Прага, 27 липня 2005 – Узбецькі біженці, які втекли до сусіднього Киргизстану після придушення травневих заворушень в Андижані, здається, можуть уже не боятися за свою долю: управління Верховного комісара ООН у справах біженців оголосило сьогодні, що розпочало процес перевезення їх до неназваних третіх країн і збирається таки вивезти їх, незважаючи на вимоги влади Узбекистану.
Голова місії управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Киргизстані Карлос Дзакканьїні підтвердив радіо “Свобода”, що сьогодні вранці розпочався процес перевезення узбецьких біженців. сьогодні й завтра їх мають доправляти до киргизької столиці Бішкека з різних міст країни, де вони зараз перебувають.
Далі їх, загалом понад 450 осіб, мають вивезти до “третьої країни”. До якої саме, ніхто не каже. За словами Карлоса Дзакканьїні, таке прохання цієї країни:
“Ми не можемо наразі розкрити цю інформацію. Країна, яка прийме біженців, просила цього не оголошувати. Тож я сподіваюся, що засоби інформації зрозуміють, що це пов’язано з питаннями безпеки”.
Не знають цього й самі біженці, які уже перебувають на летовищі Манас у Бішкеці. Каже один із них:
“Ми ще нічого не знаємо. Але в такому тяжкому становищі краще вже виїхати до третьої країни, ніж до Узбекистану. Та й вибору в нас немає”.
У травні узбецькі урядові війська придушили заворушення в Андижані на сході Узбекистану й убили при цьому від майже 200 осіб (офіційно) до, можливо, 750 - за даними правозахисників. Після цього близько 450 узбеків утекли до сусіднього Киргизстану.
В Узбекистані значну частину їх називають кримінальниками й домагаються їхньої видачі. Правозахисники й самі біженці побоюються, що там на них чекає тяжке покарання.
Речниця управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Женеві Астрід ван Хендерен Сторт має інше пояснення такої таємничості навколо країни (чи країн), куди вивезуть біженців:
“Ми ще не довершили всі домовленості з різними країнами. Ми обговорюємо цю справу з різними країнами й іще не можемо сказати, куди вони поїдуть, бо нам іще не дали зелене світло”.
Серед країн, що могли б прийняти узбецьких біженців, називали Румунію, Канаду, Чехію і навіть Україну. Але в Україні жодний дотичний до цього орган, із яким розмовляло радіо “Свобода”, нічого не чув про таку можливість.
На летовищі Манас у Бішкеці, де вже перебуває частина біженців, уже говорили про рейс до Румунії, який буцімто готували на сьогоднішній вечір. Але в управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців це заперечили: “жодних рейсів не буде принаймні до п’ятничного ранку, коли всіх узбецьких біженців із різних киргизьких міст мають зібрати в Бішкеці”.
А в Румунії речник міністерства внутрішніх справ Мірча Анґелеску повідомив, що з його країною переговори ще тривають:
“Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і Міжнародна організація міґрації офіційно звернулися до румунської влади з проханням тимчасово прийняти в Румунії групу узбецьких громадян, які зараз перебувають на киргизькій території. Національне управління в справах біженців міністерства внутрішніх справ Румунії веде переговори з управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців і Міжнародною організацією міґрації в Бухаресті про конкретні умови, на яких Румунія могла би погодитися на це прохання”.
Якою б не була ця третя країна, чи треті країни, це буде тимчасовий притулок для узбецьких утікачів. Далі їх планують переправити ще до інших країн, які остаточно приймуть їх як біженців.
Цим планам намагається перешкодити узбецька сторона. За повідомленнями, сьогодні до киргизького прикордонного міста Оші, де ще перебувають 29 узбецьких громадян, прибули правоохоронці з Узбекистану. Вони привезли з собою два “воронки” для перевезення в’язнів і вимагають видати їм 12 осіб, котрі буцімто втекли з в’язниці.
Минулого місяця Киргизстан видав Узбекистанові чотирьох біженців. Нині в управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців кажуть, що цього разу Киргизстан пообіцяв не видавати їх.
Астрід ван Хендерен Сторт: “Ми порушили це питання перед киргизькою владою, і нас цілком запевнили, що ті 12 осіб, яких вимагають видати, зможуть прибути до Бішкека, як і плановано. Присутність там узбеків не вплине на це рішення. Отож нас цілком запевнили в цьому”.
Глибоке занепокоєння вимогами узбецької влади висловила й сама Верховний комісар ООН у справах біженців Луїз Арбур.
Голова місії управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Киргизстані Карлос Дзакканьїні підтвердив радіо “Свобода”, що сьогодні вранці розпочався процес перевезення узбецьких біженців. сьогодні й завтра їх мають доправляти до киргизької столиці Бішкека з різних міст країни, де вони зараз перебувають.
Далі їх, загалом понад 450 осіб, мають вивезти до “третьої країни”. До якої саме, ніхто не каже. За словами Карлоса Дзакканьїні, таке прохання цієї країни:
“Ми не можемо наразі розкрити цю інформацію. Країна, яка прийме біженців, просила цього не оголошувати. Тож я сподіваюся, що засоби інформації зрозуміють, що це пов’язано з питаннями безпеки”.
Не знають цього й самі біженці, які уже перебувають на летовищі Манас у Бішкеці. Каже один із них:
“Ми ще нічого не знаємо. Але в такому тяжкому становищі краще вже виїхати до третьої країни, ніж до Узбекистану. Та й вибору в нас немає”.
У травні узбецькі урядові війська придушили заворушення в Андижані на сході Узбекистану й убили при цьому від майже 200 осіб (офіційно) до, можливо, 750 - за даними правозахисників. Після цього близько 450 узбеків утекли до сусіднього Киргизстану.
В Узбекистані значну частину їх називають кримінальниками й домагаються їхньої видачі. Правозахисники й самі біженці побоюються, що там на них чекає тяжке покарання.
Речниця управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Женеві Астрід ван Хендерен Сторт має інше пояснення такої таємничості навколо країни (чи країн), куди вивезуть біженців:
“Ми ще не довершили всі домовленості з різними країнами. Ми обговорюємо цю справу з різними країнами й іще не можемо сказати, куди вони поїдуть, бо нам іще не дали зелене світло”.
Серед країн, що могли б прийняти узбецьких біженців, називали Румунію, Канаду, Чехію і навіть Україну. Але в Україні жодний дотичний до цього орган, із яким розмовляло радіо “Свобода”, нічого не чув про таку можливість.
На летовищі Манас у Бішкеці, де вже перебуває частина біженців, уже говорили про рейс до Румунії, який буцімто готували на сьогоднішній вечір. Але в управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців це заперечили: “жодних рейсів не буде принаймні до п’ятничного ранку, коли всіх узбецьких біженців із різних киргизьких міст мають зібрати в Бішкеці”.
А в Румунії речник міністерства внутрішніх справ Мірча Анґелеску повідомив, що з його країною переговори ще тривають:
“Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і Міжнародна організація міґрації офіційно звернулися до румунської влади з проханням тимчасово прийняти в Румунії групу узбецьких громадян, які зараз перебувають на киргизькій території. Національне управління в справах біженців міністерства внутрішніх справ Румунії веде переговори з управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців і Міжнародною організацією міґрації в Бухаресті про конкретні умови, на яких Румунія могла би погодитися на це прохання”.
Якою б не була ця третя країна, чи треті країни, це буде тимчасовий притулок для узбецьких утікачів. Далі їх планують переправити ще до інших країн, які остаточно приймуть їх як біженців.
Цим планам намагається перешкодити узбецька сторона. За повідомленнями, сьогодні до киргизького прикордонного міста Оші, де ще перебувають 29 узбецьких громадян, прибули правоохоронці з Узбекистану. Вони привезли з собою два “воронки” для перевезення в’язнів і вимагають видати їм 12 осіб, котрі буцімто втекли з в’язниці.
Минулого місяця Киргизстан видав Узбекистанові чотирьох біженців. Нині в управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців кажуть, що цього разу Киргизстан пообіцяв не видавати їх.
Астрід ван Хендерен Сторт: “Ми порушили це питання перед киргизькою владою, і нас цілком запевнили, що ті 12 осіб, яких вимагають видати, зможуть прибути до Бішкека, як і плановано. Присутність там узбеків не вплине на це рішення. Отож нас цілком запевнили в цьому”.
Глибоке занепокоєння вимогами узбецької влади висловила й сама Верховний комісар ООН у справах біженців Луїз Арбур.
