Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:05

Бензинова криза: уряд вживає адміністративні заходи для стабілізації ринку нафтопродуктів.


Ірина Халупа Гості: Олена Вітер - експерт Громадської ради з енергетичної безпеки; Володимир Лупацій - виконавчий директор центру соціальних досліджень “Софія”.















Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 2 червня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі. На черзі “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа. Вітаємо всіх, хто нас слухає!

Наша тема на вівторок, друге червня: “Бензинова криза: уряд вживає адміністративні заходи для стабілізації ринку нафтопродуктів”.

Її з нами обговорять: Олена Вітер, експерт Громадської ради з енергетичної безпеки; Володимир Лупацій, виконавчий директор центру соціальних досліджень “Софія”.

Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.

Барель нафти, а це 59 літрів, сьогодні коштує 42 долари на світовому ринку. Це найвища ціна за барель нафти за всі часи. На азійських ринках ця ціна сьогодні зросла до 42 доларів 45 центів. Отже, ціни на нафтопродукти зросли по всьому світі.

Проте український нафторинок не залежить від саудівської чи іракської нафти. Навпаки. 90 % нафти, яку використовує і якою торгують українські нафтотрейдери, це російська нафта трьох нафтових гігантів: “ТНК”, “Лукойлу” та “Альянсу”.

В Росії політична ситуація не змінилася, нафтовидобування проводиться в нормальному режимі, немає там таких загроз і небезпек, як ці, що кожного дня відбуваються в Іраку, а останнім часом появились також і в Саудівській Аравії.

Отож в чому справа? Чи раптом Україні загрожує нафтовий дефіцит? Якщо так, то чому? Хто заробляє найбільше від стрімкого зростання цін на нафтопродукти? Чому уряд не передбачав цієї ситуації? Чи ці кроки, які він зараз збирається зробити, повернуть стабільність?

А що буде з великою нафтовою надією України, яка мала не лише диверсифікувати український нафторинок, а й посилити український європейський стратегічний вибір, - нафтопровід Одеса-Броди?

Агентство УНІАН сьогодні, посилаючись на члена колегії Міністерства палива та енергетики України, який побажав залишитися анонімним, повідомило, що Кабінет Міністрів може погодитися на тимчасове реверсне використання нафтопроводу Одеса-Броди, щоб знизити ціни на нафтопродукти в країні.

“Таке тимчасове використання в напрямку терміналу “Південний” може бути ухвалене в пакеті з урядовими рішеннями про регулювання ринку нафтопродуктів,” - сказав УНІАНу член колегії.

За його даними, сьогодні ключовим питанням, яке обговорюють на засіданнях енергетичного блоку уряду, є визначення терміну, на який буде ухвалено пропозицію російських нафтових компаній на один або на три роки.

Однак прес-секретар міністра Андрія Клюєва Ганна Тимченко повідомила радіо “Свобода”, що віце-прем’єр-міністр не порушував питання щодо реверсу нафтопроводу.

Мій колега Тарас Марусик попросив голову підкомітету в Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу Олександра Гудиму проаналізувати чергову пропозицію реверсного використання нафтопроводу Одеса-Броди. Олександр Гудима

Є повідомлення, що достойний представник російських ділових кіл Хан, який має стосунок до настроїв, які представляють інтереси Путіна, мав змогу сьогодні зустрічатися з Януковичем.

Я тільки-но їду із засідання Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, де ми розглядали разом з віце-прем’єр-міністром Клюєвим всі проблеми виникнення нафтової кризи та заходи, які вживає уряд.

Жоден із учасників сьогоднішнього Комітету не висловився ,що після аналізу наслідків кризи реверс є якимось рухом спасіння ситуації. Навпаки, незапуск у прямому напрямку нафтопроводу Одеса-Броди як стабілізуючого фактору, як диверсифікаційного проекту, є головною причиною, що в умовах монопольного постачання російськими компаніями російської нафти дало можливість так високо задерти ціни на світлі нафтопродукти.

Говорити, що таке можливе, можна. Сьогодні переддень президентських виборів, сьогодні політична складова може бути вирішальною.

Я можу припускати (мені не хочеться), що під той шум, який, правда, не дає жодного економічного і політичного підґрунтя, український Президент і Президент Путін можуть заставити і прем’єра Януковича піти на тимчасовий реверс.

Але нічого в світі немає постійнішого, ніж тимчасове. Тобто, треба говорити так: Росія, скориставшись слабкістю нашої влади (я не буду називати поіменно), може захопити нафтопровід Одеса-Броди. Це є можливе, але цього дуже не хотілося б.

Тарас Марусик

Тільки для уточнення. Йшлося про засідання тепер Комітету ВР, а от чи Вам відомо щось про ту інформацію, анонімну з Кабінету Міністрів?

Олександр Гудима

Ви знаєте, цих інформацій анонімних може бути дуже багато. Але коли я слухаю інтерв’ю з Президентом України, який останнім часом дуже часто говорить про використання нафтогону Одеса-Броди і говорить про економічний інтерес, то я вважаю, що жодна економічна вигода, навіть яка оцінюється десятками мільйонів доларів, не може замінити енергетичної безпеки держави.

Нафтопровід Одеса-Броди проектувався, будувався виключно для диверсифікації і зменшення залежності від російської нафти. Тобто, абсолютно абсурдними, невиправданими, необдуманими є спроби тимчасово використати нафтову трубу нібито з метою полегшити ситуацію на ринку нафтопродуктів. Це все неправда.

Ірина Халупа

Це був Олександр Гудима, голова підкомітету Парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу. Його розпитував Тарас Марусик.

Пане Лупацій, хоча інформацію, яку розповсюдила агенція УНІАН, посилаючись на анонімного співрозмовника колегії Міністерства палива та енергетики України, була відкинена самим Міністерством, чи можливо, що саме нині, під час всіх тих нафтових пертурбацій, які переживає нафтовий ринок України, приятелі російського нафти в українському уряді все ж таки якимись задніми дверима зможуть пропхати реверс нафтопроводу Одеса-Броди?

Володимир Лупацій

Ми спостерігаємо сьогодні, що йде загострення боротьби навколо цього питання. Вона точилася і раніше після того, як виникла нафтова криза або бензинова криза в Україні. Тут є якісь додаткові аргументи для тих, хто підтримує варіант реверсу.

Але я не поспішав би робити якісь висновки. Чому? По-перше, так чи інакше це йде поки що інформаційна така кампанія, боротьба. По-друге, все одно рішення з ключового такого питання не буде прийматися ні окремими міністерствами, ні окремо прем’єр-міністром. Я думаю, що це буде більш складне рішення, і неочевидно, що воно все-таки пройде.

До того ж, ми знаємо, що за останній час, не дивлячись на те, що відбулися якісь знакові кадрові перестановки, з іншого боку, була проявлена якась нова активність з боку представників західних країн, зацікавленість, якісь переговори, які велися стосовно підтримки реверсного використання цього нафтопроводу.

Я думаю, що на сьогодні я не робив би якихось висновків.

Ірина Халупа

Так що передчасно піднімаємо ґвалт?

Володимир Лупацій

Я думаю, що не передчасно, тому що тут є інша ситуація. Справа в тому, що це добрий привід поговорити про проблеми, пов’язані з паливно-енергетичним комплексом, з проблемами, які не вирішуються роками, які пов’язані з енергетичною безпекою України, проблеми, які пов’язані з моделями і варіантами диверсифікації енергозабезпечення України. Тобто, всі ці питання стоять. На жаль, до них повертаються тільки тоді, коли починається якась кризова ситуація.

А з іншого боку, дійсно пан Гудима зробив цілий ряд слушних зауважень, але я не думаю, що можна все зводити, що якщо був би реверс, то не було б кризи, і якби не було російських компаній, то теж не було б кризи. Справа в тому, що реверсу не було - були кризи, і російські компанії були раніше - не було криз або виникали.

Ірина Халупа

На Вашу думку, пане Лупацій, чим зумовлена сьогоднішня криза? В Росії все в порядку, наскільки я розумію, там нафтопереробній, нафтовидобувній галузі не загрожують якісь теракти. Отже, звідки ця криза взялася?

Володимир Лупацій

Тут є об’єктивні економічні передумови. Все-таки, не дивлячись на те, що ми безпосередньо не залежимо від підвищення світових цін на нафту, все-таки опосередковано, я думаю, що цей фактор впливає.

Справа в тому, що, реагуючи на кон’юнктуру світових ринків, нафтові компанії Росії змінюють свою стратегію, намагаються збільшити експорт. Відповідно відбувається реагування російського уряду, вони вводять додаткові експортні обмеження.

Справа в тому, що за останній час уже відбувалося підвищення цін на російську нафту для українських нафтопереробних підприємств. Це теж було пов’язане з тим, що Росія збільшувала експорт нафти на світові ринки, в тому числі, роблячи ставку на балтійський трубопровід, який починає працювати на повну потужність. Тому було достатньо багато факторів, які спричинили, тут не можна назвати один.

Стосовно політичної сторони цієї ситуації, це вже друга криза, яку буде сприймати діючий прем’єр. Я думаю, що це, безумовно, буде негативно впливати на його імідж і позицію.

Ірина Халупа

Пані Вітер, Ваша ділянка - енергетична безпека. Минулого тижня я розмовляла з одним нафтовим експертом і він заявив таке, що ціни, як правило, зростають перед посівними і перед жнивами.

Ви також у Вашій ділянці співпрацюєте з Парламентським комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу в цьому напрямку.

Отже, з точки зору енергетичної безпеки України, як би Ви її оцінили, зокрема, коли мова йде про нафту, нафтопродукти, нафтовий ринок, взагалі ринок енергоносіїв? Чи поскладала Україна, як кажеться в англійському прислів’ї, всі яйця в один кошик?

Адже 90% нафти, яка переходить через українську територію, яку використовують українці і якою торгують , – це російська нафта.

Олена Вітер

Якщо конкретніше говорити, то 86% українського енергетичного ринку складає російська нафта.

З приводу підвищення цін, про які Ви почали говорити, то як на мене, це є предметом торгу Росії з Україною зараз. І предмет торгу, знову ж таки, про що ми тут говорили , предмет торгу за нафтопровід Одеса-Броди.

Ірина Халупа

Торгу чи шантажу?

Олена Вітер

Мабуть, це все-таки торг. Але зрозуміло, що цей торг ставить наш уряд і, зокрема, одного із кандидатів у президенти Віктора Януковича в досить незручне становище. І для нього це швидше виглядає як шантаж.

Власне, якщо ми згадаємо, коли у лютому цього року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про те, що нафтопровід Одеса-Броди буде використовуватися у прямому режимі, то компанія “ТНК-ВР”, представництво її в Україні, заявило, що вони будуть далі боротися, щоб нафтопровід саме використовувався у реверсному режимі.

З лютого до цього часу можна було спостерігати дуже часто серію інформаційних повідомлень, які збивали з пантелику і політиків, і аналітиків, і журналістів. Велася прихована війна за те, що повинно робитися з нафтопроводом Одеса-Броди, що він неефективно використовується, що він простоює. Ці ідеї постійно з’являлися у пресі. І зараз нагнітається ситуація з інформаційного боку.

З іншого боку, починається реальна загрозлива ситуація, уряд ставиться в глухий кут через форсування цін на енергоносії, що для Януковича, зрозуміло, є величезною втратою в його виборчій кампанії.

Ірина Халупа

Раніше Кабмін заявляв про плани почати поставки каспійської нафти через цей нафтопровід Одеса-Броди в травні-червні цього року. Травень уже позаду, сьогодні 2 червня. Нафтопровід порожній. Отже, в чому справа тоді, пані Вітер?

Чому він далі порожній? Що з цією омріяною каспійською нафтою?

Ось Ви говорите, що цей нафтопровід опинився таким об’єктом торгів. Але чи є ця нафта, чи десь є готова каспійська нафта для перекачування?

Олена Вітер

Я не можу назвати її об’єми, але я можу назвати, що Казахстан і Азербайджан уже висловили свою згоду і бажання транспортувати свою нафту через нафтопровід Одеса-Броди.

Дрогобицький НПЗ буквально нещодавно заявив, що він готовий приймати 1,5 млн. нафти для переробки. І Польща зі свого боку заявила, що вона готова далі добудовувати нафтопровід. ЄС готовий виділити відповідні кошти на добудову. Тому, в принципі, всі політичні заяви зроблені.

Наскільки я знаю, то існує спротив всередині України. Це питання не зовнішньої кон’юнктури, це питання не Азербайджану чи Казахстану, як зараз намагаються подати в Україні. Це питання нашої внутрішньої сили волі.

Ірина Халупа

Отже, пане Лупацій, нафта - це політика, і велика політика. Хто гальмує цей процес?

Володимир Лупацій

Тут є два аспекти. Один аспект: це можна казати, що гальмує внутрішня корпоративна боротьба і те, що все це відбувається не публічно, закулісно і т.д.

Але все-таки, я хотів би ще наголосити, оскільки мене це більше турбує, що справа не тільки в тому, що є суб’єктивні нюанси. Я просто виходжу з того, що в принципі підходи, пов’язані з диверсифікацією енергозабезпечення України ( не тільки Одеса-Броди, в цілому), не можуть вирішуватись, виходячи тільки із задоволення внутрішньоукраїнських проблем.

До тих пір, поки Україна не сформує чітко свою енергетичну стратегію в цілому, баланс енергетичний ... Більше того, ми можемо реалізувати диверсифікацію лише як процес, похідний від включення України і роботи разом з Європою в рамках енергетичної стратегії Європи.

Ірина Халупа

Але це вже було нібито зроблено, бодай на заявах.

Володимир Лупацій

Я думаю, що це надто складний процес. От тут якраз, я думаю, що більшість політичних сил безпосередньо не причетні до корпоративних оцих розборок. Але вони або не до кінця усвідомлюють, займаючись поточними політичними проблемами, важливість питань, пов’язаних з енергетичною безпекою для України, важливість того, щоб синхронізувати ці питання внутрішньоукраїнські з питаннями енергетичної безпеки Європи і з більш широкими гравцями, в тому числі, розуміння немає тієї стратегії, яку реалізує Росія в царині енергетичної безпеки.

Ірина Халупа

Пані Вітер, з точку зору знову ж оцієї енергетичної безпеки, з точки зору Вашої ділянки, якою повинна бути енергетична стратегія України?

Олена Вітер

Зараз якраз працюємо над цим питанням, власне, енергетичної стратегії України, аналізуючи стратегії інших країн, зокрема, країн ЄС, про які тут говорили. Фактично енергетична стратегія повинна відповідати двом моментам.

Перше: країна не повинна бути залежною від усіх зовнішніх факторів, зовнішніх чинників. Вона повинна самостійно формувати свою політику.

Другий момент: ця політика повинна бути спрямована на добробут і на здоров’я кожного громадянина населення, а не задоволення інтересів кланів, політиків конкретних чи корпоративних інтересів.

І третій момент енергетичної стратегії – це те, що будь-яка політика повинна формуватися саме внутрішніми інтересами і забезпечуватися саме з боку внутрішніх інтересів країни.

Ірина Халупа

Пані Олено, це бажане. Але у реаліях, які існують в Україні, чи це можливе, якщо не зовсім на 100%, то наскільки відсотків воно можливе?

Олена Вітер

Ви знаєте, що проект енергетичної стратегії в Україні вже існує.

Ірина Халупа

В Україні існує море стратегій, море проектів, море різних документів.

Олена Вітер

Абсолютно, але вони не дієві, тому що вони складені фактично неправильно.

Ви бачили, як складалася російська енергетична стратегія. Її вважають однією з найкращих російські експерти. Але вже зараз вона не відповідає дійсності.

Зараз всі показники, які були заплановані енергетичною стратегією, не відповідають реальним. І стратегія фактично іде зараз у стіл і треба писати нову.

Ці всі стратегії, які пишуться також у нас, фактично не відповідають реальності , дійсності.

Ірина Халупа

Чи Ви сподіваєтеся, що Ваша стратегія буде ухваленою, затвердженою і реалізованою?

Олена Вітер

Ми не працюємо над проектом стратегії. Ми працюємо над тим, як потрібно взагалі писати стратегію, зокрема енергетичну стратегію України.

Ірина Халупа

І підкажете це відповідним особам.

Олена Вітер

Звичайно, будемо якимось чином пропонувати.

Ірина Халупа

Пане Лупацій і пані Вітер, повернімося на хвилинку до кроків уряду у цій нафтовій кризі, яка якраз розгортається в Україні. Постановою від 28 травня Кабінет Міністрів ввів державне регулювання роздрібних і оптових цін на нафтопродукти на внутрішньому ринку.

Кабмін уповноважив обласні державні адміністрації, Київську і Севастопольську міські адміністрації та кримський уряд встановлювати граничні роздрібні ціни на дизельне паливо і бензин за узгодженням з Міністерством палива і енергетики і Міністерством економіки. Пане Лупацій, хіба вихід з ситуації лежить в обмеженні чи маніпуляції ринку?

Володимир Лупацій

Як ми бачимо, справа в тому, що це вже реакція на кризу, яка виникла. Тобто, якби уряд починав діяти задовго до того, якби не було уже тоді якихось обмежень, які фактично ряд експертів і аналітиків вказують, що серед причин кризи, в тому числі було і те, що ціни в Україні на бензин уже були дещо нижчі, ніж це повинно було бути, виходячи з економічної ситуації.

Принаймні приводять такі приклади, що в багатьох випадках в Україні ціни були нижчі, ніж на заправках у Росії. Тобто, фактично тут уже був такий накопичений кризовий потенціал, який потім уже був спущений з гальм.

Звісна річ, що це стандартний варіант використання адміністративних методів самообмеження. Хочу сказати, що уряд уже отримав не той ефект, на який він розраховував.

Я думаю, що просто пошук інших, більш ефективних варіантів буде продовжуватися. Але розраховувати на те, що ціни просто так повернуться, я думаю, не варто, принаймні просто тут є два рівні цін: є оптові ціни, є роздрібні ціни.

Якщо, скажімо, ми можемо орієнтуватися на якесь повернення до рівня оптових, то поверхня оптових – це набагато складніший процес. До того ж, діє ще ряд факторів, які сприяють тому, що ціни можуть і надалі підвищуватись.

Ще невідомо, який, наприклад, буде ефект від дій уряду, тому що він теж може спрацювати негативно. Будемо сподіватися, що ні.

Ірина Халупа

Надія помирає останньою, правда. Адміністративні заходи, до яких вдається уряд, мають нібито бути в силі доти, доки внутрішній ринок не буде стабілізованим.

Що можна вважати стабілізацією внутрішнього ринку, якщо головним постачальником нафти залишається одне джерело – російське? Пані Вітер, що Ви скажете з цього приводу?

Олена Вітер

Я можу навести приклад країн Західної Європи, які в своїй політиці енергетичній керуються тим, що увесь імпорт енергетичних продуктів повинен складати не більше 30 % з однієї країни.

Якщо Україна обере шлях дотримання західних принципів, то вона зобов’язана буде скоротити свій імпорт з Росією до 30 % нафтопродуктів.

Поки що те, що цей імпорт складає 80 %, якраз і призводить до таких неконтрольованих ситуацій, які сьогодні виникли на нафтовому ринку.

Звичайно, єдине, що зараз може виручити, – це переведення і управління ринку в ручному режимі, однак це не є вирішення проблеми як такої.

Ірина Халупа

30 %, Ви кажете, що це надійна цифра, надійні пропорції імпорту енергоносіїв з однієї держави. Отже, 30 %, скажімо, з Росії, 30 % - з Каспію (з Казахстану та Азербайджану), а далі? Які можливості?

Олена Вітер

Є довгострокові цілі: є Іран, відповідно побудова нафтопроводу, відповідно нафта з Ірану. Не знаю, наскільки це перспективно, але ж ведуться переговори з Лівією.

Колись взагалі була ідея транспортування нафти з Іраку. Якщо Ви пам’ятаєте, Одеса-Броди, були такі розмови, також буде транспортувати нафту з Іраку.

Тобто, якісь можливості необхідно шукати. Я думаю, що при великому бажанні можна знайти.

Ірина Халупа

Ось Ви згадували про те, що конкретно і точно – це 86 % всієї нафти приходить на територію України з Росії. А решта – 14 % - це своя нафта?

Олена Вітер

Ні, ще є нафта з Казахстану.

Ірина Халупа

А наскільки сьогодні Україна може покладатися на свою власну нафту? Тобто, скільки нафти є на ринку, яку можна вважати українською?

Олена Вітер

Власний видобуток не складає великий відсоток, це досить незначний відсоток, але говорять про те, що потенціал в Україні є. Проблема тільки в тому, що дуже дорого коштує видобуток і обробка нафти.

Технології є застарілими, відповідно вартість, собівартість нафти, яка видобувається на території України, також є дуже високою.

Для того, щоб підняти кількість нафти, яка видобувається з української території, відповідно треба шукати якісь нові технології і закуповувати хорошу техніку, і таким чином знижувати собівартість нафти.

Ірина Халупа

Пане Лупацій, Ви згадували про те, що ще рано говорити про результати заходів, до яких вдається уряд в цій нафтовій кризі, що є така можливість, що ті заходи можуть бути і негативними, не заходи, а радше, їхні наслідки.

Міністр палива і енергетики Сергій Тулуб вирішив, що треба запровадити ліцензування експорту нафтопродуктів. Він підписав відповідний наказ з цього приводу.

Ліцензування має стосуватися лише нафтопродуктів, які виготовлені з української сировини.

Коли чуємо слово ліцензування, в багатьох починають бити алярмові дзвони, бо ліцензування часто-густо буває зловживанням. Отже, як Ви розцінюєте цей крок уряду, пане Лупацій?

Володимир Лупацій

Я думаю, що це вимушений крок, більше тут немає що казати. Справа в тому, що на зміну кон’юнктури на більш вигідні умови реагували не тільки російські компанії, які збільшували експорт, а в тому числі і виробники наші.

Ірина Халупа

Так що Ви вважаєте, що це може дати позитивний результат чи там є якісь можливості зловживання?

Володимир Лупацій

Це знову ж таки тимчасові кроки. Стосовно результатів, ми вже про це вели мову, тут не може бути короткострокових дій, повинен бути цілий комплексний підхід, який буде включати і просування в напрямку диверсифікації.

Тут будуть виникати питання, пов’язані із відпрацюванням механізмів співпраці з транснаціональними компаніями, мається на увазі російськими компаніями, які працюють на території України, тобто повинні бути якісь паритетні і довгострокові стабільні зустрічні зобов’язання.

Тут виникають питання, пов’язані із створенням конкурентного середовища на цьому ринку, тому що, не дивлячись на те, що це був один з найбільш комерціалізованих ринків, але все-таки за останні роки, я думаю, що рівень монополізму там підвищився, тому що виникли такі потужні мережі, в тому числі і автозаправочні, як там все це діє, я вже в деталі...

І нарешті так чи інакше зберігаються питання, пов’язані з енергозбереженням.

Це питання теж повинне якось глобально вирішуватися в Україні, в тому числі на рівні якихось економічних регуляторів, пов’язаних з економічним стимулюванням енергозбереження, зменшення податків для тих суб’єктів, які демонструють використання і залучення енергозберігаючих технологій.

Нарешті так чи інакше будуть вирішуватися питання, пов’язані із режимом імпорту вже бензину для того, щоб перекрити цю ситуацію. Це теж питання відкрите.

Якщо казати про якісь наслідки, то в принципі, я думаю, що якихось катастрофічних ситуацій там не відбудеться. Принаймні, може відбуватися перерозподіл на рівні АЗС, тому що ті невеликі гравці, які там працюють, вони просто можуть не витримати ситуації, яка пов’язана з адміністративними вимогами стосовно збільшення і утримання рентабельності на більш низькому рівні.

Великі компанії зможуть це витримати, маленькі компанії змушені будуть продаватися. Далі так чи інакше ми будемо мати наслідки, пов’язані по ланцюжку інфляція, але найбільш стратегічні негативні наслідки, які в цьому контексті, це все-таки наслідки, пов’язані із суб’єктами господарювання на селі.

Вони просто можуть потрапити в кабальні умови, за які потім дуже дорого будуть змушені розраховуватися, в тому числі і землею. Тобто, наростання цих...

Ірина Халупа

Наслідки можуть відчутися не лише на ринку нафти, але і в інших царинах української економіки.

Володимир Лупацій

Так, я і кажу, що у великому циклі це варіанти, пов’язані із перерозподілом землі і так далі.

Ірина Халупа

Пані Вітер, міністр аграрної політики Віктор Славута на всеукраїнських зборах сільських журналістів сьогодні сказав, що розраховує домовитися з українськими нафтотрейдерами про постачання 150-ти тонн дизельного палива ціною 1950 гривень за тонну для проведення збиральної кампанії.

15-16 % селян вже отримали дизельне паливо, яке вони потребують для своїх польових робіт. Чи реальні сподівання міністра Славути? Як це може вплинути на нафторинок України?

Олена Вітер

Питання аграрного ринку – це взагалі окреме питання і доволі складне. До міністра Славути вже останнім часом було претензій досить багато з боку селян, зокрема, Ви, можливо, пам’ятаєте, були певні питання зараз в основі щодо експорту зерна.

Минулого року взагалі уряд дуже сильно постраждав від зернової кризи, тому для міністра аграрної політики зараз завдання номер один забезпечити ефективну посівну і відповідно ефективні жнива хоча б для того, щоб утримати уряд Януковича на високих рейтингах перед виборами.

Ірина Халупа

Як це може датися взнаки прем’єр-міністру Януковичу? Ось була зернова криза минулого року, конкретних відповідей ми не отримали, чому вона була, звідки вона взялася.

Зараз розвивається чергова криза щодо нафти, були такі міні нафтові кризи в минулому. Потерпить він чи ні?

Володимир Лупацій

Тут відбувається накопичення таких негативів. Стосовно потерпить - це вже питання політичне.

Ірина Халупа

Чи полетить він, розлюбить його Президент.

Володимир Лупацій

Безумовно, що всі ці економічні негаразди будуть сумуватися з тими питаннями, які виникають в політичній сфері. По-перше, тут його номінують як кандидата, але він ще офіційно не є висунутим кандидатом, і ніхто ще не висунутий.

Ірина Халупа

Це формальна справа.

Володимир Лупацій

Справа в тому, що не зовсім формальна, оскільки відбувалося його позиціонування як єдиного кандидата, а потім виникла ситуація з підтримкою з боку політичних партій, які для цього повинні провести вибори і офіційно та публічно підтримати, то я думаю, що для команди прем’єр-міністра це зовсім не формальне питання на сьогодні .

Ірина Халупа

Пані Вітер, що Ви скажете? Чи вплине це негативно на рейтинг Януковича?

Олена Вітер

Ви маєте на увазі нафтову кризу чи взагалі політику уряду?

Ірина Халупа

Нафтову кризу і ті кроки, які бере уряд, щоб її врегулювати.

Олена Вітер

Ви ж бачите, що зараз фактично всі сили кинуті на те, щоб врегулювати нафтову ситуацію. Я думаю, що ціни зараз так чи інакше буде зменшено, звичайно, не до попереднього, не до дворічної давності цін, але знижено буде.

Наскільки це вже буде використано – покаже час.

Ірина Халупа

Дякую, пані Вітер, на жаль, немає в нас більше часу. Я дякую нашим гостям. А ці гості були: експерт Громадської ради з економічної безпеки Олена Вітер і виконавчий директор Центру соціальних досліджень “Софія” Володимир Лупацій.

Слухайте радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG