Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:28

"Права людини: українська реальність": Четверта річниця зникнення журналіста Гонгадзе; Луганські студенти, розповсюджувачі передвиборчих летючок, заявляють про переслідування з боку міліції; У Харкові знайшли поховання жертв голодомору.


Надія Шерстюк Аудіозапис програми: Київ, 16 вересня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

Сьогодні у програмі ви почуєте:

-

Четверта річниця зникнення журналіста Гонгадзе;

-

Луганські студенти, розповсюджувачі передвиборчих летючок, заявляють про переслідування з боку міліції;

-

У Харкові знайшли поховання жертв голодомору.

16-го вересня минає чотири роки з часу зникнення Георгія Гонгадзе. У цей день у Києві, Львові, Симферополі відбулися акції вшанування пам’яті журналіста.

Колеги Георгія, а також представники опозиційних політичних сил утворили живі ланцюги і запалили свічки.

Лідер соціалістів Олександр Мороз, виступаючи на мітингу пам''яті біля пам''ятного хреста у Таращі, заявив, що фракція СПУ порушуватиме у ВР питання, щоб 16-го вересня проголосити Днем захисту прав людини.

Між тим МВС не підтверджує і не спростовує факт стеження за журналістом.

Перший заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко зазначив, що наразі не можна дати чіткої відповіді на це запитання. За його словами, причиною такої невизначеності є відсутність документів з цього приводу і неможливість проведення слідчих дій.

З початком виборчої кампанії на Луганщині розпочалися утиски студентів з боку міліції. Переслідувань зазнають активісти тих молодіжних організацій, які підтримують опозиційних кандидатів.

Як заявляють студенти, правоохоронці стежать за ними, безпідставно затримують і навіть погрожують ув’язненням.

Розповідає наш луганський кореспондент Василь Соколенко.

Василь Соколенко

У Луганську вже вдруге затримують студентів під час поширення агітаційних матеріалів. Вдруге на активістів студентського братства здійснює напад, як вони вважають, якась банда. 28-го серпня студентів били на площі у присутності правоохоронців, коли проходив мітинг на підтримку Віктора Януковича.

Міліція на цей факт ніяк не відреагувала, хоча на очах її представників добре треновані молодики пошматували державний прапор.

Активісти Вільної ініціативи “Студентська хвиля” заявили з цього приводу протест.

Говорить обласний координатор “Студентської хвилі” Тетяна Ковтун.

Тетяна Ковтун

Зараз з наближенням виборів ми все більше і більше спостерігаємо порушень студентських прав з боку адміністрацій вузів. Ці порушення є дуже кричущими.

Але якщо з боку адміністрації це ще можна якось пояснити їхнім бажанням приструнити студентів, то зараз студенти почали зазнавати шаленого тиску з боку міліції.

Нещодавно були затримані активісти нашою студентської ініціативи “Студентська хвиля” під час розклейки наліпок. Вони не робили нічого протизаконного, адже, за законом України, кожен має право вести агітацію, і, за Конституцією, кожен має право збирати і поширювати інформацію вільно, тобто це закріплено в Основному Законі.

Василь Соколенко

Але за студентами, які займаються передвиборчою агітацією, за їхніми словами, ведеться пильне стеження, їх затримують без будь-яких законних підстав.

Тетяна Ковтун

Наші активісти клеїли листівки-наліпки за Віктора Ющенка, і без жодних пояснень вони були затримані представниками Ленінського районного відділу Луганська, були туди доставлені і були протримані там чотири години. Їх почали залякувати і говорити, що, мовляв, для чого це вам треба, ви заради якоїсь ідіотської ідеї будете сидіти рік, або вашим батькам доведеться сплатити величезні штрафи.

Сам факт такого затримання вже наводить на думку, що це лише початок, тому що до виборів ще дуже багато часу.

Так само 31-го серпня зранку затримали ще одного нашого активіста. Його забрали прямо з роботи. Він поширював листівки серед інших наших активістів. Коли цих затриманих почали “ламати” у відділку міліції, то вони сказали, що от тако-то людина. І міліція вдерлася до нього на роботу і затримала.

Він був змушений піти з роботи після цього випадку, тому що адміністрація вузу, де він працював, не змогла зрозуміти того, що він агітує за іншого кандидата.

Василь Соколенко

Як повідомили в Центрі громадських зв’язків обласного управління міліції, студентів, виявляється, не затримували, а запросили на співбесіду до районного відділу міліції.

Ось як про це розповідає начальник згаданого центру Тетяна Савченко: “В молодих людей було вилучено 100 екземплярів листівок. Сказали вони, що їх за певну суму дав якийсь чолов’яга. Студентів майже відразу відпустили. Ніяких заходів з боку міліції щодо них не вживали”.

Надія Шерстюк

Вже кілька місяців триває протистояння між Генеральною прокуратурою України та компанією „Воля-Кабель”, найкрупнішим київським оператором телемереж, що надає послуги кабельного телебачення.

Колишній директор компанії Сергій Бойко двічі затримувався правоохоронцями і утримувався в ізоляторі тимчасового тримання та Лук’янівському СІЗО № 13. У приміщеннях компанії неодноразово проводилися обшуки, а на устаткування прокуратурою накладено арешт.

Подробиці про справу „Волі-Кабель” у матеріалі Володимира Бойка.

Володимир Бойко

Як стверджує керівництво „Воля-Кабель”, неприємності компанії пов’язані з конкурентною боротьбою на ринку телекомунікацій, активним учасником якої останнім часом стала Генеральна прокуратура України.

Зокрема, прокуратура стала вимагати від „Волі-Кабель” включити в соціальний пакет послуг, що надаються компанією своїм абонентам, трансляцію передач донецького телеканалу „Київська Русь”.

Як неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації, фактичним власником цього каналу є Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв.

Тим не менш керівництво „Волі-Кабель” розцінило вимоги прокуратури як незаконні та відмовилося їх виконувати попри те, що Генеральна прокуратура розпочала переслідування компанії.

Спочатку прокуратура звинуватила компанію в тому, що вона впродовж чотирьох місяців працювала без належної ліцензії.

Розповідає заступник директора компанії „Воля-Кабель” Валерій Салямов.

Валерій Салямов

Перша кримінальна справа була порушена за фактом роботи компанії „Воля-Кабель” без ліцензії Національної Ради на використання каналів мовлення.

Справа була порушена за заявою дирекції телеканалу „Гравіс”, де стверджувалося, що з моменту прийняття рішення Національною Радою про видачу ліценції, 15-го травня 2003-го, до моменту фактичного отримання ліцензії, 6-го жовтня 2003-го року, компанія „Воля-Кабель” працювала без ліцензії і в такий спосіб порушила вимоги закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Дійсно, за законом Національна Рада ліцензує використання каналів мовлення. Канал мовлення в законі визначений як спосіб поширення інформації за допомогою використання радіохвиль та передавальних пристроїв.

Але в нас немає ніяких передавальних пристроїв. Ми маємо тільки приймальні пристрої. Тобто, умовно кажучи, ми є великою приймальною антеною, до якої підключені абоненти, що не мають можливості придбати індивідуальну антену.

Тому, насправді, ми ніякі канали мовлення не використовуємо. Ми лише планували зайнятися додатковими видами діяльності, зокрема, планували поширювати рекламу київських підприємств і тому звернулися по ліцензію.

Оскільки цією діяльністю ми так і не стали займатися, ліцензію ми отримали, вона лежить непотрібним вантажем, але використовувати - ми її не використовуємо.

Володимир Бойко

Тим не менш, прокуратура не тільки порушила кримінальну справу за фактом начебто безліцензійної діяльності, але ще й звернулася з позовом до Господарського суду, в якому прохала стягнути в компанії до державного бюджету штраф у розмірі 9,8 мільйонів гривень.

А оскільки за українськими законами, та діяльність, яку веде компанію „Воля-Кабель”, не повинна взагалі ліцензуватися і ніяких штрафних санкцій законами, що регулюють інформаційну діяльність, не передбачено, прокуратура попрохала суд застосувати аналогію права й стягнути з компанії майже десять мільйонів гривень на підставі іншого закону, а саме, закону України „Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Суд визнав претензії прокуратури безпідставними й в позові відмовив повністю. Прокуратура подала апеляційну скаргу, але й друга судова інстанція підтвердила, що „Воля-Кабель” закони не порушувала.

Але це прокуратуру не зупинило і за кілька годин після того, як рішення суду набуло законної сили, на директора компанії були вдягнуті наручники.

Про те, як розгорталися події далі, слухайте в наступних програмах.

Надія Шерстюк

Під час земляних робіт у парку Артема у Харкові знайшли масові поховання людей. Фахівці доводять, що це жертви голодомору 1932-1933 років на Харківщині.

З подробицями Вікторія Маренич. Рубрика “Минуле”.

Вікторія Маренич

Харківське підприємство “Гея” отримало право на користування частиною землі в парку Артема. Коли проводилися земляні роботи по встановленню паркану, то оголосилися людські останки.

Керівники “Геї” звернулися до міськради. Ті, у свою чергу, до комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни, голодомору і політичних репресій.

За словами її секретаря Ніни Лапчинської, всі роботи по ексгумації були завершені до 10-го вересня.

Ніна Лапчинська

Ми маємо 30 останків на площі чотири на півтора метри і на глибині два метри. Там знайдено п’ять дитячих трупів, один жіночий, чоловіки і підлітки.

Вікторія Маренич

Також було знайдено ґудзики, монети, що датуються 26-м, 27-им, 30-им та 31-им роками, дитяче взуття. Тоді у деяких спеціалістів виникла думка про те, що ці люди були жертвами окупантів. Проте Ніна Лапчинська зовсім іншої думки.

Ніна Лапчинська

Є багато документів, які стосуються розкопок, проведених на місцях масових поховань жертв окупантів. По-перше, там люди були в одягу, а по-друге, вони були викладені штабелями, щоб більше вмістилося в ці ями. А тут дуже схоже на нашого радянського суб’єкта, що покидати, аби швидше закопати.

Вікторія Маренич

Підтверджують думки Ніни Лапчинської і дані книги реєстрації смертей за 1933 рік. На Харківщині померло за цей рік більше 110 тисяч людей, у Харкові – більше 37 тисяч. Це зафіксовані факти.

Ніна Лапчинська

Секретний лист голови Харківського облвиконкому про заходи щодо боротьби з дитячою безпритульністю та подання допомоги голодуючим направлений до ЦК КП(б)У.

“Наскільки збільшується кількість цього елементу, видно з того, скільки підібрано людей по місту. За останні дні травня: 27 травня – 3 тисячі 889 людей. Необхідно звернути увагу на те, що збільшується кількість підібраних трупів за ці ж дні: 27-го – 60, 28-го – 87 трупів”.

Вікторія Маренич

Генріх Алтунян, співголова товариства “Меморіал” одностайно підтримує думку пані Лапчинської і вважає, що потрібно зараз всім об’єднатися задля увічнення пам’яті жертв голодомору.

Генріх Алтунян

У мене немає ніяких свідчень про те, що влада, особливо обласна, хоче цю справу приховати. Це той поодинокий випадок, коли є єдність і чиновників, і колишніх політв’язнів. Потрібно пам’ять увічнити. Безвинні жертви сталінізму і катувань заслуговують на те, щоб їх кістки хоча б лежали пристойно.

Вікторія Маренич

Поки що знайдені останки 30-ох людей знаходяться на одному їх міських кладовищ Харкова, їх поховання має відбутися найближчим часом.

А, за словами Ніни Лапчинської, до третьої суботи листопада, Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій, на місці цього поховання має з’явитися пам’ятний знак.

Надія Шерстюк

Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.

На все добре, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG