Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:45

Економіка України: підсумки першого півріччя.


Кирило Булкін Гості: колишній заступник Держсекретаря, генеральний директор ТОВ “Перша інвестиційна компанія” Борис Соболєв та президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Аудіозапис програми:

Київ, 19 червня 2006 року.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: - Ви слухаєте “Вечірню Свободу”. У студії ведучий Кирило Булкін. Вітаю вас!

Сьогодні наша тема така: “Економіка України: підсумки першого півріччя”.

Гостями студії є колишній заступник Держсекретаря, генеральний директор ТОВ “Перша інвестиційна компанія” Борис Соболєв та президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Дякую, панове, за те, що зголосилися взяти участь у програмі!

Я нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям!

Ну, а зараз переходимо до теми.

Незабаром 2006-й рік сягне свого екватору. Шість місяців – термін, що зазвичай дозволяє підбити підсумки поточного економічного поступу країни і зазирнути в перспективу.

За твердженнями багатьох журналістів та фахівців, цього року як ніколи згадана перспектива виглядає тривожно.

Натомість урядовці вважають: підстав для паніки немає, економічна ситуація в країні стабільна.

А що свідчать об’єктивні показники? Саме це спробуємо сьогодні проаналізувати з нашими гостями. А перше моє запитання загальне. Як би ви оцінили теперішній стан української економіки: розвиток, занепад, стабільність?

Можливо, щоб простіше було ввійти в цю бесіду, дати їй поштовх, я запропоную вам уривок з інтерв’ю, яке тиждень тому дав радіо “Свобода” міністр економіки Арсеній Яценюк, а вам запропоную прокоментувати його слова.

Арсеній Яценюк: - Поки що це тимчасова стабілізація. Це саме те, що ми обіцяли, коли приходили в уряд наприкінці 2005 року.

Мова про розвиток сьогодні не може йти в силу надзвичайно великої кількості об’єктивних причин, які перешкоджають розвитку. Такими причинами є і політичні складові, такими причинами є і глобальні виклики, які сьогодні отримала українська економіка.

- Отже, за словами міністра економіки Арсенія Яценюка, зараз в Україні тимчасова стабілізація. Чи згодні ви з такою оцінкою?

Борис Соболєв: - Я згоден з такою оцінкою. На жаль, тимчасовість не визначена в часі. Можна сказати, що відмінністю нинішнього етапу керування є відсутність такого. На жаль, політична ситуація все більше дає підстав для занепокоєння з приводу некерованості ні поточною, ні короткотерміновою.

Отже, дуже прикро, що політики заводять свідомо чи несвідомо процес економічного розвитку в таку невизначеність. Тому давати якісь прогнози навіть на квартал – це досить невдячна річ.

І ця стабілізація може швидко завершитися, якщо так триватиме, тому що ніхто по суті зараз в державі не нестиме відповідальності за стан, принаймні, державного сектору економіки.

Ярослав Жаліло: - Дійсно, пан Яценюк досить коректно оцінив ситуацію. З одного боку, економіка сьогодні дещо вже оговталася від того політичного шоку, якого вона зазнала наприкінці 2004 року - на початку 2005 року. Тобто, активізувалися автономні процеси, які розгортаються в будь-якій економіці. З іншого боку, ми стоїмо на порозі дуже серйозних і слабопередбачуваних ефектів, пов’язаних з подорожчанням енергоносіїв, зі збереженням високого рівня соціального навантаження на економіку. Тобто, будемо дивитися.

Думаю, що ця стабілізація поки що, на жаль, не може вважатися стійкою і довготерміновою.

- Такими є погляди наших гостей на теперішній стан української економіки.

А поки я хотів би поговорити про вплив газового чинника на економічну ситуацію в Україні.

Наскільки відчутним може стати подорожчання імпортованого палива? Які галузі найбільше страждають від газових проблем?


Борис Соболєв: - На жаль, доводиться констатувати, що проблема загнана вглиб ще майже з 1993-1994 років. Вона по суті не вирішувалася впродовж цих 11 років. Україна ніби застигла в тому постсоціалістичному стані, коли населення було призвичаєне до того, що блакитне паливо залишиться раз і назавжди майже безкоштовним для більшості населення. Навіть для виробничників цей процес став якимсь таким застиглим в часі.

Певний шок, який ми нині відчуваємо і, очевидно, ще відчуємо від подорожчання, певним чином має призвести до такої свідомості, що цей ресурс є надзвичайно дорогим.

Я пригадую дуже складні роки, 1994-1995 роки, коли я працював ще в уряді віце-прем’єра Кінаха. Ми говорили тоді про те, що щодня зимового дня ми спалюємо 8,5 мільйонів банкнот доларів. Уявіть собі! Але поговорили, побалакали і забули. Розумієте, 8,5 мільйонів доларів на 1994-1995 роки!

З того часу нічого не змінилося: люди як відкривали кватирки, так і відкривають, за комунальне господарство як ніхто не брався, так і не береться. Це все, можна сказати так, що це продовження постсоціалістичного ладу, відтермінування до 2006 року, за яке буде дуже болісно розраховуватися нинішнє покоління.

- Пане Жаліло, на яких галузях це може позначитися насамперед?

Ярослав Жаліло: - Я думаю, що тут буде кількаповерховий ефект. Насамперед це відіб’ється на тих галузях, які широко використовують газ: хімічна промисловість і металургія. Після цього розпочнеться вторинний ефект, тобто галузей, в яких енергетичні витрати просто є якоюсь складовою собівартості, які використовують продукцію цих галузей, які я назвав.

Що цікаво? Що початково Мінекономіки, той же пан Яценюк називав сумарний ефект десь порядку 3-5%.

На сьогоднішній день ця цифра суттєво зросла в прогнозах. Не так давно була прес-конференція керівника Економічного управління Секретаріату Президента пана Гайдуцького, де він називав уже цифру 25-30% підвищення ціни в промисловості.

Тому, я думаю, поки що коректних оцінок, як саме це подорожчання відіб’ється на економіці, кінцевих, ще немає.

- У травневому економічному аналізі українського ринку від компанії “Сігма Блейзер”, проведеному відомим у світі фахівцем Едільберто Сігурою разом з Ольгою Погарською, зазначається, що інвестиційна привабливість України зростає попри політичну нестабільність.

З чим це пов’язане і чи зберігається ця ситуація дотепер, попри зволікання зі створенням коаліції?


Ярослав Жаліло: - Думаю, що зберігається. Пов’язано це з суттєвим ресурсним потенціалом України: і людські ресурси, і природні ресурси, геоекономічні, геополітичні ресурси, специфічне географічне розташування. Цей величезний простір майже в центрі Європи завжди залучатиме інвестиції, завжди буде привабливим. А також навпаки: потужні інвестори, я думаю, чим далі, тим активніше будуть впливати вже на перебіг політичної ситуації.

Борис Соболєв: - Не так багато залишилося, знаєте, для інвестицій таких місць. Тому Україна ніби вже змушена, знаєте, не хоче, але мусить стати об’єктом прямого і стратегічного, і портфельного інвестування. Тому попри всі негаразди інвестори йдуть, тому що, я повторюю, мало залишається таких об’єктів, які справді є привабливими, які мають потенціал росту. Це, за оцінками нерухомості, десь недооцінка по Україні в 3-4 рази, а по землі взагалі зараз важко говорити.

- Чи може стати поштовхом для розвитку української економіки створення зон вільної торгівлі в рамках ГУАМ?

Ярослав Жаліло: - Суттєво ні, зважаючи на незначний обсяг взаємної торгівлі. Сьогодні це близько 4% товарообігу.

Борис Соболєв: - Будь-яка лібералізація завжди буде поштовхом чи то в ГУАМі, чи то ще десь. Але я вітаю будь-яку лібералізацію в торгівлі.

- Чи вийде за межі однозначного показника інфляція?

Ярослав Жаліло: - Я думаю, що вийде.

Борис Соболєв: - Так, погоджуюся.

- Проблеми банківського сектору. Що чекає на гривню у другій половині року?

Ярослав Жаліло: - Питання неоднозначне, важко спрогнозувати. Я думаю, що це буде близько до номінальної стабільності.

Борис Соболєв: - Я вітав би кроки НБУ, які проводить нинішнє керівництво, все-таки по подальшій лібералізації валютного ринку і звільненні гривні від тієї надмірної опіки, яку, на жаль, ринок до цього часу на собі відчуває.

- І насамкінець, що б ви порадили українським урядовцям у тій ситуації, що склалася зараз? Які дірки треба латати насамперед, на які важелі натискати, в які економічні мішені бити?

Ярослав Жаліло: - Насамперед все-таки треба розібратися, яким саме урядовцям ми це будемо рекомендувати. Тому я порадив би сформувати дієздатний уряд і цьому уряду висловити своє політичне та економічне кредо. Уже саме це зробить потужний крок вперед.

Борис Соболєв: - Я хотів би побажати, щоб довгоочікувана адміністративна реформа почалася з виконавчої влади. Негайно. Відтак, я хочу сказати, що фахівці будуть підняті на ті позиції, які і будуть відповідально керувати якраз економічними процесами.

Ярослав Жаліло: - Я погоджуюся з цим. А проблеми є, адже ми щойно говорили про проблеми енергетики та енергозбереження. Це, я думаю, така базова проблема, яка буде так чи інакше, але без вирішення якої новий уряд нікуди просунутися не зможе.

- Наш час, на жаль, добігає кінця.

Мені залишається лише нагадати, що сьогоднішню тему “Вечірньої Свободи” обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми: колишній заступник Держсекретаря, генеральний директор ТОВ “Перша інвестиційна компанія” Борис Соболєв та президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Дякую вам, панове, за участь у розмові! Дякую всім, хто нам телефонував і просто слухав! До нових зустрічей!

Говорить Радіо Свобода!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG