Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:38

Рішення КСУ, з приводу політреформи.


Ірина Халупа Гості: Олег Білорус, колишній посол України в США, блок Юлії Тимошенко; Олександр Баранівський, народний депутат, член соціалістичної фракції, член Комітету з питань бюджету.


Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 14 жовтня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Радіо “Свобода” продовжує свої передачі.

Вас вітає “Вечірня Свобода”.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Хочу нагадати, що від 20 по 23 годину, програми радіо “Свобода” ретранслює радіостанція НАРТ, у Києві, слухайте нас на частоті 70,4, у Харкові - на частотах 73 і 79, а в Одесі на частотах 68 та 36.

Тема на 14 жовтня: Рішення Конституційного Суду з приводу політреформи.

Гості: Олег Білорус, колишній посол України в США, блок Юлії Тимошенко; Олександр Баранівський, народний депутат, член соціалістичної фракції, член Комітету з питань бюджету.

Сьогодні питання політичної реформи знову стало темою обговорення. Конституційний Суд України сьогодні визнав, що проект політреформи відповідає Конституції. Йдеться про законопроект №4180, який парламент подав на висновок КС 23-го червня цього року. Тоді ж - 276 депутатів при необхідних - 226, підтримали цей законопроект.

Конституційний Суд дійшов висновку, що зазначений проект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції, тобто не спрямований на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Говорить голова Конституційного Суду Микола Селівонов.

Микола Селівонов

Керуючись ст. 147, 155, 157, 158, 159 Конституції України, ст. 51, 63, 66, 70 “Закону України “Про Конституційний Суд України”, КСУ дійшов висновку визнати проект закону України про внесення змін до Конституції України реєстраційний № 4180 попередньо схвалений ВР України 23-го червня 2004-го року (Постанова ВР України від 23-го червня 2004-го року) таким, що відповідає ст. 157 і 158 Конституції України. Висновок КСУ є обов’язковим до виконання, остаточним і не може бути оскарженим. Результат голосування: 10 суддів проголосували “за”, 6 – “проти”. 3 суддів підписали висновок з окремими думками, це судді Ващенко, Савенко та Шаповалов.

Ірина Халупа

Висновок Конституційного Суду є обов’язковим до виконання, остаточним i не може бути оскаржений.

Тепер цей законопроект знову повертається до ВР. Нагадаємо, що вже у квітні парламент виносив на голосування законопроект про внесення змін до Конституції (4105), одначе він не набрав належної кількості голосів. Тоді 294 депутата з 300 голосів проголосували “за”. Згідно з Конституцією ВР може розглядати проект про внесення змін до Конституції лише за рік після того, якого вона уже розглядала.

Законопроект 4180 вже розглядали в Конституційному суді минулого року. Багато політиків та експертів зауважували, що проект 4180 – це переписаний 4105 з тією метою, аби проштовхнути все ж таким реформу.

Щоправда суддя Конституційного суду Павло Євграфов стверджує, що законопроект 4180 не ідентичний відхиленому у квітні проекту 4105 i його можна винести на голосування у парламенті.

За сьогоднішнє рішення проголосували 10 суддів, 6 проти, 3 судді підписали ухвалу з окремою думкою.

Основні розбіжності у суддів Конституційного суду при розгляді проекту 4180 та ухваленні рішення були якраз довкола вiдповiдностi законопроекту вимогам першої частини 158 статті Конституції, у відповідності до якої законопроект про внесення змін до Конституції, який ВР розглядала i не ухвалила, може бути поданий до парламенту не раніше, ніж через рік.

Євграфов стверджує, що Конституційний суд дуже ретельно досліджував законопроект 4180 саме на його вiдповiднiсть 158 статті Конституції.

Суддя також нагадав, що цей законопроект є вже 14-м за рахунком, який подавався в Конституційний суд, однак досі жодна зі змін до Основного закону України ще не внесена.

Після рішення КС відразу пролунали коментарі політиків різних спрямувань.

Ось лідер Компартії Петро Симоненко висловив думку, що всім силам необхідно до виборів президента ухвалити цей законопроект.

Лідер Соцпартії Олександр Мороз висловив подив, що для ухвалення рішення КС було витрачено аж 3 місяці.

Мороз назвав законопроект компромісним і сказав, що його швидше розглядатимуть наступного тижня. Він також додав, що провести розгляд і голосування по законопроекту в парламенті можна протягом одного тижня, і фракція СПУ буде за нього голосувати.

Лідер Української народної партії, член “Нашої України” Юрій Костенко відзначив, що не вірить у можливість прийняття законопроекту до президентських виборів.

Член фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич відзначив, що “ми уже свій історичний шанс, можливо, упустили”.

Шуфрич сказав, що для прийняття закону “буде потрібна дуже велика воля всього парламенту і почуття відповідальності перед народом України кожного окремого народного депутата”.

Він наголосив, що в цьому питанні важливу роль буде відігравати голова Верховної Ради Володимир Литвин.

Член групи “Центр” Сергій Бондарчук вважає нелогічним винесення рішення КС і розгляд документа в парламенті за тиждень до виборів.

Отже, шановні гості, чи буде це питання винесене на розгляд наступного тижня, пане Баранівський?

Олександр Баранівський

Моя особиста думка така, що питання розглядатися буде, тому що є бажання багатьох фракцій народних депутатів все-таки це питання розглянути. І позиція фракції соціалістів, вона залишається незмінною. Ми п’ять років боролись за те, щоб. Конституційну реформу провести.

Ми не віримо в доброго царя, ми не хотіли б мати президентом навіть Олександра Мороза з такими повноваженнями, які є сьогодні в Кучми. Повноваження повинні бути урівноваженими з різними гілками влади. І я з вами не згоден в тому, коли Ви кажете, що хочуть проштовхнути відповідно політичну реформу.

Суть в тому, що вона необхідна, але біда в іншому сьогодні. Наближаються президентські вибори і я не вірю в те, що команда Януковича сьогодні буде щиро прагнути провести Конституційні зміни, тому що роблячи свої кроки, щоб представник, скажімо, від “Регіонів”, тобто Янукович став президентом.

Я не думаю, що в них буде бажання обмежити його уповноваження. З іншої сторони, Янукович давав обіцянки, що він за політичну реформу, тобто, побачимо, як буде слово його дотримане. І ще одне, мені здається, що сьогодні серед прибічників непроведення Конституційної реформи, тобто “Наша Україна” і БЮТ сьогодні також появляються такі думки, що ситуація, яка складається сьогодні в Україні, необхідно провести політичну реформу.

Тому питання дуже складне, пройде вона чи не пройде, але я відверто кажучи також не вірю в те, що вона набере необхідну кількість голосів, тобто 300 голосів.

Ірина Халупа

Пане Білорус, чи здійсняться прогнози Мороза про те, що питання щодо політреформи буде винесене наступного тижня до ВР, Ви вірите в це?

Олег Білорус

Я мало вірю в те, що це питання буде винесено, тому що я мало вірю, що воно може бути позитивно проголосоване. Сьогодні у ВР ви бачите складається ситуація, що більшість, колишні більшовики, перетворилась в меншість, саботує роботу ВР і вони не зацікавлені в жодних конструктивних рішеннях.

Вони шукають причину для цього і зовсім не згадують про те, що кандидат в президенти від більшості став нелегальним кандидатом, оскільки він порушив все, що можна було порушити стосовно вимог статей 53, 64 та інших статей закону України про вибори президента. Кандидату Януковичу зовсім не потрібно урізання повноважень президента на цьому етапі.

Я думаю, що навіть враховуючи те, що об’єктивно реформа потрібна, до президентських виборів її проходження в парламенті України немає жодного сенсу і це майже не можливо. Навіть, якщо кинуть сотні мільйонів доларів, це навряд чи допоможе.

Ірина Халупа

Ось Ви перегукуєтесь з Вашим колегою, з паном Барановським. Мовляв погоджуємося всі, що реформа потрібна. Але якось ніхто не може домовитися про ідеальний час її проведення і відповідно подальшу її реалізацію?

Олег Білорус

Ідеальний час дуже добре означений - через рік після розгляду законопроекту 4105, тобто десь у квітні наступного року.

Ірина Халупа

А не після наступних парламентських виборів?

Олег Білорус

Наш парламент дієздатний і після президентських виборів, на яких дай Боже переможе демократичний кандидат Ющенко, складеться ситуація зовсім інша і з більшості люди панічно побіжать до Ющенка, до табору Ющенка, президента. І тоді, можливо, проведення розумної, спокійної реформи в інтересах нації, держави, країни, а не в інтересах шкурних інтересах якогось суб’єкта нинішнього чи колишнього.

Ірина Халупа

Пане Баранівський, ось ми бачили попередні спроби проголосувати за політичну реформу не увінчалися успіхом. Пан Білорус каже і ми бачимо, що більшість парламентська більшість в принципі не існує сьогодні і вона навіть не могла сконсолідуватися, щоб провести попереднє голосування. Деякі депутати цієї більшості не підтримали конституційну реформу, коли за неї голосувалося навесні. Отже, навіщо тоді висувати це питання для обговорення, якщо так багато з вас мають сумніви щодо його ухвалення.

Олександр Баранівський

Ви знаєте я не можу погодитися з колегою паном Білорусом, що найкращий час для проведений Конституційної реформи після виборів президента. Давайте таку ситуацію змалюємо. Обирають...

Ірина Халупа

Ні здається він сказав, що навесні наступного року...

Олександр Баранівський

Так, тобто після виборів президента. Давайте змалюємо таку ситуацію. Обирають мене президентом чи пана Білоруса. Невже я допущу після того, аби обрізати повноваження президента. Жоден президент, крім Мороза, не допустить обрізання своїх повноважень. Лише Мороз сьогодні конструктивно 6 років виступає за перерозподіл повноважень.

Ірина Халупа

А чому Ви в цьому так переконані, що ніхто на це не піде, і що один Мороз такий доброзичливий?

Олександр Баранівський

Якби вони цього хотіли, інші кандидати і політики, вони б це декларували і у них була б така можливість, коли проходили голосування закону 4105. Але кожен приміряє кафтан на себе. Ось я переможу, я хотів би правити державою з такими повноваженнями. Тепер відносно того, хто це міг би зробити найкраще.

Відносно того, хто це міг би зробити найкраще в нас? Ми говоримо: найкраще це могли б зробити ми всі разом до президентських виборів.

Парламентська більшість сьогодні розпалася, але давайте не забувати, що, навіть не набираючи сьогодні своїх 226 голосів, коли діючий прем’єр взяв на себе такі зобов’язання, тобто ці близько 225 голосів, які вони мають, вони сьогодні можуть голосувати гіпотетично під прем’єра, під його зобов’язання.

Але ще є фракції соціалістів і комуністів, які будуть голосувати за політичну реформу. Тобто, це вже набирається близько 300 голосів. Також треба враховувати те, що в парламенті є люди, які не належать до якихось фракцій, і вони також можуть віддати ці голоси.

Тобто, є така можливість проголосувати. Мені здається, чим ближче до виборів, тим така можливість буде зростати.

Хоча я поділяю те, що сказав мій колега, що є великі сумніви, можливо, там не вистачить двох-трьох голосів, і це питання провалиться, тобто якщо воно і провалиться, то я переконаний, що найближчих 10 років політична реформа серйозно не відбудеться.

Можуть бути статті “підфарбування” цієї реформи, але серйозної реформи не відбудеться, тому що кандидат, який прийде на новий термін, бачачи, як сьогодні використовується адміністративний ресурс, а якщо він ще й прийде (не дай Боже!) з провладної сторони, тоді він абсолютно не допустить, щоб на другий термін знову ж не був обраний, тобто 10 років в нього є в резерві, 10 років консервування тієї ситуації, яка сьогодні є в Україні.

Я переконаний, що тільки Мороз, ставши президентом, поділиться цими повноваженнями, негайно поділиться, і країна буде розвиватися демократичним шляхом, як це робиться в цивілізованих країнах Європи.

Ірина Халупа

Я знову повертаюся до свого питання. Якщо це не вдалося зробити сім місяців тому, то що змінилося в політичній атмосфері ВР, що можна сподіватися, що все ж таки тим разом воно вдасться? Розпалася більшість, в принципі, парламент займається великою мірою передвиборчою кампанією, він розподілений, тобто, як можна розраховувати, що...?

Олександр Баранівський

Змінилося багато що. Справа в тому, що з однієї сторони йде певна робота, і фракції бувшої більшості також розуміють небезпеку нинішнього моменту і зберігають ту ситуацію, що політичну реформу треба було провести.

Ірина Халупа

А цей бойкот голосування, який есдеки ведуть і інші?

Олександр Баранівський

Треба розділити ці речі. Бойкот, який йде сьогодні по голосуванню, то це вони хотіли взагалі заблокувати роботу ВР, але по політичній реформі, я переконаний, що вони будуть голосувати.

Разом з тим сьогодні в таборі Ющенка є багато тверезих голосів про те, що в тій ситуації, яка сьогодні складається, коли немає переконливості у перемозі Ющенка, в перемозі Януковича, в перемозі Мороза, сьогодні говорять про те, що треба було все-таки політичну реформу провести. Тому сьогодні питання не настільки однозначне, як здається на перший погляд.

Ірина Халупа

А цей сценарій, який дехто розглядає, про те, що вибори будуть взагалі зірвані або визнані недійсними, як це впливає на ситуацію?

Олександр Баранівський

В цій ситуації воно також впливає на тверезих політиків, що все-таки необхідно провести політичну реформу, тому що зрив виборів – це продовження диктатури, а ми бачимо, що до цього є досить багато аргументів, що це може відбутися.

Ірина Халупа

Пане Білорус, що Ви можете сказати з цього приводу?

Олег Білорус

По-перше, мій колега заявив, що якщо стане Мороз президентом, то тут же буде погоджуватися на проведення реформи. А чому він думає, що тільки Мороз буде згідний з проведенням реформи? Ющенко офіційно сказав, що він після виборів буде сприяти проведенню конституційної реформи.

По-друге, чому колега Баранівський вважає, що проведення реформи залежить виключно від президента? При чому тут президент? Закони приймає ВР. Якщо ВР 300 голосами раз і другий раз прийме рішення про конституційну реформу, то ніякий президент її не зможе відкинути. Такі реалії.

По-третє, з вівторка парламент буде засідати лише чотири дні: вівторок, середа, четвер і півдня у п’ятницю. За цей період мріяти чи думати про можливість проведення конституційної реформи нереально. А далі підуть тижні без сесійних засідань і піде голосування 31-го жовтня. Такі реалії.

Тому я не бачу можливості проведення реформи тепер.

Ірина Халупа

Один із депутатів, який відреагував сьогодні на рішення КСУ, зазначив, що дуже важливу роль у цьому питанні відіграватиме спікер парламенту В.Литвин.

Пане Баранівський, як Ви думаєте, поставить він це питання на порядок денний? Буде він це підтримувати? Буде він це блокувати?

Олександр Баранівський

Я хотів би сказати своєму колезі, що я ніколи не говорив про те, що конституційна реформа залежить від президента, і сьогодні я цього не говорив, вона дійсно залежить від парламенту.

А стосовно того, чи залежить все в більшій мірі від голови парламенту, то я тут погоджуюся з таким висловлюванням. По-перше, голова ВР має певні важелі взагалі не допустити внесення цього законопроекту на розгляд. По-друге, ми не повинні забувати, що він ще й є головою АПУ, де сьогодні є група депутатів, від якої залежить голосування. Якщо голова ВР не буде в цьому зацікавлений, то, звичайно, політична реформа не пройде ні в якому разі.

Хоча зважаючи на його кроки, які він робив раніше, на його висловлювання, при тому публічні висловлювання (в мене були безпосередньо з ним розмови на цю тему), то, мені здається, що він розуміє сьогодні необхідність проведення політичної реформи.

Ірина Халупа

Чи будуть соціалісти його якось лобіювати, намагатися переконати, щоб питання було таки поставлене?

Олександр Баранівський

Звичайно, ми шість років лобіюємо питання необхідності проведення політичної реформи і в суспільстві, і в парламенті.

Звичайно, вона не така ідеальна, якою її бачили конкретно соціалісти, цей законопроект є продуктом відповідного компромісу, але це набагато краще, ніж те, що ми сьогодні маємо. Ми це будемо лобіювати.

Ірина Халупа

А що соціалістам бракує в цьому законопроекті? Чого там немає, щоб ви хотіли бачити?

Олександр Баранівський

Ми хотіли б, щоб більші важелі віддати парламенту у формуванні тих же силових структур, ми хотіли б бачити виборність губернаторів, як в народі говорять, тобто голів обласних адміністрацій, голів районних адміністрацій, ми хотіли б більше повноважень передати місцевому самоврядуванню, ми хотіли б сьогодні мати виборність суддів.

Сьогодні ми не зовсім одностайні в питанні про імперативний мандат, ми рахуємо, що це обмежує певні права народного депутата, його сковує. Тобто, в нас є питання з цього приводу.

Разом з тим це є компроміс, цей компроміс – це крок вперед, я сказав би, що навіть не один крок вперед, тобто він покращує сьогодні Конституцію, покращує умови політичної діяльності політичних партій, суспільства.

Ірина Халупа

Пане Білорус, якою Ви передбачаєте роль В.Литвина в цьому питанні протягом наступних кількох тижнів?

Олег Білорус

Я хотів би почати з цього, щоб зауважити колезі Баранівському, що він протирічить сам собі. Він щойно заявив, що жоден обраний президент не погодиться і буде тримати режим непогодження на конституційну реформу 10 років, потім він раптово заявив, що Мороз погодиться, і відібрав право погодження на реформу у потенційного президента Ющенка. Тут якийсь конфлікт. Ви розберіться зі своїми думками.

Стосовно Литвин. В порядок денний це питання може бути включене тільки за погодженням погоджувальної ради, засідання якої відбудеться в понеділок.

І рішення Конституційного суду – це не є імператив, це не є наказ до включення, це є тільки відкрита можливість, що Конституційний суд не заперечує.

Але питання це вирішує ВР. На те вона є вищим органом законодавчої влади і є вищою гілкою державної влади в Україні.

Тому чи хотів би Литвин це зробити, чи не хотів би він це зробити в останній тиждень, це від нього не залежить ні суб’єктивно, ні об’єктивно.

Не думаю, що Литвин на стільки залежний від нинішньої виконавчої влади, що він буде, порушуючи процедури, регламент, проштовхувати це питання. Бо для вивчення цього питання депутатам потрібен час, для вивчення рішення Конституційного суду потрібен час.

Ірина Халупа

А що ж там вивчати? Конституційний суд сказав, що не перечить Конституції.

Олег Білорус

А комітети не розглядали цього рішення.

Ірина Халупа

Може депутатам просто треба дочитати ті законопроекти до кінця?

Олег Білорус

Ні, є процедура, і депутат має тиждень, як мінімум, на розгляд будь-якого документу. Так не робиться, що скільки часу. У депутата не один же законопроект, а десятки, і цей законопроект, якщо він раптово буде внесений без розгляду в комітетах, без розгляду на Погоджувальній раді, він зустріне бурхливу реакцію протесту.

Ірина Халупа

Все ж таки ми знаходимося зараз у вирі перевиборної президентської кампанії. Яку роль відіграє політична реформа у президентських виборах, пане Баранівський?

Ось, з одного боку, один з кандидатів, Голова Вашої партії Олександр Мороз ревно підтримує цю ідею, цей принцип, ми бачимо певний супротив Віктора Ющенка, він, в принципі, не проти політичної реформи, він проти, щоб її ухвалювати і пропихати, так би мовити, зараз.

Чи ця позиція кандидатів у президенти щодо Конституційної реформи щось дає електорату? Чи вона притягує виборців до кандидатів, чи навпаки? Як Ви думаєте?

Олександр Баранівський

Я хотів би почати з зауваження колезі, що я зі своїми думками давно розібрався. Я і сьогодні говорю послідовно. Тому що інші кандидати, які йдуть в президенти, вони так щиро і стільки років, я підтверджую, 6 років, не відстоювали питання проведення конституційної реформи.

І, скажімо, хто заважав іншим кандидатам на протязі всіх цих років ставити питання конституційної реформи?

Вони навпаки її всі роки блокували, кожен бачив себе президентом. І лише один Мороз робив все для того, щоб конституційна реформа пройшла.

Тому це й викликає впевненість у тому, що він послідовний. І що б там не було, він від своїх слів ніколи не відмовлявся, і конституційна реформа пройшла б.

А тепер відносно того, що це дає у передвиборчих перегонах? Справа в тому, що всі кандидати заявили, що вони “за політичну реформу”, але одна справа заявити “за”, а інша справа – конкретні дії. І ми ці конкретні дії бачили на протязі останніх років, як вони впроваджувались в життя.

Коли окремі кандидати заявляли про політичну реформу, але потім виставляли умови... Скажіть будь ласка, я буду голосувати за політичну реформу, але нехай Олександр Мороз не виставляє свою кандидатуру на кандидата в президенти.

То де тут послідовність, де тут логіка, що це можуть бути за торги? Тому сьогодні кожен кандидат говорить за політичну реформу, щоб показати, що він - “за”, бо він розуміє, що суспільство підтримує цю ідею, а раз суспільство підтримує, то це додаткові вони можуть мати голоси під час виборчих перегонів.

Тому одні щиро хочуть політичної реформи, а інші заявляють про те, щоб отримати певні дивіденди під час виборчих перегонів. По-моєму, тут все досить зрозуміло.

Ірина Халупа

Пане Білорус, що Ви скажете? Яку роль відіграє політична реформа у цих перегонах президентських?

Олег Білорус

Я можу сказати лише одне, що політична реформа потрібна країні, державі, нації... Але питання в тому, коли її провести. Якщо її проводити сьогодні, то це в інтересах одного певного суб’єкту, “шкурних” інтересах, коли колишній президент автоматично стає повновладним прем’єр-міністром, і продовжується цей ганебний режим влади, який довів Україну до банкрутства і перетворив її в країну бідняків. Коли її провести після президентських виборів, тоді ця реформа буде мати конструктивний характер.

І це єдина відмінність позиції Ющенка, який “за реформу” і скрізь повторює це, виступаючи перед громадянами. Він наполягає на тому, щоб таку серйозну річ, як конституційну реформу, проводити після виборів президента України.

І це дуже логічно. Тим, хто хоче провести конституційну реформу в останні два-три дні перед виборами президента, хочеться поставити питання: куди Ви спішите, хлопці? Куди?

Завіса опускається і ви хочете проштовхнутися? Це нерозумно, народ не зрозуміє цього.

Ірина Халупа

Давайте попрогнозуємо трошки. Якби все ж таки сталося якесь чудо, і протягом наступного тижня, протягом 4 днів, які Ви маєте наступного тижня у парламенті, раптом знайшлися б необхідні голоси, і все ж таки конституційна реформа була ухвалена.

Як би це вплинуло на вибори, кому би це дало додаткові бали, а кому би це пошкодило, пане Баранівський?

Олександр Баранівський

Мені здається, що це дало б додаткові бали всьому українському суспільству. Давайте змалюємо таку ситуацію. Я не хочу характеризувати, який із кандидатів, який бореться за посаду президента: Ющенко, Мороз, Янукович, сьогодні переможе.

Але скажемо, от перемагає Янукович, що тоді скажуть представники кандидата Ющенка? Адже ми розуміємо, що настане повна диктатура. Повна. Ми це добре всі розуміємо. Чи, скажімо, інші можуть бути варіанти, чому ми себе не можемо унебезпечити?

Тому в проведенні конституційної реформи виграє суспільство. Не треба нам ризиків, не треба ходити по низу, треба досить виважено приймати ці рішення.

І ще раз підкреслюю: проведення конституційної реформи після виборів під великим питанням, її треба проводити і негайно. Залишилося дуже мало часу.

Я не виключаю такого питання, що після першого туру президентських виборів можуть виникнути питання, що ті сили, які противилися реформі, стануть головними ініціаторами її проведення.

Ірина Халупа

Пане Білорус?

Олег Білорус

Я думаю, що дійсно реформа потрібна всьому народу. Але я повторюю, що диктатура нинішньої президентської влади чи диктатура можливого “повновладного” прем’єра – це одне й те ж.

Тому треба дивитися глибше. І що стосується можливості проведення конституційної реформи під час другого туру. Фактично, в процесі голосування ні в одній країні світу цього не робиться, бо є ембарго, заборона на внесення змін навіть до звичайнісіньких законів, коли йде голосування за вибори Глави держави. Тим більше, що це стосується конституційної реформи. Тому, навіть якщо виходити з позитивних постулатів мого колеги, то час для проведення конституційної реформи вже втрачено.

Ірина Халупа

Дякую Вам, пане Білорус. Я хочу нагадати слова Леоніда Кравчука, які були сказані у цій студії буквально рік тому, це була теж “Покрова” (жалую, що я не додумалась цей архівний запис витягнути). Він тоді сказав, що “ я вам даю слово, що реформи не буде цього року”.

Отже, його слова здійснилися, подивимося, чи ті слова також будуть на наступний рік.

Я дякую вам, панове, народним депутати Олегу Білорусу і Олександру Баранівському за участь у “Вечірній Свободі”. Я знаю, що Ви відірвалися від приємніших завдань, так що ще раз велике вам спасибі.

Про перспективи політичної реформи у світлі рішення Конституційного суду, сьогоднішнього рішення з нами дискутували народні обранці Олександр Баранівський від соціалістичної партії і Олег Білорус від блоку Юлії Тимошенко.

Це Була “Вечірня Свобода”. Я, Ірина Халупа, прощаюсь з вами, всього найліпшого!

Слухайте радіо “Свобода” і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG