Прага, 30 серпня 2004 – Генеральна прокуратура продовжує спроби повернути контрольний пакет акцій оператора мобільного зв’язку UMC у власність «Укртелекому» перед приватизацією останнього. На думку оглядачів, повернення мобільного оператора до складу «Укретелекому» могло би значно збільшити його приватизаційну привабливість. З іншого боку, оглядачі вказують на те, що спроба повернути вже продану компанію UMC у державну власність може негативно відбитися на інвестиційному іміджі України. Тему продовжує Марія Щур.
Після невдачі з Господарським судом Києва, який на початку місяця відхилив позов Генеральної Прокуратури, остання звернулася до Конституційного Суду. Тепер він має вирішувати, чи мала право компанія «Укртелеком» продавати 51% акцій мобільного оператора UMC у відповідності до положень Державної Програми приватизації. На думку Господарського суду, продаж відбувся на законних підставах, згідно зі спеціальним законом «Про особливості приватизації «Укртелекому», а не того закону, на який посилається Генеральна Прокуратура. Тож, за яким законодавством мав відбутися цей продаж, тепер вирішуватиме Конституційний Суд. Від його рішення, за словами речника Генеральної Прокуратури Сергія Руденка, залежать подальші кроки Прокуратури.
На думку деяких українських експертів з питань приватизації, зусилля Прокуратури можуть лише відлякати потенційного покупця «Укртелекому», приватизацію якого було нещодавно призупинено. Говорить директор Інституту Приватизації Олександр Рябченко: « Для нормального інвестора, який звик працювати у цивілізованому ринку, будь-які судові процеси, пов’язані якимось чином з компанією, яку виставляють на приватизацію, ніколи не покращують приватизаційний імідж і не піднімають коефіцієнт привабливості компанії».
Я особисто, як фахівець у приватизації не бачу зараз навіть сенсу у зверненні генеральної прокуратури. Зрозуміло, що якщо генеральна прокуратура переможе, то той, хто стане власником «Укртелекому», може отримати фактично безкоштовно 31% UMC у свою власність, бо гроші за цей продаж були спрямовані до джержавного бюджету, і якщо відмінити цю угоду, то компенсацію за UMC, буде виділено з державного бюджету.
Не називаючи імен, Олександр Рябченко говорить про те, що Прокуратура своїми позовами діє на користь можливого покупця «Укртелекому», який крім самого українського державного монополіста, може отримати ще і найбільш прибуткового оператора мобільного зв’язку фактично у подарунок, але на збито державі. Бо компенсацію нинішнім власникам компанії буде змушена платити українська держава з бюджету: «Я особисто, як фахівець у приватизації, не бачу зараз навіть сенсу у зверненні Генеральної Прокуратури. Зрозуміло, що якщо генеральна прокуратура переможе, то той, хто стане власником «Укртелекому», може отримати фактично безкоштовно 31% UMC у свою власність, бо гроші за цей продаж були спрямовані до державного бюджету, і якщо відмінити цю угоду, то компенсацію за UMC, буде виділено з державного бюджету».
Говорячи про потенційних покупців акцій «Укртелекому», Олександр Рябченко звертає увагу на те, що скандали навколо компанії можуть відлякати хіба що західних інвесторів, головними ж фаворитами у приватизації «Укртелекому» називають російські компанії: «Росіяни звикли працювати в умовах такої «бойової» ситуації. Я думаю, що таких інвесторів, як російські компанії, ніякі позови генеральної Прокуратури не відштовхнуть від приватизації. Це зрозуміле і нормальне для них середовище».
Після невдачі з Господарським судом Києва, який на початку місяця відхилив позов Генеральної Прокуратури, остання звернулася до Конституційного Суду. Тепер він має вирішувати, чи мала право компанія «Укртелеком» продавати 51% акцій мобільного оператора UMC у відповідності до положень Державної Програми приватизації. На думку Господарського суду, продаж відбувся на законних підставах, згідно зі спеціальним законом «Про особливості приватизації «Укртелекому», а не того закону, на який посилається Генеральна Прокуратура. Тож, за яким законодавством мав відбутися цей продаж, тепер вирішуватиме Конституційний Суд. Від його рішення, за словами речника Генеральної Прокуратури Сергія Руденка, залежать подальші кроки Прокуратури.
На думку деяких українських експертів з питань приватизації, зусилля Прокуратури можуть лише відлякати потенційного покупця «Укртелекому», приватизацію якого було нещодавно призупинено. Говорить директор Інституту Приватизації Олександр Рябченко: « Для нормального інвестора, який звик працювати у цивілізованому ринку, будь-які судові процеси, пов’язані якимось чином з компанією, яку виставляють на приватизацію, ніколи не покращують приватизаційний імідж і не піднімають коефіцієнт привабливості компанії».
Я особисто, як фахівець у приватизації не бачу зараз навіть сенсу у зверненні генеральної прокуратури. Зрозуміло, що якщо генеральна прокуратура переможе, то той, хто стане власником «Укртелекому», може отримати фактично безкоштовно 31% UMC у свою власність, бо гроші за цей продаж були спрямовані до джержавного бюджету, і якщо відмінити цю угоду, то компенсацію за UMC, буде виділено з державного бюджету.
Не називаючи імен, Олександр Рябченко говорить про те, що Прокуратура своїми позовами діє на користь можливого покупця «Укртелекому», який крім самого українського державного монополіста, може отримати ще і найбільш прибуткового оператора мобільного зв’язку фактично у подарунок, але на збито державі. Бо компенсацію нинішнім власникам компанії буде змушена платити українська держава з бюджету: «Я особисто, як фахівець у приватизації, не бачу зараз навіть сенсу у зверненні Генеральної Прокуратури. Зрозуміло, що якщо генеральна прокуратура переможе, то той, хто стане власником «Укртелекому», може отримати фактично безкоштовно 31% UMC у свою власність, бо гроші за цей продаж були спрямовані до державного бюджету, і якщо відмінити цю угоду, то компенсацію за UMC, буде виділено з державного бюджету».
Говорячи про потенційних покупців акцій «Укртелекому», Олександр Рябченко звертає увагу на те, що скандали навколо компанії можуть відлякати хіба що західних інвесторів, головними ж фаворитами у приватизації «Укртелекому» називають російські компанії: «Росіяни звикли працювати в умовах такої «бойової» ситуації. Я думаю, що таких інвесторів, як російські компанії, ніякі позови генеральної Прокуратури не відштовхнуть від приватизації. Це зрозуміле і нормальне для них середовище».
