Сергій Рахманін
Наша сьогоднішня гостя – не лише чарівна жінка, а й незважаючи на свій далеко не пенсійний вік, відома в Україні постать.
Влада завжди потребує зв’язку, контактів зі ЗМІ. Позавчора це зайве підтвердив Президент Віктор Ющенко, який провів день спілкування з пресою.
Відносини між владою та пресою не завжди були безхмарними. Напевне і зараз є певні вади, певні хиби у цих відносинах. Але я думаю, ми маємо повне право заявити, що ці відносини дуже сильно змінилися.
Думаю, наша сьогоднішня співрозмовниця дозволить нам рентгеном просвітити ці відносини, тому що вона дуже добре знає і політику, і медіа, поза як вона була дуже відомим журналістом, дуже вправним прес-секретарем, а зараз, маю надію, буде впливовим керівником дуже поважної інформаційної агенції.
Отже, наша сьогоднішня гостя – колишній прес-секретар Президента України, нині – президент інформаційної агенції Уніан Ірина Геращенко.
Я думаю, немає особливої потреби представляти цю людину. Вона була дуже відомою ведучою телеканалу “Інтер”.
Ірина Геращенко
Сергію, ти майже всю мою біографію розповів, окрім одного нашого спільного яскравого елементу біографії. Ми разом з тобою навчалися в університеті. Хочу сказати, це були прекрасні роки життя. Ти подавав надзвичайні надії в журналістиці.
Сергій Рахманін
Серйозно? Цього, правда, ніхто не помічав.
Ірина Геращенко
Дівчата помічали завжди.
Сергій Рахманін
Я хотів зберегти це як таємницю. Але мене виправили. Тоді і я виправлю. Ірина Геращенко - випускник факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Відкрию таємницю, наш курс був останнім, хто отримав диплом факультету журналістики, і першим курсом, який отримав диплом з тризубом, а не гербом Української РСР.
Ірина Геращенко
І Сергій Рахманін був найпопулярнішим нашим однокурсником, це я також відкриваю маленьку таємницю. Сподіваюся, дружина не слухає твою програму.
Сергій Рахманін
Це є брутальною неправдою. Але давай до серйозних речей.
Отже, Ірина Геращенко була більш відома багатьом як ведуча новин на каналі “Інтер”. З 2001 року вона є прес-секретарем Віктора Ющенка.
Віднедавна Ірина Геращенко очолює одну з найпотужніших, найвпливовіших в Україні інформаційних агенцій.
Саме тому, Ірино, хочеться тебе запитати. Яка різниця між політиком,
чиновником та журналістом, коли йдеться про прес-секретаря? Сама ти як можеш оцінити? Прес-секретар – це перш за все журналіст, політик чи чиновник?
Ірина Геращенко
В мене, напевне, унікальний досвід прес-секретаря не тільки в Україні, а можливо й на пострадянському просторі. Тому що в моїй 5-річній кар’єрі прес-секретаря Віктора Ющенка були унікальні 3,5 роки в опозиції.
Я вже жартувала з колегами, що я можу написати книжку “100 засобів, як надати лідеру опозиції ефіру. І 200 засобів як цьому протистояти”.
Тому що дійсно я мала честь працювати в команді Ющенка в надзвичайно складні, драматичні роки. І завдячуючи цій роботі я була причетною до процесів демократизації в Україні.
Звичайно, на тому етапі головними якостями характеру прес-секретаря і його головні функції – це були, в першу чергу, журналістські, піарівські та політичні.
Сергій Рахманін
Це прес-секретар опозиції. А коли йдеться про прес-секретаря, який репрезентує позицію посадовця, тим більше найвищого посадовця в державі.
Ірина Геращенко
Звичайно, тут додаються вже риси чиновника. І, в першу чергу, це величезна твоя відповідальність. Тому що в перший день, коли я увійшла в приміщення на Банковій у новій якості, коли Віктор Андрійович призначив мене своїм прес-секретарем як Президента України, я відчула величезний тягар відповідальності.
Тоді я зрозуміла, що віднині кожне моє слово буде інтерпретуватися як позиція глави держави. І тут треба просто між крапельками іти, коментуючи будь-яку позицію. Це, звичайно, риса політична.
Але я зайшла в приміщення, яке мало абсолютно негативну репутацію серед журналістів. Це було приміщення, яке мало дуже важку атмосферу.
І завдання, яке поставив переді мною на тому етапі Президент України, це створити бойову, дієву прес-службу, яка би працювала 24 години на добу. Президентський сайт, який би працював в режимі інформаційної агенції.
Створити команду, яка б постійно була на мобільних телефонах і давала відповіді журналістам, починаючи від тактичних запитань по графіку, по питаннях акредитації, закінчуючи коментарі, які потрібно було збирати по різних структурах Секретаріату Президента і надавати ЗМІ.
Ці характеристики потребували серйозних організаційних речей. Звичайно, тоді в мені мусив народитися чиновник. З великими муками він народжувався, тому що весь час пробивалася творча натура.
Сергій Рахманін
Саме тому я хотів би перепитати. Після того, як ти зібрала на прес-конференцію журналістів і заявила про свою відставку з посади прес-секретаря, там були дуже красиві і правильні слова. Напевне, якби я опинився на твоєму місці, я б говорив приблизно те ж саме: про командну гру, про відчуття плеча та інші ласощі.
Але все ж таки, має бути якась причина. Можливо там є низка причин, може не всі їх варто називати, але менше з тим, якийсь поштовх має бути. Що стало останньою краплею, коли ти вирішила все ж таки піти з Банкової і пуститися у вільне плавання?
Ірина Геращенко
Сергію, повір, головні речі я сказала на прес-конференції. В першу чергу, я – людина команди, це не пусті для мене слова.
Сергій Рахманін
Тобто команда не захотіла, щоб ти там лишалася?
Ірина Геращенко
Ні. Насправді, не дай Боже дожити до того періоду, коли команда не хоче, а ти сам чогось не усвідомлюєш.
Бути прес-секретарем лідера опозиції, а потім глави держави – це життя від стресу до стресу, в постійному стресовому стані, це дуже жорсткий графік. І все ж таки іноді нам треба згадувати, щоб у нас є родина, є чоловік, діти, батьки.
Сергій Рахманін
Тобто на новій роботі ти збираєшся трошки не допрацьовувати, щоб бачити родину, батьків, дітей.
Ірина Геращенко
Насправді я хочу сказати, що я – трудоголік по характеру, і ти це прекрасно знаєш. Я не збираюся не допрацьовувати на новій роботі. Але я не буду приховувати, що це трохи інший графік.
Я дійсно виконала ті завдання, які ставив переді мною Президент України на першому етапі. Я сформувала хорошу прес-службу, яка в такому ж повному складі і зараз працює у Секретаріаті Президента, ввести прекрасний колектив.
Але вперше ми говорили з Віктором Андрійовичем про те, що зміни будуть потрібні, ще в квітні місяці. Тому що було очевидно, що є команда, яка стоїть біля витоків формування Секретаріату.
Але туди мусила прийти свіжа кров, яка буде працювати вже на новому етапі, на етапі зрілості, скажімо так. Прийшла ця команда, і я ні в якому випадку не хотіла б, щоб це пов’язували з можливими непорозуміннями. Цього не може бути.
З Віктором Івановичем Балогою ми пройшли той самий багаторічний шлях. Ми працювали в ті часи, коли він був главою адміністрації в Закарпатті, я була журналістом. У нас завжди складалися прекрасні робочі відносини.
А потім був етап в нашому житті, коли ми просто жили в Мукачево. Це були вибори мера Мукачево.
Я надзвичайно ціную ту команду, яка сьогодні прийшла у Секретаріат Президента працювати. Мені здається, вони демонструють нову якість гри, ця команда демонструє нову тактику. Це дуже високопрофесійна, мобільна команда менеджерів.
Сергій Рахманін
Трохи запізно вона напевне прийшла.
Ірина Геращенко
Я думаю, абсолютно очевидно, що головні причини того, що Секретаріат Президента переформатувався саме у вересні, пов’язане з довгим процесом формування коаліції.
Сергій Рахманін
Віра Іванівна Ульянченко, дуже близька до тебе людина, яка зараз обіймає посаду керівника Київської обласної державної адміністрації. Вона відразу після відставки Ірини Геращенко з посади прес-секретаря заявила, що Геращенко вже переросла цю посаду.
Вона висловила впевненість, що Геращенко залишиться людиною Президента, і висловила надію що Геращенко стане самостійною політиком і лишиться в політиці.
Пізніше, після того, як тебе представили колективу агенції Уніан, ти заявила, що незважаючи на силу-силенну пропозицій, ти обрала саме цю. Чому?
Чи були пропозиції політичні? Чому все ж таки ти не лишилася в політиці, хоча всі, хто тебе більш-менш добре знає і мав змогу спостерігати за твоєю еволюцією, говорили, що Геращенко – це викапаний політик, вона має всі підстави, щоб робити політичну кар’єру, не тільки чиновницьку. Чому Уніан?
Ірина Геращенко
Хороше слово – викапаний.
Сергій Рахманін
Я не хотів тебе образити.
Ірина Геращенко
Я думаю, це таки сформований. Сергію, звичайно, у мене в політиці все попереду. Звичайно, у мене були політичні пропозиції.
Але хочу сказати, що я визначилася зі своєю ідеологією, зі своїм світоглядом давно. І абсолютно очевидно, що мені близькі ті політичні сили, які сповідують демократичні принципи, які сповідують євроатлантичну інтеграцію України, ліберальні цінності і таке інше.
Щодо моєї партійної приналежності, це питання для мене дійсно дуже відповідальне. Я не була до сьогодні членом жодної політичної сили, тобто я ніколи не мала партквитка.
Сергій Рахманін
Я тобі щиро зичу і не бути членом партії.
Ірина Геращенко
Не знаю. Для мене це дійсно дуже відповідальний момент. Я завжди зі щирим переживанням, так само, як і ти, напевне, спостерігаю за кар’єрами багатьох наших друзів, політиків, молодих ровесників, які змінили по кілька фракцій, по кілька партій. Я б не хотіла повторити такий шлях.
Я не виключаю, що я прийду до того, коли я стану членом якоїсь політичної сили, для мене це дуже відповідальний крок.
Чому я повернулася в журналістику? Тому що всі ці 5 років я мала честь, працюючи в команді Віктора Андрійовича, докласти сил до становлення свободи слова в Україні, до того, щоб медіа стали не тільки агітками певних політичних сил і рупорами своїх акціонерів, а й бізнесом.
Мені цікаво себе спробувати у сфері медіа-бізнесу, в ролі топ-менеджера великої агенції.
Сергій Рахманін
Дуже слушне зауваження. Чи справді у нас ЗМІ стали незалежними, об’єктивними бізнес-проектами чи вони все-таки лишилися агітками певних політичних сил?
Ми вирішили отримати версію відповіді на це питання. Задля цього порекомендували нашим колегам – Тарасу Москалюку з Донецька та Галині Терещук зі Львова – зробити невеличкі репортажі.
Галина Терещук
Після Помаранчевої революції на Львівщині стався перерозподіл медійного ринку. Тиск влади перед президентськими виборами львівські медіа успішно витримали.
Лише частина ЗМІ – обласна державна телекомпанія, підпорядковане їй радіо і дві газети “Молода Галичина” та “За вільну Україну”, які належали представникам СДПУ(О), були тоді на боці команди Януковича. Усі інші ЗМІ у Львові симпатизували команді Віктора Ющенка.
Нині обох газет уже немає, а державне радіо і телебачення стало одразу помаранчевим, сьогодні активно працює під вказівкою обласної влади. Журналісти за свою відверту брехню в період президентської кампанії так і не вибачилися.
Сьогодні медійний ринок Львова переживає кризу, як фінансову, так і професійну. Чимало львівських журналістів при першій нагоді перебираються до Києва.
У публікаціях, телерепортажах немає ані гостроти, ані об’єктивності, відсутня здорова конкуренція на медійному ринку, кажуть експерти.
Деякі газети, які існували за кошт українських олігархів і місцевих бізнесменів, вже закрили. А ті, що лишилися, працюють на інтереси свого власника.
У Львові немає жодного незалежного ЗМІ з іноземними інвестиціями, яке б не відстоювало інтереси групи бізнесменів, політики чи влади. Свобода слова нібито є, але виглядає на те, що сьогодні скористатися нею нікому.
Тарас Москалюк
У Донецьку зразка 2004 року була єдина опозиційна газета “Острів”. З того часу у місті майже нічого не змінилося. Газета “Острів” видається, публікує переважно матеріали з Інтернету. Хоча тиску не відчуває, дивує читачів скандалами значно менше.
Переважна більшість донецької преси критикує президента та його команду. А Віктор Янукович на шпальтах місцевих газет залишається позитивним героєм.
Єдина нова газета, яка позиціонує себе як опозиційна місцевій владі, це “Громадська правда”. Її почав видавати бізнесмен Олександр Колчак, володар наймоднішого в донецьку ресторану.
Про те, хто володіє місцевими газетами, можна здогадатися, читаючи статті. Газета “Салон Дона і Баса” ніколи не напише погано про Рената Ахметова, “Донецький кряж” лише по-доброму пише про директора металургійного комбінату ім. Ілліча Володимира Бойка. Для газети “Город” будь-який чинний мер є рідним батьком.
Місцеве телебачення вже кілька років дотримується правил не критикували своїх, тобто Віктора Януковича та його команду.
Серед місцевих Інтернет-видань незалежним та об’єктивним виглядає лише сайт “Острів”, але Інтернет-газети читають переважно самі журналісти та продвинена молодь.
Сергій Рахманін
Ми почули суб’єктивну точку зору, але насправді вона є доволі симптоматичною. Коли ми почули, що зі Львова журналісти десятками їдуть Києва, то я можу це підтвердити по оповідках своїх знайомих, що це ж саме відбувається у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, у силі силенній міст України.
І ще одне типове – так і лишилося у нас, що ЗМІ обслуговують певні інтереси бізнесової або політичної групи. Головне, що не змінилося за останні два роки, це ставлення до ЗМІ політиків, можновладців, бізнесменів, олігархів. У нас так і не з’явилося якісних бізнес-проектів. На телебаченні, радіо немає бізнес-проектів, які б були взірцем, прикладом, який можна наслідувати.
Симптоматичний приклад – муніципальне медіа, яке пережило перехід влади від Омельченка до Черновецького. Вони так само затято як критикували одного, так зараз критикують другого. І навіть деякі з них це роблять трохи не з задоволенням.
Був один примарний шанс напевне, і він справді був, принаймні мені так здається, був шанс зробити громадське радіо, громадське телебачення. Про це багато говорили, це обіцяв зробити Президент Ющенко.
Рік тому, восени 2005 року, він категорично заперечив можливість створення громадського телебачення на державному телебаченні, запропонувавши інший варіант.
Врешті у нас не з’явилося громадського телебачення ні там, ні там. Реформа державного телебачення викликає величезні питання.
А позавчора Президента Ющенка під час Інтернет-конференції запитали, як справи з громадським телебаченням, а він каже, що справа просувається. Ну він те ж саме казав приблизно рік тому. Два роки минуло.
У Вас є своя версія, чому у нас так і не було створене громадське телебачення? Невже не знаходили людей, грошей, ідей?
Ірина Геращенко
Дозволю собі коротенький монолог. Почну його не з громадського телебачення, а з позиції шановних колег зі Львова, з Донецька і, власне, з твоєї позиції, з якою я категорично не згодна.
По-перше, дійсно медіа в Україні починають ставати бізнесом, поступово, дуже складно. Наприклад, телебачення.
Чому це відбувається? Давай подивимося на центральні канали. Там дійсно багато ще проблем насправді, професійних проблем, інших проблем.
Але коли свобода слова прийшла в Україну, ми всі були причетні до її становлення, коли збільшується капіталізація медіа, вони стають...
Сергій Рахманін
Центральні медіа не є типовим прикладом.
Ірина Геращенко
Це хороший приклад для того, щоб до нього тягтися.
Але дійсно проблема існує. І в чому я категорично не згідна з твоєю позицією, що хтось має журналістам на блюдці з блакитним бережком принести і свободу слова, і демократію, і захист професійних інтересів, і таке інше. Не буде так.
Сергій Рахманін
Якраз в цьому плані вона змінилася. Я зараз кажу не про позицію журналістів, а про позицію власників.
Ірина Геращенко
А я говорю про позицію зокрема і журналістів. Тому що насправді дуже часто позиція розмови із власником, побудова нормальних відносин між владою і пресою, між пресою та акціонерами, власниками, залежить, в першу чергу, від позиції журналістів. І може є однією з причин того, чому я повернулася в журналістику.
Ти прекрасно знаєш, що я – людина з позицією, я завжди мала право на позицію, де б я не працювала: чи це був телеканал “Інтер”, чи це була політична сила, чи це був Секретаріат Президента, це дуже важливо.
До чого я закликаю колег, що ми маємо бути людьми з позиціями, тоді ми справді допоможемо і владі, і власникам медіа. В правильному напрямку рухатися відносно того, що медіа мають стати бізнесом.
А зараз я процитую Андрія Шевченка, якого я часто люблю повторювати, тому що він абсолютно влучно сказав, що на зміну темникам прийшла свобода джинси.
І ця спокуса доларом, спокуса гривнею – це сьогодні страшна загроза для української журналісти. Це те, про що ти говориш насправді.
Сергій Рахманін
А я думаю, насправді джинса існувала і до темників, і під час темників, і після темників.
Ірина Геращенко
Так, але сьогодні вона процвітає “махровим цвєтом”, і це та спокуса, від якої не дуже й тікають журналісти та ЗМІ.
Сергій Рахманін
Я нікого не хочу захищати, але мушу тобі сказати, що я знаю цілу низку ЗМІ, які ледь жевріють. Де власники дають на отримання медіа рівно стільки, аби вони не загнулися. І там для цих людей ця сама одіозна джинса - трохи не єдина можливість прогодувати себе і родину.
Я до цього ставлюся негативно, це цілком зрозуміло, але я розумію цих людей. І це теж підтверджує, як власники ставляться до власних медіа як до бізнес-проектів.
Ірина Геращенко
І в цьому напрямку я хочу повторити цитату Віктора Ющенка, який говорить, що демократія не робиться однією людиною – Президентом, іншою посадовою особою - яка повинна створити громадське телебачення.
Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив свій особистий внесок у зміни в тій чи іншій сфері. В тому числі і в нормальній, цивілізованій розмові з власником.
Мені здається, ми поступово приходимо до того моменту, коли власники відчують, що має бути прозора власність медіа. Суспільство має знати, хто стоїть за яким каналом, хто за якою газетою, хто за яким іншим ЗМІ, це нормально. Вийдемо на білі зарплати, на податки. І це буде прекрасно.
Щодо громадського телебачення. Насправді позиція Президента тут є чіткою і зрозумілою. Він за громадське телебачення.
Сергій Рахманін
Але нічого не робить.
Ірина Геращенко
За те, щоб його створили в Україні. І першим кроком Президент Ющенко за місяць після інавгурації в цьому напрямку зробив дуже важливий крок - він направив подання до Верховної ради на зняття одіозного керівника Держтелерадіо Чижа.
А саме ця структура повинна займатися своїми обов’язками, працювати в напрямку розвитку телебачення і радіо. В жодній країні світу цим не займається Секретаріат Президента.
Сергій Рахманін
Це формалізація питання. Цим питанням міг займатися і не Чиж, можна було просто заплющити очі на існування Чижа як такого.
Для мене також загадка – навіщо існує такий орган.
Ірина Геращенко
Так, правильно. Цим мав хтось професійно займатися.
Сергій Рахманін
Добре, було кілька проектів. Були проекти Ткаченка, Шевченка, проект Стецьківа – на тоді президента НТКУ. Жоден з них так і не дійшов нікуди.
Ірина Геращенко
Сергію, неправда. Я дуже добре вивчала історію створення громадського телебачення, наприклад, у Франції, Німеччині. Треба чесно сказати, що жодній країні світу громадське телебачення не створювали за день, за тиждень, за місяць, за рік.
Сергій Рахманін
Погоджуюся, але минуло два роки.
Ірина Геращенко
На УТ-1 прийшла працювати у 2005 році професійна команда. Тарас Стецьків, який не був телевізійним менеджером, він прийшов сюди як публічна особа, як гарант свободи слова. Андрій Шевченко, який привів свою професійну серйозну команду.
Але вони прийшли ще й для того, щоб провести, в першу чергу, аудит того, що існувало на той час.
Сергій Рахманін
Провели і пішли...
Ірина Геращенко
Я не знаю. Наскільки мені відомо, одним із мотивів відставки Тараса Стецьківа було рішення балотуватися на мера Львова. Він усвідомлював, що не можна поєднувати політику і посаду керівника.
Сергій Рахманін
Публічно він заявляв, що він іде зокрема саме тому, що громадське телебачення так і не просунулося, Президента переконати йому не вдалося.
Тарас повернувся на Банкову. Все нормально.
Ірина Геращенко
Я була присутня на багатьох розмовах Президента з Тарасом Стецьківим відносно майбутнього громадського телебачення.
Віктор Андрійович завжди казав, що, хлопці, ви прекрасно усвідомлюєте, що в мене є політична воля, щоб в Україні існувало громадське телебачення. Але я не хочу, щоб ми назвали тумбочку кріслом і сказали, що от у нас є УТ-1, а тепер воно стало громадським телебаченням. Ми говоримо про серйозні речі.
Концепція громадського телебачення починається, наприклад, з таких прозаїчних речей, як його фінансування. Якщо сьогодні Національна телекомпанія має дуже серйозні проблеми з фінансуванням, то як би не намагався колектив, що існує, зробити продукт більш якісним, більш сучасним, це не можливо.
Треба думати про фінансування, чи воно буде йти за рахунок внесків, абонентної плати. Тоді з’являється наступне питання, чи ми переконані, що сьогодні мільйони українців готові платити?
Сергій Рахманін
Як я знаю, там було три варіанти фінансування, один з яких передбачав суттєве скорочення програм і людей, які там працюють.
Я не є величезним знавцем у телебаченні, але існування цілої низки так званих студій, які займаються, чи займалися, виключно джинсою, цілої низки людей, які невідомо чим займаються навіть для керівництва Національної телекомпанії України, що є правдою, от тут величезний знак питання.
Ірина Геращенко
Ми з Андрієм дуже багато говорили на цю тему. Говорили як віце-президент телекомпанії і прес-секретар Президента, як журналіст із журналістом, люди, яким близька доля українського телебачення.
Ти ставишся до цього начебто і правильно, але з іншого боку давай говорити, що на УТ-1 так склалося, що там працюють люди, яким по 53-54 роки.
Ми їх усіх скорочуємо? Вони всі виходять на вулицю? Так, але потрібно також продумати цей механізм, щоб не було соромно всім нам за те, що ми також були причетні.
Сергій Рахманін
Так, але підсумок сумний – громадського телебачення немає, всі ці люди працюють на УТ-1. Ситуація законсервувалася.
Ірина Геращенко
Сергію, ти – песиміст, на відміну від мене. Я вважаю, що громадське телебачення є.
Сергій Рахманін
Де?
Ірина Геращенко
Чому? Тому що у нас сьогодні є абсолютно прекрасний керівник профільного комітету Верховної Ради Андрій Шевченко. І це робота сьогодні, в першу чергу, парламенту – пролобіювати правильний закон, який має дати старт громадському телебаченню.
Ти – людина, яка щотижня пише в газеті “Дзеркало тижня” статті про те, що все починається із закону. Так, ти абсолютно правий.
Сергій Рахманін
Є один єдиний нюанс – на відміну від Віктора Андрійовича Ющенка, Андрій Віталійович Шевченко не обіцяв два роки тому, що він зробить все, що від нього залежить, аби його створити. Факт лишається фактом.
Ірина Геращенко
Я тобі хочу сказати, що Віктор Андрійович Ющенко дуже не мало зробив для того, щоб це телебачення в Україні було.
В першу чергу, він дійсно змінив авторитарну команду в Національній телекомпанії. Він дав шанс Тарасу, Андрію працювати там. Президент України знову ж таки направив подання на Чижа.
Я не розумію, чому журналісти не проявили тут своєї солідарності, в цій позиції, що на цій посаді мала працювати з 2005 року людина, яка б за півтора роки зробила дуже багато у створенні громадського телебачення. Починаючи від закону, закінчуючи зараз спілкуванням з експертними групами.
Сергій Рахманін
Ірино, повертаючись до політики, коли ми говорили про Ваше політичне майбутнє, я зрозумів, що Вам політика все ще цікава і Ви напевне відшукаєте своє місце у політиці.
Якщо раптом навесні наступного року у нас будуть дострокові вибори і перспективному політикові Ірині Геращенко запропонують місце у списку (я не кажу, якої політичної сили, просто сам факт), ти погодишся чи не погодишся?
Ірина Геращенко
Я зараз дуже класну книжку читаю, до речі, усім раджу, Мадлен Олбрайт “Госпожа госсекретарь”. Так от коли їй такі гіпотетичні питання ставили, вона дуже любила казати фразочку “якби в моєї мами були колеса, вона могла би стати велосипедом”. Я відповім в даному випадку її словами.
Сергій Рахманін
Справді, хоч тобі й не подобається це слово, але ти – викапаний політик. Хоча б тому, що ти класично навчилася з’їжджати з питань, що робить тобі честь. Бо насправді політик має володіти цим мистецтвом, ти ним оволоділа бездоганно.
Ірина Геращенко
Сергію, у мене були такі хороші вчителі на курсі. Зокрема, Сергій Рахманін.
Сергій Рахманін
Думаю, у тебе були гарні вчителі і на Банковій. І вони тебе багато чому навчили.
Провокативне питання. Все одно ти на нього не відповіси, але я мушу його поставити, тому що його ставлять дуже багато людей.
Президент навчився останнім часом доволі розумно і зрозуміло викладати свої думки, раніше з цим були певні проблеми, але час від часу виникала ситуація, коли Президент не мав часу, змоги висловитися з якоїсь позиції.
У тебе було право в якихось конкретних питаннях озвучувати позицію Президента, не погоджуючи її з ним або інтерпретуючи цю позицію на свій розсуд.
Ірина Геращенко
Я хочу сказати, що все ж таки я професійний, сподіваюся, прес-секретар. Професійний прес-секретар завжди вміє узгодити позицію. Іноді для цього потрібно просто побачити свого шефа, подивитися в очі...
Сергій Рахманін
А інколи цього не вдається тижнями...
Ірина Геращенко
Ні, у мене не було такого. Дозволити собі інтерпретувати якісь речі не зовсім професійно.
Сергій Рахманін
Інколи справді, я без жартів, виникає ситуація, коли просто необхідний коментар Банкової. І фізично Президент не має можливості якусь тезу озвучити.
Невже тобі не могли делегувати, я розумію, не йдеться про ядерну зброю чи зовнішні стосунки, але...
Ірина Геращенко
Професійний прес-секретар все ж таки після своєї відставки говорить про свою колишню роботу набагато менше, ніж він міг собі дозволити це робити під час роботи.
Існують абсолютно узгоджені правила гри. Якщо ти в контексті події, якщо ти знаєш, як вона мала розгортатися, якщо ти маєш мандат на те, що, наприклад, в якийсь певний час не буде можливості спілкуватися з членами команди, всі ці речі узгоджуються заздалегідь. Я ніколи не давала неперевіреної інформації. Я завжди намагалася знайти будь-який шлях.
Сергій Рахманін
Інколи, як у мобільних телефонах, на певну смс ти відповідаєш певним кліше.
Ірина Геращенко
В такому випадку потрібно завжди знайти таке формулювання, яке б дозволило і дати відповідь на запитання, і водночас не помилитися в тому, що відбувається.
Найкраще чесно сказати, тут немає нічого страшного, прес-секретар може собі дозволити сказати, що, шановні колеги, я гарантую вам, що знайду час, щоб уточнити відповідь на ваше запитання, уточнити позиції, фактаж. Я вийду і скажу вам цю позицію.
Сергій Рахманін
Ти зараз маєш змогу бачитися чи телефоном спілкуватися з Віктором Ющенком?
Ірина Геращенко
Після відставки я кілька разів мала можливість короткого спілкування на певних офіційних заходах, я залишаюся членом його команди.
Я хочу сказати, що для мене головне в Президентові Ющенкові. Мабуть мільйони українців хочуть бути президентом, тисячі політиків хочуть бути президентом, але у мене іноді складається враження, що багато українських політиків просто хочуть влади, їм все одно, яку країну представляти.
От Ющенко хотів бути корисним саме Україні. Мені здається, він на сьогодні є найбільш проукраїнським політиком. Для мене це в ньому найголовніше.
Сергій Рахманін
Мені здавалося, що в політику головне – це бути ефективним. Стосовно цього у мене є величезні питання.
Ірина Геращенко
Що стосується ефективності, я з тобою не згодна, Сергію. Сьогодні Ющенкові необхідна наша допомога не менше, як півтора роки тому.
Сергій Рахманін
Півтора роки тому йому не потрібна була нічия допомога, і нічого не було зроблено.
Ірина Геращенко
Насправді зроблено багато. Дуже чітка була ухвалена програма “Десять кроків назустріч людям”. Виведені українські війська з Іраку, підняли соціальні зарплати і пенсії.
Ющенко послідовний навіть в тому, чого від нього ніхто не очікував, в тому числі і ти. Адже коли ухвалили ту ж саму конституційну реформу, ти є її великий прихильник.
Сергій Рахманін
Я не є прихильником конституційної реформи. Але я є противником її скасування, це різні речі.
Ірина Геращенко
Я була її великим критиком. Насправді ти у багатьох своїх статтях писав, що Президент Ющенко прийде до влади, він одразу буде намагатися її скасувати. Він сказав, що ні, за неї проголосував парламент, який несе відповідальність за своє рішення.
Сергій Рахманін
Ми не будемо сперечатися, він почав її скасовувати саме тоді, коли вона забрала у нього повноваження. До того, поки вона їх не забрала, він цього не робив.
Ірина Геращенко
Поки що ніхто нічого не скасував.
Сергій Рахманін
Тому що цього не можливо буде зробити.
Ірина Геращенко
Президент з повагою ставиться до Конституції, Президент дійсно був гарантом чесних і прозорих виборів в Україні, Президент прийняв ту більшість парламентську, яку сформували. Президент прийняв той уряд, який сформувала ця більшість.
Президент, до речі, вперше на території країн СНД запропонував найвищу посаду у виконавчій владі жінці, це крок європейського політика. Президент вперше запросив жінок на посади керівників облдержадміністрацій. І жінки там ефективно працюють.
Президент вперше привів до урядів Юлії Володимирівни Тимошенко і Юрія Івановича Єханурова молодих політиків.
Мені здається, дуже багато речей не помічаються в суєті. Але одна з головних перемог Майдану – це те, що має відбутися оновлення поколінь в політиці. І Ющенко в цьому напрямку робить дуже багато.
Давай подивимося його команду. Там справді дуже багато молодих і перспективних людей. Я думаю, це одна з тих цілей, які він ставить на етапі свого президентства. Цього не можна не помічати.
Сергій Рахманін
Я пропоную тобі полишити цю, в принципі, безнадійну дискусію. Чому безнадійну? Тому що ми з тобою ніколи не зійдемося в оцінках ефективності чи неефективності Президента Ющенка.
Я маю надію, що переважна більшість людей, які нас слухають, вони мають своє стале уявлення про це. Давай не будемо їм заважати.
Ірина Геращенко
Ми з повагою ставимося до думки людей. Але насправді, мені здається, ми мусимо давати суспільству не однобоку картинку того, що відбувається. Безумовно, сьогодні все не просто.
Сергій Рахманін
В чому перевага сьогоднішнього медіа-ринку і надбання свободи слова – все, що сьогодні відбувається, не подається однобоко.
Ірина Геращенко
Це правда.
Сергій Рахманін
Це безумовно перевага, як на мене. Мені, як громадянину, як виборцю, може не подобатися щось, що пишеться чи показується тим чи іншим каналом, тією чи іншою газетою, але достеменним фактом є те, що показується різне.
Ірина Геращенко
Так, і це один із здобутків дворічного правління Президента Ющенка.
Сергій Рахманін
Це є здобутком Майдану, а не дворічного правління Президента Ющенка. Але це є моя точка зору, і є твоя точка зору.
Ірина Геращенко
Але це ми робили разом. Ти правильно сказав, Ющенко, народ, тобто демократія робиться мільйонами рук.
Сергій Рахманін
Ми запропонували людям на вулицях столиці відповісти на запитання: чи змінилася ситуація зі свободою слова за два минулі роки? Якщо змінилася, в який бік? Як оцінюють це пересічні громадяни, бо наша точка зору є трохи упередженою. Давай послухаємо.
Респондент
Вже більше правди почали говорити. Ви самі знаєте, як це було. Тоді односторонньо було, а зараз по різних каналах по-різному.
Респондентка
Інформація стала більш доступною, більш вільною.
Респондент
Пишуть дурню, яку їм пхають в вуха політики. Ціпок вкоротили, миску з їжею дали, і лай, скільки тобі завгодно. Мені особисто не цікаво їх слухати, бо я дуже добре знаю, що під килимом робиться.
Респондентка
Дивлюся, але мені це подобається дивитися. Якщо журналіст має власну думку, то вона відчувається, і віримо.
Респондент
Звичайно, змінилася в кращу сторону. Більш об’єктивно підходять до тих питань, які люди не зовсім розуміють інколи. Вони роз’яснюють, іноді опонують один одному. Тільки в цьому виявляється їхня об’єктивність.
Респондентка
Я їх як не дивилася, так і не дивлюся зараз. Перемивання кісточок іде з одного на другого. Мені нецікаво.
Респондент
Одне й те ж у пресі. Гадаю, свобода слова при Кучмі була така ж, як і зараз.
Сергій Рахманін
Безумовно, це суб’єктивна точка зору, як і будь-яка. Але бачте, все ж таки різні абсолютно оцінки. І не всі оцінки для журналістів є втішними.
Я хотів би зауважити, якщо говорити про кілька соціологічних опитувань, здебільшого говориться, що преса стала більш цікавою, більш відкритою, дехто вважає, що більш об’єктивною. Натомість рейтинг довіри до ЗМІ повільно, але невпинно, падає. Чим би ти пояснила цю обставину?
Ірина Геращенко
Я думаю, тут є кілька важливих факторів. Перше, не завжди ми дотримуємося високого рівня професійних стандартів.
Однією із серйозних проблем української журналістики є те, що у нас порушений віковий зв’язок із професією. У професії майже немає 40-річних, 50-річних. З професії йдуть. На якомусь етапі, коли був тиск, пішло дуже багато людей.
Дуже мало було видань, які могли собі дозволити високі стандарти, справжню журналістику. До них, безумовно, належало “Дзеркало тижня”.
Але коли виходять професіонали, йоли йдуть люди, які можуть передавати не лише досвід, але й бути планкою для молодих людей, це робить надзвичайно низьким рівень професії.
І дійсно, дивина – начебто і свобода слова є, начебто і конкуренція цікава в журналістиці і у ЗМІ, начебто це і бізнесом стає, але нові проекти не народжуються. Дуже мало яскравих імен запалюється.
Я думаю, що сьогодні усі ми маємо докладатися не тільки до того, щоб кожен у своєму ЗМІ, яке він представляє, працював і над якістю своєї стрічки новин, сюжетів, статей, але й працював з нашими молодими колегами, це дуже важливо.
Сергій Рахманін
Я думаю, все ж таки читач, слухач, глядач реагує на певну упередженість, він багато чому навчився за останні роки. Я не беру до уваги лише останні два роки, взагалі останні роки.
Він цю упередженість відчуває. А зараз цієї упередженості перестали соромитися. Це одна проблема.
А друга проблема – те, про що ти говорила, про відповідальних журналістів, що є правдою, але з іншого боку, ти сама казала, що велика кількість журналістів пішли з професії. І це правда. І пішли вони не тільки через тиск, а через неможливість реалізувати себе і заробити добрі гроші, аби прогодувати родину.
Ірина Геращенко
Це драма професії.
Сергій Рахманін
Так, це професія, яка нібито є популярною, але насправді не є запитаною суспільством і не запитаною політиками. Це моя суб’єктивна точка зору.
Ірина Геращенко
Мені іноді здається, що ми якісь динозаври в професії. Тому що коли ти до 40 років доходиш, бачиш, що поряд майже немає людей сорокарічних у твоїй професії, це не є нормально. Такого немає в жодній країні світу. Мені здається, це дуже серйозна проблема української журналістики.
Сергій Рахманін
Якби ти отримала пропозицію повернутися на Банкову, ти б повернулася?
Ірина Геращенко
Гадаю, зараз у мене хороший період у житті. Що для мене є зараз важливим, у мене хороший зараз кар’єрний виклик.
Я місяць вже маю честь представляти інформаційну агенцію, яка зараз бореться за лідерство з Інтерфаксом, вони один одному в різних сегментах на п’ятки наступають.
Я мушу довести, що на цьому етапі своєї кар’єри я є ефективним менеджером, для мене це дуже цікаво. За місяць це не доводиться. Тому я ніколи не була по житті “стрєкозой”, яка перелітала з квіточки на квіточку.
Сергій Рахманін
Дякую вам. Ми говорили про Ірину Геращенко – політика, чиновника. Тепер я щиро зичу стати тобі вправним менеджером.
Ірина Геращенко
Нехай щастить. До побачення.
Наша сьогоднішня гостя – не лише чарівна жінка, а й незважаючи на свій далеко не пенсійний вік, відома в Україні постать.
Влада завжди потребує зв’язку, контактів зі ЗМІ. Позавчора це зайве підтвердив Президент Віктор Ющенко, який провів день спілкування з пресою.
Відносини між владою та пресою не завжди були безхмарними. Напевне і зараз є певні вади, певні хиби у цих відносинах. Але я думаю, ми маємо повне право заявити, що ці відносини дуже сильно змінилися.
Думаю, наша сьогоднішня співрозмовниця дозволить нам рентгеном просвітити ці відносини, тому що вона дуже добре знає і політику, і медіа, поза як вона була дуже відомим журналістом, дуже вправним прес-секретарем, а зараз, маю надію, буде впливовим керівником дуже поважної інформаційної агенції.
Отже, наша сьогоднішня гостя – колишній прес-секретар Президента України, нині – президент інформаційної агенції Уніан Ірина Геращенко.
Я думаю, немає особливої потреби представляти цю людину. Вона була дуже відомою ведучою телеканалу “Інтер”.
Ірина Геращенко
Сергію, ти майже всю мою біографію розповів, окрім одного нашого спільного яскравого елементу біографії. Ми разом з тобою навчалися в університеті. Хочу сказати, це були прекрасні роки життя. Ти подавав надзвичайні надії в журналістиці.
Сергій Рахманін
Серйозно? Цього, правда, ніхто не помічав.
Ірина Геращенко
Дівчата помічали завжди.
Сергій Рахманін
Я хотів зберегти це як таємницю. Але мене виправили. Тоді і я виправлю. Ірина Геращенко - випускник факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Відкрию таємницю, наш курс був останнім, хто отримав диплом факультету журналістики, і першим курсом, який отримав диплом з тризубом, а не гербом Української РСР.
Ірина Геращенко
І Сергій Рахманін був найпопулярнішим нашим однокурсником, це я також відкриваю маленьку таємницю. Сподіваюся, дружина не слухає твою програму.
Сергій Рахманін
Це є брутальною неправдою. Але давай до серйозних речей.
Отже, Ірина Геращенко була більш відома багатьом як ведуча новин на каналі “Інтер”. З 2001 року вона є прес-секретарем Віктора Ющенка.
Віднедавна Ірина Геращенко очолює одну з найпотужніших, найвпливовіших в Україні інформаційних агенцій.
Саме тому, Ірино, хочеться тебе запитати. Яка різниця між політиком,
чиновником та журналістом, коли йдеться про прес-секретаря? Сама ти як можеш оцінити? Прес-секретар – це перш за все журналіст, політик чи чиновник?
Ірина Геращенко
В мене, напевне, унікальний досвід прес-секретаря не тільки в Україні, а можливо й на пострадянському просторі. Тому що в моїй 5-річній кар’єрі прес-секретаря Віктора Ющенка були унікальні 3,5 роки в опозиції.
Я вже жартувала з колегами, що я можу написати книжку “100 засобів, як надати лідеру опозиції ефіру. І 200 засобів як цьому протистояти”.
Тому що дійсно я мала честь працювати в команді Ющенка в надзвичайно складні, драматичні роки. І завдячуючи цій роботі я була причетною до процесів демократизації в Україні.
Звичайно, на тому етапі головними якостями характеру прес-секретаря і його головні функції – це були, в першу чергу, журналістські, піарівські та політичні.
Сергій Рахманін
Це прес-секретар опозиції. А коли йдеться про прес-секретаря, який репрезентує позицію посадовця, тим більше найвищого посадовця в державі.
Ірина Геращенко
Звичайно, тут додаються вже риси чиновника. І, в першу чергу, це величезна твоя відповідальність. Тому що в перший день, коли я увійшла в приміщення на Банковій у новій якості, коли Віктор Андрійович призначив мене своїм прес-секретарем як Президента України, я відчула величезний тягар відповідальності.
Тоді я зрозуміла, що віднині кожне моє слово буде інтерпретуватися як позиція глави держави. І тут треба просто між крапельками іти, коментуючи будь-яку позицію. Це, звичайно, риса політична.
Але я зайшла в приміщення, яке мало абсолютно негативну репутацію серед журналістів. Це було приміщення, яке мало дуже важку атмосферу.
І завдання, яке поставив переді мною на тому етапі Президент України, це створити бойову, дієву прес-службу, яка би працювала 24 години на добу. Президентський сайт, який би працював в режимі інформаційної агенції.
Створити команду, яка б постійно була на мобільних телефонах і давала відповіді журналістам, починаючи від тактичних запитань по графіку, по питаннях акредитації, закінчуючи коментарі, які потрібно було збирати по різних структурах Секретаріату Президента і надавати ЗМІ.
Ці характеристики потребували серйозних організаційних речей. Звичайно, тоді в мені мусив народитися чиновник. З великими муками він народжувався, тому що весь час пробивалася творча натура.
Сергій Рахманін
Саме тому я хотів би перепитати. Після того, як ти зібрала на прес-конференцію журналістів і заявила про свою відставку з посади прес-секретаря, там були дуже красиві і правильні слова. Напевне, якби я опинився на твоєму місці, я б говорив приблизно те ж саме: про командну гру, про відчуття плеча та інші ласощі.
Але все ж таки, має бути якась причина. Можливо там є низка причин, може не всі їх варто називати, але менше з тим, якийсь поштовх має бути. Що стало останньою краплею, коли ти вирішила все ж таки піти з Банкової і пуститися у вільне плавання?
Ірина Геращенко
Сергію, повір, головні речі я сказала на прес-конференції. В першу чергу, я – людина команди, це не пусті для мене слова.
Сергій Рахманін
Тобто команда не захотіла, щоб ти там лишалася?
Ірина Геращенко
Ні. Насправді, не дай Боже дожити до того періоду, коли команда не хоче, а ти сам чогось не усвідомлюєш.
Бути прес-секретарем лідера опозиції, а потім глави держави – це життя від стресу до стресу, в постійному стресовому стані, це дуже жорсткий графік. І все ж таки іноді нам треба згадувати, щоб у нас є родина, є чоловік, діти, батьки.
Сергій Рахманін
Тобто на новій роботі ти збираєшся трошки не допрацьовувати, щоб бачити родину, батьків, дітей.
Ірина Геращенко
Насправді я хочу сказати, що я – трудоголік по характеру, і ти це прекрасно знаєш. Я не збираюся не допрацьовувати на новій роботі. Але я не буду приховувати, що це трохи інший графік.
Я дійсно виконала ті завдання, які ставив переді мною Президент України на першому етапі. Я сформувала хорошу прес-службу, яка в такому ж повному складі і зараз працює у Секретаріаті Президента, ввести прекрасний колектив.
Але вперше ми говорили з Віктором Андрійовичем про те, що зміни будуть потрібні, ще в квітні місяці. Тому що було очевидно, що є команда, яка стоїть біля витоків формування Секретаріату.
Але туди мусила прийти свіжа кров, яка буде працювати вже на новому етапі, на етапі зрілості, скажімо так. Прийшла ця команда, і я ні в якому випадку не хотіла б, щоб це пов’язували з можливими непорозуміннями. Цього не може бути.
З Віктором Івановичем Балогою ми пройшли той самий багаторічний шлях. Ми працювали в ті часи, коли він був главою адміністрації в Закарпатті, я була журналістом. У нас завжди складалися прекрасні робочі відносини.
А потім був етап в нашому житті, коли ми просто жили в Мукачево. Це були вибори мера Мукачево.
Я надзвичайно ціную ту команду, яка сьогодні прийшла у Секретаріат Президента працювати. Мені здається, вони демонструють нову якість гри, ця команда демонструє нову тактику. Це дуже високопрофесійна, мобільна команда менеджерів.
Сергій Рахманін
Трохи запізно вона напевне прийшла.
Ірина Геращенко
Я думаю, абсолютно очевидно, що головні причини того, що Секретаріат Президента переформатувався саме у вересні, пов’язане з довгим процесом формування коаліції.
Сергій Рахманін
Віра Іванівна Ульянченко, дуже близька до тебе людина, яка зараз обіймає посаду керівника Київської обласної державної адміністрації. Вона відразу після відставки Ірини Геращенко з посади прес-секретаря заявила, що Геращенко вже переросла цю посаду.
Вона висловила впевненість, що Геращенко залишиться людиною Президента, і висловила надію що Геращенко стане самостійною політиком і лишиться в політиці.
Пізніше, після того, як тебе представили колективу агенції Уніан, ти заявила, що незважаючи на силу-силенну пропозицій, ти обрала саме цю. Чому?
Чи були пропозиції політичні? Чому все ж таки ти не лишилася в політиці, хоча всі, хто тебе більш-менш добре знає і мав змогу спостерігати за твоєю еволюцією, говорили, що Геращенко – це викапаний політик, вона має всі підстави, щоб робити політичну кар’єру, не тільки чиновницьку. Чому Уніан?
Ірина Геращенко
Хороше слово – викапаний.
Сергій Рахманін
Я не хотів тебе образити.
Ірина Геращенко
Я думаю, це таки сформований. Сергію, звичайно, у мене в політиці все попереду. Звичайно, у мене були політичні пропозиції.
Але хочу сказати, що я визначилася зі своєю ідеологією, зі своїм світоглядом давно. І абсолютно очевидно, що мені близькі ті політичні сили, які сповідують демократичні принципи, які сповідують євроатлантичну інтеграцію України, ліберальні цінності і таке інше.
Щодо моєї партійної приналежності, це питання для мене дійсно дуже відповідальне. Я не була до сьогодні членом жодної політичної сили, тобто я ніколи не мала партквитка.
Сергій Рахманін
Я тобі щиро зичу і не бути членом партії.
Ірина Геращенко
Не знаю. Для мене це дійсно дуже відповідальний момент. Я завжди зі щирим переживанням, так само, як і ти, напевне, спостерігаю за кар’єрами багатьох наших друзів, політиків, молодих ровесників, які змінили по кілька фракцій, по кілька партій. Я б не хотіла повторити такий шлях.
Я не виключаю, що я прийду до того, коли я стану членом якоїсь політичної сили, для мене це дуже відповідальний крок.
Чому я повернулася в журналістику? Тому що всі ці 5 років я мала честь, працюючи в команді Віктора Андрійовича, докласти сил до становлення свободи слова в Україні, до того, щоб медіа стали не тільки агітками певних політичних сил і рупорами своїх акціонерів, а й бізнесом.
Мені цікаво себе спробувати у сфері медіа-бізнесу, в ролі топ-менеджера великої агенції.
Сергій Рахманін
Дуже слушне зауваження. Чи справді у нас ЗМІ стали незалежними, об’єктивними бізнес-проектами чи вони все-таки лишилися агітками певних політичних сил?
Ми вирішили отримати версію відповіді на це питання. Задля цього порекомендували нашим колегам – Тарасу Москалюку з Донецька та Галині Терещук зі Львова – зробити невеличкі репортажі.
Галина Терещук
Після Помаранчевої революції на Львівщині стався перерозподіл медійного ринку. Тиск влади перед президентськими виборами львівські медіа успішно витримали.
Лише частина ЗМІ – обласна державна телекомпанія, підпорядковане їй радіо і дві газети “Молода Галичина” та “За вільну Україну”, які належали представникам СДПУ(О), були тоді на боці команди Януковича. Усі інші ЗМІ у Львові симпатизували команді Віктора Ющенка.
Нині обох газет уже немає, а державне радіо і телебачення стало одразу помаранчевим, сьогодні активно працює під вказівкою обласної влади. Журналісти за свою відверту брехню в період президентської кампанії так і не вибачилися.
Сьогодні медійний ринок Львова переживає кризу, як фінансову, так і професійну. Чимало львівських журналістів при першій нагоді перебираються до Києва.
У публікаціях, телерепортажах немає ані гостроти, ані об’єктивності, відсутня здорова конкуренція на медійному ринку, кажуть експерти.
Деякі газети, які існували за кошт українських олігархів і місцевих бізнесменів, вже закрили. А ті, що лишилися, працюють на інтереси свого власника.
У Львові немає жодного незалежного ЗМІ з іноземними інвестиціями, яке б не відстоювало інтереси групи бізнесменів, політики чи влади. Свобода слова нібито є, але виглядає на те, що сьогодні скористатися нею нікому.
Тарас Москалюк
У Донецьку зразка 2004 року була єдина опозиційна газета “Острів”. З того часу у місті майже нічого не змінилося. Газета “Острів” видається, публікує переважно матеріали з Інтернету. Хоча тиску не відчуває, дивує читачів скандалами значно менше.
Переважна більшість донецької преси критикує президента та його команду. А Віктор Янукович на шпальтах місцевих газет залишається позитивним героєм.
Єдина нова газета, яка позиціонує себе як опозиційна місцевій владі, це “Громадська правда”. Її почав видавати бізнесмен Олександр Колчак, володар наймоднішого в донецьку ресторану.
Про те, хто володіє місцевими газетами, можна здогадатися, читаючи статті. Газета “Салон Дона і Баса” ніколи не напише погано про Рената Ахметова, “Донецький кряж” лише по-доброму пише про директора металургійного комбінату ім. Ілліча Володимира Бойка. Для газети “Город” будь-який чинний мер є рідним батьком.
Місцеве телебачення вже кілька років дотримується правил не критикували своїх, тобто Віктора Януковича та його команду.
Серед місцевих Інтернет-видань незалежним та об’єктивним виглядає лише сайт “Острів”, але Інтернет-газети читають переважно самі журналісти та продвинена молодь.
Сергій Рахманін
Ми почули суб’єктивну точку зору, але насправді вона є доволі симптоматичною. Коли ми почули, що зі Львова журналісти десятками їдуть Києва, то я можу це підтвердити по оповідках своїх знайомих, що це ж саме відбувається у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, у силі силенній міст України.
І ще одне типове – так і лишилося у нас, що ЗМІ обслуговують певні інтереси бізнесової або політичної групи. Головне, що не змінилося за останні два роки, це ставлення до ЗМІ політиків, можновладців, бізнесменів, олігархів. У нас так і не з’явилося якісних бізнес-проектів. На телебаченні, радіо немає бізнес-проектів, які б були взірцем, прикладом, який можна наслідувати.
Симптоматичний приклад – муніципальне медіа, яке пережило перехід влади від Омельченка до Черновецького. Вони так само затято як критикували одного, так зараз критикують другого. І навіть деякі з них це роблять трохи не з задоволенням.
Був один примарний шанс напевне, і він справді був, принаймні мені так здається, був шанс зробити громадське радіо, громадське телебачення. Про це багато говорили, це обіцяв зробити Президент Ющенко.
Рік тому, восени 2005 року, він категорично заперечив можливість створення громадського телебачення на державному телебаченні, запропонувавши інший варіант.
Врешті у нас не з’явилося громадського телебачення ні там, ні там. Реформа державного телебачення викликає величезні питання.
А позавчора Президента Ющенка під час Інтернет-конференції запитали, як справи з громадським телебаченням, а він каже, що справа просувається. Ну він те ж саме казав приблизно рік тому. Два роки минуло.
У Вас є своя версія, чому у нас так і не було створене громадське телебачення? Невже не знаходили людей, грошей, ідей?
Ірина Геращенко
Дозволю собі коротенький монолог. Почну його не з громадського телебачення, а з позиції шановних колег зі Львова, з Донецька і, власне, з твоєї позиції, з якою я категорично не згодна.
По-перше, дійсно медіа в Україні починають ставати бізнесом, поступово, дуже складно. Наприклад, телебачення.
Чому це відбувається? Давай подивимося на центральні канали. Там дійсно багато ще проблем насправді, професійних проблем, інших проблем.
Але коли свобода слова прийшла в Україну, ми всі були причетні до її становлення, коли збільшується капіталізація медіа, вони стають...
Сергій Рахманін
Центральні медіа не є типовим прикладом.
Ірина Геращенко
Це хороший приклад для того, щоб до нього тягтися.
Але дійсно проблема існує. І в чому я категорично не згідна з твоєю позицією, що хтось має журналістам на блюдці з блакитним бережком принести і свободу слова, і демократію, і захист професійних інтересів, і таке інше. Не буде так.
Сергій Рахманін
Якраз в цьому плані вона змінилася. Я зараз кажу не про позицію журналістів, а про позицію власників.
Ірина Геращенко
А я говорю про позицію зокрема і журналістів. Тому що насправді дуже часто позиція розмови із власником, побудова нормальних відносин між владою і пресою, між пресою та акціонерами, власниками, залежить, в першу чергу, від позиції журналістів. І може є однією з причин того, чому я повернулася в журналістику.
Ти прекрасно знаєш, що я – людина з позицією, я завжди мала право на позицію, де б я не працювала: чи це був телеканал “Інтер”, чи це була політична сила, чи це був Секретаріат Президента, це дуже важливо.
До чого я закликаю колег, що ми маємо бути людьми з позиціями, тоді ми справді допоможемо і владі, і власникам медіа. В правильному напрямку рухатися відносно того, що медіа мають стати бізнесом.
А зараз я процитую Андрія Шевченка, якого я часто люблю повторювати, тому що він абсолютно влучно сказав, що на зміну темникам прийшла свобода джинси.
І ця спокуса доларом, спокуса гривнею – це сьогодні страшна загроза для української журналісти. Це те, про що ти говориш насправді.
Сергій Рахманін
А я думаю, насправді джинса існувала і до темників, і під час темників, і після темників.
Ірина Геращенко
Так, але сьогодні вона процвітає “махровим цвєтом”, і це та спокуса, від якої не дуже й тікають журналісти та ЗМІ.
Сергій Рахманін
Я нікого не хочу захищати, але мушу тобі сказати, що я знаю цілу низку ЗМІ, які ледь жевріють. Де власники дають на отримання медіа рівно стільки, аби вони не загнулися. І там для цих людей ця сама одіозна джинса - трохи не єдина можливість прогодувати себе і родину.
Я до цього ставлюся негативно, це цілком зрозуміло, але я розумію цих людей. І це теж підтверджує, як власники ставляться до власних медіа як до бізнес-проектів.
Ірина Геращенко
І в цьому напрямку я хочу повторити цитату Віктора Ющенка, який говорить, що демократія не робиться однією людиною – Президентом, іншою посадовою особою - яка повинна створити громадське телебачення.
Дуже важливо, щоб кожен з нас усвідомив свій особистий внесок у зміни в тій чи іншій сфері. В тому числі і в нормальній, цивілізованій розмові з власником.
Мені здається, ми поступово приходимо до того моменту, коли власники відчують, що має бути прозора власність медіа. Суспільство має знати, хто стоїть за яким каналом, хто за якою газетою, хто за яким іншим ЗМІ, це нормально. Вийдемо на білі зарплати, на податки. І це буде прекрасно.
Щодо громадського телебачення. Насправді позиція Президента тут є чіткою і зрозумілою. Він за громадське телебачення.
Сергій Рахманін
Але нічого не робить.
Ірина Геращенко
За те, щоб його створили в Україні. І першим кроком Президент Ющенко за місяць після інавгурації в цьому напрямку зробив дуже важливий крок - він направив подання до Верховної ради на зняття одіозного керівника Держтелерадіо Чижа.
А саме ця структура повинна займатися своїми обов’язками, працювати в напрямку розвитку телебачення і радіо. В жодній країні світу цим не займається Секретаріат Президента.
Сергій Рахманін
Це формалізація питання. Цим питанням міг займатися і не Чиж, можна було просто заплющити очі на існування Чижа як такого.
Для мене також загадка – навіщо існує такий орган.
Ірина Геращенко
Так, правильно. Цим мав хтось професійно займатися.
Сергій Рахманін
Добре, було кілька проектів. Були проекти Ткаченка, Шевченка, проект Стецьківа – на тоді президента НТКУ. Жоден з них так і не дійшов нікуди.
Ірина Геращенко
Сергію, неправда. Я дуже добре вивчала історію створення громадського телебачення, наприклад, у Франції, Німеччині. Треба чесно сказати, що жодній країні світу громадське телебачення не створювали за день, за тиждень, за місяць, за рік.
Сергій Рахманін
Погоджуюся, але минуло два роки.
Ірина Геращенко
На УТ-1 прийшла працювати у 2005 році професійна команда. Тарас Стецьків, який не був телевізійним менеджером, він прийшов сюди як публічна особа, як гарант свободи слова. Андрій Шевченко, який привів свою професійну серйозну команду.
Але вони прийшли ще й для того, щоб провести, в першу чергу, аудит того, що існувало на той час.
Сергій Рахманін
Провели і пішли...
Ірина Геращенко
Я не знаю. Наскільки мені відомо, одним із мотивів відставки Тараса Стецьківа було рішення балотуватися на мера Львова. Він усвідомлював, що не можна поєднувати політику і посаду керівника.
Сергій Рахманін
Публічно він заявляв, що він іде зокрема саме тому, що громадське телебачення так і не просунулося, Президента переконати йому не вдалося.
Тарас повернувся на Банкову. Все нормально.
Ірина Геращенко
Я була присутня на багатьох розмовах Президента з Тарасом Стецьківим відносно майбутнього громадського телебачення.
Віктор Андрійович завжди казав, що, хлопці, ви прекрасно усвідомлюєте, що в мене є політична воля, щоб в Україні існувало громадське телебачення. Але я не хочу, щоб ми назвали тумбочку кріслом і сказали, що от у нас є УТ-1, а тепер воно стало громадським телебаченням. Ми говоримо про серйозні речі.
Концепція громадського телебачення починається, наприклад, з таких прозаїчних речей, як його фінансування. Якщо сьогодні Національна телекомпанія має дуже серйозні проблеми з фінансуванням, то як би не намагався колектив, що існує, зробити продукт більш якісним, більш сучасним, це не можливо.
Треба думати про фінансування, чи воно буде йти за рахунок внесків, абонентної плати. Тоді з’являється наступне питання, чи ми переконані, що сьогодні мільйони українців готові платити?
Сергій Рахманін
Як я знаю, там було три варіанти фінансування, один з яких передбачав суттєве скорочення програм і людей, які там працюють.
Я не є величезним знавцем у телебаченні, але існування цілої низки так званих студій, які займаються, чи займалися, виключно джинсою, цілої низки людей, які невідомо чим займаються навіть для керівництва Національної телекомпанії України, що є правдою, от тут величезний знак питання.
Ірина Геращенко
Ми з Андрієм дуже багато говорили на цю тему. Говорили як віце-президент телекомпанії і прес-секретар Президента, як журналіст із журналістом, люди, яким близька доля українського телебачення.
Ти ставишся до цього начебто і правильно, але з іншого боку давай говорити, що на УТ-1 так склалося, що там працюють люди, яким по 53-54 роки.
Ми їх усіх скорочуємо? Вони всі виходять на вулицю? Так, але потрібно також продумати цей механізм, щоб не було соромно всім нам за те, що ми також були причетні.
Сергій Рахманін
Так, але підсумок сумний – громадського телебачення немає, всі ці люди працюють на УТ-1. Ситуація законсервувалася.
Ірина Геращенко
Сергію, ти – песиміст, на відміну від мене. Я вважаю, що громадське телебачення є.
Сергій Рахманін
Де?
Ірина Геращенко
Чому? Тому що у нас сьогодні є абсолютно прекрасний керівник профільного комітету Верховної Ради Андрій Шевченко. І це робота сьогодні, в першу чергу, парламенту – пролобіювати правильний закон, який має дати старт громадському телебаченню.
Ти – людина, яка щотижня пише в газеті “Дзеркало тижня” статті про те, що все починається із закону. Так, ти абсолютно правий.
Сергій Рахманін
Є один єдиний нюанс – на відміну від Віктора Андрійовича Ющенка, Андрій Віталійович Шевченко не обіцяв два роки тому, що він зробить все, що від нього залежить, аби його створити. Факт лишається фактом.
Ірина Геращенко
Я тобі хочу сказати, що Віктор Андрійович Ющенко дуже не мало зробив для того, щоб це телебачення в Україні було.
В першу чергу, він дійсно змінив авторитарну команду в Національній телекомпанії. Він дав шанс Тарасу, Андрію працювати там. Президент України знову ж таки направив подання на Чижа.
Я не розумію, чому журналісти не проявили тут своєї солідарності, в цій позиції, що на цій посаді мала працювати з 2005 року людина, яка б за півтора роки зробила дуже багато у створенні громадського телебачення. Починаючи від закону, закінчуючи зараз спілкуванням з експертними групами.
Сергій Рахманін
Ірино, повертаючись до політики, коли ми говорили про Ваше політичне майбутнє, я зрозумів, що Вам політика все ще цікава і Ви напевне відшукаєте своє місце у політиці.
Якщо раптом навесні наступного року у нас будуть дострокові вибори і перспективному політикові Ірині Геращенко запропонують місце у списку (я не кажу, якої політичної сили, просто сам факт), ти погодишся чи не погодишся?
Ірина Геращенко
Я зараз дуже класну книжку читаю, до речі, усім раджу, Мадлен Олбрайт “Госпожа госсекретарь”. Так от коли їй такі гіпотетичні питання ставили, вона дуже любила казати фразочку “якби в моєї мами були колеса, вона могла би стати велосипедом”. Я відповім в даному випадку її словами.
Сергій Рахманін
Справді, хоч тобі й не подобається це слово, але ти – викапаний політик. Хоча б тому, що ти класично навчилася з’їжджати з питань, що робить тобі честь. Бо насправді політик має володіти цим мистецтвом, ти ним оволоділа бездоганно.
Ірина Геращенко
Сергію, у мене були такі хороші вчителі на курсі. Зокрема, Сергій Рахманін.
Сергій Рахманін
Думаю, у тебе були гарні вчителі і на Банковій. І вони тебе багато чому навчили.
Провокативне питання. Все одно ти на нього не відповіси, але я мушу його поставити, тому що його ставлять дуже багато людей.
Президент навчився останнім часом доволі розумно і зрозуміло викладати свої думки, раніше з цим були певні проблеми, але час від часу виникала ситуація, коли Президент не мав часу, змоги висловитися з якоїсь позиції.
У тебе було право в якихось конкретних питаннях озвучувати позицію Президента, не погоджуючи її з ним або інтерпретуючи цю позицію на свій розсуд.
Ірина Геращенко
Я хочу сказати, що все ж таки я професійний, сподіваюся, прес-секретар. Професійний прес-секретар завжди вміє узгодити позицію. Іноді для цього потрібно просто побачити свого шефа, подивитися в очі...
Сергій Рахманін
А інколи цього не вдається тижнями...
Ірина Геращенко
Ні, у мене не було такого. Дозволити собі інтерпретувати якісь речі не зовсім професійно.
Сергій Рахманін
Інколи справді, я без жартів, виникає ситуація, коли просто необхідний коментар Банкової. І фізично Президент не має можливості якусь тезу озвучити.
Невже тобі не могли делегувати, я розумію, не йдеться про ядерну зброю чи зовнішні стосунки, але...
Ірина Геращенко
Професійний прес-секретар все ж таки після своєї відставки говорить про свою колишню роботу набагато менше, ніж він міг собі дозволити це робити під час роботи.
Існують абсолютно узгоджені правила гри. Якщо ти в контексті події, якщо ти знаєш, як вона мала розгортатися, якщо ти маєш мандат на те, що, наприклад, в якийсь певний час не буде можливості спілкуватися з членами команди, всі ці речі узгоджуються заздалегідь. Я ніколи не давала неперевіреної інформації. Я завжди намагалася знайти будь-який шлях.
Сергій Рахманін
Інколи, як у мобільних телефонах, на певну смс ти відповідаєш певним кліше.
Ірина Геращенко
В такому випадку потрібно завжди знайти таке формулювання, яке б дозволило і дати відповідь на запитання, і водночас не помилитися в тому, що відбувається.
Найкраще чесно сказати, тут немає нічого страшного, прес-секретар може собі дозволити сказати, що, шановні колеги, я гарантую вам, що знайду час, щоб уточнити відповідь на ваше запитання, уточнити позиції, фактаж. Я вийду і скажу вам цю позицію.
Сергій Рахманін
Ти зараз маєш змогу бачитися чи телефоном спілкуватися з Віктором Ющенком?
Ірина Геращенко
Після відставки я кілька разів мала можливість короткого спілкування на певних офіційних заходах, я залишаюся членом його команди.
Я хочу сказати, що для мене головне в Президентові Ющенкові. Мабуть мільйони українців хочуть бути президентом, тисячі політиків хочуть бути президентом, але у мене іноді складається враження, що багато українських політиків просто хочуть влади, їм все одно, яку країну представляти.
От Ющенко хотів бути корисним саме Україні. Мені здається, він на сьогодні є найбільш проукраїнським політиком. Для мене це в ньому найголовніше.
Сергій Рахманін
Мені здавалося, що в політику головне – це бути ефективним. Стосовно цього у мене є величезні питання.
Ірина Геращенко
Що стосується ефективності, я з тобою не згодна, Сергію. Сьогодні Ющенкові необхідна наша допомога не менше, як півтора роки тому.
Сергій Рахманін
Півтора роки тому йому не потрібна була нічия допомога, і нічого не було зроблено.
Ірина Геращенко
Насправді зроблено багато. Дуже чітка була ухвалена програма “Десять кроків назустріч людям”. Виведені українські війська з Іраку, підняли соціальні зарплати і пенсії.
Ющенко послідовний навіть в тому, чого від нього ніхто не очікував, в тому числі і ти. Адже коли ухвалили ту ж саму конституційну реформу, ти є її великий прихильник.
Сергій Рахманін
Я не є прихильником конституційної реформи. Але я є противником її скасування, це різні речі.
Ірина Геращенко
Я була її великим критиком. Насправді ти у багатьох своїх статтях писав, що Президент Ющенко прийде до влади, він одразу буде намагатися її скасувати. Він сказав, що ні, за неї проголосував парламент, який несе відповідальність за своє рішення.
Сергій Рахманін
Ми не будемо сперечатися, він почав її скасовувати саме тоді, коли вона забрала у нього повноваження. До того, поки вона їх не забрала, він цього не робив.
Ірина Геращенко
Поки що ніхто нічого не скасував.
Сергій Рахманін
Тому що цього не можливо буде зробити.
Ірина Геращенко
Президент з повагою ставиться до Конституції, Президент дійсно був гарантом чесних і прозорих виборів в Україні, Президент прийняв ту більшість парламентську, яку сформували. Президент прийняв той уряд, який сформувала ця більшість.
Президент, до речі, вперше на території країн СНД запропонував найвищу посаду у виконавчій владі жінці, це крок європейського політика. Президент вперше запросив жінок на посади керівників облдержадміністрацій. І жінки там ефективно працюють.
Президент вперше привів до урядів Юлії Володимирівни Тимошенко і Юрія Івановича Єханурова молодих політиків.
Мені здається, дуже багато речей не помічаються в суєті. Але одна з головних перемог Майдану – це те, що має відбутися оновлення поколінь в політиці. І Ющенко в цьому напрямку робить дуже багато.
Давай подивимося його команду. Там справді дуже багато молодих і перспективних людей. Я думаю, це одна з тих цілей, які він ставить на етапі свого президентства. Цього не можна не помічати.
Сергій Рахманін
Я пропоную тобі полишити цю, в принципі, безнадійну дискусію. Чому безнадійну? Тому що ми з тобою ніколи не зійдемося в оцінках ефективності чи неефективності Президента Ющенка.
Я маю надію, що переважна більшість людей, які нас слухають, вони мають своє стале уявлення про це. Давай не будемо їм заважати.
Ірина Геращенко
Ми з повагою ставимося до думки людей. Але насправді, мені здається, ми мусимо давати суспільству не однобоку картинку того, що відбувається. Безумовно, сьогодні все не просто.
Сергій Рахманін
В чому перевага сьогоднішнього медіа-ринку і надбання свободи слова – все, що сьогодні відбувається, не подається однобоко.
Ірина Геращенко
Це правда.
Сергій Рахманін
Це безумовно перевага, як на мене. Мені, як громадянину, як виборцю, може не подобатися щось, що пишеться чи показується тим чи іншим каналом, тією чи іншою газетою, але достеменним фактом є те, що показується різне.
Ірина Геращенко
Так, і це один із здобутків дворічного правління Президента Ющенка.
Сергій Рахманін
Це є здобутком Майдану, а не дворічного правління Президента Ющенка. Але це є моя точка зору, і є твоя точка зору.
Ірина Геращенко
Але це ми робили разом. Ти правильно сказав, Ющенко, народ, тобто демократія робиться мільйонами рук.
Сергій Рахманін
Ми запропонували людям на вулицях столиці відповісти на запитання: чи змінилася ситуація зі свободою слова за два минулі роки? Якщо змінилася, в який бік? Як оцінюють це пересічні громадяни, бо наша точка зору є трохи упередженою. Давай послухаємо.
Респондент
Вже більше правди почали говорити. Ви самі знаєте, як це було. Тоді односторонньо було, а зараз по різних каналах по-різному.
Респондентка
Інформація стала більш доступною, більш вільною.
Респондент
Пишуть дурню, яку їм пхають в вуха політики. Ціпок вкоротили, миску з їжею дали, і лай, скільки тобі завгодно. Мені особисто не цікаво їх слухати, бо я дуже добре знаю, що під килимом робиться.
Респондентка
Дивлюся, але мені це подобається дивитися. Якщо журналіст має власну думку, то вона відчувається, і віримо.
Респондент
Звичайно, змінилася в кращу сторону. Більш об’єктивно підходять до тих питань, які люди не зовсім розуміють інколи. Вони роз’яснюють, іноді опонують один одному. Тільки в цьому виявляється їхня об’єктивність.
Респондентка
Я їх як не дивилася, так і не дивлюся зараз. Перемивання кісточок іде з одного на другого. Мені нецікаво.
Респондент
Одне й те ж у пресі. Гадаю, свобода слова при Кучмі була така ж, як і зараз.
Сергій Рахманін
Безумовно, це суб’єктивна точка зору, як і будь-яка. Але бачте, все ж таки різні абсолютно оцінки. І не всі оцінки для журналістів є втішними.
Я хотів би зауважити, якщо говорити про кілька соціологічних опитувань, здебільшого говориться, що преса стала більш цікавою, більш відкритою, дехто вважає, що більш об’єктивною. Натомість рейтинг довіри до ЗМІ повільно, але невпинно, падає. Чим би ти пояснила цю обставину?
Ірина Геращенко
Я думаю, тут є кілька важливих факторів. Перше, не завжди ми дотримуємося високого рівня професійних стандартів.
Однією із серйозних проблем української журналістики є те, що у нас порушений віковий зв’язок із професією. У професії майже немає 40-річних, 50-річних. З професії йдуть. На якомусь етапі, коли був тиск, пішло дуже багато людей.
Дуже мало було видань, які могли собі дозволити високі стандарти, справжню журналістику. До них, безумовно, належало “Дзеркало тижня”.
Але коли виходять професіонали, йоли йдуть люди, які можуть передавати не лише досвід, але й бути планкою для молодих людей, це робить надзвичайно низьким рівень професії.
І дійсно, дивина – начебто і свобода слова є, начебто і конкуренція цікава в журналістиці і у ЗМІ, начебто це і бізнесом стає, але нові проекти не народжуються. Дуже мало яскравих імен запалюється.
Я думаю, що сьогодні усі ми маємо докладатися не тільки до того, щоб кожен у своєму ЗМІ, яке він представляє, працював і над якістю своєї стрічки новин, сюжетів, статей, але й працював з нашими молодими колегами, це дуже важливо.
Сергій Рахманін
Я думаю, все ж таки читач, слухач, глядач реагує на певну упередженість, він багато чому навчився за останні роки. Я не беру до уваги лише останні два роки, взагалі останні роки.
Він цю упередженість відчуває. А зараз цієї упередженості перестали соромитися. Це одна проблема.
А друга проблема – те, про що ти говорила, про відповідальних журналістів, що є правдою, але з іншого боку, ти сама казала, що велика кількість журналістів пішли з професії. І це правда. І пішли вони не тільки через тиск, а через неможливість реалізувати себе і заробити добрі гроші, аби прогодувати родину.
Ірина Геращенко
Це драма професії.
Сергій Рахманін
Так, це професія, яка нібито є популярною, але насправді не є запитаною суспільством і не запитаною політиками. Це моя суб’єктивна точка зору.
Ірина Геращенко
Мені іноді здається, що ми якісь динозаври в професії. Тому що коли ти до 40 років доходиш, бачиш, що поряд майже немає людей сорокарічних у твоїй професії, це не є нормально. Такого немає в жодній країні світу. Мені здається, це дуже серйозна проблема української журналістики.
Сергій Рахманін
Якби ти отримала пропозицію повернутися на Банкову, ти б повернулася?
Ірина Геращенко
Гадаю, зараз у мене хороший період у житті. Що для мене є зараз важливим, у мене хороший зараз кар’єрний виклик.
Я місяць вже маю честь представляти інформаційну агенцію, яка зараз бореться за лідерство з Інтерфаксом, вони один одному в різних сегментах на п’ятки наступають.
Я мушу довести, що на цьому етапі своєї кар’єри я є ефективним менеджером, для мене це дуже цікаво. За місяць це не доводиться. Тому я ніколи не була по житті “стрєкозой”, яка перелітала з квіточки на квіточку.
Сергій Рахманін
Дякую вам. Ми говорили про Ірину Геращенко – політика, чиновника. Тепер я щиро зичу стати тобі вправним менеджером.
Ірина Геращенко
Нехай щастить. До побачення.
