Нижня палата парламенту Білорусі сьогодні схвалила зміни до кримінального кодексу вже у другому, остаточному читанні. Щоб він вступив у дію, його ще має схвалити верхня палата парламенту і підписати президент. Власне, цей законопроект направив до парламенту 23 листопада сам президент Олександр Лукашенко, зазначивши, що він “терміновий”.
Відповідно до внесених змін, за дискредитацію країни каратимуть “арештом на термін до 6-ти місяців або позбавленням волі до двох років”. А за публічні заклики до “захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного устрою” каратимуть до 3-ох років ув’язнення.
У документі обумовлено, що під “дискредитацією країни” слід розуміти надання іноземній державі, іноземній чи міжнародній організації свідомо неправдивих свідчень про політичну, економічну, соціальну, військову ситуацію в країні, а також надання неправдивих свідчень про органи влади Білорусі.
Представляючи законопроект у парламенті, заступник голови Комісії з національної безпеки Юрій Андрєєв наголосив, що такі зміни “запроваджують з урахуванням подій, що відбулися останнім часом у Грузії, Україні та Киргизстані”.
Нові зміни до кримінального кодексу Білорусі викликали неоднозначну реакцію у білоруському суспільстві. Опозиція та правозахисні організації наголошують, що такі нововведення порушують основні принципи прав людини.
Колишній суддя Конституційного суду Білорусі Михайло Пастухов в інтерв’ю Радіо “Свобода” зауважив:
“Схвалення таких поправок означатиме, що у Білорусі фактично запроваджено надзвичайний стан. Забороняють будь-які заяви, будь-які громадські зібрання”.
На початку цього тижня група білоруських громадських активістів направила листа до президента Білорусі з проханням відкликати цей, на їхню думку, “політично обумовлений, репресивний законопроект”. Серед тих, хто підписав звернення до президента, був і Олег Гулак.
“Ми не бачимо жодних підстав для запровадження жорстких обмежень на різну громадську діяльність, на підготовку різних масових акцій. Наша влада навіть не намагається приховувати, що це пов’язано із наближенням президентських виборів. Що ці зміни у законодавстві для того, щоб контролювати ситуацію”,- сказав він.
Деякі оглядачі зазначають, що нинішні зміни до кримінального кодексу Білорусі нагадують колишню заборону на антирадянську агітацію за часів СРСР і є поверненням до минулого. Розпливчастість формулювань дає можливість підвести під статті кримінального кодексу будь-яку критику влади, президента щодо, скажімо, політичного, економічного чи соціального становища у державі.
І такі зміни, за словами білоруського адвоката Михайла Плеска, фактично унеможливлюють будь-яку легальну опозиційну діяльність.
Відповідно до внесених змін, за дискредитацію країни каратимуть “арештом на термін до 6-ти місяців або позбавленням волі до двох років”. А за публічні заклики до “захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного устрою” каратимуть до 3-ох років ув’язнення.
У документі обумовлено, що під “дискредитацією країни” слід розуміти надання іноземній державі, іноземній чи міжнародній організації свідомо неправдивих свідчень про політичну, економічну, соціальну, військову ситуацію в країні, а також надання неправдивих свідчень про органи влади Білорусі.
Представляючи законопроект у парламенті, заступник голови Комісії з національної безпеки Юрій Андрєєв наголосив, що такі зміни “запроваджують з урахуванням подій, що відбулися останнім часом у Грузії, Україні та Киргизстані”.
Нові зміни до кримінального кодексу Білорусі викликали неоднозначну реакцію у білоруському суспільстві. Опозиція та правозахисні організації наголошують, що такі нововведення порушують основні принципи прав людини.
Колишній суддя Конституційного суду Білорусі Михайло Пастухов в інтерв’ю Радіо “Свобода” зауважив:
“Схвалення таких поправок означатиме, що у Білорусі фактично запроваджено надзвичайний стан. Забороняють будь-які заяви, будь-які громадські зібрання”.
На початку цього тижня група білоруських громадських активістів направила листа до президента Білорусі з проханням відкликати цей, на їхню думку, “політично обумовлений, репресивний законопроект”. Серед тих, хто підписав звернення до президента, був і Олег Гулак.
“Ми не бачимо жодних підстав для запровадження жорстких обмежень на різну громадську діяльність, на підготовку різних масових акцій. Наша влада навіть не намагається приховувати, що це пов’язано із наближенням президентських виборів. Що ці зміни у законодавстві для того, щоб контролювати ситуацію”,- сказав він.
Деякі оглядачі зазначають, що нинішні зміни до кримінального кодексу Білорусі нагадують колишню заборону на антирадянську агітацію за часів СРСР і є поверненням до минулого. Розпливчастість формулювань дає можливість підвести під статті кримінального кодексу будь-яку критику влади, президента щодо, скажімо, політичного, економічного чи соціального становища у державі.
І такі зміни, за словами білоруського адвоката Михайла Плеска, фактично унеможливлюють будь-яку легальну опозиційну діяльність.
