Аудіозапис програми:
Київ, 13 січня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Сьогодні у програмі:
-
У Севастополі батьки померлої новонародженої дівчинки вимагають притягнути до кримінальної відповідальності лікарів пологового будинку;
-
Представники міжнародної правозахисної організації “Людина у біді” про свої враження від президентських виборів і помаранчевої революції в Україні;
-
Мешканці Луганській області роками не можуть отримати паспорти;
-
На Кіровоградщині зазнають переслідувань активісти вільних профспілок і члени їхніх родин.
У Севастополі уже більше тижня триває скандал, пов’язаний зі смертю новонародженого малюка. Батьки дівчинки, яка прожила лише чотири години, заявили, що мають моральне право домагатися покарання лікарів, винних у смерті новонародженої, щоб захистити право на життя інших дітей.
Детальніше про цю ситуацію розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Наприкінці минулого тижня прокуратура Севастополя взяла до розгляду справу про смерть новонародженої дівчинки, яка з’явилася на світ у Новорічну ніч, а зранку померла.
Щоб не допустити розтину тіла без судмедекспертизи, батько померлої дівчинки Сергій Синенький звернувся через Інтернет і засоби масової інформації Севастополя за допомогою до мешканців міста. І минулого понеділка близько півсотні севастопольців блокували приміщення моргу.
Лише після цього прокуратура розпочала розслідування і допитала причетних до цієї трагедії. Днями судмедексперти провели розтин тіла, результати якого стануть відомі за кілька днів.
Ця трагедія сталася у Новорічну ніч. Як повідомив Сергій Синенький, дитина померла через три години після народження. На його думку, причиною цьому стала халатність лікарів, які затягували пологи і відмовилися зробити кесарів розтин.
Сергій Синенький розповідає:
Сергій Синенький
Це крик душі і найжахливіша біль, яку може відчути людина – смерть власної новонародженої дитини.
А все почалося з того, що ми з дружиною вирішили завести первістка. Дитина була дуже бажана та очікувана, дружина протягом всієї вагітності чітко відвідувала лікаря, проблем не було жодних, аналізи були всі позитивні. В пологовий дім під кінець терміна на збереження не лягала, оскільки лікарі, які спостерігали, говорили, що вагітність протікає добре, і немає й натяків на якісь складнощі.
31-го грудня дружину з переймами відвезли до пологового будинку. Але медики вирішили обколоти її якимось паскудством, щоб вона поспала і не розродилася до Нового руку.
Володимир Притула
За його словами, дитина народилася приблизно о 4-й ранку, закричала і почала дихати, але за кілька годин померла.
Представники пологового будинку офіційно повідомили, що дитина померла через асфіксію плоду, задуху, через попадання в її легені отруйної речовини меконія.
Медики пояснили, що меконій – це суміш довколаплідних вод і першородного калу плоду і таке буває з однією із тисячі новонародженою дитиною.
Чому всі аналізи до пологів були позитивними? Чому медики святкували, а не приймали пологи і не рятували новонароджену дитину? Чому розтин тіла збиралися робити негайно і без участі судмедексперта. На ці питання вимагає відповіді батько померлої дівчинки.
“Буде суд, я не збираюся складати руки. Я хочу, щоб медиків на свята турбувало життя наших дітей, а не бризки шампанського,” - заявив журналістам Сергій Синенький.
Він каже, що має моральне право домагатися покарання лікарів, винних у смерті його новонародженої доньки, щоб захистити право на життя інших дітей.
Тим часом мер Севастополя Леонід Жунько створив спеціальну комісію, яка буде розслідувати причини та обставини цієї трагедії. Слідство веде також міська прокуратура.
Як відзначив в інтерв’ю місцевій пресі заступник начальника міського управління охорони здоров’я Віктор Пологов, якщо в результаті розслідування буде встановлений факт лікарської халатності, то на медиків чекає кримінальна відповідальність.
Надія Шерстюк
Міжнародна правозахисна організація “Людина у біді” направила на Президентські вибори в Україну близько сотні своїх спостерігачів. І більшість з них залишалася у Києві, Полтаві, на Чернігівщині і Сумщині до 27-го грудня.
Наша кореспондентка Богдана Костюк попросила одного з координаторів організації, чеського правника Онджея Соукупа поділитися враженнями від побаченого в Україні.
Богдана Костюк
Уперше я зустріла Онджея у наметовому містечку на вулиці Банковій у Києві, де він провадив вельми захоплюючий “лікнеп” для учасників “помаранчевої революції”: розповідав їм про Конвенцію ООН з прав людини і досвід Чехії у створенні громадянського суспільства.
Про діяльність організації “Людина у біді” Онджей повідомив:
Онджей Соукупа
Наша організація, перш за все, гуманітарна. Тобто, ми починали ще з війни у Нагорному Карабаху, потім пройшли крізь усі Балканські війни. Зараз працюємо у Чечні, Афганістані, Ірані, Іраку.
Я працюю у відділі з прав людини, і ми зараз в Україні намагаємося передати наш досвід створення громадянського суспільства.
У Чехії цей процес триває 1989-го року, а в Україні він реально лише розпочинається.
В Україні ми беремо участь у програмі підготовки суддів, депутатів місцевих рад і місцевого самоврядування. Намагаємося також передати чеський досвід у створенні громадського телебачення, а також з 2005-го року розгортаємо ще низку правозахисних програм.
Богдана Костюк
На думку Онджея Соукупа, численні фальсифікації на президентських перегонах-2004 не просто сколихнули український народ, не лише вивели найбільш свідомих громадян України на майдани багатьох міст, а і “зцементували” українську націю, сприяли швидкій побудові справді демократичного громадянського суспільства.
Онджей Соукупа
Ми займалися тим, щоб зібрати групу з чеського неурядового сектору. Мушу сказати, що, на мій великий подив, бажаючих їхати в Україну спостерігачами виявилось чимало. І потім, коли всі наші роз’їхалися по Україні, мені надходили електронні та СМС-повідомлення про ентузіазм і сподівання українських виборців на чесне голосування 26-го грудня.
Знаєте, мені здається, що 22-го листопада і 26-го грудня – це ті дві дати, які ви в Україні згадуватиме, як дні народження масового громадського правозахисного руху і демократичного громадянського суспільства.
Надія Шерстюк
Кампанія по виборах Президента України, що минула, висвітлила чимало проблем у правовій сфері. Деякі мали місцеву особливість і зустрічалися лише в окремому регіоні.
Скажімо, працівники виборчих комісій, що приїхали в Луганську область, зіткнулися тим, що у виборців були відсутні паспорти. Причому, не через втрату чи пошкодження, а тому, що в області вже кілька років відчувається брак відповідних бланків.
Докладніше про цю ситуацію розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Головним документом, що посвідчує особу повнолітнього громадянина України є паспорт. Без цього документа неможливо ані проголосувати на виборах, ані оформити спадок, ані придбати нерухомість чи отримати посвідчення водія.
Порушення паспортного режиму становить склад адміністративного правопорушення. Але, виявляється, не скрізь.
Мешканці Луганської області, особливо в сільських районах, роками не можуть отримати паспорти й змушені користуватися тимчасовими посвідченнями особи, які видають в паспортних столах навзамін справжнього документа.
Що ж стосується осіб похилого віку, то багато хто з них досі має радянські паспорти, видані ще в 70-ті роки минулого століття.
Цей факт був виявлений досить несподівано й лише завдяки тому, що, згідно з новим виборчим законодавством, виборчі комісії для третього туру президентських виборів формувалися кандидатами в президенти без додержання територіального принципу.
Тому, коли наприкінці грудня минулого року в Луганську область приїхали члени дільничних виборчих комісій з інших регіонів, вони зі здивуванням побачили, що в деяких районах до 15% населення живе без паспорту громадянина України встановленого взірця.
Розповідає Катерина Прокоф’єва, голова дільничної комісії № 106 територіального виборчого округу № 108, який розташований в селищі Енгельсовому Краснодонського району.
Катерина Прокоф’єва
З багатьох проблем, з якими ми зіштовхнулися під час роботи, – це відсутність в громадян паспортів встановленого зразка. Приходили навіть молоді люди 18-ти років і старші, які взагалі ще не тримали паспорта в руках.
Ми зв’язалися з паспортним столом міста Краснодона, і нам пояснили ситуацію, яка у них склалася, що катастрофічно не вистачає бланків, тому люди роками не отримують паспортів.
Володимир Бойко
Ще одна проблема, виявлена під час виборів, - це наявність у однієї людини кількох реєстрацій місця проживання. Так, були випадки, коли на дільницю приходили виборці, що мали в паспорті по п’ять реєстраційних штампів. Природно, що вони рахувалися одночасно по кількох виборчих списках.
Катерина Прокоф’єва, як голова дільничної комісії, спробувала з’ясувати в працівників органів внутрішніх справ, у чому полягає причина відсутності бланків паспортів. Їй відповіли, що в усьому винуваті кияни.
Катерина Прокоф’єва
Звинувачують нас, киян, як це ми не розуміємо такі проблеми, що в Києві є один маленький заводик, який не встигає друкувати бланки, і навіть його хочуть закрити. Ось тому у них такі проблеми.
Володимир Бойко
Виявляється, поліграфічний комбінат „Україна”, який виготовляє бланки паспортів, у Луганську вважається маленькою фабрикою, що перебуває на межі закриття.
На жаль, нам не вдалося отримати коментар від Міністерства внутрішніх справ щодо цієї проблеми, яка отримала своє висвітлення лише під час виборчих перегонів.
Надія Шерстюк
Незважаючи на конституційні гарантії, бажання працівників вільно створювати профспілкові організації з метою захисту своїх соціально-економічних прав, досить часто наштовхується на спротив як з боку роботодавців, так і з боку керівників державних установ. При цьому переслідувань зазнають не лише профспілковці, але й члени їхніх родин.
Тему досліджував наш кореспондент Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Викладачі жіночої гімназії-інтернату при Олександрійському педколеджі ім. Сухомлинського довгий час не задумувались над роллю профспілки у захисті своїх прав, аж поки над їхнім навчальним закладом не нависла загроза ліквідації.
У ті часи, за словами лідера Вільної профспілки працівників освіти та науки Олександрії Геннадія Могилея, офіційна профспілка зайняла угодовську позицію, а викладачі, що не погодились очікувати закриття гімназії, створили на початку березня минулого року вільну профспілку.
Проти нової організації, за словами заступник голови профспілки жіночої гімназії Людмили Васіч, виступила адміністрація в особі в.о. керівника педколеджу Станіслава Гайдука.
Зараз Станіслав Гайдук є заступником керівника педколеджу з наукової частини, але схоже на те, що думка його щодо вільної профспілки не змінилася.
Станіслав Гайдук
Стосовно Вільної профспілки, то я про неї не знаю. Ніхто так документів і не показав, де зареєстрована.
Микола Закалюжний
Що стосується необхідності реєстрації профспілки, про яку говорив Станіслав Гайдук, то такої потреби не існує, оскільки відповідно до ухваленої Верховною Радою України 5-го червня 2003-го року поправки до статті 16-ї Закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” замість реєстрації профспілок, введена їхня легалізація, у якій профспілці не можуть відмовити і профспілка вважається чинною з дня заснування.
Втім, у стосунках із профспілкою, як вважає Людмила Васіч, адміністрація послуговується не законодавством, а особистими інтересами, доходить навіть на переслідування членів родини. Зокрема її доньці, що навчалася у гімназії, було затримано видачу атестату, через що вона не змогла поступити до вузу як переможець олімпіади.
Людмила Васіч
Зашантажували, не дали змогу їй отримати вчасно атестат. До цього причетний колишній начальник обласного управління освіти Гайдук С.М., він же колишній в.о. директора педколеджу.
Після голодування дали мені атестат дитини з золотою медаллю.
Микола Закалюжний
Щоправда, такі твердження на свою адресу Станіслав Гайдук відкидає.
Станіслав Гайдук
Це видумки все. Справа в тому, що її дитина не мала права взагалі отримати атестат за повну середню освіту. Вона закінчила тільки перший курс і не освоїла всі предмети, які вивчаються в середній школі. Ніякого порушення з моєї сторони там взагалі не було.
Микола Закалюжний
Для Людмили Васіч, яка зверталася у різні інстанції з приводу порушення прав на освіту її доньки, питання не вирішено, оскільки винуватці не покарані, так само як не покарані ті, хто використовує жіночу гімназію для свого збагачення.
Людмила Васіч
Там замішені дуже великі гроші, корупція така. Хоча б одна людина дійсно розслідувала те. В нас все там взаємопов’язане. Ми всі ці справи в СБУ.
Микола Закалюжний
Станіслав Гайдук відкинув подібні звинувачення. Втім, не виключено, що невдовзі суд буде вирішувати, чи вони справедливі, так само наскільки законною чи незаконною була видача атестату доньці Людмили.
Щоправда, профспілковці не покладаються лише на суд, який може тривати невідомо скільки, а вже тепер проводять акцію протесту, вимагаючи покласти край беззаконню в освіті, переслідуванням членів вільної профспілки, що не припиняються.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 13 січня 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Сьогодні у програмі:
-
У Севастополі батьки померлої новонародженої дівчинки вимагають притягнути до кримінальної відповідальності лікарів пологового будинку;
-
Представники міжнародної правозахисної організації “Людина у біді” про свої враження від президентських виборів і помаранчевої революції в Україні;
-
Мешканці Луганській області роками не можуть отримати паспорти;
-
На Кіровоградщині зазнають переслідувань активісти вільних профспілок і члени їхніх родин.
У Севастополі уже більше тижня триває скандал, пов’язаний зі смертю новонародженого малюка. Батьки дівчинки, яка прожила лише чотири години, заявили, що мають моральне право домагатися покарання лікарів, винних у смерті новонародженої, щоб захистити право на життя інших дітей.
Детальніше про цю ситуацію розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Наприкінці минулого тижня прокуратура Севастополя взяла до розгляду справу про смерть новонародженої дівчинки, яка з’явилася на світ у Новорічну ніч, а зранку померла.
Щоб не допустити розтину тіла без судмедекспертизи, батько померлої дівчинки Сергій Синенький звернувся через Інтернет і засоби масової інформації Севастополя за допомогою до мешканців міста. І минулого понеділка близько півсотні севастопольців блокували приміщення моргу.
Лише після цього прокуратура розпочала розслідування і допитала причетних до цієї трагедії. Днями судмедексперти провели розтин тіла, результати якого стануть відомі за кілька днів.
Ця трагедія сталася у Новорічну ніч. Як повідомив Сергій Синенький, дитина померла через три години після народження. На його думку, причиною цьому стала халатність лікарів, які затягували пологи і відмовилися зробити кесарів розтин.
Сергій Синенький розповідає:
Сергій Синенький
Це крик душі і найжахливіша біль, яку може відчути людина – смерть власної новонародженої дитини.
А все почалося з того, що ми з дружиною вирішили завести первістка. Дитина була дуже бажана та очікувана, дружина протягом всієї вагітності чітко відвідувала лікаря, проблем не було жодних, аналізи були всі позитивні. В пологовий дім під кінець терміна на збереження не лягала, оскільки лікарі, які спостерігали, говорили, що вагітність протікає добре, і немає й натяків на якісь складнощі.
31-го грудня дружину з переймами відвезли до пологового будинку. Але медики вирішили обколоти її якимось паскудством, щоб вона поспала і не розродилася до Нового руку.
Володимир Притула
За його словами, дитина народилася приблизно о 4-й ранку, закричала і почала дихати, але за кілька годин померла.
Представники пологового будинку офіційно повідомили, що дитина померла через асфіксію плоду, задуху, через попадання в її легені отруйної речовини меконія.
Медики пояснили, що меконій – це суміш довколаплідних вод і першородного калу плоду і таке буває з однією із тисячі новонародженою дитиною.
Чому всі аналізи до пологів були позитивними? Чому медики святкували, а не приймали пологи і не рятували новонароджену дитину? Чому розтин тіла збиралися робити негайно і без участі судмедексперта. На ці питання вимагає відповіді батько померлої дівчинки.
“Буде суд, я не збираюся складати руки. Я хочу, щоб медиків на свята турбувало життя наших дітей, а не бризки шампанського,” - заявив журналістам Сергій Синенький.
Він каже, що має моральне право домагатися покарання лікарів, винних у смерті його новонародженої доньки, щоб захистити право на життя інших дітей.
Тим часом мер Севастополя Леонід Жунько створив спеціальну комісію, яка буде розслідувати причини та обставини цієї трагедії. Слідство веде також міська прокуратура.
Як відзначив в інтерв’ю місцевій пресі заступник начальника міського управління охорони здоров’я Віктор Пологов, якщо в результаті розслідування буде встановлений факт лікарської халатності, то на медиків чекає кримінальна відповідальність.
Надія Шерстюк
Міжнародна правозахисна організація “Людина у біді” направила на Президентські вибори в Україну близько сотні своїх спостерігачів. І більшість з них залишалася у Києві, Полтаві, на Чернігівщині і Сумщині до 27-го грудня.
Наша кореспондентка Богдана Костюк попросила одного з координаторів організації, чеського правника Онджея Соукупа поділитися враженнями від побаченого в Україні.
Богдана Костюк
Уперше я зустріла Онджея у наметовому містечку на вулиці Банковій у Києві, де він провадив вельми захоплюючий “лікнеп” для учасників “помаранчевої революції”: розповідав їм про Конвенцію ООН з прав людини і досвід Чехії у створенні громадянського суспільства.
Про діяльність організації “Людина у біді” Онджей повідомив:
Онджей Соукупа
Наша організація, перш за все, гуманітарна. Тобто, ми починали ще з війни у Нагорному Карабаху, потім пройшли крізь усі Балканські війни. Зараз працюємо у Чечні, Афганістані, Ірані, Іраку.
Я працюю у відділі з прав людини, і ми зараз в Україні намагаємося передати наш досвід створення громадянського суспільства.
У Чехії цей процес триває 1989-го року, а в Україні він реально лише розпочинається.
В Україні ми беремо участь у програмі підготовки суддів, депутатів місцевих рад і місцевого самоврядування. Намагаємося також передати чеський досвід у створенні громадського телебачення, а також з 2005-го року розгортаємо ще низку правозахисних програм.
Богдана Костюк
На думку Онджея Соукупа, численні фальсифікації на президентських перегонах-2004 не просто сколихнули український народ, не лише вивели найбільш свідомих громадян України на майдани багатьох міст, а і “зцементували” українську націю, сприяли швидкій побудові справді демократичного громадянського суспільства.
Онджей Соукупа
Ми займалися тим, щоб зібрати групу з чеського неурядового сектору. Мушу сказати, що, на мій великий подив, бажаючих їхати в Україну спостерігачами виявилось чимало. І потім, коли всі наші роз’їхалися по Україні, мені надходили електронні та СМС-повідомлення про ентузіазм і сподівання українських виборців на чесне голосування 26-го грудня.
Знаєте, мені здається, що 22-го листопада і 26-го грудня – це ті дві дати, які ви в Україні згадуватиме, як дні народження масового громадського правозахисного руху і демократичного громадянського суспільства.
Надія Шерстюк
Кампанія по виборах Президента України, що минула, висвітлила чимало проблем у правовій сфері. Деякі мали місцеву особливість і зустрічалися лише в окремому регіоні.
Скажімо, працівники виборчих комісій, що приїхали в Луганську область, зіткнулися тим, що у виборців були відсутні паспорти. Причому, не через втрату чи пошкодження, а тому, що в області вже кілька років відчувається брак відповідних бланків.
Докладніше про цю ситуацію розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
Головним документом, що посвідчує особу повнолітнього громадянина України є паспорт. Без цього документа неможливо ані проголосувати на виборах, ані оформити спадок, ані придбати нерухомість чи отримати посвідчення водія.
Порушення паспортного режиму становить склад адміністративного правопорушення. Але, виявляється, не скрізь.
Мешканці Луганської області, особливо в сільських районах, роками не можуть отримати паспорти й змушені користуватися тимчасовими посвідченнями особи, які видають в паспортних столах навзамін справжнього документа.
Що ж стосується осіб похилого віку, то багато хто з них досі має радянські паспорти, видані ще в 70-ті роки минулого століття.
Цей факт був виявлений досить несподівано й лише завдяки тому, що, згідно з новим виборчим законодавством, виборчі комісії для третього туру президентських виборів формувалися кандидатами в президенти без додержання територіального принципу.
Тому, коли наприкінці грудня минулого року в Луганську область приїхали члени дільничних виборчих комісій з інших регіонів, вони зі здивуванням побачили, що в деяких районах до 15% населення живе без паспорту громадянина України встановленого взірця.
Розповідає Катерина Прокоф’єва, голова дільничної комісії № 106 територіального виборчого округу № 108, який розташований в селищі Енгельсовому Краснодонського району.
Катерина Прокоф’єва
З багатьох проблем, з якими ми зіштовхнулися під час роботи, – це відсутність в громадян паспортів встановленого зразка. Приходили навіть молоді люди 18-ти років і старші, які взагалі ще не тримали паспорта в руках.
Ми зв’язалися з паспортним столом міста Краснодона, і нам пояснили ситуацію, яка у них склалася, що катастрофічно не вистачає бланків, тому люди роками не отримують паспортів.
Володимир Бойко
Ще одна проблема, виявлена під час виборів, - це наявність у однієї людини кількох реєстрацій місця проживання. Так, були випадки, коли на дільницю приходили виборці, що мали в паспорті по п’ять реєстраційних штампів. Природно, що вони рахувалися одночасно по кількох виборчих списках.
Катерина Прокоф’єва, як голова дільничної комісії, спробувала з’ясувати в працівників органів внутрішніх справ, у чому полягає причина відсутності бланків паспортів. Їй відповіли, що в усьому винуваті кияни.
Катерина Прокоф’єва
Звинувачують нас, киян, як це ми не розуміємо такі проблеми, що в Києві є один маленький заводик, який не встигає друкувати бланки, і навіть його хочуть закрити. Ось тому у них такі проблеми.
Володимир Бойко
Виявляється, поліграфічний комбінат „Україна”, який виготовляє бланки паспортів, у Луганську вважається маленькою фабрикою, що перебуває на межі закриття.
На жаль, нам не вдалося отримати коментар від Міністерства внутрішніх справ щодо цієї проблеми, яка отримала своє висвітлення лише під час виборчих перегонів.
Надія Шерстюк
Незважаючи на конституційні гарантії, бажання працівників вільно створювати профспілкові організації з метою захисту своїх соціально-економічних прав, досить часто наштовхується на спротив як з боку роботодавців, так і з боку керівників державних установ. При цьому переслідувань зазнають не лише профспілковці, але й члени їхніх родин.
Тему досліджував наш кореспондент Микола Закалюжний.
Микола Закалюжний
Викладачі жіночої гімназії-інтернату при Олександрійському педколеджі ім. Сухомлинського довгий час не задумувались над роллю профспілки у захисті своїх прав, аж поки над їхнім навчальним закладом не нависла загроза ліквідації.
У ті часи, за словами лідера Вільної профспілки працівників освіти та науки Олександрії Геннадія Могилея, офіційна профспілка зайняла угодовську позицію, а викладачі, що не погодились очікувати закриття гімназії, створили на початку березня минулого року вільну профспілку.
Проти нової організації, за словами заступник голови профспілки жіночої гімназії Людмили Васіч, виступила адміністрація в особі в.о. керівника педколеджу Станіслава Гайдука.
Зараз Станіслав Гайдук є заступником керівника педколеджу з наукової частини, але схоже на те, що думка його щодо вільної профспілки не змінилася.
Станіслав Гайдук
Стосовно Вільної профспілки, то я про неї не знаю. Ніхто так документів і не показав, де зареєстрована.
Микола Закалюжний
Що стосується необхідності реєстрації профспілки, про яку говорив Станіслав Гайдук, то такої потреби не існує, оскільки відповідно до ухваленої Верховною Радою України 5-го червня 2003-го року поправки до статті 16-ї Закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” замість реєстрації профспілок, введена їхня легалізація, у якій профспілці не можуть відмовити і профспілка вважається чинною з дня заснування.
Втім, у стосунках із профспілкою, як вважає Людмила Васіч, адміністрація послуговується не законодавством, а особистими інтересами, доходить навіть на переслідування членів родини. Зокрема її доньці, що навчалася у гімназії, було затримано видачу атестату, через що вона не змогла поступити до вузу як переможець олімпіади.
Людмила Васіч
Зашантажували, не дали змогу їй отримати вчасно атестат. До цього причетний колишній начальник обласного управління освіти Гайдук С.М., він же колишній в.о. директора педколеджу.
Після голодування дали мені атестат дитини з золотою медаллю.
Микола Закалюжний
Щоправда, такі твердження на свою адресу Станіслав Гайдук відкидає.
Станіслав Гайдук
Це видумки все. Справа в тому, що її дитина не мала права взагалі отримати атестат за повну середню освіту. Вона закінчила тільки перший курс і не освоїла всі предмети, які вивчаються в середній школі. Ніякого порушення з моєї сторони там взагалі не було.
Микола Закалюжний
Для Людмили Васіч, яка зверталася у різні інстанції з приводу порушення прав на освіту її доньки, питання не вирішено, оскільки винуватці не покарані, так само як не покарані ті, хто використовує жіночу гімназію для свого збагачення.
Людмила Васіч
Там замішені дуже великі гроші, корупція така. Хоча б одна людина дійсно розслідувала те. В нас все там взаємопов’язане. Ми всі ці справи в СБУ.
Микола Закалюжний
Станіслав Гайдук відкинув подібні звинувачення. Втім, не виключено, що невдовзі суд буде вирішувати, чи вони справедливі, так само наскільки законною чи незаконною була видача атестату доньці Людмили.
Щоправда, профспілковці не покладаються лише на суд, який може тривати невідомо скільки, а вже тепер проводять акцію протесту, вимагаючи покласти край беззаконню в освіті, переслідуванням членів вільної профспілки, що не припиняються.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
