Ведучі: Зиновій Фрис, Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Пане Гелетею, широка публіка довідалася про Вас у травні, після оприлюднених Вами ж скандальних повідомлень про таємничі замахи на опозиційних лідерів, зокрема Юлію Тимошенко, Юрія Луценка, Віктора Балогу, Давида Жванію і навіть Віктора Ющенка...
Чи не був це самопіар, враховуючи, що Вас після того дуже швидко призначили на нинішню посаду?
Валерій Гелетей: Звичайно, основні запитання були, чи це дійсно притаманне працівникам Секретаріату, робити якісь заяви, тим більше ставити деякі питання правоохоронцям щодо розслідування подібних фактів або подібної інформації.
Ви знаєте, працюючи в Управлінні боротьби з організованою злочинністю керівником, я після того, як був призначений в Секретаріат Президента, звичайно, продовжив спілкуватися. І це природно, тому що мій мобільний телефон практично не змінюється останніх 9 років.
Тому, коли я отримав цю інформацію щодо замаху на цих людей... До речі, хотів би зробити уточнення, що попередня інформація була ще за місяць раніше, коли я працював на посаді керівника Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів. Ви пригадуєте той час, коли почалася активізація майданів, коли почали в Києві збиратися багато людей, пікетувати відповідно і органи державної влади, збиратися на майданах. Це були представники і опозиції, і представники також правлячої коаліції. Саме в розпал цих подій була одна із прес-конференцій
До речі, на якій я тоді вперше озвучив інформацію про те, що в місто Київ почали з’їжджатися деякі лідери злочинних авторитетів, які протягом майже з кінця 2004 року, тобто після президентських виборів, не з’являлися в Україні, і вони мали пряму причетність до споєння злочину, який мав місце біля будівлі ЦВК. З’явилися вони, звичайно, не просто так. З активізацією політичної активності і майданів з’явилися ці люди, які також, як і в минулому 2004 році... Юлія Жмакіна: Для усунення політичних лідерів?
Валерій Гелетей: Ні, так питання не стояло.
Я зробив такий невеликий вступ, тому що ті люди, які з’явилися в місті Києві, вони мали пряму причетність до побиття людей, був відповідний штаб, окрім штабу політичного і тих лідерів політичних, був штаб саме цих лідерів злочинного авторитету, які впливали на процеси криміногенні.
Тобто, підтягувалися всі відомі злочинні угруповання, в тому числі і в місцях позбавлення волі проводилася відповідна робота щодо агітування, щодо голосування на виборах.
Коли з’явилися ці люди в місті Києві в 2007 році, я про це сказав на прес-конференції. Тоді ще не було інформації про те, що вони тут роблять, але вже сам факт, що вони з’явилися, з’явилися під відповідні гарантії політичних сил, тому що такі люди розуміють наслідки, якщо не буде гарантій того, що вони не будуть затримані, притягнуті до відповідальності.
Юлія Жмакіна: Пане Гелетею, але всі заяви довкола замахів на будь-яких лідерів: опозиційних чи владних, доки вони не будуть доведені і не матимуть реального змісту, щось більше, ніж слова, то все це буде залишатися дійсно, як сказав мій колега, або самопіаром людини, яка це говорить, або... порожнім звуком для людей.
Отже, обіцяли передати ці справи, матеріали в СБУ. Що станом на сьогодні в справах замахів на Луценка, Тимошенко, Жванію? Щось просунулося чи все так і залишилося звуковим рядом?
Валерій Гелетей: Всі матеріали, які були мною озвучені (до речі, була озвучена тільки маленька частина того, що я міг озвучити, тому що я ніс персональну відповідальність за тих людей, які співпрацювали зі мною), плідно Генпрокуратура тримала під контролем всі матеріали, які я надав, я надав СБУ.
СБУ вивчила ці матеріали, порушила кримінальну справу за фактом замаху на життя цих політиків. Ця кримінальна справа неодноразово вивчалася керівництвом Генпрокуратури — це є якісь видумки чи це реальні речі. Тобто, кримінальна справа порушена, вона розслідується.
Але Ви правильно ставите питання, чи стало це наслідком затримання або документування в тому об’ємі, який мав би бути і якого очікує більшість населення в Україні.
Але я скажу, що дуже багато людей помиляється в тому сенсі, що в даних випадках, коли саме обговорюються такі теми, щодо замахів на таких людей, про яких я говорив, в першу чергу це було направлено на Ю.В.Тимошенко, саме відносно неї були реальні речі (я, до речі, і зараз це не хочу говорити, тому що це є предметом розслідування), реальні речі, які треба було вживати оперативно і не очікуючи. Не було часу для того, щоб можна було розкачуватися.
Юлія Жмакіна: Нині нікому не загрожує нічого? Ми просто говоримо весь час про те, що було...
Валерій Гелетей: Ви знаєте, сказати категорично, що на сьогоднішній день немає загроз, то я б цього не хотів говорити, і я не маю права, тому що я розумію трошки те, про що я маю на увазі і що кажу.
Ви розумієте, мій виступ – це був виступ саме для тих людей, хто повинен був почути. Вони добре зрозуміли, що єдиний наслідок для них – це буде затримання і арешт.
Зиновій Фрис: Іншими словами і Юлії Тимошенко, і Юрію Луценку розслаблятися не варто?
Валерій Гелетей: Такого рівня політикам... Взагалі я не хотів би в будь-якому випадку говорити про те, що вони можуть розслабитися. Вони завжди є тими людьми, які потенційно можуть бути жертвами будь-яких випадків. Ви ж бачите, наскільки зараз жорстка політична боротьба.
Юлія Жмакіна: Пане Гелетею, але все-таки кажуть, що стрімкість кар’єри, особливо, що Ви, кадровий оперативник, перейшли з ОБОЗу на роботу в Секретаріат і далі в Управління державної охорони — завдяки Вашому землякові Віктору Балозі, який керує багатьма тепер процесами.
Його рука у Вашій долі?
Валерій Гелетей: Не можу казати, що це не так, тому що я працював керівником Управління боротьби з організованою злочинністю, а Віктор Михайлович працював міністром з надзвичайних ситуацій.
Ви знаєте, що б не було, але ми багато знали один про одного. Коли він почав працювати в Києві, ми зустрічалися, ми працювали, ми обмінювалися думками, ми знали один про одного багато речей.
Тому, коли він став головою Секретаріату, коли в мене відбулася вперше така зустріч і мені було запропоновано, знаєте, я не був зразу, не очікував, що саме перейду працювати в Секретаріат Президента, тому що все-таки весь час працював на оперативній роботі. Я придивлявся, вивчав, дивився, що там робиться...
Юлія Жмакіна: Пане Гелетею, а закрита історія, я не кажу, що справа, бо я не знаю, чи була вона, чи ні,— історія якась, якою пов’язували Вас і якісь квартирні афери?
Валерій Гелетей: Повірте мені, кого б Ви не спитали, куди б Ви не зробили запит, за всю роботу в міліції я, моя жінка і двоє моїх неповнолітніх дітей отримали одну трикімнатну квартиру на 95 метрів. Іншого житла я не отримав ніколи в міліції.
Але говорять, що отримав там, там отримав, закупив там... Це все робиться для того, знаєте, щоб так робити імідж людини.
Зиновій Фрис: Пане Гелетею, Ви охороняєте перших осіб держави і головні державні установи. Скільки людей охороняє Президента? В яку суму це обходиться платникам податків?
Валерій Гелетей: Ви знаєте, це речі, які не можна оприлюднювати, тому що це питання безпеки саме Президента України. Я не маю права про це говорити.
Я Вам скажу єдине, що людей стільки, скільки потрібно для відповідного забезпечення охорони, щоб Президент був надійно забезпечений охороною.
Зиновій Фрис: Ви також охороняєте Прем’єр-міністра і спікера?
Валерій Гелетей: Так, і Прем’єр-міністра, і спікера...
Зиновій Фрис: Тут немає суперечностей, враховуючи, що Ви є людиною Президента? Чи Прем’єр-міністр, уряд довіряють повністю вашій службі? Доводиться стикатися з такими проблемами: довіри – недовіри?
Валерій Гелетей: Я державний службовець. Я зобов’язаний діяти лише в межах повноважень, які в мене є.
Ви знаєте, я мав зустріч декілька разів і з Прем’єр-міністром, і, до речі, мав невелику, але все-таки декілька слів з колишнім головою ВР... Ви знаєте, немає непорозумінь, тому що вони всі добре розуміють, що державна охорона виконує специфічні функції по охороні.
Управління державної охорони – це правоохоронний орган спеціального призначення.
Юлія Жмакіна: Ясно, що ми зараз трохи, напевне, поговоримо про ситуацію, яка трапилася в Генпрокуратурі...
Зиновій Фрис: Особливо про Цушка.
Юлія Жмакіна: Про Цушка, так.
Але все-таки Ви тоді виступили у ролі начальника Управління державної охорони. Ви змінили людину на цій посаді, яка один день пропрацювала. Зрозуміло, що виникають підозри, що чимось вона не влаштувала Секретаріат Президента і Президента...
Зиновій Фрис: А, може, це був такий спеціальний хід?
Юлія Жмакіна: Чим? На що Ви погодилися?
Валерій Гелетей: Знаєте, якщо б я не був знайомий дуже близько з цією людиною, можливо, і в мене був би сумнів про те, що сталося насправді. Тут немає, розумієте, політичного підтексту.
Юлія Жмакіна: Попереду була боротьба за Генпрокуратуру. Очевидно, треба було вистояти...
Зиновій Фрис: Це було буквально цього ж дня... Чи наступного?
Валерій Гелетей: Це було в той же день.
Юлія Жмакіна: Чому не можна було це все передбачити, що все буде саме так? Якщо вже дуже довго силові структури вишикувалися: хтось під секретаріатське крило, а хтось під крило урядове.
Валерій Гелетей: Мені треба було представити охорону Шемчуку. Для цього я запросив старшого начальника охорони і п’ятьох охоронців, які будуть постійно охороняти пана Шемчука. Практично моя функція була закінчена, я вже збирався йти.
Якщо б Піскун не повернувся з народними депутатами і не заблокував процес, який там відбувався, і нарада у Шемчука, то я б там далі...
Юлія Жмакіна: Пане Валерію, все зрозуміло. Скажіть, що з Цушком? Хто його отруїв? Чи буде доведена справа до кінця? Що Вам відомо?
Валерій Гелетей: Про те, що хтось отруїв Цушка, я зараз вже й не чую ніде, що конкретно є отруєння.
Звичайно, це був піар-хід. І він розпочався не тоді, коли сказали, що Цушка отруїли. Піар-хід розпочався тоді, коли вибір став для правлячої коаліції, а це в особі більше сотні народних депутатів, тих людей, які були на проводі, які давали команду Цушку, які, по великому рахунку, підставили пана Цушка...
Юлія Жмакіна: Він сказав, що одна людина, помічник якийсь Піскуна дзвонив.
Валерій Гелетей: Передзвонив помічник Генпрокурора, і Цушко приїхав туди, в Генпрокуратуру.
Я кажу про інший дзвінок, про той дзвінок, який керував діями Цушка. Коли Цушко ходив по Генпрокуратурі, то весь час була ж мобільна трубка.
Зиновій Фрис: Цушка судитимуть?
Валерій Гелетей: Ви знаєте, що Шевченківський районний суд, суддя зупинила дію постанови про порушення кримінальної справи відносно Цушка, поки що іншого рішення суду немає.
Генпрокуратура, наскільки відомо, наскільки сам Генпрокурор ставить до відома суспільство, сказав, що відповідна апеляція була готова, але якісь знайшли порушення в підготовці цих документів. Мабуть, трошки був порушений предмет спору або ще якісь інші питання. Але рішення суду немає.
Більше того працівники Управління державної служби охорони, а їх більше 14 тільки потерпілих, які мають тілесні ушкодження, є відповідні медичні обстеження лікарів, вони звернулися також до Апеляційного суду з питання того, щоб оскаржити рішення Шевченківського районного суду, щоб ця справа рухалася, щоб вона розслідувалася.
Зиновій Фрис: У якомусь недавньому інтерв’ю Вас пан Шуфрич не дуже добре згадував...
Валерій Гелетей: Не так давно було інтерв’ю міністра з надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрич відносно того, що його завданням у житті є те, щоб притягнути до відповідальності пана Гелетея і пана Кіхтенка, керівника внутрішніх військ України.
Потім згодом ми почули інформацію про те, що він отримав від своїх підлеглих також інформацію про те, що працівники Управління державної охорони витребовують списки, коли був приїзд Президента України в Донецьк саме до неблагонадійних працівників. І це все було озвучене в ЗМІ, на сторінках Інтернет-видань.
Пана міністра досить давно знаю, знаю, хто він такий є, який він шлях проходив...
Зиновій Фрис: Це ще один Ваш земляк.
Валерій Гелетей: Це є земляк. Але повірте мені, якби спитати в Закарпатській області ставлення простих людей до цієї людини, яка так уміє пристосуватися до ситуації, яка виникла...
До речі, кого б Ви не спитали, більшість людей знають, що Шуфрич з самого дитинства мав проблеми зі здоров’ям, ще будучи маленьким, випав з коляски (про це колись говорив відомий Геннадій Москаль, якщо Ви пригадуєте), довгий час був під наглядом психіатрів і таке інше.
Тому я щодо цієї людини стараюся не коментувати.
Я жалію трошки цю людину, якщо він знаходить коментарі і дає оцінку моїм діям, діям Управління державної охорони, тим більше не знаючи ні предмету, не маючи інформації повноцінної, об’єктивної інформації...
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
