Марина Пирожук
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилі радіо “Свобода”!
В ефірі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Марина Пирожук.
“Ситуація довкола Інтернет-видання “Українська правда (далі “УП” )” - така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з головою Спілки журналістів України Ігорем Лубченком, журналістом “УП” Сергієм Лещенком та народним депутатом України, заступником голови Комітету з питань свободи слова та інформації Юрієм Артеменком.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у нашій програмі.
Ми також хочемо долучити до розмови після 20:30 наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05.
“Справа проти “УП” - так кваліфікують наші колеги з “УП” позов до суду, який подали редактор черкаської газети "Антена" Валерій Воротник та колишня співробітниця Інституту масової інформації Марія Самбур.
“УП” вважає, що поданий проти них позов свідчить про наміри влади здійснити інформаційну “зачистку” напередодні президентських виборів.
Позивачі вимагають від “УП” спростування інформації про них у низці статей, які були надруковані цим Інтернет-виданням. Вони також зажадали матеріальної компенсації від “УП”.
Нагадаємо, що Самбур та Воротник фігурували в кількох статтях на “УП” стосовно ситуації довкола радіостанції "Континент", яку закрили.
Судовий процес проти “УП” має початися 27-го травня в Печерському суді міста Києва.
Наразі на захист “УП” висловилися партія “Батьківщина”, фракція “Наша Україна”, партія “Собор” та інші.
Пане Лещенко, що б Ви могли додати до сказаного? Чи з‘явилося щось нове у справі “УП”?
Сергій Лещенко
Ми всі очікуємо суду, який має початися 27-го числа. Якихось зрушень з моменту публікації нашого матеріалу не відбувалося. Зараз адвокати готуються до цього судового засідання, я можу так сказати.
Марина Пирожук
Ви заявляли, що через цих осіб, через цю судову процедуру влада прагне здійснити інформаційну “зачистку” напередодні президентських виборів. Чим Ви обґрунтовуєте такі припущення?
Сергій Лещенко
Є декілька аргументів. Перший аргумент полягає в тому, що ланцюг, який був започаткований закриттям “Континенту”, потім вилученням “Свободи” з FM-простору, потім проблеми “5-го каналу” та рішення суду про закриття “Сільських вістей”, мав продовжитися. В мене є підстави вважати, що продовження цього ланцюгу – це позов проти газети “УП”.
Вказують на те, що для нас створюють декілька моментів. Момент перший – це сам судовий позов, який вимагає від нас матеріальної компенсації в 20 тисяч гривень. Другий момент – це досудова вимога, яка стоїть в обох позовах (в позові Самбур, і в позові Воротника): “з метою забезпечення позову в процесі досудової підготовки накласти арешт на майно та грошові вклади, які належать відповідачу і знаходяться в нього або в інших осіб”.
Мені здається, що цього досить, аби ми могли робити припущення, що в разі того, якщо суддя ухвалить рішення про накладення арешту, це будуть певні і досить істотні проблеми для функціонування “УП”. Хоча, звичайно, це не зупинить її вихід, оскільки в Інтернеті є багато інших способів оприлюднення інформації, аніж, наприклад, той, який існує зараз.
В разі якихось серйозних проблем ми знайдемо можливість виходити в інший спосіб. Хоча, звичайно, це буде дуже непросто зробити, оскільки це вимагатиме, принаймні, часу, а також інших факторів.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, пане Лубченко, власне, інформаційна сфера – це ваша вотчина. Як Ви оцінюєте ситуацію довкола “УП”, пане Лубченко?
Ігор Лубченко
Я думаю, що “вотчина” – це так трішечки образно.
По-перше, нормально, коли люди обурюються тими чи іншими негативними публікаціями чи передачами про них. Це нормальне явище, кожному не сподобається.
Як це робиться, і як ми завше намагаємося, щоб це було? Йде ображена людина до тієї редакції і каже: “Ви мене скомпрометували. Ви не так. Ви перекрутили. От мої аргументи, а ви давайте спростування”. Тоді сідають редакція і ця ображена людина і домовляються, з’ясовують стосунки.
Скажімо, не з’ясували стосунки, тоді йде людина в суд. Це теж нормально, бо хтось має сказати, хто має рацію з цих двох сторін. Це суд. Але тут починається “але”.
Ф.Міттеран, будучи президентом Франції, коли його образили і він подав до суду, вимагав один франк компенсації за образу, бо для нього важливо було, щоб суд встановив, що його образили, що йому приписали те, чого він не робив.
Тут двоє позивачів: один редактор, який постійно говорив і виступав, що його газету переслідують, обурювався тими позовами і тим тиском на газету, які були в нього; другий – це людина, яка працювала в структурі, що займалася юридичним захистом журналістів. От вони і мали показати приклад того, як це треба робити цивілізовано. А вони пішли по шляху, який дуже часто роблять, скажімо, дуже круті бізнесмени. От відразу все це до суду. Головне – закрийте рахунки. Тут вимагають і власні рахунки закрити для того, щоб ці 10 тисяч стягти.
Цирк весь у тому, що те, що вони вимагають від відповідача, взагалі неможливо подати, бо це не є ЗМІ в тому розумінні, який існує в нашому законодавстві. Навіть посилання на Інтернет-видання не звільняє друкований ЗМІ від відповідальності, бо по закону це не є ЗМІ.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, а що Ви з цього приводу думаєте?
Юрій Артеменко
Я згодний з моїми колегами: і з Сергієм, і з паном Ігорем.
Знаєте, найбільше горе полягає в тому, що позов подали саме ці люди, які були знані і зараз знані в журналістській тусовці, які знають і правила гри, знають і закони.
Якщо вони дійсно журналісти, то вони мали б знати, що є таке поняття, як “ступінь терпимості”, тобто те, що може не стерпіти звичайна людина, політик чи журналіст, він має терпіти і знайти якісь досудові важелі врегулювання. Зараз, звичайно, справа входить в суд.
Ви знаєте, ми вважаємо (наш комітет), що взагалі залишилося дуже мало з незалежних ЗМІ. “УП”, радіо “Свобода”, “Дзеркало тижня” – це одні з небагатьох, які ще залишилися, які треба захищати. Ми будемо це робити.
Марина Пирожук
Я хочу вам зараз запропонувати записи стосовно проблем “УП” представників так званих провладних сил.
Давайте послухаємо лідера парламентської більшості С.Гавриша.
Степан Гавриш
За будь-яких обставин, що стосуються особливо дуже тонкої тканини, яка введена в українську демократію саме інформаційними агентами, різними виданнями, особливо Інтернет-виданнями, до яких належить “УП”, то найменше сьогодні - це прикриватися свавіллям влади. При більш прискіпливому аналізі, як це показують й інші випадки, виявляються міжкорпоративні стосунки, внутрішні амбіції, проблеми тощо.
Я не відкидаю, що і певні політичні сили, які можуть сьогодні боротися проти таких видань (між іншим, видання, які я із задоволенням завжди читаю), можуть спробувати повести таку конкурентну атаку на “УП”.
Але, з іншого боку, той час, який мала можливість існувати “УП” (я сподіваюся, що вона існуватиме ще дуже довго), ще раз показав, що ніякого особливого інтересу з боку влади не було, попри всі публікації найгостріші, починаючи з плівок майора Мельниченка і закінчуючи прямою, а іноді і досить жорсткою, не завжди справедливою критикою Президента, ніхто особливо не турбував саме це видання. Треба тверезо в цій ситуації розібратися.
Марина Пирожук
Ми маємо також реакцію члена СДПУ(О) Нестора Шуфрича. Давайте послухаємо.
Нестор Шуфрич
Безумовно, я дуже вболіваю навколо того, коли йдуться судові процеси проти будь-якого мас-медійного засобу. Але сьогодні треба бути дуже уважними в своїх публікаціях, коли звинувачуються ті чи інші особи і публікуються матеріали, які можуть їм зашкодити.
Як на мій погляд, то відповідальність за неправдиві публікації має бути.
Щодо “УП”, то я бажаю їй відстояти свою позицію, і сподіваюся, що вона з цієї ситуації гідно вийде.
Марина Пирожук
А ось що з цього приводу думає незалежна журналістка Ірина Погорєлова:
Ірина Погорєлова
Якщо в цьому процесі буде вперше на практиці застосовано відому статтю нового Цивільного кодексу про те, що негативна інформація про особу є недостовірною (а це абсолютно можливо), то це буде випадок, коли саме журналісти проти своїх колег випробовують такий вбивчий засіб боротьби зі свободою слова.
В цьому випадку не мають виправдання жодні внутрішньо-корпоративні суперечки, належність до політичних сил чи щось інше.
Мені здається, що якщо влада вже взялася розігрувати цю карту, то вона робить ставку не лише на знищення “УП”, але на деякий більший ефект. Можливо, вона хоче отримати рішення суду, в якому буде через спростування статей, де йшлося про справу Гонгадзе, зроблено такий вигляд, ніби справу Гонгадзе в такий спосіб закрито. Після того, як прокурор Васильєв сказав, що “справа почата з чистого листа”, то я вважаю, що це є абсолютно реальний сценарій.
Марина Пирожук
Ми також сьогодні записали розмову з позивачкою Марією Самбур. Давайте послухаємо цей запис.
Марія Самбур
З приводу подачі своєї позовної заяви я не збираюся взагалі говорити на цю тему. Це моє особисте право. Суть мого позову зводиться до того, що я вважаю, що ті матеріали, які були опубліковані “УП”, не відповідають дійсності. От і все.
Марина Пирожук
А в чому саме полягають Ваші претензії до “УП”?
Марія Самбур
В мене не претензії, є вимоги простувати недостовірну інформацію. Там були чотири статті. Я в своїй позовній заяві виклала, яка саме, там кожне слово написала, яке не відповідає дійсності. “УП” про це не пише.
Марина Пирожук
Що саме не відповідає дійсності?
Марія Самбур
Там багато чого є.
Марина Пирожук
Чи не плануєте Ви ще до цієї судової процедури поговорити з “УП” і з’ясувати, можливо, мирним чином ваші стосунки?
Марія Самбур
В моїх планах такого немає. По-перше, як мені з ними сісти? Я не знаю, де вони знаходяться - це перше. По-друге: я не знаю взагалі з ким там вести розмову, тому що в них на сайті взагалі не зазначено, хто вони, хто їх створив. Розмовляти треба з ким і про що?
Марина Пирожук
Але ж телефон знайти – це не проблема.
Марія Самбур
А чого це я маю робити: шукати телефон і щось їм пропонувати? Вони ж пишуть про мене. Вони ж ні разу не звернулися до мене і не запитали: “А що Ви з цього приводу думаєте, оскільки ми про Вас пишемо?”
Марина Пирожук
Пане Лещенко, чи пробували Ви зв‘язатися з паном Воротником чи Самбур після публікацій довкола “Континенту” для перевірки інформації?
Сергій Лещенко
Я можу сказати, що ми два рази публікували точку зору пана Воротника на події навколо “Континенту” і заяв керівника радіо “Континент” Шолоха стосовно того, що Шолох їх звинувачував в тому, що вони пропонували вирішити проблему “Континенту” в обмін на підтримку з боку “Континенту” проектів СДПУ(О) в медіа-сфері. Ми публікували у вигляді новин два рази позицію Воротника, де він виступав з досить різкими коментарями, зі слів Шолоха.
Марина Пирожук
Тобто, Ви з ними контактували?
Сергій Лещенко
Ми отримували електронною поштою два рази коментарі Воротника, і ми два рази їх публікували. Я думаю, що якби він в третій раз надіслав, то ми, напевне, і третій раз поставили б.
Юрій Артеменко
Ви знаєте, я не можу мовчати, коли чую (я так для себе кажу) “сльози вовків”, тобто моїх колег: Н.Шуфрича і пана Гавриша. Знаєте, це або брехня, або така позиція, бо якщо є позиція, то вона полягає в тому, щоб за словами були дії. Ось незалежна журналістка Ірина посилається на те, що існує така стаття 277 Цивільного кодексу.
В чому вона полягає? В тому, що негативна інформація за фактом є недостовірною. Це була помилка, яка була прийнята депутатами. Випала остання сторінка: “якщо ця інформація не доведена відповідачем”.
Так ось, ми тиждень тому ставили цю поправку, завдяки комітету ми її проштовхнули поза чергою. І саме президентська більшість не підтримала цю поправку.
А що стосується Марини Самбур, то я вам скажу, що це далеко не перший випадок. Скажімо, нещодавно я розв’язував конфлікт. До нас (до комітету) за юридичною допомогою звернувся Володимир Ар’єв – журналіст з “5 каналу”, який зняв фільм саме про радіо “Континент”.
І в інтерв’ю пані Марина наговорила, дала свій коментар, але за годину до ефіру вона подзвонила до редакції і просила зняти цей матеріал.
Ви знаєте, в тому режимі, в якому працюється, це майже неможливо.
Тобто, якщо є один випадок, є інший випадок з “УП”, то просто можна казати про якесь бажання закрити, знищити, показати. А виправдання про те, що (знаєте, це навіть смішно, ми тут посміхалися з колегами) не знати, де знаходиться “УП”, де її знайти.
Сергій Лещенко
Ну ,позов вона напевне прислала на адресу, все-таки знають люди, які позиваються, куди звертатися.
Марина Пирожук
Пане Лубченко, Ви хочете прокоментувати?
Ігор Лубченко
Так дивно, коли Інститут масової інформації раптом не знає, як знайти “УП”.
Сергій Лещенко
Тут Інститут масової інформації в даному випадку не має стосунку.
Ігор Лубченко
Не має, але людина, яка працювала там, вже прекрасно знає, як. І тут я пані Ірину Погорєлову хочу трішечки поправити. Вона сказала, що Генеральний прокурор сказав, що з “чистого” аркуша починається справа Гонгадзе. Це я сказав після розмови з Генеральним прокурором.
Юрій Артеменко
Він Вас цитував.
Ігор Лубченко
Цитував, я знаю, але щоб не виходило, що я йому свої слова нав’язав.
Сергій Лещенко
До речі, пане Ігорю, як так трапитися могло, що справа Гонгадзе починається...?
Ігор Лубченко
Так, ми сиділи і говорили з ним, він сказав, що немає ні заарештованих, ні тих, кому пред’явлені звинувачення, ні тих, кого подано в розшук.
Якщо це все так, то це означає, що немає нічого. Але ж попередні два Генеральні прокурори нам казали про те, що от-от, от-от ми посадимо на лаву підсудних, тих, хто винний.
Один з них з трибуни ВР казав, що через 6 місяців ми закінчуємо цю справу. Вже пройшло значно більше часу, вже помінявся Генеральний прокурор.
Юрій Артеменко
Не тільки з трибуни ВР, на Асамблеї Ради Європи він це казав.
Ігор Лубченко
Так, так.
Марина Пирожук
Шановні гості, дякую вам. Про справу Гонгадзе, цю тему ми будемо порушувати в інших програмах. А зараз я хотіла повернутися до нашої основної теми.
Пане Лещенко, пані Самбур висловила свою позицію в тому запису. Чи пробувала “УП” з позивачами врегулювати проблему поза судом?
Сергій Лещенко
Ні, не намагалася, оскільки позов подано, і тепер ми готуємося до суду. Мені здається, що ця позиція є більш відповідальною, оскільки якщо вже певні дії зроблені в напрямку позову, то треба готуватися до обставин, які склалися.
Мені здається, що ми спробуємо підготуватися фахово до цього суду. З іншого боку, деякі аспекти, які ми побачили навколо цієї справи, вказують на те, що головною метою може бути не, наприклад, визнання якихось відомостей в цих статтях недостовірними, а саме п’ятий пункт позову, тобто виконання досудової вимоги про арешт рахунків.
Також нами було, за допомогою не однієї особи, не двох юристів, а троє юристів нам вказали на те, що є багато слабких моментів в позові, і попри всі ці слабкі моменти, суддя взяла цей позов до розгляду і навіть призначила розгляд цієї справи протягом одного робочого дня, хоча у неї, за законом, на це був тиждень.
Вона могла за цей час викликати нас, могла викликати позивачів, з’ясувати певні моменти навколо цієї справи, взагалі деякі аспекти, які є.
Скажімо так, я не буду зараз казати з самого початку суду, про що йдеться, але вона могла зробити певні дії, які б зробили цей позов більш юридично чистим.
Замість цього вона просто взяла справу до розгляду і призначила дату суду. Цей фактор , на нашу думку, вказує на те, що певні політичні сили проштовхують цей позов.
Юрій Артеменко
Сергію, знаєш, я не погоджуюсь трошки з тобою , чим насправді є Печерський районний суд ,доводити не треба, бо всім відомі замовні справи, які вони виконали.
Але те, що казала Марина, що ви мали і маєте все ж таки знайти можливість досудового розв’язання. І не треба на це дивитися: бо вона така, а ми не такі – ми чесні.
Якщо навіть програємо, бо в будь-якому матеріалі можна знайти, за що зачепитися. Навіть, якщо (тіпун мені на язик!) програєте, то це буде приводом для пом’якшення вироку, якщо він взагалі такий буде.
Марина Пирожук
Дякую, шановні гості!
Пане Лубченко, чи згодні Ви з тим, що це інформаційна “зачистка” напередодні виборів? Власне, з тим формулюванням, яке озвучив пан Лещенко і “УП”?
Ігор Лубченко
Що стосується “УП”, не знаю. Що стосується “Континенту”, я постійно кажу, що якщо два роки не виконувалось щось, як говорять, що 2 роки ведуться там дискусії, що вони щось не зробили, там того не зробили, то я кажу, що два роки терпіли, то треба до кінця президентських виборів дотерпіти, а тоді вже будемо розбиратися.
Не можна в рік президентських виборів, коли така гострота політичного життя і ситуація в суспільстві, нагнітати її ще більше.
Ось Юрій Анатолійович підтвердить, що 1 жовтня ми подали в ВР проект закону про те, щоб оголосити мораторій на перевірки будь-яких ЗМІ до закінчення президентських виборів.
Вони скільки разів вносили питання на Погоджувальній раді? 32-им, 34-им, 36-им ставили, що не доходило, і ледь-ледь проголосували.
То от, що ми створюємо самі колізії і не знаємо, як з них вибратись. І тоді ми можемо приписувати, що це “зачистка”, що це тиск влади.
Тут ось в “УП” я, наприклад, цього не бачу - цього тиску влади і оцієї “зачистки”. Коли люди, які самі знають, що це таке журналістика, як вони захищали журналістів, самі помилялися. І раптом вони йдуть. Кого вони підтримують? Може, вони тих підтримують, може, інших, але це їхнє справа.
От сьогодні вони з тих міркувань, що комусь зобов’язані, наступають на “УП”, то це теж абсолютно можливий варіант. Або тут спрацьовують якісь емоції і амбіції.
Ви знаєте, що оці 10 тисяч і в досудовому порядку, щоб накласти арешт на майно і кошти, то оце найбільше викликає підозру. Значить, тут є мета закрити “УП”.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, Ви погоджуєтесь зі сказаним паном Лубченком?
Юрій Артеменко
Ви знаєте, що я абсолютно згодний, що це “зачистка” і “УП” – це один з кроків, який є. І ми це передбачали в комітеті ще рік тому, коли проводили парламентські слухання, Ви знаєте, з цензури, як ми називаємо.
І тоді ми прийняли один такий потужний документ, ми нарешті “розрулили” ситуацію, коли ми прив’язали розмір відшкодування до ставки державного мита.
Але виходить, у нас є закони, але є і виконання. І що ми зараз бачимо? Ми зараз бачимо, що з одного боку кількість позовів і сум зменшилась, але починають виникати механізми, як знову ж таки не платити ці гроші.
Скажімо, суддя виносить рішення відкласти стягнення цього державного мита, коли сторона програє або виграє. Ми зібрали разом спільне засідання комітету з цивільною палатою ВСУ.
І ми казали: “Хлопці, давайте зробимо аналіз, давайте вийдемо на пленум, де ми будемо розповідати, як суддям - може, вони не знають, може, вони не такі замовні, може, вони просто не знають.
Але позиція ВСУ, з одного боку, зрозуміла. Вони кажуть, що нам треба практика, аналіз, це рік-два. Але, з іншого боку, за цей час гинуть і закриваються ЗМІ.
Зараз ми провели мораторій. Але який мораторій? Він полягає в тому, що скажімо, якщо наша позиція, що мораторій є сьогоднішнього дня (бо з початку передвиборчої кампанії вже може не існувати ЗМІ), а позиція Президента тільки на час президентської кампанії – це дуже великі різниці.
Ми видали плакати і пішли на такий крок: роздаємо зараз по редакціях (і Вам подаруємо), що Комітет зі свободи слова і ЗМІ, ВР попереджає податківців чи якісь структури, що є рекомендація про мораторій на проведення. Але це лише рекомендація.
Марина Пирожук
Чи зважають на це ті, від кого залежить?
Юрій Артеменко
Може хтось, знаєте, зором побачить, може, замислиться.
Ігор Лубченко
Поки що зважають, але це не значить, що от не будуть.
Марина Пирожук
Ми маємо першого слухача і давайте послухаємо його запитання.
Слухач
Добрий вечір!
Я вас щойно слухаю, і оцей Ваш шановний гість, який каже, що ніякої “зачистки” немає, що все це емоції, то Ви, очевидно, лукавите.
Я в зв’язку з цим запитання: а що Ви вважаєте у Мукачеві виникло? То “зачистка” проти права людей вибирати свою владу? Чи як це назвати: “зачисткою” чи не “зачисткою”? Це перше.
І друге питання: хто там “зачищав”? “Зачистка” була.
Ігор Лубченко
Я скажу, що вибори в Мукачевому – це ганьба для України, так, як вони пройшли, оті всі, а там уже розраховуйте, що це, “зачистка” чи не “зачистка”.Чи це репетиція президентських виборів, як їх можна провести, чи як можна провести своїх кандидатів, чи це якийсь інший варіант для того, щоб просто суспільство розбурхати ще далі.
Юрій Артеменко
Я був у Мукачевому. Я можу сказати, що це бандитизм, “бєспрєдел”, це дійсно ганьба.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, журналісти “УП” припускають, що суд може ухвалити рішення заблокувати роботу видання через арешт рахунків тощо.
Я хочу все ж таки уточнити, чи може “УП”, як Інтернет-видання, бути об’єктом судових процедур?
Юрій Артеменко
Ви знаєте, я Вам так скажу, що об’єктом судових процедур може бути хто завгодно, навіть стілець, на якому ми сидимо.
Взагалі наш комітет, я хочу тут трошки похвалити нас, себе, голову - пана Томенка. Ми називаємося Комітетом з питань свободи слова та інформації. Начебто до нашого ведення належать не тільки радіо, електронні ЗМІ , тобто телебачення, радіомовлення та друковані ЗМІ, а й Інтернет.
Але ще на початку, коли ми прийшли до комітету, коли бажання у деяких членів було “порулювати” і зробити якісь такі закони для Інтернету.Ви знаєте відому фразу, що “найкращі закони для журналістики – це відсутність цих законів”. І тому, якщо вже є такі закони для друкованих, телебачення, радіомовлення, то ми почали їх змінювати, адаптувати до нинішніх, сучасних умов.
А тут ми вирішили, що ні. Давайте, хоч трошки дамо вільності Інтернету, бо якщо вліземо, то нашкодимо.
Марина Пирожук
Дякую, пане Артеменко. Ми маємо слухача з Німеччини.
Слухач
Добрий вечір! Я Віктор.
В мене питання таке: чим загрожує оцей позов, якщо ви програєте справу в суді? Та я ще хочу сказати цій дамі, котра сказала, що не змогла знайти контакту з “УП”...
Марина Пирожук
...пані Самбур, позивачка.
Слухач
Я сьогодні написав листа і отримав відповідь, адже я звичайний користувач...
Марина Пирожук
...тобто, Ви хочете сказати, що “УП” є абсолютно доступною всім, навіть читачам у Німеччині.
Пане Вікторе, дякую за запитання.
Я так розумію, що це запитання Ви адресуєте Сергієві Лещенку.
Сергій Лещенко
Ми будемо все-таки сподіватися на перемогу в судовому процесі. Якщо ми програємо в Печерському суді, то будемо подавати апеляцію. В апеляційному програємо - будемо подавати до ВСУ. Ми, звичайно, намагатимемося бути послідовними і до кінця відстоювати точку зору.
А чим це загрожує? Можу запевнити в єдиному, що “УП” буде продовжувати виходити, навіть якщо будуть негативні судові вердикти стосовно нас, оскільки існує безліч механізмів виходити з різних абсолютно обставин.
Я не знаю, можливо, треба якусь блокаду створити просто навколо країни, щоб вона не давала дозвіл, поставити блокіратори на мережевих вузлах. Але існують інші механізми, як це обійти.
Просто заблокувати Інтернет - Китаю вдається. Можливо, в них потрібно запитати, яким унікальним чином їм це вдається, чи в Північній Кореї.
А я думаю, що в Україні заблокувати інформацію, навіть якщо будуть якісь вжиті певні заходи стосовно тієї “УП”, в тій формі, в якій вона зараз існує, то можна знайти інші способи її виходу.
Я думаю, якщо будуть якісь спроби цього, тобто блокування нашої роботи, то ми будемо вживати заходів, які дозволять нам виходити в інший спосіб, але, я думаю, що в зручний і традиційний для наших читачів.
Юрій Артеменко
Я хочу додати і відповісти нашому радіослухачу, що, навіть якщо програють, хоча знову ми зробимо це і не програємо, але нічого не втрачає “УП”.
Бо головне, що у неї є, це не та апаратура, крихти якісь, а це незалежність і талант. Бо я бачу інше, скажімо, газету “2000”: кольорова, але коли бачиш, що така позиція необ’єктивна, немає різних думок, то і наклад такий. Хоча і кольорова, і за демпінговими цінами.
Марина Пирожук
Пане Любченко, Ви очолюєте Спілку журналістів України. Сьогодні найбільше вільними вважаються Інтернет-видання, і “УП” є досить популярним виданням. Чи можна цю справу все ж таки, крім іншого, розглядати, як спробу встановити контроль над Інтернет-виданням саме перед президентськими виборами?
Ігор Лубченко
Це абсолютно можливий варіант, що хтось, певні політичні кола, владні структури хочуть ці Інтернет-видання зробити такими ж слухняними, як і багато інших ЗМІ, які, на жаль, у нас існують.
Сергій Лещенко
Хотів подякувати просто. Ми отримали величезну кількість листів і дзвінків підтримки за цей тиждень, який минув від дня публікації нашого матеріалу про те, що до нас поданий позов.
Просто хотілося подякувати всім, хто підтримує нас у цей час статтями, дзвінками і листами. Ми отримуємо листи на кшталт: “Коли треба прийти з пікетом?” чи “Відкрийте рахунок - ми перерахуємо гроші”. Це - з Голландії, з Німеччини, тобто, це фантастична ситуація.
Дуже дякуємо всім, хто нас підтримує, в тому числі, звичайно, і радіо “Свобода”, пану Ігорю, який висловлюється в нашу підтримку, і пану Юрію, юристам комітету, які також нас підтримували у цій справі. Дуже дякую всім!
Марина Пирожук
Дуже дякую, шановні гості, наша програма добігає кінця. Я лише нагадаю, що гостями “Вечірньої Свободи” були: голова Спілки журналістів України Ігор Лубченко, журналіст “Української правди” Сергій Лещенко та заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Артеменко.
Я, в свою чергу, дякую всім гостям за участь у програмі і нагадую, що програму готувала і вела Марина Пирожук.
На черзі програма “Ми український народ”.
Слухайте радіо “Свобода”! На все добре!
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилі радіо “Свобода”!
В ефірі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Марина Пирожук.
“Ситуація довкола Інтернет-видання “Українська правда (далі “УП” )” - така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з головою Спілки журналістів України Ігорем Лубченком, журналістом “УП” Сергієм Лещенком та народним депутатом України, заступником голови Комітету з питань свободи слова та інформації Юрієм Артеменком.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у нашій програмі.
Ми також хочемо долучити до розмови після 20:30 наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05.
“Справа проти “УП” - так кваліфікують наші колеги з “УП” позов до суду, який подали редактор черкаської газети "Антена" Валерій Воротник та колишня співробітниця Інституту масової інформації Марія Самбур.
“УП” вважає, що поданий проти них позов свідчить про наміри влади здійснити інформаційну “зачистку” напередодні президентських виборів.
Позивачі вимагають від “УП” спростування інформації про них у низці статей, які були надруковані цим Інтернет-виданням. Вони також зажадали матеріальної компенсації від “УП”.
Нагадаємо, що Самбур та Воротник фігурували в кількох статтях на “УП” стосовно ситуації довкола радіостанції "Континент", яку закрили.
Судовий процес проти “УП” має початися 27-го травня в Печерському суді міста Києва.
Наразі на захист “УП” висловилися партія “Батьківщина”, фракція “Наша Україна”, партія “Собор” та інші.
Пане Лещенко, що б Ви могли додати до сказаного? Чи з‘явилося щось нове у справі “УП”?
Сергій Лещенко
Ми всі очікуємо суду, який має початися 27-го числа. Якихось зрушень з моменту публікації нашого матеріалу не відбувалося. Зараз адвокати готуються до цього судового засідання, я можу так сказати.
Марина Пирожук
Ви заявляли, що через цих осіб, через цю судову процедуру влада прагне здійснити інформаційну “зачистку” напередодні президентських виборів. Чим Ви обґрунтовуєте такі припущення?
Сергій Лещенко
Є декілька аргументів. Перший аргумент полягає в тому, що ланцюг, який був започаткований закриттям “Континенту”, потім вилученням “Свободи” з FM-простору, потім проблеми “5-го каналу” та рішення суду про закриття “Сільських вістей”, мав продовжитися. В мене є підстави вважати, що продовження цього ланцюгу – це позов проти газети “УП”.
Вказують на те, що для нас створюють декілька моментів. Момент перший – це сам судовий позов, який вимагає від нас матеріальної компенсації в 20 тисяч гривень. Другий момент – це досудова вимога, яка стоїть в обох позовах (в позові Самбур, і в позові Воротника): “з метою забезпечення позову в процесі досудової підготовки накласти арешт на майно та грошові вклади, які належать відповідачу і знаходяться в нього або в інших осіб”.
Мені здається, що цього досить, аби ми могли робити припущення, що в разі того, якщо суддя ухвалить рішення про накладення арешту, це будуть певні і досить істотні проблеми для функціонування “УП”. Хоча, звичайно, це не зупинить її вихід, оскільки в Інтернеті є багато інших способів оприлюднення інформації, аніж, наприклад, той, який існує зараз.
В разі якихось серйозних проблем ми знайдемо можливість виходити в інший спосіб. Хоча, звичайно, це буде дуже непросто зробити, оскільки це вимагатиме, принаймні, часу, а також інших факторів.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, пане Лубченко, власне, інформаційна сфера – це ваша вотчина. Як Ви оцінюєте ситуацію довкола “УП”, пане Лубченко?
Ігор Лубченко
Я думаю, що “вотчина” – це так трішечки образно.
По-перше, нормально, коли люди обурюються тими чи іншими негативними публікаціями чи передачами про них. Це нормальне явище, кожному не сподобається.
Як це робиться, і як ми завше намагаємося, щоб це було? Йде ображена людина до тієї редакції і каже: “Ви мене скомпрометували. Ви не так. Ви перекрутили. От мої аргументи, а ви давайте спростування”. Тоді сідають редакція і ця ображена людина і домовляються, з’ясовують стосунки.
Скажімо, не з’ясували стосунки, тоді йде людина в суд. Це теж нормально, бо хтось має сказати, хто має рацію з цих двох сторін. Це суд. Але тут починається “але”.
Ф.Міттеран, будучи президентом Франції, коли його образили і він подав до суду, вимагав один франк компенсації за образу, бо для нього важливо було, щоб суд встановив, що його образили, що йому приписали те, чого він не робив.
Тут двоє позивачів: один редактор, який постійно говорив і виступав, що його газету переслідують, обурювався тими позовами і тим тиском на газету, які були в нього; другий – це людина, яка працювала в структурі, що займалася юридичним захистом журналістів. От вони і мали показати приклад того, як це треба робити цивілізовано. А вони пішли по шляху, який дуже часто роблять, скажімо, дуже круті бізнесмени. От відразу все це до суду. Головне – закрийте рахунки. Тут вимагають і власні рахунки закрити для того, щоб ці 10 тисяч стягти.
Цирк весь у тому, що те, що вони вимагають від відповідача, взагалі неможливо подати, бо це не є ЗМІ в тому розумінні, який існує в нашому законодавстві. Навіть посилання на Інтернет-видання не звільняє друкований ЗМІ від відповідальності, бо по закону це не є ЗМІ.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, а що Ви з цього приводу думаєте?
Юрій Артеменко
Я згодний з моїми колегами: і з Сергієм, і з паном Ігорем.
Знаєте, найбільше горе полягає в тому, що позов подали саме ці люди, які були знані і зараз знані в журналістській тусовці, які знають і правила гри, знають і закони.
Якщо вони дійсно журналісти, то вони мали б знати, що є таке поняття, як “ступінь терпимості”, тобто те, що може не стерпіти звичайна людина, політик чи журналіст, він має терпіти і знайти якісь досудові важелі врегулювання. Зараз, звичайно, справа входить в суд.
Ви знаєте, ми вважаємо (наш комітет), що взагалі залишилося дуже мало з незалежних ЗМІ. “УП”, радіо “Свобода”, “Дзеркало тижня” – це одні з небагатьох, які ще залишилися, які треба захищати. Ми будемо це робити.
Марина Пирожук
Я хочу вам зараз запропонувати записи стосовно проблем “УП” представників так званих провладних сил.
Давайте послухаємо лідера парламентської більшості С.Гавриша.
Степан Гавриш
За будь-яких обставин, що стосуються особливо дуже тонкої тканини, яка введена в українську демократію саме інформаційними агентами, різними виданнями, особливо Інтернет-виданнями, до яких належить “УП”, то найменше сьогодні - це прикриватися свавіллям влади. При більш прискіпливому аналізі, як це показують й інші випадки, виявляються міжкорпоративні стосунки, внутрішні амбіції, проблеми тощо.
Я не відкидаю, що і певні політичні сили, які можуть сьогодні боротися проти таких видань (між іншим, видання, які я із задоволенням завжди читаю), можуть спробувати повести таку конкурентну атаку на “УП”.
Але, з іншого боку, той час, який мала можливість існувати “УП” (я сподіваюся, що вона існуватиме ще дуже довго), ще раз показав, що ніякого особливого інтересу з боку влади не було, попри всі публікації найгостріші, починаючи з плівок майора Мельниченка і закінчуючи прямою, а іноді і досить жорсткою, не завжди справедливою критикою Президента, ніхто особливо не турбував саме це видання. Треба тверезо в цій ситуації розібратися.
Марина Пирожук
Ми маємо також реакцію члена СДПУ(О) Нестора Шуфрича. Давайте послухаємо.
Нестор Шуфрич
Безумовно, я дуже вболіваю навколо того, коли йдуться судові процеси проти будь-якого мас-медійного засобу. Але сьогодні треба бути дуже уважними в своїх публікаціях, коли звинувачуються ті чи інші особи і публікуються матеріали, які можуть їм зашкодити.
Як на мій погляд, то відповідальність за неправдиві публікації має бути.
Щодо “УП”, то я бажаю їй відстояти свою позицію, і сподіваюся, що вона з цієї ситуації гідно вийде.
Марина Пирожук
А ось що з цього приводу думає незалежна журналістка Ірина Погорєлова:
Ірина Погорєлова
Якщо в цьому процесі буде вперше на практиці застосовано відому статтю нового Цивільного кодексу про те, що негативна інформація про особу є недостовірною (а це абсолютно можливо), то це буде випадок, коли саме журналісти проти своїх колег випробовують такий вбивчий засіб боротьби зі свободою слова.
В цьому випадку не мають виправдання жодні внутрішньо-корпоративні суперечки, належність до політичних сил чи щось інше.
Мені здається, що якщо влада вже взялася розігрувати цю карту, то вона робить ставку не лише на знищення “УП”, але на деякий більший ефект. Можливо, вона хоче отримати рішення суду, в якому буде через спростування статей, де йшлося про справу Гонгадзе, зроблено такий вигляд, ніби справу Гонгадзе в такий спосіб закрито. Після того, як прокурор Васильєв сказав, що “справа почата з чистого листа”, то я вважаю, що це є абсолютно реальний сценарій.
Марина Пирожук
Ми також сьогодні записали розмову з позивачкою Марією Самбур. Давайте послухаємо цей запис.
Марія Самбур
З приводу подачі своєї позовної заяви я не збираюся взагалі говорити на цю тему. Це моє особисте право. Суть мого позову зводиться до того, що я вважаю, що ті матеріали, які були опубліковані “УП”, не відповідають дійсності. От і все.
Марина Пирожук
А в чому саме полягають Ваші претензії до “УП”?
Марія Самбур
В мене не претензії, є вимоги простувати недостовірну інформацію. Там були чотири статті. Я в своїй позовній заяві виклала, яка саме, там кожне слово написала, яке не відповідає дійсності. “УП” про це не пише.
Марина Пирожук
Що саме не відповідає дійсності?
Марія Самбур
Там багато чого є.
Марина Пирожук
Чи не плануєте Ви ще до цієї судової процедури поговорити з “УП” і з’ясувати, можливо, мирним чином ваші стосунки?
Марія Самбур
В моїх планах такого немає. По-перше, як мені з ними сісти? Я не знаю, де вони знаходяться - це перше. По-друге: я не знаю взагалі з ким там вести розмову, тому що в них на сайті взагалі не зазначено, хто вони, хто їх створив. Розмовляти треба з ким і про що?
Марина Пирожук
Але ж телефон знайти – це не проблема.
Марія Самбур
А чого це я маю робити: шукати телефон і щось їм пропонувати? Вони ж пишуть про мене. Вони ж ні разу не звернулися до мене і не запитали: “А що Ви з цього приводу думаєте, оскільки ми про Вас пишемо?”
Марина Пирожук
Пане Лещенко, чи пробували Ви зв‘язатися з паном Воротником чи Самбур після публікацій довкола “Континенту” для перевірки інформації?
Сергій Лещенко
Я можу сказати, що ми два рази публікували точку зору пана Воротника на події навколо “Континенту” і заяв керівника радіо “Континент” Шолоха стосовно того, що Шолох їх звинувачував в тому, що вони пропонували вирішити проблему “Континенту” в обмін на підтримку з боку “Континенту” проектів СДПУ(О) в медіа-сфері. Ми публікували у вигляді новин два рази позицію Воротника, де він виступав з досить різкими коментарями, зі слів Шолоха.
Марина Пирожук
Тобто, Ви з ними контактували?
Сергій Лещенко
Ми отримували електронною поштою два рази коментарі Воротника, і ми два рази їх публікували. Я думаю, що якби він в третій раз надіслав, то ми, напевне, і третій раз поставили б.
Юрій Артеменко
Ви знаєте, я не можу мовчати, коли чую (я так для себе кажу) “сльози вовків”, тобто моїх колег: Н.Шуфрича і пана Гавриша. Знаєте, це або брехня, або така позиція, бо якщо є позиція, то вона полягає в тому, щоб за словами були дії. Ось незалежна журналістка Ірина посилається на те, що існує така стаття 277 Цивільного кодексу.
В чому вона полягає? В тому, що негативна інформація за фактом є недостовірною. Це була помилка, яка була прийнята депутатами. Випала остання сторінка: “якщо ця інформація не доведена відповідачем”.
Так ось, ми тиждень тому ставили цю поправку, завдяки комітету ми її проштовхнули поза чергою. І саме президентська більшість не підтримала цю поправку.
А що стосується Марини Самбур, то я вам скажу, що це далеко не перший випадок. Скажімо, нещодавно я розв’язував конфлікт. До нас (до комітету) за юридичною допомогою звернувся Володимир Ар’єв – журналіст з “5 каналу”, який зняв фільм саме про радіо “Континент”.
І в інтерв’ю пані Марина наговорила, дала свій коментар, але за годину до ефіру вона подзвонила до редакції і просила зняти цей матеріал.
Ви знаєте, в тому режимі, в якому працюється, це майже неможливо.
Тобто, якщо є один випадок, є інший випадок з “УП”, то просто можна казати про якесь бажання закрити, знищити, показати. А виправдання про те, що (знаєте, це навіть смішно, ми тут посміхалися з колегами) не знати, де знаходиться “УП”, де її знайти.
Сергій Лещенко
Ну ,позов вона напевне прислала на адресу, все-таки знають люди, які позиваються, куди звертатися.
Марина Пирожук
Пане Лубченко, Ви хочете прокоментувати?
Ігор Лубченко
Так дивно, коли Інститут масової інформації раптом не знає, як знайти “УП”.
Сергій Лещенко
Тут Інститут масової інформації в даному випадку не має стосунку.
Ігор Лубченко
Не має, але людина, яка працювала там, вже прекрасно знає, як. І тут я пані Ірину Погорєлову хочу трішечки поправити. Вона сказала, що Генеральний прокурор сказав, що з “чистого” аркуша починається справа Гонгадзе. Це я сказав після розмови з Генеральним прокурором.
Юрій Артеменко
Він Вас цитував.
Ігор Лубченко
Цитував, я знаю, але щоб не виходило, що я йому свої слова нав’язав.
Сергій Лещенко
До речі, пане Ігорю, як так трапитися могло, що справа Гонгадзе починається...?
Ігор Лубченко
Так, ми сиділи і говорили з ним, він сказав, що немає ні заарештованих, ні тих, кому пред’явлені звинувачення, ні тих, кого подано в розшук.
Якщо це все так, то це означає, що немає нічого. Але ж попередні два Генеральні прокурори нам казали про те, що от-от, от-от ми посадимо на лаву підсудних, тих, хто винний.
Один з них з трибуни ВР казав, що через 6 місяців ми закінчуємо цю справу. Вже пройшло значно більше часу, вже помінявся Генеральний прокурор.
Юрій Артеменко
Не тільки з трибуни ВР, на Асамблеї Ради Європи він це казав.
Ігор Лубченко
Так, так.
Марина Пирожук
Шановні гості, дякую вам. Про справу Гонгадзе, цю тему ми будемо порушувати в інших програмах. А зараз я хотіла повернутися до нашої основної теми.
Пане Лещенко, пані Самбур висловила свою позицію в тому запису. Чи пробувала “УП” з позивачами врегулювати проблему поза судом?
Сергій Лещенко
Ні, не намагалася, оскільки позов подано, і тепер ми готуємося до суду. Мені здається, що ця позиція є більш відповідальною, оскільки якщо вже певні дії зроблені в напрямку позову, то треба готуватися до обставин, які склалися.
Мені здається, що ми спробуємо підготуватися фахово до цього суду. З іншого боку, деякі аспекти, які ми побачили навколо цієї справи, вказують на те, що головною метою може бути не, наприклад, визнання якихось відомостей в цих статтях недостовірними, а саме п’ятий пункт позову, тобто виконання досудової вимоги про арешт рахунків.
Також нами було, за допомогою не однієї особи, не двох юристів, а троє юристів нам вказали на те, що є багато слабких моментів в позові, і попри всі ці слабкі моменти, суддя взяла цей позов до розгляду і навіть призначила розгляд цієї справи протягом одного робочого дня, хоча у неї, за законом, на це був тиждень.
Вона могла за цей час викликати нас, могла викликати позивачів, з’ясувати певні моменти навколо цієї справи, взагалі деякі аспекти, які є.
Скажімо так, я не буду зараз казати з самого початку суду, про що йдеться, але вона могла зробити певні дії, які б зробили цей позов більш юридично чистим.
Замість цього вона просто взяла справу до розгляду і призначила дату суду. Цей фактор , на нашу думку, вказує на те, що певні політичні сили проштовхують цей позов.
Юрій Артеменко
Сергію, знаєш, я не погоджуюсь трошки з тобою , чим насправді є Печерський районний суд ,доводити не треба, бо всім відомі замовні справи, які вони виконали.
Але те, що казала Марина, що ви мали і маєте все ж таки знайти можливість досудового розв’язання. І не треба на це дивитися: бо вона така, а ми не такі – ми чесні.
Якщо навіть програємо, бо в будь-якому матеріалі можна знайти, за що зачепитися. Навіть, якщо (тіпун мені на язик!) програєте, то це буде приводом для пом’якшення вироку, якщо він взагалі такий буде.
Марина Пирожук
Дякую, шановні гості!
Пане Лубченко, чи згодні Ви з тим, що це інформаційна “зачистка” напередодні виборів? Власне, з тим формулюванням, яке озвучив пан Лещенко і “УП”?
Ігор Лубченко
Що стосується “УП”, не знаю. Що стосується “Континенту”, я постійно кажу, що якщо два роки не виконувалось щось, як говорять, що 2 роки ведуться там дискусії, що вони щось не зробили, там того не зробили, то я кажу, що два роки терпіли, то треба до кінця президентських виборів дотерпіти, а тоді вже будемо розбиратися.
Не можна в рік президентських виборів, коли така гострота політичного життя і ситуація в суспільстві, нагнітати її ще більше.
Ось Юрій Анатолійович підтвердить, що 1 жовтня ми подали в ВР проект закону про те, щоб оголосити мораторій на перевірки будь-яких ЗМІ до закінчення президентських виборів.
Вони скільки разів вносили питання на Погоджувальній раді? 32-им, 34-им, 36-им ставили, що не доходило, і ледь-ледь проголосували.
То от, що ми створюємо самі колізії і не знаємо, як з них вибратись. І тоді ми можемо приписувати, що це “зачистка”, що це тиск влади.
Тут ось в “УП” я, наприклад, цього не бачу - цього тиску влади і оцієї “зачистки”. Коли люди, які самі знають, що це таке журналістика, як вони захищали журналістів, самі помилялися. І раптом вони йдуть. Кого вони підтримують? Може, вони тих підтримують, може, інших, але це їхнє справа.
От сьогодні вони з тих міркувань, що комусь зобов’язані, наступають на “УП”, то це теж абсолютно можливий варіант. Або тут спрацьовують якісь емоції і амбіції.
Ви знаєте, що оці 10 тисяч і в досудовому порядку, щоб накласти арешт на майно і кошти, то оце найбільше викликає підозру. Значить, тут є мета закрити “УП”.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, Ви погоджуєтесь зі сказаним паном Лубченком?
Юрій Артеменко
Ви знаєте, що я абсолютно згодний, що це “зачистка” і “УП” – це один з кроків, який є. І ми це передбачали в комітеті ще рік тому, коли проводили парламентські слухання, Ви знаєте, з цензури, як ми називаємо.
І тоді ми прийняли один такий потужний документ, ми нарешті “розрулили” ситуацію, коли ми прив’язали розмір відшкодування до ставки державного мита.
Але виходить, у нас є закони, але є і виконання. І що ми зараз бачимо? Ми зараз бачимо, що з одного боку кількість позовів і сум зменшилась, але починають виникати механізми, як знову ж таки не платити ці гроші.
Скажімо, суддя виносить рішення відкласти стягнення цього державного мита, коли сторона програє або виграє. Ми зібрали разом спільне засідання комітету з цивільною палатою ВСУ.
І ми казали: “Хлопці, давайте зробимо аналіз, давайте вийдемо на пленум, де ми будемо розповідати, як суддям - може, вони не знають, може, вони не такі замовні, може, вони просто не знають.
Але позиція ВСУ, з одного боку, зрозуміла. Вони кажуть, що нам треба практика, аналіз, це рік-два. Але, з іншого боку, за цей час гинуть і закриваються ЗМІ.
Зараз ми провели мораторій. Але який мораторій? Він полягає в тому, що скажімо, якщо наша позиція, що мораторій є сьогоднішнього дня (бо з початку передвиборчої кампанії вже може не існувати ЗМІ), а позиція Президента тільки на час президентської кампанії – це дуже великі різниці.
Ми видали плакати і пішли на такий крок: роздаємо зараз по редакціях (і Вам подаруємо), що Комітет зі свободи слова і ЗМІ, ВР попереджає податківців чи якісь структури, що є рекомендація про мораторій на проведення. Але це лише рекомендація.
Марина Пирожук
Чи зважають на це ті, від кого залежить?
Юрій Артеменко
Може хтось, знаєте, зором побачить, може, замислиться.
Ігор Лубченко
Поки що зважають, але це не значить, що от не будуть.
Марина Пирожук
Ми маємо першого слухача і давайте послухаємо його запитання.
Слухач
Добрий вечір!
Я вас щойно слухаю, і оцей Ваш шановний гість, який каже, що ніякої “зачистки” немає, що все це емоції, то Ви, очевидно, лукавите.
Я в зв’язку з цим запитання: а що Ви вважаєте у Мукачеві виникло? То “зачистка” проти права людей вибирати свою владу? Чи як це назвати: “зачисткою” чи не “зачисткою”? Це перше.
І друге питання: хто там “зачищав”? “Зачистка” була.
Ігор Лубченко
Я скажу, що вибори в Мукачевому – це ганьба для України, так, як вони пройшли, оті всі, а там уже розраховуйте, що це, “зачистка” чи не “зачистка”.Чи це репетиція президентських виборів, як їх можна провести, чи як можна провести своїх кандидатів, чи це якийсь інший варіант для того, щоб просто суспільство розбурхати ще далі.
Юрій Артеменко
Я був у Мукачевому. Я можу сказати, що це бандитизм, “бєспрєдел”, це дійсно ганьба.
Марина Пирожук
Пане Артеменко, журналісти “УП” припускають, що суд може ухвалити рішення заблокувати роботу видання через арешт рахунків тощо.
Я хочу все ж таки уточнити, чи може “УП”, як Інтернет-видання, бути об’єктом судових процедур?
Юрій Артеменко
Ви знаєте, я Вам так скажу, що об’єктом судових процедур може бути хто завгодно, навіть стілець, на якому ми сидимо.
Взагалі наш комітет, я хочу тут трошки похвалити нас, себе, голову - пана Томенка. Ми називаємося Комітетом з питань свободи слова та інформації. Начебто до нашого ведення належать не тільки радіо, електронні ЗМІ , тобто телебачення, радіомовлення та друковані ЗМІ, а й Інтернет.
Але ще на початку, коли ми прийшли до комітету, коли бажання у деяких членів було “порулювати” і зробити якісь такі закони для Інтернету.Ви знаєте відому фразу, що “найкращі закони для журналістики – це відсутність цих законів”. І тому, якщо вже є такі закони для друкованих, телебачення, радіомовлення, то ми почали їх змінювати, адаптувати до нинішніх, сучасних умов.
А тут ми вирішили, що ні. Давайте, хоч трошки дамо вільності Інтернету, бо якщо вліземо, то нашкодимо.
Марина Пирожук
Дякую, пане Артеменко. Ми маємо слухача з Німеччини.
Слухач
Добрий вечір! Я Віктор.
В мене питання таке: чим загрожує оцей позов, якщо ви програєте справу в суді? Та я ще хочу сказати цій дамі, котра сказала, що не змогла знайти контакту з “УП”...
Марина Пирожук
...пані Самбур, позивачка.
Слухач
Я сьогодні написав листа і отримав відповідь, адже я звичайний користувач...
Марина Пирожук
...тобто, Ви хочете сказати, що “УП” є абсолютно доступною всім, навіть читачам у Німеччині.
Пане Вікторе, дякую за запитання.
Я так розумію, що це запитання Ви адресуєте Сергієві Лещенку.
Сергій Лещенко
Ми будемо все-таки сподіватися на перемогу в судовому процесі. Якщо ми програємо в Печерському суді, то будемо подавати апеляцію. В апеляційному програємо - будемо подавати до ВСУ. Ми, звичайно, намагатимемося бути послідовними і до кінця відстоювати точку зору.
А чим це загрожує? Можу запевнити в єдиному, що “УП” буде продовжувати виходити, навіть якщо будуть негативні судові вердикти стосовно нас, оскільки існує безліч механізмів виходити з різних абсолютно обставин.
Я не знаю, можливо, треба якусь блокаду створити просто навколо країни, щоб вона не давала дозвіл, поставити блокіратори на мережевих вузлах. Але існують інші механізми, як це обійти.
Просто заблокувати Інтернет - Китаю вдається. Можливо, в них потрібно запитати, яким унікальним чином їм це вдається, чи в Північній Кореї.
А я думаю, що в Україні заблокувати інформацію, навіть якщо будуть якісь вжиті певні заходи стосовно тієї “УП”, в тій формі, в якій вона зараз існує, то можна знайти інші способи її виходу.
Я думаю, якщо будуть якісь спроби цього, тобто блокування нашої роботи, то ми будемо вживати заходів, які дозволять нам виходити в інший спосіб, але, я думаю, що в зручний і традиційний для наших читачів.
Юрій Артеменко
Я хочу додати і відповісти нашому радіослухачу, що, навіть якщо програють, хоча знову ми зробимо це і не програємо, але нічого не втрачає “УП”.
Бо головне, що у неї є, це не та апаратура, крихти якісь, а це незалежність і талант. Бо я бачу інше, скажімо, газету “2000”: кольорова, але коли бачиш, що така позиція необ’єктивна, немає різних думок, то і наклад такий. Хоча і кольорова, і за демпінговими цінами.
Марина Пирожук
Пане Любченко, Ви очолюєте Спілку журналістів України. Сьогодні найбільше вільними вважаються Інтернет-видання, і “УП” є досить популярним виданням. Чи можна цю справу все ж таки, крім іншого, розглядати, як спробу встановити контроль над Інтернет-виданням саме перед президентськими виборами?
Ігор Лубченко
Це абсолютно можливий варіант, що хтось, певні політичні кола, владні структури хочуть ці Інтернет-видання зробити такими ж слухняними, як і багато інших ЗМІ, які, на жаль, у нас існують.
Сергій Лещенко
Хотів подякувати просто. Ми отримали величезну кількість листів і дзвінків підтримки за цей тиждень, який минув від дня публікації нашого матеріалу про те, що до нас поданий позов.
Просто хотілося подякувати всім, хто підтримує нас у цей час статтями, дзвінками і листами. Ми отримуємо листи на кшталт: “Коли треба прийти з пікетом?” чи “Відкрийте рахунок - ми перерахуємо гроші”. Це - з Голландії, з Німеччини, тобто, це фантастична ситуація.
Дуже дякуємо всім, хто нас підтримує, в тому числі, звичайно, і радіо “Свобода”, пану Ігорю, який висловлюється в нашу підтримку, і пану Юрію, юристам комітету, які також нас підтримували у цій справі. Дуже дякую всім!
Марина Пирожук
Дуже дякую, шановні гості, наша програма добігає кінця. Я лише нагадаю, що гостями “Вечірньої Свободи” були: голова Спілки журналістів України Ігор Лубченко, журналіст “Української правди” Сергій Лещенко та заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Артеменко.
Я, в свою чергу, дякую всім гостям за участь у програмі і нагадую, що програму готувала і вела Марина Пирожук.
На черзі програма “Ми український народ”.
Слухайте радіо “Свобода”! На все добре!
