Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:46

“Вечірня Свобода”: Списки партій та блоків: остаточний вигляд. Який вміст приховується за обгортками?


Кирило Булкін Гості: Василь Яблонський - головний експерт школи політичної аналітики НаУКМА.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:


Київ, 26 грудня 2005 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні ми сформулювали тему таким чином: “Списки партій та блоків: остаточний вигляд. Який вміст приховується за обгортками?”

Гостями студії є головний експерт школи політичної аналітики НаУКМА Василь Яблонський. Вітаю Вас!

Наш телефон 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі.

Отже, неділя, 25 грудня, тобто вчора – це був останній день, коли політичні сили, які хочуть брати участь у виборах-2006, могли провести з’їзди. Подати ж списки на реєстрацію до ЦВК потрібно не пізніше 30-го грудня.

Розстановка сил на арені змагань за парламентські місця визначена, імена учасників виборчих перегонів відомі. Та чи відомі вони широкому загалу? Які політичні цукерки приховуються за яскравими співучо-журналістсько-спортивними обгортками (і чи цукерки)?

Ці та інші питання спробуємо з’ясувати сьогодні з нашими гостями, а перше питання, як завжди, це своєрідний пробний камінь, чи візитна картка, що дасть перше уявлення про погляди наших гостей.

Пане Яблонський, чи відомі Вам повні списки партій та блоків, і яке враження вони на Вас справляють?

Василь Яблонський

Списки відомі. Вони складають враження, що партії над ними попрацювали з часу 2002-го року. Є певні технологічні штучки у залежності від нового виборчого законодавства, де чітко розміщується градація: перша п’ятірка, перша десятка, а потім йде масив прохідних місць, де є люди, які з різних причин не бажають світитися на перших ролях, але вони, очевидно, відіграють не останню роль у тій чи іншій партії.

Кирило Булкін

Я зараз пропоную послухати матеріал моєї колеги Тетяни Ярмощук, який стосується якраз верхівки політичних айсбергів, перших п’ятірок та десяток.

Тетяна Ярмощук

У неділю на свої з’їзди збиралися ті, кого експерти не вважають лідерами парламентського марафону. Скажімо, не надто відома “Єдина родина” об’єдналася з “Жінками України” (не плутати Жінок за майбутнє України) у блок “Сонце”.

Партія “Трудова Україна” на чолі з Валерієм Коновалюком піде на вибори самостійно. Так само, як і створена покійним Георгієм Кірпою партія “Відродження”, на чолі якої начальник “Укрзалізниці” Василь Гладких, а серед знайомих облич - екс-міністр оборони Олександр Кузьмук та екс-зять екс-президента Леоніда Кучми Ігор Франчук.

Партія УНА-УНСО відмовилася блокуватися з Консервативною партією Георгія Щокіна через антисемітські настрої пана Георгія.

Члена проводу УНА-УНСО Ігор Мазур вважає, що...

Ігор Мазур

Антисемітський підхід Консервативної партії України лише шкодить інтересам України.

Ми вважаємо, що українці мають стати домінуючою частиною нашої влади. Разом з тим представники інших національностей, які також працюють на благо України, повинні мати можливість проявити свою волю, свою ініціативу у владних структурах.

Тетяна Ярмощук

Якщо б вибори відбувалися наприкінці грудня, то у новий парламент потрапили б не більше шести політичних сил, пророкують соціологи: Партія Регіонів, “Наша Україна”, Блок Тимошенко, комуністи, соціалісти та блок Литвина.

В перших п’ятірках не тільки політики-важковаговики, але й співаки, космонавти, журналісти, телепродюсери, спортсмени.

Руслана Лижичко прикрашає “нашоукраїнську” п’ятірку, Софія Ротару – “литвинівську”, на Ольгу Герасим’юк в “Нашій Україні” є Андрій Шевченко в БЮТ тощо.

Прем’єр-міністра Єханурова в “НУ” має врівноважити найбагатший в Україні Ахметов у Регіонів. Омбудсменку Ніну Карпачову з тих же Регіонів має врівноважити голова Верховного Суду Василь Маляренко в блоці Литвина і всіх їх разом Віталій Кличко на чолі “Пори”.

Не хочуть дивувати списком хіба що комуністи. “Ніяких нових облич, бійці мають бути перевірені,” - каже їхній лідер Петро Симоненко.

Петро Симоненко

Точилася боротьба навколо того, яким буде склад нашої фракції.

Я глибоко переконаний, що основна теза, з якою вийде пленум до делегатів з’їзду, має бути переконані бійці нашої партії, це мають бути ідеологічно-переконані бійці нашої партії.

Тетяна Ярмощук

Водночас, “нашоукраїнець” Борис Беспалий запевняв кореспондентку радіо “Свобода”: всі, хто обіймає несумісні з депутатством посади, на вибори не підуть

Борис Беспалий

Ми пред’явили виборцям всю нашу команду, щоб не виникали сумніви, що є наша команда, команда Ющенка.

А далі вже йдуть моменти технологічні. Ті, хто обіймають несумісні з депутатством посади, не будуть балотуватися, щоб не виникала проблема сумісництва.

Тетяна Ярмощук

“Іменам лідерів під час формування передвиборчих списків-2006, приділяли більше уваги ніж на минулих парламентських виборах, однак загалом стратегія формування списків не змінилася,” - повідомив в інтерв’ю радіо “Свобода” експерт політичних програм Центру Разумкова Олександр Литвиненко.

Олександр Литвиненко

Є певні новації у формуванні іміджів блоків та партій, більш персоніфіковано, більше імен. А в плані формування списків нічого нового не з’явилося. Так само відомі актори, так само жінки.

Тетяна Ярмощук

Бажання брати участь у виборах блоків, так званих “аутсайдерів”, Олександр Литвиненко пояснює так:

Олександр Литвиненко

По перше, просто взяти участь – це вже політичний мотив. По друге, є ж і місцеві вибори, якщо не пройдуть у Верховну Раду, то можуть взяти певні місця в обласних, районних радах.

Тетяна Ярмощук

Між тим впродовж останніх тижнів, як засвідчило соціологічне дослідження “Соцісу”, рейтинги всіх політичних сил, лідерів парламентської кампанії, дещо впали. Виняток - рейтинг “Нашої України”, який зріс на 4%. Експерти пов’язують це з газовим тиском на Україну і зміцненням довіри до Юрія Єханурова, який очолює список “Нашої України”.

Кирило Булкін

Багато вже говорили й писали про те, що перші п’ятірки є лише своєрідним фасадом для політичних сил, які йдуть на вибори, і фасадом зазвичай непрозорим, адже рішення ухвалюватимуть володарі не гучних естрадних чи спортивних імен, а реальних капіталів і важелів впливу. Саме про те, хто і як ухвалюватиме рішення в майбутньому парламенті, я й хотів поговорити.

Тож, пане Яблонський, хто буде реально впливовими депутатами наступного скликання?

Василь Яблонський

Переможцями на парламентських виборах буде сім-вісім політичних сил. Ситуація тим цікава, що за новим законодавством вводиться так званий імперативний мандат. Йдеться про те, що депутати фактично є кріпосними своєї партії, вони не можуть перейти з однієї партії, фракції до іншої.

Хто буде ухвалювати рішення? Ухвалювати рішення будуть лідери фракцій і керівництво парламенту або ті люди, які стоять за лідерами фракцій.

Кирило Булкін

Перейдемо до громадянських ініціатив, зокрема, про проект “Хто там?”. Йдеться про те, що з інформаційним супроводом, який в Інтернеті організовує сайт “Майдан”, громадянська мережа “Опора” веде моніторинг за тими політиками, які увійшли у виборчі списки блоків і партій по таких напрямках, як політичний бек-граунд, тобто як дрейфував політик протягом свого політичного життя, економічний, майновий, юридичний (чи мали ці особи прецеденти порушення закону і притягнення їх до відповідальності), здійснюється перевірка кандидата до вимог виборчого законодавства України. А далі всіма доступними способами розповсюджується, поширюється через друковані, електронні ЗМІ і т.д. Автори цього проекту переконані, що поширення такої інформації сприятиме усвідомленому вибору громадян.

Пане Василю, Ваше ставлення до цієї та інших ініціатив, оскільки ми зараз говоримо про якийсь теоретичний майбутній парламент, якого можна тільки обриси вгадувати, дивлячись ось на ці списки і блоки. Він може бути різним. На те, яким він буде все-таки будуть впливати громадянські активісти.

Як Ви оцінюєте реальність цього впливу? Чи здатна громадськість зробити цей парламент за той час, що залишився до виборів за допомогою висвітлення тих питань, про які я говорив перед тим, більш дієвим, професійним, чесним, зрештою?

Василь Яблонський

До 2004 року я досить скептично оцінював діяльність будь-якої громадської ініціативи, скептично з огляду на результат. Але громадянська позиція і ініціатива, як результат на сам процес виборів 2004 року показав, що це є дуже потужна сила. Нам не вистачало півтора десятки років незалежності громадянської складової в нашому суспільстві.

Отой підйом кінця 80-тих – на початку 90-тих пішов на спад, і виявився такий вакуум. Очевидно, мусить вітатися будь-яка принципова громадянська ініціатива, яка спрямована на отримання як найбільше правдивої відкритої інформації про кандидатів в депутати і про весь виборчий процес.

Кирило Булкін

Тобто Ви вважаєте, що потенціал є?

Василь Яблонський

Обов’язково. Було б дуже добре, якби всі слухачі радіо “Свобода” включалися в цю ініціативу і переймалися цими проблемами. Від цього залежить наша подальша доля.

Кирило Булкін

Ідеться про тих, хто цілком гідно міг би працювати у Верховній Раді, але, найбільш імовірно, опиниться поза парламентом після березневих виборів. Про це – у матеріалі мого колеги Сергія Грабовського, який я пропоную вашій увазі.

Сергій Грабовський

Щойно завершений етап формування виборчих блоків та складання їхніх списків на парламентських виборах-2006 в Україні, крім усього іншого, заманіфестував два не надто позитивних, якщо йдеться про національні інтереси, явища. Явище перше. За бортом Верховної Ради внаслідок прагнення ряду амбіційних партійних лідерів іти на вибори самостійно, без блокування з “грандами” української політики, може залишитися чимало цікавих і ефективних політиків.

Скажімо, всі соціологічні служби прогнозують дуже незначні шанси на подолання тривідсоткового бар‘єра боку Костенка-Плюща, а це означатиме, що поза парламентом можуть опинитися такі випробувані політичні бійці зі списку блоку, як самі Юрій Костенко, Іван Плющ, Іван Заєць, Євген Жовтяк, Валерій Асадчев, Степан Хмара, Іван Драч, Павло Мовчан, Антон Бутейко.

Серйозні ризики постають і перед блоком ПРП-Пора, який поки що також не має достатнього для проходження до парламенту рейтингу, а це означає, що у новій Верховній Раді може не бути Віктора Пинзеника, Тараса Стецьківа, Сергія Соболєва, Ігоря Осташа, Володимира Філенка. Навряд чи потенціал зазначених діячів зійшов на пси, але специфіка процесів блокування та складання виборчих списків “помаранчевих” партій призвела до того, що нова Верховна Рада може залишитися без великої групи досвідчених політиків.

Явище друге. Залишитися поза парламентом чимало професійних політиків може і у разі проходження їхніх політичних сил до Верховної Ради. Просто партійні боси вирішили, що на перші ролі у виборчих списках краще ставити співаків і спортсменів, а науковців, дипломатів та політбійців слід загнати на невідь які місця.

Доходить до парадоксів: блок “Не так!” чомусь поставив випробувану у тяжких політичних боях депутатку Тамару Прошкуратову тільки на 32-е місце, яке, навіть у разі подолання блоком виборчого бар‘єру, найшвидше буде непрохідним. Народний блок Литвина (до речі, академіка) з невідомих причин відсунув на місця після п‘ятдесятого професорів права та ректорів вузів.

У списку Компартії немає Георгія Крючкова – одного із тих небагатьох інтелектуалів, які ще залишилися у цій партії. Але найцікавіший у цьому сенсі, очевидно, список “Нашої України”: там на 129-му місці розташували академіка Миколу Жулинського, на вочевидь непрохідному 171-му – знаного економіста Володимира Черняка, і на 187-му – академіка Сергія Комісаренка, котрий поєднує у собі фахового науковця і дипломата.

І це тільки кілька найбільш знаних осіб, які б могли ефективно працювати у новому парламенті – якщо взяти до уваги минулий український досвід, краще, ніж співачки і спортсмени.

Кирило Булкін

Ви дали оцінки потенційному складу майбутньої Верховної Ради, висловили певні припущення і передбачення. Тепер, насамкінець, кілька слів для виборців – тих, хто насправді вирішуватиме долю країни на цих виборах і від кого залежить і якість, і дієздатність, і патріотичність наступної Верховної Ради. Що б ви порадили виборцям, аби усі перераховані якості виявилися бодай трохи кращими, ніж цього можна очікувати зараз?

Василь Яблонський

Буквально коротко про те, що говорилося у матеріалі, що частина людей може не потрапити до парламенту. Я скажу: “І прекрасно!”. Не дивлячись ні на які особистості, то всі ці люди знайдуть собі застосування, знайдуть в цій державі роботу. Той же Жовтяк є губернатором, нехай працює на Київщині. Бутейко – прекрасний дипломат, нехай працює, як дипломат. Драч – супер поет, нехай пише вірші.

Маса людей, які не пройшли до парламенту раніше, як пан Ігор Коліушко, пан Анатолій Ткачук, то вони прекрасно знайшли себе в третьому секторі, вони займаються проблемами, які є важливими для нашої країни.

Що хочу сказати для виборців, як на мою думку, треба керуватися при своєму виборі. Найважливіше, вірити в себе і в те, що кожна людина, кожен голос не пропаде. Очевидно, вибори будуть набагато більш чесними, ніж вони були за попереднього політичного режиму. Хочеться побажати зваженості і успіху.

Кирило Булкін

Дякую!

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG