Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:08

“Моніторинг тижня”


Михайло Мигалисько “Моніторинг тижня”

Прага, 17 січня 2004 року.

Михайло Мигалисько

Вітаємо всіх, хто в цей час з радіо “Свобода”. В ефірі “Моніторинг тижня” – програма про найважливіші та найцікавіші події у світі. Перед мікрофоном – Михайло Мигалисько.

Почнемо з міжнародного огляду. Цього року більше половини населення планети візьме участь у виборах. Вибори відбудуться не лише в старій і новій Європі, членами якої стануть 25 держав з населенням 400 мільйонів мешканців, а й в Афганістані, де обиратимуть нового президента. В Україні також мали б мати місце президентські вибори . Росія, говорять оглядачі, в березні “коронуватиме” Володимира Путіна як нового “царя”, а в листопаді американці мають сказати «так» чи «ні» республіканцеві Джорджеві Бушу. Ось у вівторок у США пройшли перші, перед президентськими виборами, так звані «праймеріс» – вибори кандидатів від Демократичної партії. Про те, яке значення вони мають для демократичного обрання, розповідає Мирослава Гонгадзе з Вашингтона.

Мирослава Гонгадзе

Завданням “праймеріс” або попередніх виборів у США є обрати кандидата від конкретної партії. До початку червня виборчого року партії мають назвати ім”я свого кандидата. Попередні вибори проводять у кожному штаті окремо і саме під час цих виборів кандидати від однієї партії мають можливість позмагатися між собою.

Але так було не завжди. Ще 100 років тому кандидата від партії на президентську посаду обирало керівництво партії на зборах за зачиненими дверима. Законодавство про обов”язковість попередніх президентських виборів у половині американських штатів було ухвалене у 1916 році – лише після грандіозного скандалу, що виник напередодні у Республіканській партії.

У 1912 році кандидат у президенти Теодор Рузвельт боровся проти ще одного кандидата від тієї ж партії Вільяма Тафта. Коли керівництво партії нечесними методами визначило Тафта в черговий раз кандидатом на президентську посаду, Рузвельт самостійно зі своєю командою вирішив іти на вибори. В результаті тоді обоє кандидатів-республіканців програли кандидатові-демократу.

Сьогодні “праймеріс” (попередні вибори) проводять не лише для того, щоб кандидати від однієї партії не поборювали один одного, але і щоб не допустити до виборів аутсайдерів. Представник громадської групи “Ді.Сі.Воут” Кевін Тайгер поділився з радіо “Свобода” своїм баченням завдання “праймеріс”: “Завданням “праймеріс” є вибір одного кандидата з великої групи претендентів на президентську посаду від однієї партії більшістю членів цієї партії,” – каже Кевін Тайгер.

На запитання “Чи допомагає це виборцям визначитись у своїх вподобаннях?” він зазначив: “Я думаю, що це дуже допомагає. Люди мусять познайомитись з кандидатами задовго до дати виборів, щоб знати, що той чи інший кандидат буде робити, коли займе найвищу посаду в державі. Це важливо, щоб люди мали можливість знати політичні переконання і соціальні принципи кандидатів, щоб вирішити за кого голосувати – вважає представник громадської групи “Ді.Сі.Воут”.

На майбутніх президентських виборах, що відбудуться у листопаді 2004 року, Бушу не загрожує конкуренція однопартійців. Республіканська партія об”єднана сьогодні навколо свого лідера і діючого президента Джорджа Буша. Тому для них, за оцінкою спостерігачів, попередні вибори будуть простою формальністю.

За визначення ж кандидата на цьогорічних президентських виборах у Демократичній партії ведуть боротьбу 9 кандидатів. Всі вони мають свої сильні та слабкі сторони і відносно різні погляди на процес управління державою, але більшість з них агресивно критикують політику діючого президента щодо війни в Іраку. Та незважаючи на це, спостерігачі сходяться на думці, що при відсутності якихось катаклізмів нинішній американський президент залишиться господарем Білого Дому ще на один 4-річний період.

Михайло Мигалисько

В Ірані загострюється політична криза. Це зумовлене рішенням консервативної Наглядової Ради, яка позбавила велику кількість реформістських кандидатів права балотуватися на парламентських виборах 20 лютого. Президент Ісламської республіки Мохаммад Хатамі закликав до спокою. Найвищий іранський лідер однак заявив, що він втрутиться у справи лише у випадку, якщо консервативні та реформістські сили не зуміють знайти виходу з ситуації. Перед мікрофоном – Людмила Ваннек.

Людмила Ваннек

Дев’яносто парламентаріїв та владних представників Ірану вже кілька днів поспіль проводять протест, не покидаючи будинку іранського парламенту. Вони виступають проти рішення Наглядової Ради, яка скасувала право балотуватися численним прореформістським депутатам та кандидатам до парламенту. Серед них є й голова Партії реформ, молодший брат іранського президента Мохаммад Реза Хатамі. Слід зазначити, що до складу Наглядової Ради входять консервативні духовні представники, які не обираються ні народом, ні парламентом, а призначає їх найвищий духовний лідер Ірану. Власне, вони вирішують, що відповідає ісламським нормам, включно з кандидатами до парламенту.

Найвищий іранський лідер Аятола Алі Хаменеї у понеділок виступаючи в міністерстві внутрішніх справ, заявив, що легальним шляхом слід вирішувати розбіжності між консервативними та реформістськими представниками, однак він відмовився втручатися у справу скасування кандидатур до парламенту: «Якщо буде зроблено усі правові кроки та якщо буде необхідно зайняти позицію, то тоді я вирішу чи втрутитися у справу, й висловлю свою думку. Так це було й в попередніх випадках,” – зазначив консервативний найвищий духовний лідер Ірану.

Машаола Шамсолвезін, впливовий тегеранський журналіст, в інтерв’ю радіо “Свобода” зауважив, що консервативна Наглядова Рада намагається теперішніми інтригами довести до часткового бойкоту виборів табором реформаторів й тим самим запевнити перемогу консервативним клерикальним колам. Щось подібне вже сталося торік на виборах до місцевих рад, в яких взяло участь всього 20% виборців й звісно консервативні представники перемогли: «Другий аспект цих дій стосується міжнародного співтовариства, тобто консервативні сили бажають дати чітко до відома, що вони є проти реформ уряду президента Хатамі. Слід згорнути реформістський рух та ситуацію до попереднього стану, коли в державі реформісти були меншістю,” – зазначив тегеранський журналіст, коментуючи дії консервативної Наглядної Ради.

Згідно з повідомленнями, із 8200 претендентів на парламентське крісло в Ірані лише половина отримала дозвіл балотуватися у виборах 20 лютого.

Верховний комісар у справах зовнішньої політики та безпеки Європейського союзу Хав’єр Солана у понеділок у Тегерані заявив, що «важко собі уявити, щоб діалог з Іраном був продовжений на теперішньому рівні, якщо консервативні представники здобудуть владу й збережуть її такими методами. Перемога консервативних сил різко згорнула би діалог між Брюсселем та Тегераном,” – вважає Солана.

Михайло Мигалисько

У Сербiї пiсля парламентських виборiв, на яких найбiльше голосiв здобула ультранацiоналiстична Радикальна партiя, зростає кiлькiсть iнцидентiв на нацiональнiй основi. Екстремiсти загрожують нацiональним меншинам депортацiєю, а то й лiквiдацiєю.

Повідомляє наш кореспондент у Бєлграді Михайло Рамач.

Михайло Рамач

В регіоні Санджак, що на південному заході Сербії, невідомі розповсюджують плакати з шовіністичним змістом. Вони загрожують, що мешканців регіону чекає доля Буковара і Серебрениці – міст, в яких на початку 90-х років скоєно масові злочини. Більшість населення в Санджаку становлять босняки, тобто слов’яни ісламської релігії.

У Суботиці, що на півночі республіки, невідомі загрожують, що повбивають усіх членів редакції газети “Хорватське слово” у разі, якщо вони не перестануть друкувати газету. В цьому ж місті на православній церкві з’явилися антисербські графіті.

В недалекому містечку Таланкут невідомі розбили пам’ятник Матії Губца, визначної постаті хорватської історії. В Новому Саду, головному місті краю Воєводина, екстремісти по телефону погрожували Марії Фратуцан, кореспондентові сербської служби радіо “Свобода”. Все це сталося упродовж двох тижнів.

Йожеф Касса, заступник прем’єр-міністра Сербії, нагадує, що екстремісти в такий спосіб розбурхували міжетнічну ненависть на початку 90-х років. За його словами, інциденти і шовіністичні графіті занепокоїли як етнічних угорців, так і хорватів та більшість сербів, які не поділяють думок шовіністів. Крайова виконавча рада Спілки журналістів та Дирекція з питань інформації белградського уряду осудили погрози національним меншинам і журналістам. Представники національних меншин вимагають від міністерства внутрішніх справ вжити енергійних заходів. Проте поліція досі не виявила невідомих, які шовіністичними плакатами і графітами закликають до насильства.

Близька до уряду столична газета “Політика” сьогодні надрукувала коментар, в якому зазначається, що внаслідок таких інцидентів зростають непевність і страх у Воєводині, в котрій національні меншини становлять одну третину населення. Меншини не мають своїх представників у парламенті, оскільки їхня коаліція на недавніх виборах здобула менше 5% голосів. Автор коментаря попереджає, що погіршення міжетнічних відносин могло б додатково дестабілізувати Сербію.

Михайло Мигалисько

Президент Франції Жак Ширак схиляється до того, аби надіслати до Іраку військовий контингент з мандатом ООН по тому, як коаліція на чолі зі Сполученими Штатами передасть суверенітет іракській адміністрації у червні цього року. Це перша ознака наміру Франції взяти участь у повоєнному врегулюванні в Іраку військово.

З Парижа повідомляє Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Французький щоденник “Ле Монд”, посилаючись на радника французького президента, пише, що якщо Рада Безпеки ООН попросить НАТО надіслати до Іраку багатонаціональні стабілізаційні сили на кшталт сил “Есфор” у Боснії, то Франція не буде заперечувати і сама може взяти участь у цьому контингенті.

Франція була серед країн, що виступали проти війни в Іраку. По завершенні воєнної операції США і Великої Британії французький уряд висловлювався лише про можливість невійськової участі у врегулюванні у тій країні. Розглядався варіант надіслати до Іраку групу французьких інструкторів для навчання місцевих поліцаїв. Одначе, як пише “Ле Монд”, червневий кінцевий термін, що надходить, для переходу влади від американців до іракців, змінює напрямок думок у мешканця Єлісейського палацу. Радник президента Ширака сказав, що можна уявити становище, за якого різні іноземні збройні сили діяли б в Іраку пліч-о-пліч, тобто США і інші війська коаліції ділили б обов’язки з новим багатонаціональним корпусом з мандатом ООН. “Всі ці питання слід обговорювати уже тепер,” – цитує “Ле Монд” радника президента Жака Ширака. – “Ми поділяємо з американцями потребу разом розглянути, що буде в майбутньому.”

У четвер міністр оборони Франції Мішель Альйо Марі відправився до Вашингтона на перемовини зі своїм американським колегою Дональдом Рамсфельтом і радником з національної безпеки Кондолізою Райс. Речник французького міністра підкреслив нинішній позитивний дух співпраці Франції зі США після значного дипломатичного напруження напередодні і під час війни з Іраком. Проте будь-яка військова участь Франції в Іраку залежатиме від низки чинників. Суверенний уряд Іраку мав би звернутися з проханням до ООН про надсилання багатонаціональних сил. Сама ООН мала б відновити бажання знову брати активну участь у справах Іраку по атації на штаб-квартиру організації в Багдаді у серпні торік і виходу ООН з Іраку як наслідок.

Михайло Мигалисько

Конституційний суд Італії скасував чинність законодавчого акту, який гарантував недоторканість президента, прем’єр-міністра, спікерів двох палат та глави конституційного суду. В результаті цього рішення глава ради міністрів Італії Сільвіо Берлусконі може знову опинитися перед судом у зв’язку з минулими обвинуваченнями в корупції. Перед мікрофоном – Марія Щур.

Марія Щур

У червні минулого року правоцентристська коаліційна більшість в італійському парламенті прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі ухвалила закон, який надавав імунітет п’ятьом найвищим посадовим особам країни. Цей закон було ухвалено незадовго до того, як міланський суд мав розглядати вирок у справі обвинувачення Берлусконі у хабарництві та спробі підкупу судів. Суд тоді розглядав бізнесову справу Сільвіо Берлусконі – магната ЗМІ ще з вісімдесятих років. Критики прем’єр-міністра Італії заявляли, що закон було ухвалено з метою загальмувати судовий процес й обвинувачували Сільвіо Берлусконі у намаганні підпорядкувати державні інституції для власних цілей.

Конституційний суд однак після шестимісячного вивчення питання дійшов висновку, що припинення судових процедур проти п’яти вищих службових осіб держави порушує конституційний принцип рівності громадян й підриває право на захист. Франческо Рутеллі, лідер опозиційної лівоцентристської фракції італійського парламенту, з приводу рішення конституційного суду заявив: «Це дуже позитивний день тому, що наш конституційний суд проявив свободу, незалежність й спроможність робити рішення у вельми критичний момент в житті наших демократичних інституцій. Отож ми віддаємо належне й вважаємо, що це рішення є підтвердженням незалежності конституційних інституцій, вони діють й добре спрацьовують,” – зауважив Рутеллі від опозиційного блоку.

Тим часом Берлусконі вважає, що він не вчинив правопорушень й є політичною жертвою лівих прокурорів. Карло Таорміна, адвокат та депутат від партії “Форца Італія”, зазначив, що конституційний суд зробив помилку: «Це не було несподіванкою для мене й для тих, хто вважає, що юстиція в політичній сфері стала односторонньою. Відсутність проведення реформ є помилкою й помилку продовжено.”

Як зазначають спостерігачі, це вже друга поразка прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі у законодавчій сфері. Усього місяць тому президент Італії Карло Азеліо Чампі не підписав підтриманий урядом Берлусконі законопроект у справі засобів масової інформації. Критики законопроекту звернули увагу на те, що цей законодавчий акт лише посилив би уже колосальний вплив Берлусконі у сфері італійських ЗМІ. Президент Чампі погодився з такою оцінкою й передав документ на доопрацювання до парламенту.

На думку італійських та іноземних експертів, зокрема рішення конституційного суду щодо недоторканості п’ятьох найвищих посадовців в Італії не лише стане приводом для поновлення судового процесу проти прем’єр-міністра Сільвіо Берлусконі, але й підірве його політичні шанси на цьогорічних парламентських виборах в Італії.

Михайло Мигалисько

А Московський міський суд залишив без змін статус російського підприємця Михайла Ходорковського. Скарга адвокатів колишнього керівника нафтової компанії "ЮКОС" була відхилена вже московським міським судом. Розповідає наш кореспондент у Москві Віталій Портников.

Віталій Портников

Адвокат відомого російського бізнесмена, колишнього керівника компанії “ЮКОС” Михайла Ходорковського Карина Москаленко повідомила, що Ходорковський вирішив подати скаргу до Європейського суду по правах людини по факту порушення його прав рішенням московських судів щодо арешту і подовження терміну ув”язнення. Як підкреслила Карина Москаленко, таке рішення було ухвалене під час її зустрічі із Ходорковським. Адвокат вважає, що сам по собі факт подання скарги нічого не змінює, адже це досить довгий процес. Однак це є і надією, і ризиком, і вибором Михайла Ходорковського.

Варто нагадати, що раніше адвокати колишнього керівника компанії “ЮКОС” вже наголошували на можливості подання скарги до стразбурзького суду у зв’язку із тим, що Михайло Ходорковський продовжує знаходитись в ув’язненні. Однак вони підкреслили, що все це буде робитися тільки після того, як будуть вичерпані всі можливості правового захисту Михайла Ходорковського.

А вчора міський суд Москви погодився із Басманним районним судом російської столиці і подовжив термін перебування Михайла Ходорковського в ув’язненні до 25 березня цього року. До речі, сьогодні ж Міщанський районний суд російської столиці погодився із проханням керівника компанії “ЮКОС-Москва” Василя Шахловського з тим, щоб його справу суд розглянув у особливому порядку. Як вважає суд, будь-який вирок не може бути винесений без проведення судового розбору справи, бо Шахловський не визнає своєї провини. Суд розпочав свою роботу 14 січня і вже розпочав допит свідків.

А от щодо іншого акціонера компанії “ЮКОС” Леоніда Нєвдина, тільки сьогодні стало відомо, що він не оголошений у розшук Російською Федерацією. Попередньо така інформація була оприлюднена практично всіма російськими ЗМІ із посиланням на анонімні джерела у міністерстві внутрішніх справ РФ. Леонід Нєвдин сказав, що він вважає оголошення у розшук результатом підтримки кандидата на посаду президента РФ, колишнього віце-спікера Державної Думи Росії Ірини Хакамади. Однак відразу після цього офіційні інстанції спростували інформацію про можливість оголошення Леоніда Нєвдина у розшук.

Михайло Мигалисько

Президент США Джордж Буш у середу у штаб-квартирі НАСА виступив з доповіддю про напрямки розвитку американської космічної програми. Критики планів створення бази на Місяці та польоту на Марс зазначають, що США не зможуть оплатити його реалізації, і що йдеться про передвиборчий хід. Тим часом експерти з космічних питань високо оцінюють цю нову ініціативу. Тему продовжує Василь Зілгалов.

Василь Зілгалов

До нових американських космічних планів входить створення постійної бази для астронавтів на Місяці до 2015 року. Відтак з цього передового форпосту здійснюватимуться подорожі людини на Марс та на інші планети. Пріоритетним президент Буш вважає також завершення через шість років будівництва Міжнародної космічної станції, головні складові елементи якої уже знаходяться на навколоземній орбіті.

«Ми побудуємо нові кораблі, щоб людина змогла йти далі в глибину Всесвіту, закріпитися на Місяці й звідти підготовляти космічні подорожі у світи поза нашим,” – заявив президент Буш у штаб-квартирі НАСА у Вашингтоні.

Востаннє американці перебували на супутнику Землі Місяці тридцять п’ять років тому. А перший зонд на Червону планету Марс американці запустили уже 40 років тому.

Серед широких кіл громадськості та експертів велике зацікавлення тепер викликає успішний політ американського марсохода «Спіріт», який уже четвертий день поспіль проводить експерименти на поверхні Червоної планети і шукає сліди життя.

Президент США у своєму виступі наголосив на тому, що нова американська ініціатива не повинна доводити до суперництва чи пак викликати нову космічну гонку. Як зазначив Буш, вона повинна стати спільною «екскурсією», до участі в якій Сполучені Штати запрошують усіх своїх партнерів. Директор НАСА Шон О’Кіф зі свого боку на прес-конференції заявив, що попри факт, що йдеться про американську ініціативу, США відкриті до діалогу і з іншими космічними державами у справі польотів на Місяць та Марс. О’Кіф повідомив, що про плани НАСА він поінформував керівників російського “Авіакосмосу” та європейського й канадського космічних агентств.

Як повідомляє агенція “Рейтерз” з Москви, Росія в першій реакції стримано поставилася до нових космічних ініціатив США. Тим часом Європейське космічне агентство привітало виступ Буша. «Це добра новина, оскільки зростає зацікавлення дослідженням космосу у світі,” – заявив Жан-Жак Дордан, генеральний секретар Європейського космічного агентства.

Також і більшість експертів з питань дослідження космосу привітали нову американську ініціативу. Однак, для багатьох спостерігачів відкритим запитанням залишається справа фінансування цього проекту. Представники адміністрації США заявили, що на початковому етапі до 12 мільярдів доларів бюджету НАСА буде необхідно додати лише 1мільярд на розгортання проектувальних досліджень. Про оцінки подальших коштів не повідомлено.

При цьому слід нагадати, що аналогічна космічна ініціатива колишнього президента США Джорджа Буша чотирнадцять років тому провалилася з огляду на колосальні кошти – понад 500 мільярдів доларів, які Конгрес відмовився асигнувати.

Михайло Мигалисько

Наразі – все у програмі радіо “Свобода” “Моніторинг тижня”. З вами прощається Михайло Мигалисько. Хай вам щастить! На все добре!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG