Київ-Прага, 31 березня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Сьогодні середа, 31 березня, 20-та година. З вами “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Вітаємо всіх, хто нас слухає!
Наша тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” така: “Соціальні біди: 10 мільярдів прихованих коштів та 10 тисяч бідних незадоволених громадян”.
Її з нами обговорять два народні обранці: Віктор Пинзеник від фракції “НУ”, член Комітету з питань фінансів та банківської діяльності; від фракції “Регіони України” Володимир Майстришин, голова підкомітету Парламентського бюджетного комітету.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Минулого понеділка “НУ” розпочала акцію з вимогою до Кабінету Міністрів збільшити дохідну і видаткову частину бюджету на 10 мільярдів гривень. Активісти блоку встановили біля Кабінету Міністрів 8 наметів, а також гасла, плакати і прапори блоку.
Група народних депутатів: В.Ющенко, В.Пинзеник та С.Терьохін - подали до ВР законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів державного бюджету України 2004-го року за фактом приховання бюджетних коштів. 29-го березня “НУ” пікетувала Кабінет Міністрів.
А сьогодні в столиці відбувся мітинг, який організувала “НУ”. Перед Кабінетом Міністрів протестуючі вимагали повернутим народу тих 10 мільярдів гривень, які, за даними організаторів, були приховані у державному бюджеті на 2004 рік.
Виступаючи на мітингу, лідер фракції “НУ” В.Ющенко зазначив, що його політична сила буде продовжувати подібні акції проти влади. Він також наголосив, що соромно жити в країні, де державні службовці очолюють списки найбагатших людей, а журналіста за його діяльність можуть вбити.
На мітингу було ухвалено резолюцію збільшити з 1-го квітня мінімальну зарплату до 240 гривень, підвищити пенсії та стипендії.
За даними міліції, в акції взяло участь близько 9-ти тисяч громадян. А організатори акції стверджують, що кількість учасників сягала 15 тисяч.
Говорить один із координаторів акції В.Філенко. | Володимир Філенко
Це була акція... Ключовий лозунг - “Досить обдирати народ!”, а вимоги соціальні. Ми не висовували на цьому пікеті політичних вимог, ми не говорили практично за конституційну реформу, вимоги були виключно соціальні.
Справа йде про те, що, за нашими оцінками, уряд має включити до бюджету додатково 10 мільярдів гривень, які, за нашими прогнозами, в уряду є. Ми вимагаємо, щоб уряд ці кошти вже повернув на соціальні програми. Ключовими з них є: підвищення мінімальної заробітної плати до 240 гривень і підвищення пенсії приблизно на 30%.
Ми вважаємо, що такі кошти є, бо не відповідає наповнення бюджету росту ВВП, про який декларує сам уряд. Тобто, вони мають дійсно ці кошти, але вони відтягують ближче під вибори, щоб перед виборами почати піднімати пенсії, заробітні плати. Ми вважаємо, що цей підйом пенсій і зарплат має відбутися вже.
Цей уряд фактично знизив мінімальну зарплату, бо з першого грудня вона мала бути вже 237 гривень, а уряд і парламентська більшість встановили 205 гривень.
Вони частину пустять на виборчу кампанію, а частину на підйом зарплати і пенсії, а частину розкрадуть.
Ми розраховуємо на те, що ця акція стартова. Далі буде йти акція по регіонах. І від сьогодні в регіонах ми виставляємо пікетування обласних державних адміністрацій з аналогічними вимогами. Паралельно ми діятимемо у ВР.
Ірина Халупа
Це один член “НУ” Тарас Стецьків переконаний, що частину прихованих у державному бюджеті коштів уряд має намір використати на виборчу кампанію кандидата від влади.
Тарас Стецьків
Ми однозначно впевнені, що уряд збирається використати ці 10 мільярдів гривень, які, безумовно, надійдуть до бюджету в доходну частину, для того, щоб перед самими виборами, буквально у вересні-жовтні, шляхом дрібних соціальних подачок забезпечити собі зростання рейтингу напередодні президентських виборів 31-го жовтня.
Янукович просто думає красиво попіарити. У вересні-жовтні підняти трошки пенсії, трошки зарплати, трішечки соціальні виплати і записати це все собі в актив і показати: от бачите, який я, Янукович, хороший, як я для народу працюю, а який Ющенко поганий, бо він тільки горлопанить.
Так от, ми не хочемо дати уряду ні найменшої можливості спекулювати на таких речах.
Є реальним підняття заробітної плати, пенсій і стипендій уже зараз, буквально зараз: з першого березня чи з першого квітня. Ми хочемо заставити уряд вже зараз виплатити ті гроші. Це є наша політична позиція.
У ВР ми готові за це голосувати. Але уряд має не бавитися в політику і політиканство, а уряд має, бачачи, що є реальне перевиконання бюджету, вже вносити в парламент зміни до закону “Про бюджет”. Чому він його не вносить? Значить, що він використовувати хоче ці кошти на політичні цілі.
Ірина Халупа
За даними Інституту соціології НАНУ, лише 0,3% населення України живуть у достатках. Людям важко живеться. Мінімальна зарплата сьогодні становить 205 гривень, середня пенсія 136 гривень, а чорнобильцям майже 10 років не підвищують пенсії. Ось чому вони сьогодні прийшли під Кабінет Міністрів.
Пікетувальниця
Я вийшла тому, що сказали, що вже немає наших заводів. Заводи порізали на металобрухт. На тому місці вже базари роблять. Немає фабрик. Землі немає - землю продали. Голови колгоспів розтягли все майно народне.
Я все життя мала, отримувала. В мене 43 роки стажу, а мені зараз добавили 3 гривні. Я зараз отримую 143 гривні. В мене троє дітей. Я весь час живу в злиднях. Раніше я думала, що щось буде, ми щось побудуємо... Незалежна Україна... Ми якось вирвемося. А тепер я бачу, що ми дійшли до ручки.
Пікетувальник
Ми бідні пенсіонери, люди, робітники, хворі люди, котрих обдирають, як ту липку, на дороговизні медикаментів. Сьогодні дороговизна хліба, і хліб впав у своєму об’ємі, вазі.
Те, що досягненнями називає Янукович, – це те, що колись було гігантськими кроками, ми крокували в радянську епоху. Це воно сьогодні подібне, це те саме блюзнірство, відверта брехня в очі.
ВВП і підняття економіки – це тоді ми відчуємо, коли ми побачимо в своїй кишені, на прилавках, на пенсії відчуємо. А те, що вони там малюють собі самі десь якийсь приріст, це нас тільки дратує. Ми це знаємо, ми вже це пройшли.
Нехай Янукович не намагається, не лаштується, не лицемірить!
Пікетувальниця
Я прийшла протестувати проти діяльності уряду, тому що був прийнятий пенсійний закон - ніби і справедливість: від стажу і зарплати. Але Янукович підписав свою постанову, якою 70 гривень забрали від пенсіонерів і зменшили рівень нарахування пенсій. Хіба ж можна таке терпіти?
Пікетувальник
Вони рекомендації дають щорічно!
Зараз в Україні мільйони моїх технологій, які я дав зараз для України. Мої відкриття по нових препаратах, вони також дають зараз мільйонні прибутки.
Чому науковець зараз змушений тікати закордон, щоб заробляти собі на харчі тільки тому, що тут зробили закони невідомо для кого?
Пікетувальник
Чому я прийшов? Уряд обдер народ України. Вони кажуть (і Янукович) про свої досягнення. Це не уряд, який обдирає народ, раз. І по-друге, каже, що немає грошей. Гроші є.
Вони заводи і фабрики розігнали. Повинні працювати заводи і фабрики. Діти пішли в наркоманію, це вони дуже добре знають. І їхній успіх тільки на тому закінчується, що вони бачать, що гине народ. І навіть показують: чого ви не вмираєте, пенсіонери?
Пікетувальник
В Україні не виконується закон “Про статус чорнобильців”. Також не виконується Конституція України. З 1996 року чорнобильцям не підвищувалася пенсія.
Ірина Халупа
Президент тим часом привітав демонстрацію і сказав, що якщо є бажання у людей прийти з якимись вимогами, будь ласка, кожен на це має право, а з економічними претензіями слід приходити до Кабінету Міністрів, куди і прийшли сьогоднішні демонстранти.
Учасники акції протесту опозиції залишили під дверима Кабінету Міністрів резолюцію мітингу, дві старі потерті хутряні шапки і валізку з написом “Азарову від народу України”.
Пане Пинзеник, член вашої фракції Петро Порошенко очолює комітет ВР з питань бюджету. Скажіть, будь ласка, як можна приховати 10 млрд. доходів у бюджеті?
Віктор Пинзеник
Я не буду зачіпати діяльність бюджетного комітету, тому що насправді проект закону в 2-му читанні голосувався без обговорення взагалі.
Але я відчуваю, що не всі люди розуміють, яким чином приховані 10 млрд. Я наведу такий простий приклад. От на якомусь підприємстві платять зарплату, 200 гривень платять по відомості, а 100 гривень платять у конверті.
Тобто, податок платиться тільки з 200 гривень. Український уряд поступив так само. Що він зробив? Він сховав 30 млрд. гривень обсягу економіки. Чим більша економіка, тим більше податків надходить в українську казну.
Я буду оперувати суто урядовими цифрами. Уряд обманув парламент, суспільство, коли розраховував бюджет і брав за базу обсяг ВВП 2003 року. Він взяв цифру 255 млрд., а Міністерство статистики дало цифру 263 млрд. От уже 8 млрд. сховали в конверт.
Другий обман уряду. Він порахував бюджет, виходячи з темпів росту економіки менше трошки 5%, а програму уряду дав парламент 9,5%, а фактичне зростання 10%. От другий чинник призвів, що він ще 13 млрд. гривень приховав від громадян України.
Я вам назвав тільки кілька складових, які дають приховані доходи від суспільства близько 6-6,5 млрд. гривень. І на цьому фоні небажанням, цинізмом звучить те, що говорив уряд, коли обґрунтовував рішення, що треба знизити мінімальну заробітну плату.
І цинічно звучать заяви про неможливість не підняття зарплати, не підвищення пенсії українським пенсіонерам.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, чому цей уряд, на чолі якого стоїть прем’єр Віктор Янукович, лідер партії “Регіони України”, до фракції, якої й Ви належите, не відповідає на такі звинувачення?
Володимир Майстришин
Добрий вечір, я радий вас вітати і дякую за запрошення. Ви знаєте, я дуже уважно слідкував за дискусією, яку вів Віктор Михайлович Пинзеник з Миколою Янович Азаровим на каналі “ІСТV”. Там дійсно була фахова дискусія, я пам’ятаю ті графіки і діаграми.
Ви знаєте, в радіоефірі дуже складно дискутувати на таку тему. Але попробуємо стати на таку позицію, позицію захисту, в яку зараз мене взагалі поставили своїм запитанням.
Чому ж все-таки уряд краде гроші? Я попробую дискутувати в Віктором Михайловичем от з такого приводу. Чому зараз названа цифра 6 млрд., а сьогодні на площі було 10 млрд. гривень? То хтось все-таки добавив ці 4 млрд.? Чому майже отут цифра рве майже на 100%?
Віктор Пинзеник
Я дякую Володі, що він перевів дискусію в цю площину і не став шукати виправдань тому, що виправдань нема. І в ефірі, мені прикро було, фахової дискусії не було з міністром фінансів. Він від неї втік, якщо Ви уважно дивились.
Справді, те що я Вам назвав, я назвав лише частину прихованих доходів, бо є ще друга частина. Вона зв’язана з тим, що уряд стверджує, що минулого року Україна отримала в бюджет 28,5% доходів до ВВП. А на цей рік уряд запланував 27,6%.
Ота різничка всього - на- всього - це 3 млрд. гривень. 0,9% - це 3 млрд. гривень коштів українського бюджету. Я стверджую, що цього не відбулось, тому що, наприклад, уряд вважає, що він втратить доходи від громадян. Його сума запланована - 12 млрд. на цей рік. Але ми вже за 2 місяці 2 млрд. отримали, а крім того, минулий рік показав, що в третьому кварталі цього податку отримується на 27% більше, ніж в першому, а в четвертому на 50%. Тому я називаю цифру, перевірите її через рік.
Уряд отримує 16 млрд., а подав цифру тільки 12 млрд.. Я готовий по кожному податку показати, що він, крім того, що занизив обсяг ВВП, він сховав ще гроші через процент з доходів до ВВП.
Володимир Майстришин
Даруйте, пані Ірино, але все-таки попробуємо цю дискусію перевести дійсно в площину фінансову.
Ірина Халупа
Але, шановні гості, людською мовою, я вас благаю, щоб слухач зрозумів.
Володимир Майстришин
Але все-таки, якщо ми говоримо, перше питання, якщо ми говоримо 28%, про що йдеться? Ідеться про бюджетну складову ВВП. Тобто, якщо ми маємо, умовно кажучи, 300 млрд. ВВП, то бюджетна складова, третина цієї суми - 100 млрд. Якщо уряд брав за бюджетну складову 28% від ВВП колишнього року при тій базі оподаткування, то сьогоднішня база оподаткування, ви ж знаєте, що ми зменшили бюджетоутворюючі податки майже на третину. Податок на прибуток громадян зменшився з 10-40% до 13%. Податок на доходи зменшився з 30% до 25%. Тобто, база нарахування податків зменшилася.
І таким чином, відповідно, у уряду виникає питання: а щоб знову брати ту саму базу? Відповідно кількість податків в самому продукті буде менше, тому що податки менші стали. Це перше питання.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, я Вам поставлю наївне запитання. Ось у Росії, коли запровадили єдиний податок, здається, там 13%. Зразу прихід податків зріс, то чому він не має зрости в Україні?
Володимир Майстришин
Чекайте, пані Ірино. Давайте я зараз займусь фінансовим лікбезом ще раз. Якщо ми говоримо, що умовно кажучи, от ВВП 100 млрд. Для того, щоб рахувати макроцифри, кажуть, що розрахунок кожна третя гривня ВВП продукту, то є бюджетна. Це при тому рівні податку, який є.
Якщо сьогодні ми змінили податок, він став менший, то вже не кожна третя гривня, менше податків буде в ВВП, більше грошей залишиться в економіці.
Але все-таки ми сьогодні базу оподаткування зменшили. Але все-таки запитання до Вас, Віктор Михайлович. Ви кажете 28%, стало 27,6%, тобто 0,4% зменшилась сама база і Ви вбачаєте тут 3 млрд., нема там 3 млрд. 1% від 300 млрд. – це 3 млрд., а Ви кажете, що 0,4% - це вже 3 млрд..
Віктор Пинзеник
Володя, я хочу поспівчувати Вам, бо важко. Ви, по-перше, погано слухали, коли я називав цифру 28,5%, а це урядова цифра. Я використовую, щоб показати всю брехню уряду, виключно урядові цифри, їхню статистику.
А по-друге. Ви теж не хотіли уважно слухати, коли я говорив. Справді 2 податки знизилось, а я стверджую - не знизились. Податок на прибуток уряд каже, що зменшив з 30% до 25%, а я кажу, що він його збільшив. Чому? Залежно від чого брати податки. Минулого року не брали податки на благодійну допомогу, з цього року уряд оподатковує благодійну допомогу.
Минулого року не оподатковували витрати на утримання соціальної сфери підприємств. Цього року оподатковуються. Надбавка до тарифу на електроенергію минулого року не оподатковувалась. Зараз оподатковується. Збитки минулих періодів минулого року не оподатковувались, цього року оподатковувались. Податок на прибуток, незважаючи на зниження ставки, зріс.
Пані Ірина абсолютно правильно підмітила, використавши російський приклад. А я і наш використав. Я ж для вас назвав цифри двох місяців, там, де знизився податок на доходи громадян. 2 мільярди вже отримано: мільярд на місяць. При плані – 12. А враховуючи те, що в останні місяці отримують значно більше, то я тут стверджую, що уряд обманув і навіть по цьому податку. Він отримує на кілька мільярдів більше, ніж він показав в бюджеті.
Володимир Майстришин
І тепер до кінця я хотів би довести дискусію. Дійсно, при плануванні бюджету...
Ірина Халупа
Ще не зовсім до кінця, пане Майстришин. В нас ще 15 хвилин.
Володимир Майстришин
Все-таки для людей треба щось сказати, поки що розмовляють два економісти. Але дивіться...
Ірина Халупа
І народові від цього не легше...
Володимир Майстришин
Так. Якщо можна, ми тоді вже більш популістичні речі будем говорити. Я хотів би частину професійну дискусії довести до кінця. Дійсно, з чого починається бюджет? Бюджет починається з того, що планується зростання внутрішнього валового продукту. Міністерство економіки дає консервативний і оптимістичний план зростання. Відповідно, уряд на що повинен орієнтуватися? Він повинен орієнтуватися на оптимістичний чи на консервативний.
Дійсно, був поданий в Міністерство економіки консервативний (менше 5%) і оптимістичний (трохи більше 8%). Відповідно, уряд запланував консервативний варіант планування бюджету. Але ж у тому році цей же самий уряд за такою самою схемою працював: спочатку було заплановано консервативний, тоді побачили, що виконується бюджет. І тоді можна було говорити: “Давайте ми будемо його поповнювати – прибуткову і видатну частину.” Це робилося протягом року. Пан Віктор підтвердить. Дійсно, стартували з 51 мільярда, а закінчили в 56 мільярдів.
Я впевнений, що в цьому році буде така ж сама система. Дійсно, можна підозрювати уряд в тому, що будуть популістичні речі використовуватись під вибори. Але ж ще раз я хотів би чітко сказати, що якщо ми знову хочемо повернутися до ганебної практики невиплати зарплати бюджетним працівникам, давайте повертатися до цього. Давайте декларувати 500 гривень зарплату і не виплачувати її роками.
Віктор Пинзеник
Володю, це соромно мені чути! Мені соромно чути такі заяви. Соромно мені! От Ви зверніть увагу на ключовий конфлікт, який є в суспільстві: економіка росте, доходи падають (не ростуть). От я Вам показав, чому це не відбувається. Тому що уряд сховав ці гроші. Він сховав і минулого року. І тепер я Вам доведу це, що минулого року. Ви назвали цифру: уряд подав в бюджет 47 мільярдів, затвердили 50, а виконали на 55. На 5 мільярдів більше. Тільки жодна копійка з цих 5 мільярдів не пішла на підвищення пенсій і зарплат лікарям, вчителям, військовим і так далі. Ось де собака зарита.
Уряд потім направляє ті гроші не на цілі соціальної політики. І минулого року він казав, що він не може підняти зарплату вчителю, бо борги, вибачте, будуть. Цього року ви чули ту ж саму пісню, що “Я не можу підняти лікарю зарплату, не можу пенсію підняти, бо будуть борги.” Ні, він хоче бавити свої ігри, дерібанячи кошти по каналах, де їх можна розподіляти в інтересах “ділків”, а не бюджетників.
Ірина Халупа
Дякую, пане Пинзеник. Шановні гості, ось, власне, ви трошки зачепили це питання і роз’яснили його. Ніби-то є такі знамениті економічні показники, якими хваляться не лише прем’єр-міністр, а й Президент України. Але по кишенях люди цього не відчувають. Ми чули з опитування, що це так зване “зростання” людей лише дратує, бо вони теж хочуть це зростання якось відчувати на своїй спині, своїй кишені. Ми від пана Пинзеника почули, чому воно не доходить до людських кишень. Пане Майстришин, чому воно не доходить до людських кишень, з Вашого погляду?
Володимир Майстришин
Так. Я знову в ролі виправдовування. Але все-таки спробую з’ясувати...
Ірина Халупа
Та Ви в таку фракцію пішли – нема ради.
Володимир Майстришин
Так. Дивіться, перше: мінімальна зарплата зросла з 185 до 205. Це зростання більше 12%. Перша теза.
Друга. Якщо би ми врахували пропозицію “НУ” (вона, дійсно, гарна) врахувати мінімальну зарплату 365 гривень, давайте озвучимо в ефірі: Майстришин за те, щоби мінімальна зарплатня була 500, а, можливо, і доларів. Давайте, але що далі? Ми сьогодні маємо, крім бюджетної сфери (пан Віктор це прекрасно знає, як колишній віце-прем’єр), решту економіки, небюджетну.
Ірина Халупа
Є приватний сектор.
Володимир Майстришин
Звичайно. Сьогодні я, коли зустрічаюсь з фермерами, вони кажуть: “Якщо ви встановите 237 гривень на цей рік, я принаймні половину своїх робітників звільняю, тому що в мене немає можливості виплатити мінімальну, законом забезпечену, зарплату.” По Вінницькій області за минулий рік при мінімальній зарплаті 185 гривень ми маємо більше 10 мільйонів гривень невиплаченої зарплати. Що буде, коли буде 237? А давайте ще згадаємо, що бюджетна сфера – це всього лише третя частина. 2/3 будуть мати певні проблеми зі стрибками зарплати.
Я за те, щоби було зростання і я бачу, що той же уряд і ВР сьогодні націлені на те, щоб до кінця року вивести 237 гривень як мінімальну зарплату, з урахуванням міжпосадових співвідношень. Ви ж не забувайте, що якщо ми зараз знову введемо 237 гривень без врахування міжпосадових співвідношень, до чого це призведе? Знову проблема. Прибиральниця (я вибачаюсь перед цієї професією) і директор школи будуть однаково отримувати. Що далі? Ми цього хочемо?
Ірина Халупа
Пане Пинзеник, дайте відповідь, будь ласка.
Віктор Пинзеник
Я, перш за все, хочу дати деяке роз’яснення. Що ми вимагаємо зараз від уряду? По-перше, не тільки мінімальну зарплату ввести 240 гривень, а, по-друге, ввести відповідно збільшення окладів всіх категорій працівників. Друге: ми вважаємо, що треба зробити...
Ірина Халупа
На 25%, так?
Віктор Пинзеник
...дуже важливий крок в піднятті престижу зарплати лікаря і вчителя (тобто більш кваліфіковані професії повинні заробляти більше) і піднятті пенсій близько на 30%. По-друге, я що хочу наголосити? Я хочу наголосити, що я економіст, і перш ніж говорити про підняття зарплати, я дивлюсь на ресурси – чи вони є. Ці ресурси є, бо хай Володимир Майстришин вдома сяде порахує. Це ж ганьба.
Минулого року уряд виконав бюджет на 75,2 мільярда (це зведений бюджет), а наступного року запланував 73 мільярди. Якщо порахувати на динаміці зростання цін, співставити ціни, то як може економіка рости, а бюджет падати? Та ніяк інакше, ніж бажанням вкрасти в людей гроші, бажанням сховати ті гроші. Так от, я порахував (я вмію рахувати бюджет), і минулого року я більш песимістично оцінював. Я давав 52 – 53, коли уряд тільки півтора року назад обманював громадян України. Я казав, що буде 52 чи 53. Вийшло на 55.
Тобто я завжди з песимізмом оцінюю. І навіть зараз, коли я говорю на цифру доходів, я готовий посперечатися з вами за підсумками року, який буде бюджет. Він буде більше, ніж на 10 мільярдів перевищувати ту суму, яку уряд засвітив при розгляді у ВР.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, отже, як може економіка рости, а бюджет падати?
Володимир Майстришин
Пан Віктор, дійсно, сказав про зведений бюджет на підставних цінах. Але ж давайте ще раз повернемося до формування бюджету на периферії. Сьогодні ми маємо певну проблему на периферійних ділянках нашої держави, що стосується малих зарплат. Тобто сьогодні, коли ми мали зменшення податкового прибутку з громадян по Києву, де середня зарплата більше 500 гривень, то зменшення цього податку призведе до певних проблем формування бюджету Києву. Але ще більше призведе до проблем місцевого значення.
І відповідно там формування зведеного бюджету, тобто крім державного бюджету, ще формування місцевих бюджетів, там дійсно зменшиться як таке. Але, знаєте, я хотів би все-таки попробувати все-таки, з урахуванням того, що вже залишилося 10 хвилин, попробувати деякі оптимістичні ноти сказати.
Тому що люди слухають, і мені здається, не розуміють, що ж відбувається. На мій погляд, на що треба звернути увагу? Звернути увагу на те, що, перше: що буквально 2-3 роки тому продукти харчування в магазинах були польські і так далі, зарубіжні, а сьогодні продукти харчування є суто українськими.
Це про що говорить? Це говорить про те, що запрацювала наша промисловість. Друге: зростання, як би там не було, зростання вкладів громадян в банках, як внески свої. Це про що говорить? Про те, що реально кошти зростають. Я розумію, що сьогодні, знаєте, я собі бачу, що ті селяни, які мене обирали, кажуть: “Про що ти говориш? У нас гроші не збільшилися”.
Ми говоримо про те, що повинна розвиватися економіка, а далі підтягнеться і інфраструктура. Ми сьогодні повинні розуміти, що є базові речі. Є базові речі, що стосується металургії, що стосується нашого машинобудування, і воно сьогодні на підйомі.
Ірина Халупа
Дякую. Пане Пинзеник, останнє опитування свідчить про те, що ключовими проблемами сьогодні, які непокоять українців, це зарплати, пенсії, боротьба з корупцією і злочинністю.
На сьогоднішній демонстрації Віктор Ющенко сказав, що проблема №1 – це проблема бідності в Україні. Президент Кучма нещодавно сказав подібне у своєму зверненні до парламенту.
І на цьому нібито кінець. Чи хтось розпрацьовує всебічну програму боротьби з бідністю? Чи просто припинити факт крадіння з державного бюджету розв’яже проблему?
Віктор Пинзеник
Ні, безумовно, ні. Але перш ніж мати програму подолання бідності, то я взагалі хотів би бачити програму, по якій живе Україна. Бо набір слів, які є в програмі уряду, для мене це не є документ, в якій говориться, куди буде рухатися Україна.
Але я все-таки мушу повернутися до короткого коментаря попередніх фраз Володимира. Людей не цікавить, що лежить на прилавках магазинів, їх цікавить інше: чи він може це купити. І будь-яка влада має дбати не про темпи, не про тонни, а про добробут людей.
Бо економіка – це інструмент забезпечення добробуту людей. І тому коли люди говорять, ми чули їх в ефірі, вони абсолютно правильно цікавить, їх в першу чергу це цікавить.
А ми маємо в минулому році страшну річ, це дані знову уряду: середня пенсія виросла на 12 %, тобто, вона не виросла в Україні. Як так: економіка України виросла на 9 % за минулий рік, а пенсія впала, бо ціни зросли на 8,2 %, але це середнє зростання цін, а пенсіонер споживає продукти харчування, а ми забули про хлібні речі.
Та це нонсенс, такого бути не може при зростаючій економіці, а ми хвалимося, що у нас високі темпи. Значить, зростаюча економіка працює в інтересах вибраного кола людей. Можливо, того одного відсотка чи двох, які сьогодні звучали в ефірі.
Так не може бути. Я теж скажу оптимістичні речі: ми не дозволимо і не допустимо, щоб ці гроші пішли сьогодні поза кишенями людей. Я радий, що ця тема стала сьогодні предметом публічного обговорення. Я звернувся до Президента України з листом з приводу фактів масштабного заниження доходів бюджету.
Я звернувся до кожного народного депутат України з розрахунками. Тема обговорюється, на відміну від попереднього року, громадськість вже стала на захист своїх інтересів, я думаю, що ми доб’ємося того, що гроші підуть у кишені громадян України.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, як Ви ставитеся до цього законопроекту, який запропонували Ваші колеги: пани Пинзеник, Ющенко та Терьохін - про термінові заходи з розподілу прихованих доходів державного бюджету?
Володимир Майстришин
Ви знаєте, я із задоволенням розглядаю будь-які законопроекти, які говорять про те, що можна якісь гроші розподілити, особливо, що стосується соціальних напрямків. Тут моя повна підтримка, як то кажуть.
Але я хотів би подивитися, за рахунок чого. Тобто якщо це за рахунок збільшення податків...
Ірина Халупа
Мені здається, що пан Пинзеник пояснив, за рахунок чого протягом цієї програми.
Володимир Майстришин
Чекайте, хвилиночку, він пояснив, що ВВП росте, але ж давайте не забувати, що таке зростання ВВП.
Віктор Пинзеник
Тоді я поясню, що таке ВВП, це професійно. ВВП включає зарплату, це об’єкт оподаткування. Друге: чисті податки на виробництво і імпорт, це ПДВ – це прямий податок. І третє – прибуток. Тобто ВВП за своєю структурою включає податки.
Тому приховування ВВП – це приховування доходів бюджету.
Володимир Майстришин
Це дуже просто і правильно, коли ми говоримо про те, що на тій же самій податковій базі виникнуть нові податки, то тоді давайте просто проаналізуємо базу і що вона принесе.
Віктор Пинзеник
Я ні слова не говорив про податки.
Ірина Халупа
Я свідок, я теж не чула слова “податок”, пане Майстришин.
Володимир Майстришин
Хвилиночку. Податки не можна буде сховати, тобто це те, що дасть казначейство, що дасть Рахункова палата, якщо вони виникнуть, то вони перерозподіляться. І немає тут ніяких... Є прогноз надходження цих податків, і не більше того. Але я хотів би повернутися до виконання бюджету того року.
Про що йдеться? Дивіться, якщо ми маємо 250 мільярдів умовно ВВП в минулому році, то ПДВ, строка ПДВ повинна була дати до бюджету майже 20 з чимось мільярдів до бюджету, але ми бачимо, що прописано лише 13 мільярдів прибутків від цього податку, а реально зібрали на кінець року всього 3 мільярди.
Я тут повністю підтримую Вас, що дійсно треба звернути увагу на адміністрування і використання цих грошей. Теж ПДВ, я вважаю, що це дійсно національна проблема, треба розібратися, наскільки той податок є справедливим і наскільки сьогодні, скажімо так, його адміністрування є правильним і також його повернення.
І з приводу спецрахунків, також можна було б дискутувати. Я вважаю, що механізм, запропонований сьогодні урядом, не є зовсім ринковим, треба його переглянути.
Ірина Халупа
Шановні гості, наша програма добігає кінця. Вам дарую 30 секунд кожному. Пане Пинзеник, будь ласка.
Віктор Пинзеник
На відміну від попередніх років, ми повернемо 10 мільярдів у кишені громадян. Ми доб’ємося прийняття рішень, які дозволять збільшити пенсії і зарплати.
Володимир Майстришин
Хочу підтримати Віктора Михайловича, що дійсно, як ці 10 мільярдів потраплять, а вони не можуть, скажімо так, приховано потрапити до бюджету, із задоволенням використаємо їх на соціальні потреби, і це буде справедливо.
Ірина Халупа
Ось бачите, як ви гарно домовилися. Треба депутатам частіше приходити на “Свободу”. Дякую вам, шановні гості. Сьогодні з нами були два народні обранці: від фракції “НУ” - пан Віктор Пинзеник, а від фракції “Регіони України” – Володимир Майстришин.
Наша тема сьогодні була: “Cоціальні біди, соціальні проблеми, 10 мільярдів прихованих коштів і сьогоднішня демонстрація, на яку вийшло кілька тисяч населення”.
З вами до завтра прощається Ірина Халупа. Слухайте “Свободу” і шануймося!
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Сьогодні середа, 31 березня, 20-та година. З вами “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Вітаємо всіх, хто нас слухає!
Наша тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи” така: “Соціальні біди: 10 мільярдів прихованих коштів та 10 тисяч бідних незадоволених громадян”.
Її з нами обговорять два народні обранці: Віктор Пинзеник від фракції “НУ”, член Комітету з питань фінансів та банківської діяльності; від фракції “Регіони України” Володимир Майстришин, голова підкомітету Парламентського бюджетного комітету.
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Минулого понеділка “НУ” розпочала акцію з вимогою до Кабінету Міністрів збільшити дохідну і видаткову частину бюджету на 10 мільярдів гривень. Активісти блоку встановили біля Кабінету Міністрів 8 наметів, а також гасла, плакати і прапори блоку.
Група народних депутатів: В.Ющенко, В.Пинзеник та С.Терьохін - подали до ВР законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів державного бюджету України 2004-го року за фактом приховання бюджетних коштів. 29-го березня “НУ” пікетувала Кабінет Міністрів.
А сьогодні в столиці відбувся мітинг, який організувала “НУ”. Перед Кабінетом Міністрів протестуючі вимагали повернутим народу тих 10 мільярдів гривень, які, за даними організаторів, були приховані у державному бюджеті на 2004 рік.
Виступаючи на мітингу, лідер фракції “НУ” В.Ющенко зазначив, що його політична сила буде продовжувати подібні акції проти влади. Він також наголосив, що соромно жити в країні, де державні службовці очолюють списки найбагатших людей, а журналіста за його діяльність можуть вбити.
На мітингу було ухвалено резолюцію збільшити з 1-го квітня мінімальну зарплату до 240 гривень, підвищити пенсії та стипендії.
За даними міліції, в акції взяло участь близько 9-ти тисяч громадян. А організатори акції стверджують, що кількість учасників сягала 15 тисяч.
Говорить один із координаторів акції В.Філенко. | Володимир Філенко
Це була акція... Ключовий лозунг - “Досить обдирати народ!”, а вимоги соціальні. Ми не висовували на цьому пікеті політичних вимог, ми не говорили практично за конституційну реформу, вимоги були виключно соціальні.
Справа йде про те, що, за нашими оцінками, уряд має включити до бюджету додатково 10 мільярдів гривень, які, за нашими прогнозами, в уряду є. Ми вимагаємо, щоб уряд ці кошти вже повернув на соціальні програми. Ключовими з них є: підвищення мінімальної заробітної плати до 240 гривень і підвищення пенсії приблизно на 30%.
Ми вважаємо, що такі кошти є, бо не відповідає наповнення бюджету росту ВВП, про який декларує сам уряд. Тобто, вони мають дійсно ці кошти, але вони відтягують ближче під вибори, щоб перед виборами почати піднімати пенсії, заробітні плати. Ми вважаємо, що цей підйом пенсій і зарплат має відбутися вже.
Цей уряд фактично знизив мінімальну зарплату, бо з першого грудня вона мала бути вже 237 гривень, а уряд і парламентська більшість встановили 205 гривень.
Вони частину пустять на виборчу кампанію, а частину на підйом зарплати і пенсії, а частину розкрадуть.
Ми розраховуємо на те, що ця акція стартова. Далі буде йти акція по регіонах. І від сьогодні в регіонах ми виставляємо пікетування обласних державних адміністрацій з аналогічними вимогами. Паралельно ми діятимемо у ВР.
Ірина Халупа
Це один член “НУ” Тарас Стецьків переконаний, що частину прихованих у державному бюджеті коштів уряд має намір використати на виборчу кампанію кандидата від влади.
Тарас Стецьків
Ми однозначно впевнені, що уряд збирається використати ці 10 мільярдів гривень, які, безумовно, надійдуть до бюджету в доходну частину, для того, щоб перед самими виборами, буквально у вересні-жовтні, шляхом дрібних соціальних подачок забезпечити собі зростання рейтингу напередодні президентських виборів 31-го жовтня.
Янукович просто думає красиво попіарити. У вересні-жовтні підняти трошки пенсії, трошки зарплати, трішечки соціальні виплати і записати це все собі в актив і показати: от бачите, який я, Янукович, хороший, як я для народу працюю, а який Ющенко поганий, бо він тільки горлопанить.
Так от, ми не хочемо дати уряду ні найменшої можливості спекулювати на таких речах.
Є реальним підняття заробітної плати, пенсій і стипендій уже зараз, буквально зараз: з першого березня чи з першого квітня. Ми хочемо заставити уряд вже зараз виплатити ті гроші. Це є наша політична позиція.
У ВР ми готові за це голосувати. Але уряд має не бавитися в політику і політиканство, а уряд має, бачачи, що є реальне перевиконання бюджету, вже вносити в парламент зміни до закону “Про бюджет”. Чому він його не вносить? Значить, що він використовувати хоче ці кошти на політичні цілі.
Ірина Халупа
За даними Інституту соціології НАНУ, лише 0,3% населення України живуть у достатках. Людям важко живеться. Мінімальна зарплата сьогодні становить 205 гривень, середня пенсія 136 гривень, а чорнобильцям майже 10 років не підвищують пенсії. Ось чому вони сьогодні прийшли під Кабінет Міністрів.
Пікетувальниця
Я вийшла тому, що сказали, що вже немає наших заводів. Заводи порізали на металобрухт. На тому місці вже базари роблять. Немає фабрик. Землі немає - землю продали. Голови колгоспів розтягли все майно народне.
Я все життя мала, отримувала. В мене 43 роки стажу, а мені зараз добавили 3 гривні. Я зараз отримую 143 гривні. В мене троє дітей. Я весь час живу в злиднях. Раніше я думала, що щось буде, ми щось побудуємо... Незалежна Україна... Ми якось вирвемося. А тепер я бачу, що ми дійшли до ручки.
Пікетувальник
Ми бідні пенсіонери, люди, робітники, хворі люди, котрих обдирають, як ту липку, на дороговизні медикаментів. Сьогодні дороговизна хліба, і хліб впав у своєму об’ємі, вазі.
Те, що досягненнями називає Янукович, – це те, що колись було гігантськими кроками, ми крокували в радянську епоху. Це воно сьогодні подібне, це те саме блюзнірство, відверта брехня в очі.
ВВП і підняття економіки – це тоді ми відчуємо, коли ми побачимо в своїй кишені, на прилавках, на пенсії відчуємо. А те, що вони там малюють собі самі десь якийсь приріст, це нас тільки дратує. Ми це знаємо, ми вже це пройшли.
Нехай Янукович не намагається, не лаштується, не лицемірить!
Пікетувальниця
Я прийшла протестувати проти діяльності уряду, тому що був прийнятий пенсійний закон - ніби і справедливість: від стажу і зарплати. Але Янукович підписав свою постанову, якою 70 гривень забрали від пенсіонерів і зменшили рівень нарахування пенсій. Хіба ж можна таке терпіти?
Пікетувальник
Вони рекомендації дають щорічно!
Зараз в Україні мільйони моїх технологій, які я дав зараз для України. Мої відкриття по нових препаратах, вони також дають зараз мільйонні прибутки.
Чому науковець зараз змушений тікати закордон, щоб заробляти собі на харчі тільки тому, що тут зробили закони невідомо для кого?
Пікетувальник
Чому я прийшов? Уряд обдер народ України. Вони кажуть (і Янукович) про свої досягнення. Це не уряд, який обдирає народ, раз. І по-друге, каже, що немає грошей. Гроші є.
Вони заводи і фабрики розігнали. Повинні працювати заводи і фабрики. Діти пішли в наркоманію, це вони дуже добре знають. І їхній успіх тільки на тому закінчується, що вони бачать, що гине народ. І навіть показують: чого ви не вмираєте, пенсіонери?
Пікетувальник
В Україні не виконується закон “Про статус чорнобильців”. Також не виконується Конституція України. З 1996 року чорнобильцям не підвищувалася пенсія.
Ірина Халупа
Президент тим часом привітав демонстрацію і сказав, що якщо є бажання у людей прийти з якимись вимогами, будь ласка, кожен на це має право, а з економічними претензіями слід приходити до Кабінету Міністрів, куди і прийшли сьогоднішні демонстранти.
Учасники акції протесту опозиції залишили під дверима Кабінету Міністрів резолюцію мітингу, дві старі потерті хутряні шапки і валізку з написом “Азарову від народу України”.
Пане Пинзеник, член вашої фракції Петро Порошенко очолює комітет ВР з питань бюджету. Скажіть, будь ласка, як можна приховати 10 млрд. доходів у бюджеті?
Віктор Пинзеник
Я не буду зачіпати діяльність бюджетного комітету, тому що насправді проект закону в 2-му читанні голосувався без обговорення взагалі.
Але я відчуваю, що не всі люди розуміють, яким чином приховані 10 млрд. Я наведу такий простий приклад. От на якомусь підприємстві платять зарплату, 200 гривень платять по відомості, а 100 гривень платять у конверті.
Тобто, податок платиться тільки з 200 гривень. Український уряд поступив так само. Що він зробив? Він сховав 30 млрд. гривень обсягу економіки. Чим більша економіка, тим більше податків надходить в українську казну.
Я буду оперувати суто урядовими цифрами. Уряд обманув парламент, суспільство, коли розраховував бюджет і брав за базу обсяг ВВП 2003 року. Він взяв цифру 255 млрд., а Міністерство статистики дало цифру 263 млрд. От уже 8 млрд. сховали в конверт.
Другий обман уряду. Він порахував бюджет, виходячи з темпів росту економіки менше трошки 5%, а програму уряду дав парламент 9,5%, а фактичне зростання 10%. От другий чинник призвів, що він ще 13 млрд. гривень приховав від громадян України.
Я вам назвав тільки кілька складових, які дають приховані доходи від суспільства близько 6-6,5 млрд. гривень. І на цьому фоні небажанням, цинізмом звучить те, що говорив уряд, коли обґрунтовував рішення, що треба знизити мінімальну заробітну плату.
І цинічно звучать заяви про неможливість не підняття зарплати, не підвищення пенсії українським пенсіонерам.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, чому цей уряд, на чолі якого стоїть прем’єр Віктор Янукович, лідер партії “Регіони України”, до фракції, якої й Ви належите, не відповідає на такі звинувачення?
Володимир Майстришин
Добрий вечір, я радий вас вітати і дякую за запрошення. Ви знаєте, я дуже уважно слідкував за дискусією, яку вів Віктор Михайлович Пинзеник з Миколою Янович Азаровим на каналі “ІСТV”. Там дійсно була фахова дискусія, я пам’ятаю ті графіки і діаграми.
Ви знаєте, в радіоефірі дуже складно дискутувати на таку тему. Але попробуємо стати на таку позицію, позицію захисту, в яку зараз мене взагалі поставили своїм запитанням.
Чому ж все-таки уряд краде гроші? Я попробую дискутувати в Віктором Михайловичем от з такого приводу. Чому зараз названа цифра 6 млрд., а сьогодні на площі було 10 млрд. гривень? То хтось все-таки добавив ці 4 млрд.? Чому майже отут цифра рве майже на 100%?
Віктор Пинзеник
Я дякую Володі, що він перевів дискусію в цю площину і не став шукати виправдань тому, що виправдань нема. І в ефірі, мені прикро було, фахової дискусії не було з міністром фінансів. Він від неї втік, якщо Ви уважно дивились.
Справді, те що я Вам назвав, я назвав лише частину прихованих доходів, бо є ще друга частина. Вона зв’язана з тим, що уряд стверджує, що минулого року Україна отримала в бюджет 28,5% доходів до ВВП. А на цей рік уряд запланував 27,6%.
Ота різничка всього - на- всього - це 3 млрд. гривень. 0,9% - це 3 млрд. гривень коштів українського бюджету. Я стверджую, що цього не відбулось, тому що, наприклад, уряд вважає, що він втратить доходи від громадян. Його сума запланована - 12 млрд. на цей рік. Але ми вже за 2 місяці 2 млрд. отримали, а крім того, минулий рік показав, що в третьому кварталі цього податку отримується на 27% більше, ніж в першому, а в четвертому на 50%. Тому я називаю цифру, перевірите її через рік.
Уряд отримує 16 млрд., а подав цифру тільки 12 млрд.. Я готовий по кожному податку показати, що він, крім того, що занизив обсяг ВВП, він сховав ще гроші через процент з доходів до ВВП.
Володимир Майстришин
Даруйте, пані Ірино, але все-таки попробуємо цю дискусію перевести дійсно в площину фінансову.
Ірина Халупа
Але, шановні гості, людською мовою, я вас благаю, щоб слухач зрозумів.
Володимир Майстришин
Але все-таки, якщо ми говоримо, перше питання, якщо ми говоримо 28%, про що йдеться? Ідеться про бюджетну складову ВВП. Тобто, якщо ми маємо, умовно кажучи, 300 млрд. ВВП, то бюджетна складова, третина цієї суми - 100 млрд. Якщо уряд брав за бюджетну складову 28% від ВВП колишнього року при тій базі оподаткування, то сьогоднішня база оподаткування, ви ж знаєте, що ми зменшили бюджетоутворюючі податки майже на третину. Податок на прибуток громадян зменшився з 10-40% до 13%. Податок на доходи зменшився з 30% до 25%. Тобто, база нарахування податків зменшилася.
І таким чином, відповідно, у уряду виникає питання: а щоб знову брати ту саму базу? Відповідно кількість податків в самому продукті буде менше, тому що податки менші стали. Це перше питання.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, я Вам поставлю наївне запитання. Ось у Росії, коли запровадили єдиний податок, здається, там 13%. Зразу прихід податків зріс, то чому він не має зрости в Україні?
Володимир Майстришин
Чекайте, пані Ірино. Давайте я зараз займусь фінансовим лікбезом ще раз. Якщо ми говоримо, що умовно кажучи, от ВВП 100 млрд. Для того, щоб рахувати макроцифри, кажуть, що розрахунок кожна третя гривня ВВП продукту, то є бюджетна. Це при тому рівні податку, який є.
Якщо сьогодні ми змінили податок, він став менший, то вже не кожна третя гривня, менше податків буде в ВВП, більше грошей залишиться в економіці.
Але все-таки ми сьогодні базу оподаткування зменшили. Але все-таки запитання до Вас, Віктор Михайлович. Ви кажете 28%, стало 27,6%, тобто 0,4% зменшилась сама база і Ви вбачаєте тут 3 млрд., нема там 3 млрд. 1% від 300 млрд. – це 3 млрд., а Ви кажете, що 0,4% - це вже 3 млрд..
Віктор Пинзеник
Володя, я хочу поспівчувати Вам, бо важко. Ви, по-перше, погано слухали, коли я називав цифру 28,5%, а це урядова цифра. Я використовую, щоб показати всю брехню уряду, виключно урядові цифри, їхню статистику.
А по-друге. Ви теж не хотіли уважно слухати, коли я говорив. Справді 2 податки знизилось, а я стверджую - не знизились. Податок на прибуток уряд каже, що зменшив з 30% до 25%, а я кажу, що він його збільшив. Чому? Залежно від чого брати податки. Минулого року не брали податки на благодійну допомогу, з цього року уряд оподатковує благодійну допомогу.
Минулого року не оподатковували витрати на утримання соціальної сфери підприємств. Цього року оподатковуються. Надбавка до тарифу на електроенергію минулого року не оподатковувалась. Зараз оподатковується. Збитки минулих періодів минулого року не оподатковувались, цього року оподатковувались. Податок на прибуток, незважаючи на зниження ставки, зріс.
Пані Ірина абсолютно правильно підмітила, використавши російський приклад. А я і наш використав. Я ж для вас назвав цифри двох місяців, там, де знизився податок на доходи громадян. 2 мільярди вже отримано: мільярд на місяць. При плані – 12. А враховуючи те, що в останні місяці отримують значно більше, то я тут стверджую, що уряд обманув і навіть по цьому податку. Він отримує на кілька мільярдів більше, ніж він показав в бюджеті.
Володимир Майстришин
І тепер до кінця я хотів би довести дискусію. Дійсно, при плануванні бюджету...
Ірина Халупа
Ще не зовсім до кінця, пане Майстришин. В нас ще 15 хвилин.
Володимир Майстришин
Все-таки для людей треба щось сказати, поки що розмовляють два економісти. Але дивіться...
Ірина Халупа
І народові від цього не легше...
Володимир Майстришин
Так. Якщо можна, ми тоді вже більш популістичні речі будем говорити. Я хотів би частину професійну дискусії довести до кінця. Дійсно, з чого починається бюджет? Бюджет починається з того, що планується зростання внутрішнього валового продукту. Міністерство економіки дає консервативний і оптимістичний план зростання. Відповідно, уряд на що повинен орієнтуватися? Він повинен орієнтуватися на оптимістичний чи на консервативний.
Дійсно, був поданий в Міністерство економіки консервативний (менше 5%) і оптимістичний (трохи більше 8%). Відповідно, уряд запланував консервативний варіант планування бюджету. Але ж у тому році цей же самий уряд за такою самою схемою працював: спочатку було заплановано консервативний, тоді побачили, що виконується бюджет. І тоді можна було говорити: “Давайте ми будемо його поповнювати – прибуткову і видатну частину.” Це робилося протягом року. Пан Віктор підтвердить. Дійсно, стартували з 51 мільярда, а закінчили в 56 мільярдів.
Я впевнений, що в цьому році буде така ж сама система. Дійсно, можна підозрювати уряд в тому, що будуть популістичні речі використовуватись під вибори. Але ж ще раз я хотів би чітко сказати, що якщо ми знову хочемо повернутися до ганебної практики невиплати зарплати бюджетним працівникам, давайте повертатися до цього. Давайте декларувати 500 гривень зарплату і не виплачувати її роками.
Віктор Пинзеник
Володю, це соромно мені чути! Мені соромно чути такі заяви. Соромно мені! От Ви зверніть увагу на ключовий конфлікт, який є в суспільстві: економіка росте, доходи падають (не ростуть). От я Вам показав, чому це не відбувається. Тому що уряд сховав ці гроші. Він сховав і минулого року. І тепер я Вам доведу це, що минулого року. Ви назвали цифру: уряд подав в бюджет 47 мільярдів, затвердили 50, а виконали на 55. На 5 мільярдів більше. Тільки жодна копійка з цих 5 мільярдів не пішла на підвищення пенсій і зарплат лікарям, вчителям, військовим і так далі. Ось де собака зарита.
Уряд потім направляє ті гроші не на цілі соціальної політики. І минулого року він казав, що він не може підняти зарплату вчителю, бо борги, вибачте, будуть. Цього року ви чули ту ж саму пісню, що “Я не можу підняти лікарю зарплату, не можу пенсію підняти, бо будуть борги.” Ні, він хоче бавити свої ігри, дерібанячи кошти по каналах, де їх можна розподіляти в інтересах “ділків”, а не бюджетників.
Ірина Халупа
Дякую, пане Пинзеник. Шановні гості, ось, власне, ви трошки зачепили це питання і роз’яснили його. Ніби-то є такі знамениті економічні показники, якими хваляться не лише прем’єр-міністр, а й Президент України. Але по кишенях люди цього не відчувають. Ми чули з опитування, що це так зване “зростання” людей лише дратує, бо вони теж хочуть це зростання якось відчувати на своїй спині, своїй кишені. Ми від пана Пинзеника почули, чому воно не доходить до людських кишень. Пане Майстришин, чому воно не доходить до людських кишень, з Вашого погляду?
Володимир Майстришин
Так. Я знову в ролі виправдовування. Але все-таки спробую з’ясувати...
Ірина Халупа
Та Ви в таку фракцію пішли – нема ради.
Володимир Майстришин
Так. Дивіться, перше: мінімальна зарплата зросла з 185 до 205. Це зростання більше 12%. Перша теза.
Друга. Якщо би ми врахували пропозицію “НУ” (вона, дійсно, гарна) врахувати мінімальну зарплату 365 гривень, давайте озвучимо в ефірі: Майстришин за те, щоби мінімальна зарплатня була 500, а, можливо, і доларів. Давайте, але що далі? Ми сьогодні маємо, крім бюджетної сфери (пан Віктор це прекрасно знає, як колишній віце-прем’єр), решту економіки, небюджетну.
Ірина Халупа
Є приватний сектор.
Володимир Майстришин
Звичайно. Сьогодні я, коли зустрічаюсь з фермерами, вони кажуть: “Якщо ви встановите 237 гривень на цей рік, я принаймні половину своїх робітників звільняю, тому що в мене немає можливості виплатити мінімальну, законом забезпечену, зарплату.” По Вінницькій області за минулий рік при мінімальній зарплаті 185 гривень ми маємо більше 10 мільйонів гривень невиплаченої зарплати. Що буде, коли буде 237? А давайте ще згадаємо, що бюджетна сфера – це всього лише третя частина. 2/3 будуть мати певні проблеми зі стрибками зарплати.
Я за те, щоби було зростання і я бачу, що той же уряд і ВР сьогодні націлені на те, щоб до кінця року вивести 237 гривень як мінімальну зарплату, з урахуванням міжпосадових співвідношень. Ви ж не забувайте, що якщо ми зараз знову введемо 237 гривень без врахування міжпосадових співвідношень, до чого це призведе? Знову проблема. Прибиральниця (я вибачаюсь перед цієї професією) і директор школи будуть однаково отримувати. Що далі? Ми цього хочемо?
Ірина Халупа
Пане Пинзеник, дайте відповідь, будь ласка.
Віктор Пинзеник
Я, перш за все, хочу дати деяке роз’яснення. Що ми вимагаємо зараз від уряду? По-перше, не тільки мінімальну зарплату ввести 240 гривень, а, по-друге, ввести відповідно збільшення окладів всіх категорій працівників. Друге: ми вважаємо, що треба зробити...
Ірина Халупа
На 25%, так?
Віктор Пинзеник
...дуже важливий крок в піднятті престижу зарплати лікаря і вчителя (тобто більш кваліфіковані професії повинні заробляти більше) і піднятті пенсій близько на 30%. По-друге, я що хочу наголосити? Я хочу наголосити, що я економіст, і перш ніж говорити про підняття зарплати, я дивлюсь на ресурси – чи вони є. Ці ресурси є, бо хай Володимир Майстришин вдома сяде порахує. Це ж ганьба.
Минулого року уряд виконав бюджет на 75,2 мільярда (це зведений бюджет), а наступного року запланував 73 мільярди. Якщо порахувати на динаміці зростання цін, співставити ціни, то як може економіка рости, а бюджет падати? Та ніяк інакше, ніж бажанням вкрасти в людей гроші, бажанням сховати ті гроші. Так от, я порахував (я вмію рахувати бюджет), і минулого року я більш песимістично оцінював. Я давав 52 – 53, коли уряд тільки півтора року назад обманював громадян України. Я казав, що буде 52 чи 53. Вийшло на 55.
Тобто я завжди з песимізмом оцінюю. І навіть зараз, коли я говорю на цифру доходів, я готовий посперечатися з вами за підсумками року, який буде бюджет. Він буде більше, ніж на 10 мільярдів перевищувати ту суму, яку уряд засвітив при розгляді у ВР.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, отже, як може економіка рости, а бюджет падати?
Володимир Майстришин
Пан Віктор, дійсно, сказав про зведений бюджет на підставних цінах. Але ж давайте ще раз повернемося до формування бюджету на периферії. Сьогодні ми маємо певну проблему на периферійних ділянках нашої держави, що стосується малих зарплат. Тобто сьогодні, коли ми мали зменшення податкового прибутку з громадян по Києву, де середня зарплата більше 500 гривень, то зменшення цього податку призведе до певних проблем формування бюджету Києву. Але ще більше призведе до проблем місцевого значення.
І відповідно там формування зведеного бюджету, тобто крім державного бюджету, ще формування місцевих бюджетів, там дійсно зменшиться як таке. Але, знаєте, я хотів би все-таки попробувати все-таки, з урахуванням того, що вже залишилося 10 хвилин, попробувати деякі оптимістичні ноти сказати.
Тому що люди слухають, і мені здається, не розуміють, що ж відбувається. На мій погляд, на що треба звернути увагу? Звернути увагу на те, що, перше: що буквально 2-3 роки тому продукти харчування в магазинах були польські і так далі, зарубіжні, а сьогодні продукти харчування є суто українськими.
Це про що говорить? Це говорить про те, що запрацювала наша промисловість. Друге: зростання, як би там не було, зростання вкладів громадян в банках, як внески свої. Це про що говорить? Про те, що реально кошти зростають. Я розумію, що сьогодні, знаєте, я собі бачу, що ті селяни, які мене обирали, кажуть: “Про що ти говориш? У нас гроші не збільшилися”.
Ми говоримо про те, що повинна розвиватися економіка, а далі підтягнеться і інфраструктура. Ми сьогодні повинні розуміти, що є базові речі. Є базові речі, що стосується металургії, що стосується нашого машинобудування, і воно сьогодні на підйомі.
Ірина Халупа
Дякую. Пане Пинзеник, останнє опитування свідчить про те, що ключовими проблемами сьогодні, які непокоять українців, це зарплати, пенсії, боротьба з корупцією і злочинністю.
На сьогоднішній демонстрації Віктор Ющенко сказав, що проблема №1 – це проблема бідності в Україні. Президент Кучма нещодавно сказав подібне у своєму зверненні до парламенту.
І на цьому нібито кінець. Чи хтось розпрацьовує всебічну програму боротьби з бідністю? Чи просто припинити факт крадіння з державного бюджету розв’яже проблему?
Віктор Пинзеник
Ні, безумовно, ні. Але перш ніж мати програму подолання бідності, то я взагалі хотів би бачити програму, по якій живе Україна. Бо набір слів, які є в програмі уряду, для мене це не є документ, в якій говориться, куди буде рухатися Україна.
Але я все-таки мушу повернутися до короткого коментаря попередніх фраз Володимира. Людей не цікавить, що лежить на прилавках магазинів, їх цікавить інше: чи він може це купити. І будь-яка влада має дбати не про темпи, не про тонни, а про добробут людей.
Бо економіка – це інструмент забезпечення добробуту людей. І тому коли люди говорять, ми чули їх в ефірі, вони абсолютно правильно цікавить, їх в першу чергу це цікавить.
А ми маємо в минулому році страшну річ, це дані знову уряду: середня пенсія виросла на 12 %, тобто, вона не виросла в Україні. Як так: економіка України виросла на 9 % за минулий рік, а пенсія впала, бо ціни зросли на 8,2 %, але це середнє зростання цін, а пенсіонер споживає продукти харчування, а ми забули про хлібні речі.
Та це нонсенс, такого бути не може при зростаючій економіці, а ми хвалимося, що у нас високі темпи. Значить, зростаюча економіка працює в інтересах вибраного кола людей. Можливо, того одного відсотка чи двох, які сьогодні звучали в ефірі.
Так не може бути. Я теж скажу оптимістичні речі: ми не дозволимо і не допустимо, щоб ці гроші пішли сьогодні поза кишенями людей. Я радий, що ця тема стала сьогодні предметом публічного обговорення. Я звернувся до Президента України з листом з приводу фактів масштабного заниження доходів бюджету.
Я звернувся до кожного народного депутат України з розрахунками. Тема обговорюється, на відміну від попереднього року, громадськість вже стала на захист своїх інтересів, я думаю, що ми доб’ємося того, що гроші підуть у кишені громадян України.
Ірина Халупа
Пане Майстришин, як Ви ставитеся до цього законопроекту, який запропонували Ваші колеги: пани Пинзеник, Ющенко та Терьохін - про термінові заходи з розподілу прихованих доходів державного бюджету?
Володимир Майстришин
Ви знаєте, я із задоволенням розглядаю будь-які законопроекти, які говорять про те, що можна якісь гроші розподілити, особливо, що стосується соціальних напрямків. Тут моя повна підтримка, як то кажуть.
Але я хотів би подивитися, за рахунок чого. Тобто якщо це за рахунок збільшення податків...
Ірина Халупа
Мені здається, що пан Пинзеник пояснив, за рахунок чого протягом цієї програми.
Володимир Майстришин
Чекайте, хвилиночку, він пояснив, що ВВП росте, але ж давайте не забувати, що таке зростання ВВП.
Віктор Пинзеник
Тоді я поясню, що таке ВВП, це професійно. ВВП включає зарплату, це об’єкт оподаткування. Друге: чисті податки на виробництво і імпорт, це ПДВ – це прямий податок. І третє – прибуток. Тобто ВВП за своєю структурою включає податки.
Тому приховування ВВП – це приховування доходів бюджету.
Володимир Майстришин
Це дуже просто і правильно, коли ми говоримо про те, що на тій же самій податковій базі виникнуть нові податки, то тоді давайте просто проаналізуємо базу і що вона принесе.
Віктор Пинзеник
Я ні слова не говорив про податки.
Ірина Халупа
Я свідок, я теж не чула слова “податок”, пане Майстришин.
Володимир Майстришин
Хвилиночку. Податки не можна буде сховати, тобто це те, що дасть казначейство, що дасть Рахункова палата, якщо вони виникнуть, то вони перерозподіляться. І немає тут ніяких... Є прогноз надходження цих податків, і не більше того. Але я хотів би повернутися до виконання бюджету того року.
Про що йдеться? Дивіться, якщо ми маємо 250 мільярдів умовно ВВП в минулому році, то ПДВ, строка ПДВ повинна була дати до бюджету майже 20 з чимось мільярдів до бюджету, але ми бачимо, що прописано лише 13 мільярдів прибутків від цього податку, а реально зібрали на кінець року всього 3 мільярди.
Я тут повністю підтримую Вас, що дійсно треба звернути увагу на адміністрування і використання цих грошей. Теж ПДВ, я вважаю, що це дійсно національна проблема, треба розібратися, наскільки той податок є справедливим і наскільки сьогодні, скажімо так, його адміністрування є правильним і також його повернення.
І з приводу спецрахунків, також можна було б дискутувати. Я вважаю, що механізм, запропонований сьогодні урядом, не є зовсім ринковим, треба його переглянути.
Ірина Халупа
Шановні гості, наша програма добігає кінця. Вам дарую 30 секунд кожному. Пане Пинзеник, будь ласка.
Віктор Пинзеник
На відміну від попередніх років, ми повернемо 10 мільярдів у кишені громадян. Ми доб’ємося прийняття рішень, які дозволять збільшити пенсії і зарплати.
Володимир Майстришин
Хочу підтримати Віктора Михайловича, що дійсно, як ці 10 мільярдів потраплять, а вони не можуть, скажімо так, приховано потрапити до бюджету, із задоволенням використаємо їх на соціальні потреби, і це буде справедливо.
Ірина Халупа
Ось бачите, як ви гарно домовилися. Треба депутатам частіше приходити на “Свободу”. Дякую вам, шановні гості. Сьогодні з нами були два народні обранці: від фракції “НУ” - пан Віктор Пинзеник, а від фракції “Регіони України” – Володимир Майстришин.
Наша тема сьогодні була: “Cоціальні біди, соціальні проблеми, 10 мільярдів прихованих коштів і сьогоднішня демонстрація, на яку вийшло кілька тисяч населення”.
З вами до завтра прощається Ірина Халупа. Слухайте “Свободу” і шануймося!
