз особливо, коли світові лідери перейшли до будівництва суспільства, яке базується на знаннях, що товар коштує, не матеріальні оці природні ресурси коштують, а коштує той продукт, який виготовлений за допомогою наукових досягнень і здобутків.

Я наведу вам один такий невеличкий приклад. Один грам чистого кремнію, виготовлений за допомогою сучасних технологій, коштує в сотні раз більше, ніж тонна сирої нафти.

Очевидно, куди нам треба йти. Нам треба розвивати те, що в нас ще залишилось – потужний науково-технічний потенціал. Цей потенціал ми знаємо, як розвивається. В тому числі, мені приємно, що я тут зі своїм колегою Леонідом Каденюком, ми знаємо, які великі здобутки в нас в ракетно-космічній технології. Наші ракети “Зеніт” – одні із кращих технологічних і екологічно-чистих. Тому вони використовуються в стартах таких, як морський старт. Ми зараз працюємо над створенням нової серії ракети “Циклон” – “Циклон-4”, які будуть використовуватися з космодрому в Бразилії. Це теж нове слово в ефективному використанні ракетної техніки. Ми вміємо робити супутники. В нас велика армія науковців, які працюють над створенням нових космічних технологій і в дистанційному зондуванні Землі, і в дослідженнях Сонця, іоносфери. До речі, зараз літає на орбіті супутник “Коронас-ф” і на ньому літає телескоп, виготовлений в обсерваторії, де я працюю, для дослідження глобальних коливань Сонця.

У нас великі можливості, але, на жаль, нам доводиться самим заробляти ті копійки, отримуючи гранти міжнародні, щоб інтегруватись у світову космічну науку і технологію. Я не можу зрозуміти політики того уряду, який дозволяє собі витрачати такі мізерні кошти на розвиток науки і технології. Це дорога в нікуди, на жаль. Я розумію труднощі, які є, але це, пробачте, моя особиста точка зору.

Василь Зілгалов

Пане Яцків, дякую. В нас є слухач, який має питання до гостей. Алло, Ви нас чуєте? Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Перш за все, мені хочеться поздоровити вас з Новим роком і Різдвом Христовим!

Василь Зілгалов

Дякую.

Слухач

Питання в мене до Каденюка. По-перше, він не відповів на запитання тієї жіночки. Вона спитала його, чого він разом з тією зграєю бандитів, які нашу Україну з’їли і полишили одні потрошки? Чого він там? От яке питання задавала ця жіночка. А він все перекрутив так, як крутять у ВР. Чого він так? Вірно сказала людина, що 3% на науку. Хіба це наука?

Василь Зілгалов

0,3.

Слухач

А Каденюк хай відповість тій жіночці по-справжньому. Бо він у бандитській зграї знаходиться.

Василь Зілгалов

Дякуємо за репліку. Добре. Ми продовжуємо...

Ярослав Яцків

Тільки не треба ображати людей...

Леонід Каденюк

Я би не хотів на це питання таке різке відповідати.

Василь Зілгалов

Так.

Леонід Каденюк

Але тут дуже багато питань і дуже мало часу для того, щоб відповісти на ці питання.

Василь Зілгалов

Так, безумовно.

Леонід Каденюк

Я ще не згоден, звичайно, з таким висловлюванням і з такою характеристикою.

Василь Зілгалов

Це в нас, знаєте, прямий ефір, репліка, яку ми мусимо висловити, але далі рухаємось. Я хотів би наших шановних гостей запитати таке. Я продовжую якраз те, що сказав пан Яцків. Я знаю, скільки коштує приблизно один морський старт і скільки має від цього Україна. Я знаю, скільки коштують ті всі супутники, телескопи. Досить великі, так би мовити, має прибутки держава.

От вже кілька років влада України хвалиться небувалими (давно вже) темпами економічного зростання. А реальний рівень життя і витрати на ту ж саму науку, яка б забезпечувала зростання рівня життя, у нас в Україні чи не найнижчий в Європі. Україна по рівню життя десь позаду всіх. Хіба що там ще Молдова десь. Як таке співвідноситься? Говорять про шалені темпи економічного зростання, а зарплату, яку обіцяли, мінімум зарплати, ще більше знизили. От як ви це поясните, науковці, вчені? Нас про це питають багато слухачів. Пане Яцків.

Ярослав Яцків

Це трошки, я сказав би, не моя сфера діяльності. Я рекомендую вам запросити Валерія Гейца, нашого видатного економіста, директора Інституту економічного прогнозування. Він дав би вам кваліфіковану відповідь. Я можу тільки говорити своє бачення проблеми. Ми для сучасного світу надто повільно приймаємо рішення і надто повільно рухаємося. Ми втрачаємо роки на прийняття того чи іншого рішення і доганяти уже нам дуже і дуже по тому важко.

Ви візьміть будь-яке рішення, яке ініціювалося на зміну тих чи інших податкових наших законів чи інших економічних законів. Проходять роки, поки ми відпрацьовуємо той чи інший закон. Найбільша біда , що він по тому не діє. Я нагадую те, що в мене болить. В законі “Про науку” написано виділяти щонайменше 1,7% на розвиток науки. Немає цього 1,7%.

Я працював колись в уряді Ющенка, був першим заступником міністра освіти і науки. Тоді вперше нам вдалося виплатити всі борги науковцям. В 2000 році ми почали з чистого листка. Зараз знову ми маємо борги. Я, як науковець, виконую роботи для Державного Комітету стандартів, для Міністерства освіти і науки. Роботи ці здаю, а не отримую гроші.

Це не може так бути в державі, де повинен діяти закон – закон договору. Закон виконуватись повинен у будь-якій сфері. Я наводжу мою сферу. Або, наприклад, відомо, що зарплата науковця повинна бути в два рази більшою (по тому ж закону), ніж середнього промисловця. Нам, науковцям, зараз підвищили зарплату на 30%, Національній Академії наук. Середня зарплата директора науково-дослідного інституту (людини, яка 30-40 років здобувала свої знання) буде нижчою, ніж середня зарплата по Києву.

Хіба може головний науковий співробітник установи такого типу великого наукового інституту отримувати 100-150 доларів, 600 гривень? Він, звичайно, буде шукати іншу роботу тут або буде мріяти поїхати закордон. Найкращі результати, яких досягли мої колеги, та й зокрема я, це результати, отримані в міжнародній кооперації.

10 років наукова інфраструктура в Україні не обновлюється. Ми відстаємо катастрофічно від передового наукового рівня. Ми втрачаємо нашу науку. Щоб отримати результат, треба їхати до США чи в Європу, провести там певну кількість місяців, набрати експериментального матеріалу (а голови в нас прекрасні, ідеї прекрасні), вернутись в Україну і працювати.

Василь Зілгалов

Дякую.

Леонід Каденюк

Я хотів би трошки додати. На космічну галузь...

Василь Зілгалов

Пане Каденюк, секундочку. Бо в нас є слухач, який має наукове питання. Ми йому дамо можливість це питання поставити. Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Я вітаю шановне товариство зі святами. Незважаючи на такі свята, ми занадто переймаємося політикою. Чисто наукове питання до пана Ярослава Степановича. Чи спостерігається міграція земної осі чи полюсів? Ви в своїх наукових розробках це спостерігали чи ні? Дякую.

Ярослав Яцків

Цій темі присвячена і моя кандидатська, і частково моя докторська, і цим займається велика група науковців Головної астрономічної обсерваторії. Полюс Землі рухається в тілі Землі, але невеличким розмахом, не виходячи за межі квадрату 25 на 25 метрів. Але вже зараз ми мусимо враховувати точність положення цього полюсу з точністю до міліметрів.

Коли я починав свою наукову діяльність в 60-і роки, то тоді ми могли прогнозувати положення чи визначати положення полюсу на поверхні Землі з точністю до 30 сантиметрів, зараз ми його можемо визначити з точністю до 3 міліметрів. Вже це потрібно враховувати в багатьох роботах по космічній навігації, по геодезії і в інших наукових дослідженнях.

Це так звана проблема руху полюсів Землі.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Яцків. Пане Каденюк, таке питання наші слухачі ставлять. Ви, може, знаєте на нього відповідь. Ось ми маємо десь за 2 десятки телеканалів, жоден з яких ми не можемо назвати українським. Але ми знаємо і те, що жодного з каналів з України немає на українському сателіті.

Одні на “Амиусі”, другі на “Сиріусі”. Виявляється, що в аерокосмічній державі немає власних сателітів. Я ще можу додати до цього таке запитання, що мені нещодавно один дипломат сказав, що якийсь російський сателіт тримав у себе УТ-1, а потім зняв його за постійні невиплати необхідних коштів за перебування на цьому сателіті. Як це розуміти, пане Каденюк?

Леонід Каденюк

Давайте почнемо з того, що я якраз хотів доповнити Ярослава Степановича, що на космічну галузь у нас в державі зараз на наступний бюджет 190 мільйонів гривень буде витрачатися. Якщо взяти космічний бюджет США, то там десь біля 15 мільярдів доларів. Тобто, якщо поділити одне на інше, то вийде, що США в тисячу разів більше витрачають коштів для своєї космічної галузі.

Це одна з причин, чому у нас наші телевізійні канали не мають цього зв’язку, використовуючи нашу космічну техніку. Я хочу сказати, що наші спеціалісти в космічній галузі спроможні зробити не тільки ракетні носії, про які Ви знаєте ( і “Зеніт”, і “Циклон”, і “Дніпро”), але вони спроможні зробити будь-яку техніку, будь-який супутник.

Але для того, щоб це зробити, треба, щоб хтось за це заплатив гроші. А наші телевізійні канали, наскільки я розумію, вони ще не настільки багаті, щоб заплатити ці гроші, щоб запустити свій супутник, мати свої канали таким чином. Але я думаю, що зараз все це вже передбачається, є певні телевізійні канали, які вже хочуть мати цей телевізійний зв’язок з нашими супутниками.

Ярослав Яцків

Можна я ще додам коротенько? Перш за все, немає нічого страшного в тому, що ми орендуємо телевізійні канали в інших супутників, в інших держав, які мають супутники зв’язку, це загальна міжнародна практика. На жаль, в Україні не було практики будівництва супутників для телевізійного і радіомовлення. Цим займався в колишньому СРСР Красноярськ, такий був генеральний конструктор Ішитньов і його КБ “Точної механіки”.

Тому досвіду такого накопиченого по розробці супутників в нас немає. Але в нас є великий досвід по розробці супутників дистанційного зондування. І звичайно цей досвід, я погоджуюся з Леонідом Костянтиновичем, можна було б використовувати, маючи замовлення на супутник зв’язку.

Такий проект був, він називався “Либідь”, як Ви пам’ятаєте в космічній програмі, але не знайшовся той, хто міг би фінансувати розробку і здійснення цього проекту “Либідь”.

Василь Зілгалов

Дякую, наші шановні. Час втікає невпинно, і зорі, як то кажуть, біжать по небу ввечері сьогодні. І я хотів би до вас обох таке питання поставити. Як ви вважаєте, що готує цей рік Україні, і що ви від нього очікуєте? Пане Каденюк, Ви перший, будь ласка.

Леонід Каденюк

Ви знаєте, хотілося б, звичайно, щоб рік приніс Україні якомога більше позитивного. Але, виходячи з того, що рік високосний, і багато інших факторів, які по-різному будуть впливати на хід історичного розвитку нашої держави. Ви знаєте, що дуже багато цікавих подій має відбутися в цьому році.

Це і зміна системи політичної влади, про яку ми вже говорили. Всі наші політичні сили прийшли до такого висновку, що повинна відбутися ця зміна системи влади. Тому що ця система вже себе вичерпала. Ефективність її діяльності не настільки висока, щоб забезпечити економічне зростання нашої держави.

Тому є надія, що ця зміна системи влади обов’язково відбудеться. А наслідком цієї зміни має бути покращення життя наших людей.

Василь Зілгалов

Дякую. Пане Яцків, Вам слово. Немає сигналів до Вас з Вашої планети Яцків за № 2728?

Ярослав Яцків

Немає, немає, але я, попри всі негаразди, оптиміст. Я вірю в щасливу зорю українського народу. Я знаю, наскільки це працьовитий, працелюбний, чесний народ з високими, які ще збереглися, традиціями, моральними цінностями. Тому цей народ має велике майбутнє. Він ще не сказав свого остаточного слова в розвитку світової цивілізації.

Приклад нашої духовності, приклад того, що ми дали людству: і землеробство, і Трипільську культуру, і інші світові надбання, є основою мого оптимізму. Ми повинні зберегти еволюційний шлях розвитку без катаклізмів, без революцій нашого ладу. Ми в 2004 рік будемо мати роком вирішальним. Але, знову таки, оптимізм базується на тому, що в нас є.

Влада, яка відповідає за те, що в нас робиться. В нас є опозиція, може єдина в усіх країнах СНД, опозиція, яка має тверді переконання, яка повинна б, на жаль, вона поки що цього не робить так, як хотілося б, висунути альтернативні варіанти розвитку нашої держави. Тільки в такому єднанні: влада і опозиція - можливо рухатися вперед.

Звичайно, я сподіваюся, що ЗМІ будуть тією четвертою силою, яка буде ліквідовувати всі ті негаразди, які є в нашому суспільстві. Тому це є дуже важлива справа.

Василь Зілгалов

Дякую. І я нагадаю нашим слухачам, що ви слухали “Вечірню Свободу”. У нас сьогодні були гості: Ярослав Степанович Яцків, академік України, доктор фізико-математичних наук, лауреат міжнародної премії ім. Рене Декарта, і український космонавт, генерал-майор Леонід Костянтинович Каденюк. З Праги вів програму Василь Зілгалов. Я вітаю вас з Новим роком, бажаю успіхів, щастя, шановні слухачі, вам. Дякуємо вам за телефонні дзвінки. Говорить радіо “Свобода”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG