Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:07

Коли в Європі кажуть "НІ" – що кажуть в Україні?


Людмила Ваннек


Прага, 2 червня 2005 - Для Європи є дві новини. Одна "погана". Одна "добра". Почнімо, як кажуть, з доброї. Сейм Латвії ратифікував проект нової конституції Євросоюзу. Відтак Латвія стала десятою державою ЄС, яка затвердила цей документ.

А тепер – до тієї "поганої вістки". Нідерланди на своєму всенародному референдумі висловили Європейській конституції "НІ". І це рішення не було несподіванкою для Європи.

Перед початком референдуму в Нідерландах настрої у багатьох оглядачів були уже песимістичними, і припускалося, що близько 60-ти відсотків голландців проголосує проти.

Однак, результат виявився ще несподіванішим. Близько 62-х відсотків сказали "НІ". А активність виборців перевищила 60 відсотків.

Після Франції, котра в неділю висловила свої “non” проекту європейської конституції, рішення голландців стало справжнім шоком для прихильників Європи. Адже ці саме дві країни вважають одними із засновників ідеї єдиної Європи, як такої.

Реакцію прем’єр-міністра Нідерландів Яна Петера Балкененде не можна назвати відверто негативною: "Звичайно, я розчарований, як і багато хто інший. Однак, я бачу і добрі сторони референдуму – високу явку, а значить і високу зацікавленість виборців, і енергійні дебати, які захопили всю Європу. Не зважаючи на результати референдуму, я задоволений цим саме позитивним ефектом."

Західні оглядачі вбачають у рішенні голландців декотру закономірність. Адже розширена супердержава Європа, на думку багатьох скептиків, може бути загрозою для ліберальної політики Нідерландів – країни, в якій, зокрема, дозволені гомосексуальні шлюби і евтаназія.

Крім того, багато хто у Нідерландах побоюється швидкого прийняття до ЄС Туреччини. А імміґрантів з цієї мусульманської країни мешкає у Голландії дуже багато.

А що для України? Як, скажімо, може вплинути на долю інтеграції України у спільну Європу голландське та французьке "НІ"?

На запитання радіо "Свобода" відповідає комісар ЄС у справах розширення Оллі Рен.

Оллі Рен

Гадаю, президент Ющенко вчинив дуже мудро, що не подав заявки на вступ до Європейського Союзу. По-перше, тому, що Україна ще не наблизилася до такого рівня і ми співпрацюємо з Україною на підставі Європейської політики сусідства. Ми щойно схвалили досить широкий план дій для співпраці з Україною. А, по-друге, очевидно, що плани розширення Європейського Союзу вже доволі виконані й наповнені, і ми маємо бути певні, що під час наступних кроків до розширення ми дуже серйозно врахуємо потребу втримати рушійну силу європейської інтеґрації, тобто знаменитий четвертий копенгаґенський критерій, про який часто забувають, а забувати про нього не можна.

Людмила Ваннек

Офіційно так званих “копенгаґенських критеріїв”, тобто вимог, яким мусять відповідати країни – кандидати на вступ до ЄС, три. Четвертим нерідко називають вимогу до самого Євросоюзу, що він сам має бути здатен прийняти нових членів.

Послухаємо й думку українських експертів. Говорить професор Сергій Телешун, - президент фонду "Співдружність":

Сергій Телешун

Насправді референдуми, що відбулися у Франції і в Нідерландах, суттєво змінили ситуацію взагалі в європейській спільноті.

Мені здається, що ці події трішки зняли ажіотаж навколо євробудинку. По-друге, зняли ажіотаж щодо терміну вступу України до євроспільноти, і по-третє, як на мене, Україна повинна буде визначити свої тактичні правила гри.

Тобто, стратегічно вона визначилася - бути в Європі, Україна вже є в Європі географічно, але разом з тим вона повинна буде враховувати настрої в тих країнах. Зрозуміло, настрої, які відіб’ються і в інших країнах, щодо останніх подій.

Людмила Ваннек

Дещо інакше бачить ситуацію політичний аналітик Інституту Євроатлантичного Співробітництва Володимир Горбач.

Володимир Горбач

Останні події як в Україні, так і в ЄС, на мою думку, дають Україні ще один унікальний шанс. Зокрема, два останні референдуми у Франції і в Нідерландах примушують інакше подивитися на ситуацію, яка складається.

З точки зору України, під таким кутом зору: чим менше інтегрована європейська політика, чим менше інтегровані європейські структури, тим більше шансів з’явитися новачку в цій компанії.

А інша - події у Франції і в Нідерландах, очевидно, призведуть до певних змін у самій стратегії ЄС, і не виключена поява нової стратегії, різношвидкісної інтеграції ЄС зі створенням певних концентричних кіл довкола ядра.

І Україна, звичайно, отримає більший шанс для того, щоб потрапити хоча б на одне з цих кілець, і насправді зробити це швидше, ніж можна було сподіватися.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG