Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:08

Американці кажуть, що то вони розкололи Кучмину владу й полегшили “помаранчеву революцію”.


Сергій Куделя

Вашинґтон, 21 червня 2005 – Ініціативи американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень сприяли розколові в українській владній еліті, що дозволило здійснити в Україні безкровну “помаранчеву революцію”. Так уважає директор програм Росії та Євразії цього центру Селест Волендер.

Напередодні президентських виборів в Україні цей дослідницький центр, розташований у Вашинґтоні, організував візити до України трьох американських делегацій, очолюваних колишніми високопосадовцями – Збіґнєвом Бжезинським, Робертом Гантером та Томасом Пікерінґом. Під час відвідин Києва вони провели низку зустрічей за зачиненими дверима з найвищим українським керівництвом, лідерами опозиції та представниками неурядових організацій. За словами Селест Волендер, головною метою цих делегацій було переконати українське керівництво, що американські санкції проти України цілком реальні, якщо президентські вибори буде сфальсифіковано.

Центр стратегічних та міжнародних досліджень започаткував дискусійну групу американських експертів та урядовців щодо України ще у 2002 році, напередодні парламентських виборів. Як каже один із ініціаторів створення такої групи Селест Волендер, адміністрація президента США Джорджа Буша з самого початку приділяла недостатньо уваги Україні і робота такої групи були покликана привернути увагу американських посадовців до становища в Україні.

За словами Волендер, відсутність єдиної політики Вашинґтона щодо України почала викликати в неї занепокоєння, особливо напередодні президентських виборів: “Насправді в адміністрації Буша існували протилежні думки щодо важливості українських виборів. І одна з причин, чому ми здійснили такий проект, – це відсутність послідовної стратегії, яка б розглядала вибори як важливу подію. Як аналітики ми відчували, що можемо поліпшити політику США та акцентувати увагу на питаннях демократії, перебуваючи поза межами внутрішніх урядових суперечок”.

Водночас, як каже Селест Волендер, українське керівництво було переконане, що для адміністрації Буша питання демократичності виборів в Україні було другорядним: “Українська влада вважала, що американці просто займаються пі-аром чи що в Державному департаменті є вузьке коло осіб, які приділяють увагу проблемам демократії, і що вони не мають значного впливу. Водночас українські урядовці не розуміли, що все було набагато складніше і що про демократію говорять не лише в експертних колах, але й у Білому Домі”.

Візити колишніх американських урядовців до Києва були покликані, за словами Волендер, пояснити українській владі, як важливо провести чесні президентські вибори. Вона каже, що під час переговорів у Києві її найбільше вразила різноманітність поглядів щодо майбутнього України навіть в оточенні президента України Леоніда Кучми.

Селест Волендер відзначає, що для багатьох впливових бізнесменів та політиків, які були близькі до президента, збереження добрих відносин із Заходом було пріоритетним. Саме до них, каже Волендер, зверталися американці, коли пояснювали вигоди від проведення чесних виборів. Це, на її думку, дозволило поглибити розкол усередині українського керівництва: “Якщо б ті, хто провели фальсифікацію, були єдиними та послідовними у своїх діях, якщо б їх не турбували сумніви та занепокоєння, то в Україні відбулося би те саме, що сталося нещодавно в Узбекистані. Отже, визначальним було розмаїття думок усередині керівництва, а також постійні сумніви в багатьох чільних посадовців. І наші дискусії з ними були покликані посіяти такий сумнів щодо доцільності фальсифікації та зміцнити розкол у владі. Саме наявність такого розколу створила потім умови для ведення переговорів та досягнення компромісу”.

Як експерт із Росії Селест Волендер пояснює своє зацікавлення в Україні аргументом свого колеги Збіґнєва Бжезинського, що перемога демократії в сусідніх із Росією державах сприятиме демократизації самої Росії. За її словами, саме тому Центр стратегічних і міжнародних досліджень відновить свої дискусійні зустрічі щодо України і напередодні парламентських виборів 2006 року. За її словами, праця на зміцнення демократії в Україні ще далека від завершення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG