Переповнені сміттям контейнери, зачинені дитячі садки, відкладені операції – такими є перші наслідки найбільшого за останні чотирнадцять років страйку працівників комунальних служб Німеччини. Говорить представниця профспілкового об''єднання Ver.di у федеральній землі Баден-Вюртемберг Сибілла Штамм:
„Ми не повинні дозволяти робити з нами все, що завгодно. За останні роки відбулося помітне скорочення робочих місць, але обсяг роботи не зменшився. Працівникам громадських служб доводиться працювати дедалі більше”.
Працедавці, тобто комунальна влада, поки що відмовляютсья йти на якісь поступки. Вони вказують на порожню державну скарбницю й необхідність радикальної економії. Цим працедавці й пояснюють наміри повернутися до 40-годинного робочого тижня, не збільшуючи при цьому зарплату. Врешті-решт, зауважують вони, йдеться лише про вісімнадцять хвилин додаткової праці щодня. Міністр фінансів федерально землі Нижня Саксонія Гартмут Мьоллрінґ піддав критиці дії профспілок:
„Страйки відчують не працедавці, а передусім населення. Якщо, наприклад, справді доведеться переносити заплановані операції, то тут уже не до жартів. Отже, страждатимуть люди, які платять податки для того, щоб комунальні клініки, комунальні служби функціонували”.
Рядові німці поки що спокійно реагують на страйки. Ще перед початком акцій протесту профспілки провели роз''яснювальну роботу серед населення. Але чи вдасться зберегти таке ставлення й надалі, сказати важко. Однозначно зиск від страйків нині мають лише автолюбителі, які звикли порушувати правила паркування. Штрафи за неправильну парковку, як правило, стягують місцеві комунальні служби, а їхні працівники нині на барикадах.
„Ми не повинні дозволяти робити з нами все, що завгодно. За останні роки відбулося помітне скорочення робочих місць, але обсяг роботи не зменшився. Працівникам громадських служб доводиться працювати дедалі більше”.
Працедавці, тобто комунальна влада, поки що відмовляютсья йти на якісь поступки. Вони вказують на порожню державну скарбницю й необхідність радикальної економії. Цим працедавці й пояснюють наміри повернутися до 40-годинного робочого тижня, не збільшуючи при цьому зарплату. Врешті-решт, зауважують вони, йдеться лише про вісімнадцять хвилин додаткової праці щодня. Міністр фінансів федерально землі Нижня Саксонія Гартмут Мьоллрінґ піддав критиці дії профспілок:
„Страйки відчують не працедавці, а передусім населення. Якщо, наприклад, справді доведеться переносити заплановані операції, то тут уже не до жартів. Отже, страждатимуть люди, які платять податки для того, щоб комунальні клініки, комунальні служби функціонували”.
Рядові німці поки що спокійно реагують на страйки. Ще перед початком акцій протесту профспілки провели роз''яснювальну роботу серед населення. Але чи вдасться зберегти таке ставлення й надалі, сказати важко. Однозначно зиск від страйків нині мають лише автолюбителі, які звикли порушувати правила паркування. Штрафи за неправильну парковку, як правило, стягують місцеві комунальні служби, а їхні працівники нині на барикадах.
