Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:26

У Криму відзначили 63-тю річницю депортації кримських татар


Володимир Притула Сімферополь, 18 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Сьогодні у Криму — День жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу 1944 року. 63 роки тому з Криму за наказом радянського керівництва силою вивезли понад 190 тисяч кримських татар, майже половина з яких загинула під час депортації чи у перші її роки. Попри те, що на півострів повернулася більшість раніше депортованих та їхніх нащадків, репатріанти вважають, що їхні права досі не відновлені.

Під час жалобних заходів до 63 річниці депортації кримських татар.
(RadioSvoboda.Ua)
(RadioSvoboda.Ua)
«Аллах Акбар! Аллах усемогутній!» — Над центральним майданом Сімферополя, де зібрався 20-тисячний жалобний мітинг, лине мусульманська молитва. Муфтій мусульман Криму Аджи Еміралі Аблаєв просить помолитися за душі всіх загиблих у депортації співвітчизників.

Його підтримує єпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ Київського Патріархату владика Климент: «У цей скорботний день свята Православна церква звертається з поминальною молитвою до Бога і просить Його, щоб Господь упокоїв усіх невинно загиблих у часи лихоліття. Вони не винні, що сповідували Бога, що розмовляли своєю рідною мовою, що любили і берегли цю кримську землю».

І досі точно не відомо, скільки ж кримських татар склали голови на чужині. Але лише за приблизними даними, тільки в перші роки депортації від холоду і голоду, від хвороб і куль охоронців загинуло близько 90 тисяч депортованих — майже половина всього народу.

Сумні спогади

Небі-ефенді, Февзіє-ханум і Сафіє-ханум в дитинстві пережили жахи депортації.
(RadioSvoboda.Ua)
(RadioSvoboda.Ua)
65-літня Сафіє-ханум плаче, коли згадує ті важкі часи: «Нам кажуть — ви зрадники. Я народилася у 42-му році, яка я зрадниця? За маминими розповідями я знаю, що ми дуже мучилися в депортації. Дуже бідували. Ми жили в землянках. Батько копав землю й отримував за це склянку кислого молока і шматочок кукурудзяної паляниці».

70-літня Февзіє-ханум мала 7 років, коли її сонну вдосвіта вигнали з рідної домівки озброєні автоматами радянські солдати: «І ось нам сказали: одягайтесь швидко і геть із хати! Нам дали 15 хвилин, ми швидко-швидко одягнулися. А мама пішла босою, хоч на вулиці лив дощ, сильний-сильний».

67-літній Небі був трирічним малюком і погано пам’ятає саме виселення, але пригадує, як солдати їх загнали до вантажних вагонів: «Мама завжди тримала мене на руках. Поруч була бабуся і нас троє хлопчиків. І коли ми приїхали до Узбекистану, то нас поселили в землянках. Там ми всі захворіли. Мене з мамою поклали до лікарні, де мама померла. Я ледь що вижив. Поки ми з мамою були в лікарні, у землянці померла бабуся. І братів забрали сусіди. А я з лікарні — до дитбудинку».

Зараз у Криму мешкає близько 260 тисяч кримських татар. Іще до 100 тисяч їхніх співвітчизників залишаються у місцях вислання. І більшість з них хотіла б, але не може повернутися на батьківщину.

Матеріали до теми:

• У Криму в 63-тю річницю депортації кримських татар перепоховали кримськотатарського діяча часів Другої світової війни • Земельний скандал у Криму – слід одного з лідерів «регіоналів». • Для гольф-клубу земля є, для репатріантів – немає. • Як заповідники на інвестиції міняли. • Земельне питання, що перешкоджає щастю... сімейному.
XS
SM
MD
LG