Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:13

“Віта Нова”: Трипільська культура: інтерв’ю з Олександром Поліщуком.


Павло Вольвач

Аудіозапис програми:

Київ, 19 квітня 2004 року.

Павло Вольвач

Доброго дня, шановні радіослухачі! В ефірі радіожурнал “Віта Нова”.

Що не кажіть, а таки дуже багато залежить у цьому світі від звичайного везіння. Кажуть, воно випадкове, але це як поглянути.

Ось приклад. Чому із шерега давніх археологічних культур: Черняхівської, Зарубинецької та інших найгучніша слава випала саме Трипіллю? Можливо, тому, що Трипіллю пощастило не лише з часом відкриття, а й навіть з лункою назвою? Трипілля, трисвіття, тризуб – відлунює таємничістю індоєвропейської традиції поділу світу на сакральну трійцю, і разом з тим, як же воно по-українському.

Ірина Перешило

Пане Олександре, скажіть, будь ласка, наскільки українці можуть претендувати на Трипільську культуру як свою пракультуру? Які нитки пов’язують, які паралелі? Що залишилося? Що дійшло? Що збережено?

Олександр Поліщук

Дуже багато є при знаків, які ми може назвати сьогодні як українськими, так і культури держави Арату або Трипільської археологічної культури (як в нас вона називається офіційно).

Один з перших признаків – це присутність знакової системи і предметів знакових як на трипільській кераміці, так і в узорах, і якихось зображеннях на етнографічних українських речах, в тому числі і кінця 19-го століття.

Один із таких знаків, наприклад, знак сварги, який присутній в Трипіллі в п’ятому тисячолітті до н.е., та сварги, яка присутня в українській вишивці. Це, звичайно, не афішувалося ніколи, тому що особливо після Другої Світової війни вона була заборонена взагалі. Але в колекції нашого музею, який в селі Трипілля буде відкритий в кінці цього року, знаходиться більше 15 речей трипільських з сваргою.

З архітектурної точки зору. Побудова трипільської хати-мазанки абсолютно ідентична. Це розвідки і результати Інституту археології, в тому числі і Шмаглія, кандидата історичних наук, Відейка, Цвека. Звичайно, не всі з цих людей афішували цю інформацію, вона була скрита, була тільки для службового користування. Це другий такий признак.

Третій признак. Сьогодні в Україні існує один доктор історичних наук з антропології. Його дослідження і його докторська дисертація побудована на тому, що досліди антропологічного типу трипільця та українця, мають пряму лінію. У сьогоднішнього українця і трипільця найбільше співпадінь, зокрема, на території Полісся і на території Прикарпаття. Це найменш доступні райони для руху якихось впливів.

Дослідження Стендфордського університету, які проводилися останніх декілька років, і дослідження одного з професорів Тадфордського університету стверджують, що середній тип середнього європейця і жителя Середнього Придніпров’я навіть часів палеоліту, не енеоліту, а це 20 тисячоліття до н.е., схожий.

Павло Вольвач

Пане Олександре, хромосоми – це все добре, але чому от саме тема дотична до Трипілля, до цього світу стала предметом для досить частих кепкувань з боку наукової громадськості: мовляв, ще не створив Бог Землю, але вже на ній існував наш український тин, наше українське колесо, наш український кінь. Чия правда? На що українці можуть претендувати, на яку першість? А що є, дійсно, анекдот?

Олександр Поліщук

Ситуація є дуже проста. Українців на цій землі нищили, викидали, довбали, переселяли...

Павло Вольвач

А колесо наше перше?

Олександр Поліщук

Без сумніву. Причому, це не бажання такого розумного О.Поліщука затвердити за українцем перше колесо. Туркменбаши затвердив за своїм народом колесо, якому сьогодні 3 тисячі років до н.е.

Ми сьогодні стверджуємо, що Інституту археології володіє десятками предметів з колесами, які зафіксовані, які досліджені. При чому досліджені разом з кістками, які були знайдені на основі радіовуглецевого аналізу, а це, мінімум, 4 тисячі років до н.е.

Отже, наше колесо або колесо Держави Арат, або трипільське на тисячу років старіше, ніж найстаріше на сьогодні, з точки зору Туркменбаші, Туркменістану.

Ірина Перешило

Але за Туркменомбаші статус, а за нашим колесом...?

Олександр Поліщук

Ми можемо показати, а Туркменбаші може тільки сказати. Знаєте, слова - то слова, а справа - то справа.

Павло Вольвач

Коли Вікентій Хвойка відкрив Трипільську культуру, українське традиційне село доживало останні дрімотні десятиріччя. На калинових овидах вже диміли фабричні труби, і Карл Маркс все впевненіше робив свою справу. Тож саме Трипілля стало тим символом, що відтворював українську селянську Атлантиду. І не дивно, що тепер, коли сільська Ойкумена відійшла у засвіти, трипільський міф виривається на поверхню з новою силою.

Тож не випадково й те, що сьогодні у нашій радіостудії я і моя колега Ірина Перешило приймаємо гостя, відомого трипіллєзнавця і колекціонера Олександра Поліщука.

Олександр Поліщук

Є дослідження академічної науки стосовно таких знакових речей, які принесли в цивілізацію світову ключові моменти. Це, наприклад, одомашнення коня. А кінь одомашнений на території України сьогоднішньої. А це значить і трипільської території. Він одомашнений навіть раніше, ніж зафіксоване Трипілля як класичне Трипілля, а це 6 тисяч років до н.е.

Павло Вольвач

А як це можна довести?

Олександр Поліщук

Є такий кандидат історичних наук, він є співробітником Інституту археології, це є суперспеціаліст, і він досліджував залишки коней і має точний вік цієї кістки плюс-мінус 50 років.

Павло Вольвач

Пане Поліщук, в мене є один знайомий поет теж закоханий в Трипілля, і він завжди каже, що коли більшість народів жили в печерах і бігали з дротиком, то в нас є пісня зі словами “А ми жито сіяли...” Я завжди голосно сміюсь, а, можливо, не варто.

Олександр Поліщук

Всі люди різні за національністю, і кожна національність тягне ковдру на себе. Українці теж тягнуть, але українці тягнули дуже помалу, бо не давали їм тягнути. А сьогодні ми можемо її потягнути. Ми, звичайно, підтягуємо всі факти, які на користь українців.

Павло Вольвач

Будемо вважати, що Ви мене переконали, а от мою колегу Ірину Перешило не знаю.

Ірина Перешило

Скажіть, будь ласка, а чому Ви говорите “Трипільська цивілізація”? В усіх довідниках проходить як “Трипільська культура”.

Олександр Поліщук

Вченні, які займаються питаннями ґрунтовно і детально... Наприклад, пан Відейко з Інституту археології фактично перший вчений назвав її “цивілізацією”, за що тут же отримав зауваження від свого колеги Залізняка, якому дуже не хочеться, щоб це називалося “цивілізацією”, йому хочеться, щоб це була якась рядова культура, культурка.

Ірина Перешило

Цивілізація передбачає прорив у чомусь. Приміром трипільці, в чому вони зробили прорив? Колесо ми не можемо приписувати до їхнього винаходу, бо це як найдавніше свідчення.

Павло Вольвач

Коня взагалі сприймати важко.

Ірина Перешило

А землеробська культура у них була якась? Мається на увазі вже глибокі знання.

Олександр Поліщук

Звичайно. Трипільці мали 12 злаків, мінімум, 3 окультурені пшениці. Знайдені також кісточки винограду. Те, що вони мали домашніх тварин, - це не питання. Трипільці, між іншим, мали масу свиней.

Павло Вольвач

Пане Олександре, давайте від світу гіпотез, версій, наукових суперечок перейдемо до уречевленого, до предметного, знаєте, як писав поет, щоб відчути світ “вєсомо-грубо-зрімо”. До речі, це доречно, оскільки Ви колекціонер. Що є у Вас? А у Вас, кажуть, багатюща колекція.

Олександр Поліщук

Завдяки тому, що я 30 років збираю ці речі, то маю сьогодні більше 2,5 тисяч експонатів Трипільської культури.

Що найважливіше? Звичайно, абсолютно унікальні форми, які за своєю графічною побудовою співпадають з українськими формами. Візьмемо глек український і трипільський глек. Ми маємо абсолютне співпадіння один до одного цілих форм відреставрованих розміром від 1 метру і вниз.

Що ще? Якщо ми візьмемо класичну грецьку амфору... Чому ми кажемо, що трипільці започаткували всі європейські цивілізації, в тому числі й дали поштовх розвитку грецької культури, яка започаткувала європейську цивілізацію взагалі? Трипільці започаткували форми грецьких амфор, починаючи від 5 см і закінчуючи 50 см, у вигляді амфор.

Трипільці мали абсолютно розвинуту систему ткацтва. Чому маємо десятки, сотні горшків, на донцях яких знаходяться відбитки тканин. Я маю абсолютно унікальну покришку. Покришка – це річ, якою накривався горщик, щоб миші не залазили. На покришці є тевтонський хрест. От уявіть собі річ 4 тисячоліття до н.е. з явно вираженим тевтонським хрестом. При чому покришка збереглася на 95%.

Дуже важливий момент: Трипілля має дуже величезну кількість меандрів! Коли ми маємо російську точку зору на це питання, що культура всієї цивілізації – все це пішло з-за Полярного кругу. То ми на ці речі відповідаємо дуже простими речами: “Якщо це так, то покажіть нам тисячу речей, які ви знайшли за Полярним кругом, які підтверджують вашу версію. Якщо ви нам покажете, тоді ми вам покажемо мільйони речей з України, які абсолютно чітко стверджують, що це не ваше”.

Павло Вольвач

Зрештою, про колесо можна сперечатися. Не сперечаються хіба що про словнів, батьківщиною яких є, як відомо, Росія.

Але все ж таки, що ми зможемо виставити проти ймовірних знахідок в каракумських чи якихось інших теренах?

За Полярним колом наших людей таки побувало. Здебільшого траплялися їм там вишки та бараки, що ж до праісторичних мегаполісів, то тут якось не складалось.

Втім, як говорилось в одному кінофільмі, “будєтеє у нас на Колимє – заходітє”.

Поки ж росіяни між мерзлих моржових бивнів відшукуватимуть старорязанську кераміку, ми спробуємо поглянути на Трипілля, і не лише на нього, з висоти пташиного польоту. І зробить це, ясен сокол, Андрій Охрімович, котрого есеїстичні крила занесли і високо і далеченько.

Андрій Охрімович

Ніщо не є таким коротким і водночас таким довгим, як пам’ять, особливо українська. Коротка до подій пов’язаних з перемогами, вона, вочевидь, задовга до поразок.

Пам’ятаючи в деталях кожен рубець та ганебний ляпас, українець має непроминальний талант з усього того тішитись.

Тонкі знавці людської психіки в подібні міркування люблять заплести чогось мудрого з надуживанням Мазоха, Фрейда та складнопідрядного словечка “дискурс”.

Вправляючись у мазохізмі, гендерні баришні вивчились гидливо морщити носа на деякі поняття з пахощем поту, крові та історії. Козацтво, на їх думку, не що інше, як банда бритоголових алкоголіків та безкультурних ґвалтівників.

Ясна річ, нащадкам хуліганської панкоти жодним чином не вкурити всієї глибини і тонкощів феномену трипільської духовності. Залиті самогоном буркала, навряд чи зможуть помітити хитро плетений корінець, чутливий кінчик якого торкається високочолого шумера та натхненного нами античного грека.

Козацький нащадок, на превеликий жаль глибокопорядних та високоосвічених “Проньок”, марить загравами Конотопу та Московськими походами Сагайдачного. Іноді його заносить на трипільські кручі.

Примостившись біля фалічного монументу, він впадає у задуму. Перед його схарапудженим та дещо божевільним оком постають картини подібні до “Останнього дня Помпеї” Карла Брюллова, сині, схожі на мерців, жінки Ґогена та силует отамана Зеленого, який з дещо хижуватим прискалом обсервує сплав комсомольців непроминальними водами Славути.

“Історія, - пророче цідить він, - має схильність повторюватись. Іноді у вигляді фарсу, іноді вона стає подібною до фаршу”. В цей момент обриси його набувають чогось шумерського та античного.

Втім, ніхто у подібних випадках не ґарантує від оптичного обману.

Павло Вольвач

Щоб оптичного обману не сталося, спустімося знову на грішну землю.

Під каблуком, напевно, щось хрусне, і якщо то не банка з-під “Пепсі”, то, можливо, друзки Трипільської цивілізації, котрі проступають у сьогодення.

Раніше замовчувалася ця тема Трипільської культури. А як зараз вона входить в наше сучасне життя? Яких вона набуває нових форм, нових ознак?

Олександр Поліщук

В школі казали так: “І ще була Трипільська культура на Україні. 2,5 хвилини ми її присвятимо”.

Сьогодні є могутня сила і фінансова навіть: такий собі пан Платонов разом з паном Тарутою. Тарута – це “Індустріальний союз Донбасу”, який в Софії Київській виставив дуже велику колекцію трипільських речей.

Ми з моїми спільниками: з Анатолієм Гайдамакою, з Володимиром Лизорекном вже зареєстрували приватний музей Трипільської культури в селі Трипілля Київської області. Маємо там близько 200 метрів експозиційної площі. Будемо виставляти більше тисячі експонатів. Це буде відображена саме та сутність Трипілля як цивілізації, яка започаткувала і вкинула зерно в усі європейські цивілізації: англійську, французьку, німецьку, грецьку та інші.

Ірина Перешило

Дякую.

Павло Вольвач

Після такого допиту на нашого гостя очікує, звісно ж, не конвойна рота, а сонм опонентів. Вони, певно ж, що є. І колись ми запросимо і їх.

Наразі ж, ходіть здорові і слухайте радіожурнал “Віта Новаа”. Це був Павло Вольвач, мені допомагав звукооператор Артемій Мостовий.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG