Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:18

Вступ України до СОТ: перспективи і перешкоди.


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: народний депутат України Володимир Лановий та економіст Центру “БЕСТ” Іван Полтавець.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Кирило Булкін: На наступному пленарному тижні Верховна Рада має розглянути 6 законопроектів,
Ведучий: Кирило Булкін
необхідних для вступу України до СОТ. Однак коли буде виконано всі передумови для завершення процедури, поки невідомо.

Міністр економіки Володимир Макуха стверджує, що це станеться не раніше лютого наступного року.

То що ж перешкоджає пришвидшенню вступу України до СОТ? Як можна подолати ці перешкоди? Про це поговоримо з нашими гостями.

Першим запитанням я хочу попросити вас пояснити оцю розбіжність між терміном, запропонованим Президентом, який наполягав на вступі до СОТ ще цього року, і реальним ходом подій.

У чому тут справа? Нереальним був цей термін? Чи хтось навмисне гальмує процес? Володимир Лановий: Хтось, звичайно, забув про те, що ми маємо вступати в СОТ, і 9 місяців не згадував, а потім сказав, що треба терміново подавати. 20 жовтня обіцяли ці законопроекти розглянути в парламенті...

- Хтось – це хто?

Володимир Лановий: Ну, хтось забув. Хто? Міністри відповідні готують відповідні пропозиції по відповідних законопроектах, тому що це стосується їхньої галузевої тематики. Хтось не ініціював, хтось займався в цей час виборами і так далі. Тобто, ми всі забули, так скажемо. Не будемо зараз показувати пальцем.

Але в нас термін короткий. Ми маємо терміново, краще в листопаді, подати відповідні закінчені рішення, щоб робоча група їх розглянула, а робоча група буде рекомендувати тоді вищому органу СОТ, який засідатиме лише в лютому.

Але це не значить, що нас в лютому приймуть. Ми можемо так і надалі відтягувати.

У принципі, неважливо, в грудні це буде чи в лютому. Важливо, що ми це зробили.

На нас же показують пальцем. Кажуть: українці 13 років не знають, куди їм іти, що робити з худобою, зі шкірою худоби, з копитами і так далі. Це ж просто смішно.

Іван Полтавець: Дійсно, я думаю, що просто невчасно були подані законопроекти, які вже, до речі, були розроблені доволі давно Мінекономіки. Зараз треба сконцентруватися на тому, в які строки треба прийняти ці законопроекти.

Дійсно, якщо закони будуть проголосовані, розглянуті в найближчі 2-3 тижні, то робоча група могла б ухвалити рішення про завершення переговорного процесу вже в грудні, тобто тоді б залишилися тільки формальності на шляху до СОТ.

Якщо ці законопроекти не будуть розглянуті за 2-3 тижні, то відповідно процес затягнеться, і робоча група буде збиратися в наступному році, а потім ще процес формальностей, потім ратифікація парламентом... Тобто, це ще відтягується десь...

- Хтось зацікавлений у тому, щоб цей процес затягувався, на Вашу думку? Чи це недбалість просто, чи що?

Іван Полтавець: Я думаю, що це поєднання обох факторів: і недбалість, і зацікавленість, скажімо так, у певному затягуванні цього процесу.

- Міністр економіки заявив сьогодні, що Україна не синхронізуватиме вступ до СОТ з Росією. А взагалі, яку саме роль відіграє російський чинник у питанні вступу України до СОТ?

Володимир Лановий: Звичайно, що не хочеться нагнітати якісь істеричні, якісь емоційні обставини у відповіді на це запитання.

Проте коли Ви сказали на початку передачі про те, хто незацікавлений у вступі до СОТ, то я можу сказати, що цих людей не треба шукати в Україні. Ми всі зацікавлені, тому що цивілізований світ розвивається, ті країни, які раніше відкрилися і стали вільними в торгівлі...

Це, до речі, ініціатива післявоєнна щодо створення СОТ, пов’язана з тим, що Перша і Друга світові війни виникли через дисбаланс у торгівлі центрів економіки того часу. Щоб вирішити ці суперечки щодо того, хто кому винен, почалися контрибуції, війни і так далі.

Тому ми зацікавлені. Звичайно, що дехто, хто з нами торгує, не зацікавлений. Найбільше з нами торгує Росія. У Росії високий позитивний баланс у торгівлі з Україною – він майже 5 мільярдів досягає. При цьому Росія продовжує подавляти український імпорт в Росію. Ви знаєте, що це численний перелік товарів – і важкої промисловості, і легкої, і харчової промисловості – і чи обмежений за кількістю, чи із-за якихось процедурних, технічних чи санітарних умов, чи якісних умов – недозволений.

Я не думаю, що Росія тут діє відповідно до економічних міркувань, тому що будь-яка країна хоче уникнути дисбалансів, тому що це заборгованості різного типу і нестача капіталу в своїх країнах і так далі. Але політичний чинник у російських міркуваннях сьогодні, в геополітичних, в геоекономічних міркуваннях домінує. Там амбіції вище, ніж усі, можливо, ніж потрібно.

Можливо, ці амбіції пов’язані з тим, що надвисокий доход сьогодні і в платіжному балансі, і в бюджеті, і в торговельному балансі Росії, який вже не мільярди, не сотні мільярдів сягає доларів. А куди дівати цю скарбницю, то з цим росіяни поки що економічно не визначилися, тому що немає моделі, як застосовувати демократично, на ринкових засадах ці сховища, так би мовити, скарбів російських.

Тому, на мій погляд, є такі бажання, щоб синхронізувати, щоб не пускати нас раніше, щоб залишати в певному такому підвішеному стані Україну, оскільки ми ж весь час залежимо то від якості газу, то від обсягів, то від ціни газу, то від того, чи відправляти, поки з нами не розрахуються, то від закачування газу. Це все пов’язано з певними грошовими відносинами з Росією.

Іван Полтавець: Я думаю, що серед українських політиків також є люди, які не зацікавлені в такому швидкому відкритті або зацікавлені в тому, щоб зберегти якісь преференції для галузей, там для банківської діяльності чи страхування.

Але стосовно Росії, то я думаю, що основне побоювання Росії – це те, що при двосторонніх переговорах, якщо Україна вступить до СОТ раніше, з приводу вступу Росії до СОТ Україна зможе виставити претензії до Росії стосовно тих обмежень у торгівлі, які є зараз, і чинити, так би мовити, тиск на Росію за допомогою цих переговорів, блокуючи по суті або сповільнюючи значно її вступ до СОТ.

Звичайно, що цього намагаються уникнути: або вступити першими до того, або синхронізувати якось цей вступ.

- Тут, як сказав класик, “да, вы правы, но возможен и обратный вариант”. Тобто, якщо Україна після Росії вступить, то тут немає сумніву, що теж буде тиск вже з боку Росії?

Іван Полтавець: Можливо. Тут треба якось вирішити це політично. Тобто, можна було б, скажімо так, домовитися про те, що особливих претензій ніяких не буде або якось розділити ці речі, переговори і вступ України до СОТ.

Я ще хотів сказати, що чим далі буде Україна зволікати і зі вступом, тим більше може з’являтися вимог до України додаткових. Тобто, от Україна зволікає, і члени робочої групи знаходять все нові і нові проблеми в українському законодавстві, або депутати встигають ухвалювати якісь закони, які вже не влаштовують депутатів. Тобто, це погіршує наші умови. Тобто, це зволікання для України є вельми шкідливим.

Володимир Лановий: Чому ще Росія не зацікавлена в тому, щоб Україна швидше реформувалася і ставала на цивілізовані рейки? Бо однією з умов нашого просування на ринкових засадах, і в тому числі створенні зони спільної торгівлі з ЄС, є поглиблення внутрішньої конкуренції, яке не допускає за законодавством ЄС-івським, скажімо, постачання газу в певну країну чи регіон більше, ніж 30% від одного постачальника. В Україну, ви знаєте, “РосУкрЕнерго”.

В усьому світі волосся піднялося на головах у людей, коли вони дізналися, що 80 % поставляє одна компанія-оператор.

Тому це буде на шкоду тим інтересам, які стоять за цим оператором, “РосУкрЕнерго”, після того, як Україна ухвалить відповідне законодавство.

- Які ваші прогнози щодо того, як саме просуватиметься процес вступу України до СОТ? Що ще треба подолати? Коли, зрештою, вдасться, на вашу думку, спочатку депутатам, а потім вже на зовнішньому рівні досягти цих угод і стати Україні членом СОТ?

Іван Полтавець: Ми вже, по суті, живемо в режимі СОТ. Україна вже лібералізувала свою торгівлю. Зараз треба формалізувати наш вступ і почати отримувати переваги від членства в СОТ. Чим далі ми зволікаємо, тим більше ми погіршуємо нашу ситуацію в цьому переговорному процесі, ускладнюємо.

Щодо прогнозу, то песимістичний у мене прогноз. Я думаю, що ми не встигнемо до кінця цього року вступити, тому що навіть ті законопроекти, які подані зараз, потрібно їх доопрацювати, щоб це були не просто назви, які вимагаються від нас у переговорах, а щоб суть документу відповідала вимогам СОТ.

- А який реальний термін, на Вашу думку? Лютий 2007 року, як казав пан Макуха, чи ще якийсь термін?

Іван Полтавець: Знаєте, у нас завжди ж термін вступу в СОТ у наступному році. Тобто, кожного року він не міняється, тобто –наступний рік.

Думаю, що реалістично на початку року завершити переговори, якщо все буде йти правильно. Тобто, депутати можуть зробити надзусилля і за 2 тижні зробити ці законопроекти, тоді реально говорити.

Володимир Лановий: Мій прогноз оптимістичний. І це завдяки в першу чергу таким учасникам процесу, як журналісти, як радіо, телебачення, газети, які підняли це питання на високий політичний, державний і громадський рівень. І це все є тиском на тих політиків, які будуть думати, чи голосувати, чи ні.

Тому мені здається, що зараз активізуються і консолідуються сили в парламенті, і закони пройдуть, і ми достатньо темпово ввійдемо в нові можливості, які відкриває нам СОТ.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG