Прага, 3 лютого 2004 – Минулої п’ятниці востаннє на хвилях Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа можна було почути привітання естонською, латвійською, литовською, болгарською, словацькою та хорватською мовами. Ці редакції закрили у зв’язку з тим, що американська адміністрація та Конгрес вирішили припинити фінансування мовлення на країни, які незабаром стануть членами Європейського Союзу та НАТО.
Більше як 50 років Радіо Вільна Європа підтримувало своїх слухачів, і у часи Холодної війни і радянської окупації, і під час демократичних революцій та відновлення незалежності. Ці славетні, а водночас і важкі часи пригадав прем’єр- міністр Естонії Юган Партс у своєму листі до президента Сполучених Штатів Джорджа Буша. «Я хочу подякувати урядові Сполучених Штатів за програми, які були важливі для Естонії протягом багатьох років». «Незважаючи на спроби брутального заглушення сигналу радіостанції, нецензуровані новини та коментарі все ж доходили до свого слухача за залізною завісою», - пригадав естонський прем’єр.
І хоча він та його колеги, лідери демократичних країн Східної Європи продовжували наголошувати на необхідності Радіо для нової вільної Європи, американська адміністрація вирішила, що головних цілей свого існування ці служби досягли, а гроші потрібні в інших напрямках. У лютому минулого року президент Буш вніс пропозицію про припинення фінансування мовлення на країни, які незабаром стануть членами НАТО та Європейського Союзу. Президент корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Томас Дайн пояснив: «Протягом останніх шести років корпорація швидко збільшила своє мовлення у країнах Євразії та Південно-західної Азії. Тому настав час зосередитися на цих неспокійних регіонах».
Звичайно, проблеми Афганістану, Іраку чи Ірану важко порівняти з тими, що переживають молоді демократії на сході Європи, але на думку директора Литовської Служби Радіо Свобода Сауліуса Кондротаса, вони і надалі потребують підтримки. «На жаль, наша місія ще не завершена. У Литві політична ситуація погіршується, і я гадаю, закриття служби зараз настає у найнесприятливіший час, тобто, якщо не брати до уваги радянські часи».
Тим часом у понеділок стало відомо про те, що естонські депутати надіслали пропозицію до Норвезького Нобелівського Комітету нагородити Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода премією миру. «Ми переконані, - пишуть естонські депутати від фракції Рес Публіка, - що падіння тоталітарного режиму в Європі та процес переходу до демократії і відновлення верховенства права не було б таким швидким без програм Радіо Вільна Європа».
Сьогодні керівництво американської державної радіостанції Голос Америки також оголосило про скорочення. Програми 10 центрально та східноєвропейських служб буде припинено наприкінці цього місяця.
Мовлення української служби Голосу Америки буде скорочено з двох до однієї години на добу з першого березня. Телевізійна програма «Вікно в Америку» залишиться в ефірі, і керівництво Голосу Америки сподівається, що українська служба зможе надати повне висвітлення наступних президентських виборів, як в Америці, так і в Україні.
Більше як 50 років Радіо Вільна Європа підтримувало своїх слухачів, і у часи Холодної війни і радянської окупації, і під час демократичних революцій та відновлення незалежності. Ці славетні, а водночас і важкі часи пригадав прем’єр- міністр Естонії Юган Партс у своєму листі до президента Сполучених Штатів Джорджа Буша. «Я хочу подякувати урядові Сполучених Штатів за програми, які були важливі для Естонії протягом багатьох років». «Незважаючи на спроби брутального заглушення сигналу радіостанції, нецензуровані новини та коментарі все ж доходили до свого слухача за залізною завісою», - пригадав естонський прем’єр.
І хоча він та його колеги, лідери демократичних країн Східної Європи продовжували наголошувати на необхідності Радіо для нової вільної Європи, американська адміністрація вирішила, що головних цілей свого існування ці служби досягли, а гроші потрібні в інших напрямках. У лютому минулого року президент Буш вніс пропозицію про припинення фінансування мовлення на країни, які незабаром стануть членами НАТО та Європейського Союзу. Президент корпорації Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Томас Дайн пояснив: «Протягом останніх шести років корпорація швидко збільшила своє мовлення у країнах Євразії та Південно-західної Азії. Тому настав час зосередитися на цих неспокійних регіонах».
Звичайно, проблеми Афганістану, Іраку чи Ірану важко порівняти з тими, що переживають молоді демократії на сході Європи, але на думку директора Литовської Служби Радіо Свобода Сауліуса Кондротаса, вони і надалі потребують підтримки. «На жаль, наша місія ще не завершена. У Литві політична ситуація погіршується, і я гадаю, закриття служби зараз настає у найнесприятливіший час, тобто, якщо не брати до уваги радянські часи».
Тим часом у понеділок стало відомо про те, що естонські депутати надіслали пропозицію до Норвезького Нобелівського Комітету нагородити Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода премією миру. «Ми переконані, - пишуть естонські депутати від фракції Рес Публіка, - що падіння тоталітарного режиму в Європі та процес переходу до демократії і відновлення верховенства права не було б таким швидким без програм Радіо Вільна Європа».
Сьогодні керівництво американської державної радіостанції Голос Америки також оголосило про скорочення. Програми 10 центрально та східноєвропейських служб буде припинено наприкінці цього місяця.
Мовлення української служби Голосу Америки буде скорочено з двох до однієї години на добу з першого березня. Телевізійна програма «Вікно в Америку» залишиться в ефірі, і керівництво Голосу Америки сподівається, що українська служба зможе надати повне висвітлення наступних президентських виборів, як в Америці, так і в Україні.
