Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:58

Які сімейні та молодіжні проблеми вирішує він? Чи доступний молодим українцям спорт? Хто кращий начальник – Юлія Тимошенко чи Юрій Єхануров і яка коаліція буде створена у парламенті? Про це та інше у розмові з Юрієм Павленком.


Марина Пирожук

Аудіозапис програми:

Київ, 12 травня 2006 року.

Марина Пирожук: - Вітаю всіх! В ефірі програма “Перед мікрофоном свободи”. В студії Марина Пирожук.

Сьогодні нашим гостем є міністр України в справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Пане Павленко, вітаю Вас!

Дякую за те, що знайшли час поспілкуватись з нами і з нашими слухачами. І перше запитання, яке б я Вам хотіла поставити, стосуватиметься, звісно, Ваших прямих обов’язків.

У Вас такий широкий діапазон відповідальності: і молодь з її проблемами, і спорт. Чи справляєтесь з усім?



Юрій Павленко: - Питання складне і від реалізації і ефективності політики в тих сферах, за які відповідає наше міністерство, очевидно, залежить доля дуже багатьох людей в Україні.

Тому перший рік роботи - це був, фактично, рік формування стратегій, формування плану дій. І в сфері сімейної політики, і в сфері захисту прав дитини, і в сфері державної молодіжної політики, і, очевидно, в сфері фізичної культури і спорту.

Сьогодні ми можемо говорити про те, що у кожному з цих напрямків ухвалені державні програми, є відповідні укази Президента. Тобто, можна говорити, про те, що реальний план дій у кожному з напрямків сьогодні є.

- От мене завжди дивувала назва: міністр у справах молоді і спорту. Про які, власне, справи молоді йдеться? Якими саме проблемами Ви займаєтесь? І в чому суть цієї сімейної політики?

- Якщо ми говоримо про державну сімейну політику, то вона має декілька складових. Насамперед це сім’я, як основа держави.

І всі питання, які пов’язані з повноцінним розвитком сім’ї, формуванням чи відродженням традицій сімейних, створення всіх необхідних умов і забезпечення складових для того, щоб в Україні було як можна менше розлучень і як можна більше шлюбів.

- Як держава реально опікується інститутом сім’ї?

- Це система соціальних виплат і система підтримки сім’ї. Перше рішення, яке було, це допомога при народженні дитини, яка була піднята до восьми з половиною тисяч. Це реальна допомога молодій і не завжди молодій родині, в якій народилася дитина.

- А як довго триватиме цей проект і чи вистачить у бюджеті для цього коштів?

- Ця програма триватиме завжди. Єдині зміни, які можуть бути в цій програмі, це збільшення такої допомоги або зміни, що стосуються народження другої, третьої, четвертої, п’ятої дитини, де при збільшенні доходів у бюджет відповідним чином буде збільшена і ця допомога.

Є перша дитина – 8.5 тисяч. Якщо ми говоримо про третю дитину – то тут сума може збільшуватись. Але це проект на майбутнє, що стосується інших виплат, – це субсидії.

Сьогодні ми розвиваємо систему роботи з кризовими сім’ями. Розвиток роботи соціальних служб, де основне завдання - на ранній стадії виявити проблеми, з якими стикається сім’я.

Ну, і, звичайно, це інформаційна кампанія і інформаційна політика, де просто подається і показується, що сім’я – це основа, що успіх кожної людини може бути в сім’ї, коли є тато, є мама. І дитина може бути успішною і повноцінною.

- Пане міністре, які проблеми молодіжні сьогодні найбільш актуальні і що вдалося вже зробити?

- Що стосується державної молодіжної політики, то тут проблеми не змінюються.

Є питання освіти, є питання роботи, є питання житла, і є питання охорони здоров’я – от, власне, це і є основні пріоритети в нашій діяльності. І якщо ми говоримо про житло, то...

- Власне проблема забезпечення житлом молодих людей.

- Вона була гострою і залишається до сьогодні гострою, недивлячись на те, що нам вдалось тільки за рік підняти кількість кредитів по одній програмі через Фонд молодіжного житлового будівництва майже в вісім разів, але це знову ж таки було збільшення від 2, 7 тисяч до 17 тисяч, в той час, як потреба є значно вищою.

- Ці кредити доступні пересічній родині?

- Складно доступні. Тут я можу чесно говорити, тому ми і внесли ряд змін, де обмежили поки що по цій програмі кількість тих людей чи категорії тих молодих сімей, яким найбільш доступний цей кредит. Це в першу чергу багатодітні молоді родини, діти-сироти чи родини, які створені з молодих людей, які мали статус дитини-сироти.

- Коли це реально запрацює?

- Воно працює. Єдине, що, звичайно, обсяг фінансування є на сьогодні недостатнім. Хоча він і дещо збільшився в 2006-му році порівняно з 2005, у 2005-му - порівняно з 2004. Але я єдине скажу: це поки що одна програма, яка працювала.

Насправді, таких програм має бути значно більше. Чому в 2006-му році розпочалась програма кредитування молоді в сільській місцевості, окремо розглядається програма державної іпотечної установи і системи іпотечного кредитування.

У тому числі, як записано в державному бюджеті, і для молодих сімей. Сьогодні є завдання збільшити кількість таких кредитів і, звичайно, зменшити ставку банків.

Тому є у нас два проекти: перший з Ощадбанком по створенню системи будівельних заощаджень і другий проект з державною іпотечною установою. Ми передбачаємо, що ці дві програми збільшать кількість молодих людей...

- А скільки відсотків родин мають доступ до цієї системи кредитування з тих, хто потребує?

- Я Вам сказав, що за 2005 рік 17 тисяч молодих сімей могли скористатися послугами програми.

- А скільки загалом потребує?

- Тільки на черзі сьогодні у фонді є близько 100 тисяч молодих людей. Я думаю, що потребує поліпшення житла в Україні, мабуть, 80% сімей.

Тому сьогодні відпрацьовується така велика державна програма із забезпечення взагалі населення житлом. Ну, і крім того, для найменш захищених категорій розробляється програма соціального житла.

- А де братимуть кошти? Ваші колеги-урядовці часто бідкаються, що бюджет порожній, говорять про дірки в бюджеті і про неможливість фінансування надалі цих соціальних програм.

- Є різні соціальні програми. Є першочергові.

- Скажіть, чи є така можливість, що згорнуть саме цю програму?

- Ні, я думаю, що цю програму не згорнуть. Але от для порівняння. Є програма чи закон, ухвалений про дітей війни, на який є потреба в 13 млрд. гривень.

Але разом з тим, якщо ми говоримо про дітей України, сьогоднішніх дітей України, то, повірте, тут фінансування на порядок менше із забезпеченню їхніх прав.

Отут і є цинізм, тобто, того, що пропонує уряд, і того, що приймала Верховна Рада. Фактично на противагу необхідним, першочерговим соціальним програмам , як забезпечення тим же соціальним житлом, як підтримка молоді чи молодіжного кредитування, де 130 мільйонів, захист прав дітей, реформування системи допомоги дитині-сироті – це одна сума.

Але от на програми, які можливо теж важливі, але не є такі нагальні.

Бо діти війни – це вже дорослі повноцінні люди, але тут Верховна Рала пішла на прийняття цього закону. Для чого? Для того, щоб підірвати бюджет? - Пане міністре, що робиться у спортивній ділянці? Часто можна почути нарікання, що в Україні позакривалися спортивні майданчики, школи. Українські спортсмени тим не менш не кепсько виглядають на поважних спортивних іграх. Це відбувається всупереч ситуації?

- Треба сказати, що у нас дуже гарна спортивна школа. У нас величезний потенціал і тренерів, і спортивної науки, і спортивної медицини. Ми сьогодні закінчили будь-які дискусії і вийшли на формування повноцінної політики в сфері культури і спорту.

Тому сьогодні підготовлена спортивна карта України, де зроблений аналіз, міністерством за рік зроблений аналіз всіх спортивних об’єктів України, яких є трошки більше, ніж 50 тисяч – в якому вони стані, якого ремонту потребують, які першочергові кроки треба зробити.

Крім того, ми розробили нові соціальні стандарти, що стосується фізичної культури і спорту. Скільки має бути метрів площадок відкритих на десять тисяч осіб, скільки має бути залів - закритих спортивних приміщень на 10 тисяч осіб, скільки має бути басейнів, скільки має бути працівників фізичної культури (це тренери, вчителі фізкультури і так далі ) для населення.

Сьогодні я вам скажу: якщо ми говоримо про зали, то забезпеченість України сьогодні є на 33%, якщо ми говоримо про відкриті поля - то це на 50%, але при цьому робимо похибку, що 80% всіх спортивних відкритих площадок не відповідають сучасним вимогам. Якщо басейни, то це взагалі катастрофічна ситуація - 5,5%.

Але не було норм. Відсутність норм призвела до того стану, що за 14 років спортивні об’єкти практично були знищені.

- Пане Павленко, Ви дуже молодий міністр. Вік не заважає Вам почуватися паритетно з колегами по уряду?

- Ні, не заважає. Причому вже давно.

- Ви - один із небагатьох міністрів, які працювали і в уряді Тимошенко, і в уряді Єханурова, який не був зафіксований у чиїхось скандалах, корпоративних сварках.

Це результат Вашої гнучкості, компромісності, чи Вам допомагає чиєсь покровительство, скажімо, Віктора Ющенка, з яким у Вас майже родинні стосунки?


- Я вам чесно кажу, я принципово не втручався в будь-які скандали і розбори, які відбувалися. Бо відверто вам скажу: для мене, скажімо, Майдан – це не пусті слова, і Помаранчева революція. І я знаю, що мною було взято стільки зобов’язань, що не було просто часу на сварки.

- Але ж ці сварки були. Ви брали якусь сторону, якійсь співчували чи зберігали нейтралітет?

- Я є членом партії “Народний Союз Наша Україна”, тому, очевидно, свою позицію я міг висловлювати і формувати під час ухвалення рішень партією. Далі я, звичайно, погоджувався з тим, що було ухвалено на відповідних засіданнях політичної ради.

- Але Ви передовсім член уряду, і якщо говорити про Ваших патронів, хто був кращим босом – Тимошенко чи Єхануров?

Не вважаю навіть можливим і коректним порівнювати діяльність на посаді прем’єр-міністра чи Ю.Єханурова, чи Ю.Тимошенко. Вона така різна?

- Ні, насправді проблеми одні і ті ж. Скажімо, є певні нюанси в організації роботи.

- А з ким цікавіше працювати?

- Ми ж в даному випадку не граємо у гру...

- Ви хочете сказати, що людський фактор абсолютно відсутній, і ви, всі міністри, – це технічні виконавці, які...

- Ні, я можу говорити про те, що по всіх пропозиціях, які виходили від мене як від міністра по тих завданнях, які стояли перед міністерством, вони підтримувалися 100% як Ю.Тимошенко, так і Ю.Єхануровим.

- Гаразд. Я тоді інакше сформулюю запитання. Багато Ваших колег-міністрів після звільнення Ю.Тимошенко були розгублені. Як Ви почувалися тоді?

- Я почувався тоді так, як і зараз.

- Вас це не засмутило?

- Є чіткий план роботи, по якому працюю я, працюють мої заступники, працює вся команда міністерства. Відсутність політики в цих сферах, повноцінної, скажімо, змушувала багатьох не звертати серйозної уваги у своїй боротьбі на те, що відбувається в міністерстві. Тому я себе максимально спокійно почував. Є єдина команда Президента Віктора Ющенка. Я працюю в команді Президента Ющенка. Поділ на інші команди, який відбувся до певної міри (намагалися його поділити чи штучно його створили), то це мене в даному випадку найменше хвилює.

- Тимошенко часто наголошує, що все, чим хвалиться уряд Єханурова, є якраз її надбанням. Це правда?

- Я скажу, що все, що було зроблено і урядом Тимошенко, і урядом Єханурова – це все є надбанням Президента України В.Ющенка.

- Але ж конкретною реалізацією цієї програми займався саме уряд.

- І ініціатива, скажімо, по змінах до бюджету 1 квітня 2005 року, де було затверджено ряд нагальних соціальних програм: допомога при народженні дитини, збільшення мінімальної пенсії до прожиткового мінімуму...

- Але ж для реалізації цих програм потрібно було шукати кошти, які уряд Тимошенко знаходив.

- ...збільшення зарплати і ряд інших важливих соціальних програм – це були рішення Президента України.

Якщо ми говоримо про Кабмін, то це теж всі люди з команди Президента. Говорити, що це там був уряд Ю.Тимошенко...

- Але ж тим не менше там були суперечки.

- ...і що це були виключно рішення Ю.Тимошенко. Я не думаю, що так можна говорити, тому що всі ініціативи виходили від Президента України.

- Але ж потім Президент якраз сварив цей уряд. Тут немає логіки.

- Головне, що є результати. В даному випадку ми не говоримо про логіку. Головне, що є конкретні речі, які не вирішувалися роками в Україні. А за півтора року вирішено дуже багато таких проблем, про які попередні уряди до урядів В.Ющенка навіть мріяти не могли і говорили, що це неможливо.

- А яку, до речі, спадщину залишить уряд Єханурова своїм наступникам? Бо експерти малюють не дуже втішну картину: і безробіття, і заборгованість у виплаті заробітних плат і таке інше.

- Я думаю, що експерти зроблять висновки...

- Експерти вже зробили висновки, що спадщина буде не дуже оптимістичною. Це так?

- Головне, щоб експерти робили висновки, не виходячи з політичних уподобань.

Візьмімо простий приклад: посівна. Перший раз за 14 років не було боротьби за врожай, а процес відбувався спокійно, планово, без будь-яких революційних змін і скандалів. Унормувалася ситуація в багатьох сферах. Малий, середній бізнес...

Насправді були дуже позитивні кроки і уряду Ю.Тимошенко, і робляться сьогодні практично щодня дуже позитивні кроки урядом Ю.Єханурова. Мені, наприклад, несоромно, що я працював в уряді Ю.Тимошенко і в уряді Ю.Єханурова.

Два уряди по своїй результативності, хоча і з певними відмінностями, навіть у подачі публічної інформації, відрізняються, але з точки зору позитивних результатів вони обидва є достатньо прогресивними.

- Пане міністре, Ви хочете бути міністром у наступному уряді чи Ви оберете ВР?

- Я б із задоволенням продовжив роботу у наступному уряді. Не з точки зору, щоб там залишитися на посаді міністром, а з точки зору реалізації тих попередніх рішень, які вже сьогодні ухвалені.

На жаль, перший рік (я вже про це говорив) був роком формування плану дій, визначення пріоритетів і затвердження відповідних програм. Другий рік – це рік реалізації. Тому хотілося б, звичайно, піти на іншу посаду показавши конкретний результат. Від збільшення спортивних об’єктів, реконструйованого НСК “Олімпійський”, створення нових якісних басейнів, спорткомплексів до остаточного завершення формування системи захисту прав дітей.

Це найбільше хочеться зробити, тому що сформована сьогодні якісна команда в міністерстві, сформовані програми, плани дій, підтверджені фінансуванням з Держбюджету, тому такий дуже гарний спадок залишиться наступнику в наступному уряді. І дуже хотілося б, щоб цим наступником був саме я.

- Шкода його передавати.

А яки

й формат коаліції Вам ближче: Ви за широку чи за так звану демократичну коаліцію?


- Я голосував і на засіданні політичної ради партії “НУ” за помаранчеву коаліцію. Це моя принципова позиція.

- А під чиїм керівництвом все ж таки хотіли б працювати серед відомих кандидатур, які можуть очолити уряд?

- Під керівництвом Президента України В.Ющенка.

- Я говорю про прем’єр-міністра, який буде реально керувати урядом. Тим паче в Україні проведена політична реформа.

- Я думаю, що це питання в компетенції коаліції, яка, я переконаний, буде сформована....

- Вам байдуже з ким працювати? А якщо прем’єр-міністром, скажімо, буде Янукович?

- Питання, яке я собі ще ніколи не ставив, але я думаю, що мені складно буде працювати в уряді, який буде очолювати В.Янукович. Навіть з точки зору багатьох моральних і внутрішніх принципів. Це можлива єдина причина, яка змусить мене відмовитися від посади в майбутньому уряді.

- Ви вже згадували НСНУ. Ви є членом “НУ”. Ви впливаєте на політику партії. Ви сказали, що більше тяжієте до створення демократичної коаліції з...

- Я ще раз наголошу, що це є рішення політичної ради партії...

- Там є різні позиції. Ви реально впливаєте на політику партії? Бо нещодавно громадськість довідалася, що все ж таки “НУ” веде перемови з Партією регіонів. Це приховувалося, доки не озвучили це Єхануров і Янукович. Ви впливаєте на позицію, на політику партії?

- В межах своєї компетенції як член політради.

- А хто має найбільший вплив?

- Є президія партії і президія політичного блоку. Власне, в компетенції цих органів лежить ухвалення попередніх рішень і проведення оперативних дій з формування коаліції.

Що стосується остаточних рішень про коаліцію, то це є компетенція політичної ради партії НСНУ. При потребі це може вирішувати і з’їзд партії, тому що це питання непросте, і воно є стратегічним як для партії, так і загалом для України.

- А як багато прихильників широкої коаліції в “НУ”?

- Я думаю, що прихильників широкої коаліції є меншість в “НУ”.

- Хто переможе, на Ваш погляд?

- У мене немає сумнівів, що буде сформована демократична помаранчева коаліція.

- Багато експертів твердять, що у разі, якщо буде створена помаранчева команда, будуть повторені ті ж помилки, які були за уряду Ю.Тимошенко. Мова йде передусім про несумісність певних персон, які так чи інакше претендуватимуть на урядові портфелі.

Чи поділяєте Ви таку думку? Чи зможе ця команда подолати всі ті кризи без відчутних наслідків для громадян? Чи знайде спільну мову, чи будуть повторені ці помилки?


- Я переконаний, що кількість тих викликів, які сьогодні стоять перед Україною, як внутрішніх, так і зовнішніх, змусять у першу чергу помаранчеву чи демократичну коаліцію об’єднатися і визначити для себе першочергові стратегічні завдання, які об’єднують команду, а не роз’єднують.

По-друге, до вирішення цих питань залучити так само представників інших політичних сил: і з Партії регіонів, і, можливо, навіть з КПУ, тобто, тих політичних сил, які хочуть, щоб Україна була повноцінною європейською країною: розвинутою, багатою, із забезпеченими громадянами.

- Ви сказали, що Ви є членом команди Президента В.Ющенка. Чи бувають ситуації, коли Ви з Президентом не погоджуєтеся? Взагалі Президент робить якісь хибні кроки і дії, які суперечать Вашим принципам?

- Поки що не було ніяких конфліктів і таких серйозних дискусій по тих чи інших діях. Але при нагоді і завжди, коли відбувається спілкування, я чесно висловлюю свою позицію і ніколи не намагаюся підстроюватися під позицію Президента.

- Ви чітко розділяєте, що дружба окремо, а справа...

- Навіть якщо я відчуваю, що десь моя позиція може йти в резонанс, але я знаю, що краще сказати правду, як ти думаєш, аніж боятися помилитися і не догодити.

Така позиція підтримується і з боку Президента.

- Я дуже дякую Вам за цю розмову!

А нашим слухачам хочу нагадати, що сьогодні гостем програми “Перед мікрофоном Свободи” був міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, з яким спілкувалася Марина Пирожук.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG