Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 00:00

Абетка демократії: Чи здатний український народ сам завоювати демократію у своїй країні?


Василь Зілгалов Абетка демократії: Чи здатний український народ сам завоювати демократію у своїй країні?

Прага, 2 березня 2004 – Уже сама постановка проблеми про український народ викликає великі сумніви у багатьох фахівців – етнологів, політологів...Адже ж соціологи переконуються щораз у тому, що українське суспільство неоднорідне до такого ступеня, що твердити про етно - політичну солідарність його у ключових питаннях функціонування держави важко. Правда, у останні місяці одна цифра соціологів привертає увагу постійно – йдеться про стабільний показник недовір’я до нинішньої влади, який на сьогодні сягає чи не 80 відсотків опитуваних. Але чи може ця солідарність людей бути вирішальною не лише у зміні системи влади, а й у послідовній діяльності більшості українців в напрямку зміцнення демократичного, суспільного контролю за владою та зростанні ролі демократичних, громадянських інституцій в політичному житті України?

Минулого тижня цікаві сценарії боротьби за демократію в Україні обговорювали учасники телепрограми «П’ять копійок», коли президент Центру Разумкова Анатолій Гриценко запитував у одного із лідерів Соціалістичної партії України, пана Йосипа Вінського, чи розуміє його партія, що «золотий ключик» соціалістів у перебігу нинішньої політичної реформи може призвести до продовження повноважень нинішньої української влади до 2006 року, а це збільшить її шанси й на парламентських виборах того ж року? Пан Вінський був дещо розгубленим із-за цього питання київського соціолога і намагався доводити «дискусійну некоректність позиції пана Гриценка». У цій же дискусії йшлося і про настрої народу та його політичні очікування у 2004 році. Обидва учасники дискусії погоджувалися, що народ, у своїй більшості, хоче одного – щоб саме цього року відбулася кардинальна зміна влади. А ось чи сприятиме цьому проведена конституційна реформа, яку намагаються підперти «золотою акцією» соціалісти? Тут пани дискутанти телеефіру на П’ятому каналі були протилежних думок.

Саме згадана дискусія пролила світло на деякі сторони проблеми – можливості і сподівання українського суспільства на демократизацію державного управління в Україні унаслідок політичних подій 2004 року. Більшість відомих київських експертів, опитаних нещодавно журналом «Політична думка», схильні вважати, що проект конституційної реформи - це лише політична технологія влади. Якщо це так, то тоді «золота акція» соціалістів стає занадто дорогою для народу. І чи не ці події покажуть здатність лідерів опозиції допомогти більшості виборців втілити у життя їх найбільше сподівання від політичних баталій цього року, тобто – зміну системи влади в Україні.

Зважаючи на міжнародні фактори, можна наводити масу прикладів безпосередньої зацікавленості Росії у збереженні в Києві існуючого політичного режиму. Про це пишуть й міжнародні спостерігачі, зокрема Джексон Діль у вчорашній «Вашингтон пост». Цей автор також наводить слова Віктора Ющенка про те, що нинішня українська влада приступила до здійснення системних заходів для збереження своїх позицій, і «Україна -, за словами Ющенка ,- знаходиться за крок від диктатури». Побоювання і застереження лідера «Нашої України» підтримали учасники нещодавньої міжнародної конференції у Києві, де було сказано про «втому України», а це стосується, насамперед, народу цієї європейської держави, котрий доведений до відчаю не лише владним тиском на свободу але й економічними злиднями, котрі все частіше нагадують багатьом спостерігачам картину «голодного існування людей України». Тобто, сьогодні йдеться про те, чи розуміють на Заході, що саме від їхньої реакції та дій, як підкреслив той же Віктор Ющенко, залежить доля демократії, доля народу цієї європейської країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG