Ведучий: Зиновій ФрисЗиновій Фрис: Сказати, що наш гість Олександр Волков - просто народний депутат України третього, здається...
Олександр Волков:... і четвертого скликань...
І четвертого скликань; сказати, що він бізнесмен, означало б, мабуть, не дуже багато. Своїми найбільшими досягненням він, зокрема, вважає обрання Леоніда Кучми президентом у 1994 та 1999 роках, боротьбу проти відмивання грошей Павлом Лазаренком, створення парламентської більшості у 2000 році.
А найбільшім своїм досягненням останніх трьох років майже 60-річний пан Волков вважає народження доньки Діани... Чому Діана? Батьки Вашого віку імена дітям дають не випадкові, мабуть...
Трошечки-трошечки я хочу добавити. Обрання Кучми почалося 1994 року, але до цього була ще одна така сильна ситуація в моєму житті, це був крок дуже сильний, мій внутрішній крок, коли я з процвітаючого бізнесмена почав перетворюватися у політика. Чому це відбулося? Тому що після розвалу Радянського Союзу в 1991 році до влади в державі, в самостійній Україні прийшли ті ж самі партійні функціонери, які й були.
І що було з бізнесом, ви собі просто не уявляєте. Тільки один клопіт. Без хабара нічого не можна було зробити. І тоді я зробив крок для вступу в політику: я створив першу в Україні приватну телекомпанію "Гравіс". Вона почала розповідати не про те, що було написано у тих матеріалах, які давали всім телекомпаніям, а про безлад в країні і про ті маніпуляції...
Але цей канал називали відверто прокучмівським...
Абсолютно правильно. Це вже було 1994 року. А я кажу про 1991-92 рр. А чому він був прокучмівським? Бо тоді кандидату у президенти Леоніду Кучмі було відмовлено у всіх засобах масової інформації...
“КУЧМА РАДІО СВОБОДА НЕ ЗАКРИВАВ”
Чи не є іронією долі, що потім Леонід Кучма не давав сказати вільне слово нікому іншому. В тому числі, наскільки ми знаємо, Леонід Кучма закрив радіо "Довіра", бо там свої передачі транслювало Радіо Свобода. Це правда?
Я не думаю, що це правда. Справа в тому, що не до всього Кучмі доходили руки. А були там деякі люди, які під його ім''ям робили не ті діла, які сьогодні можуть бути до вподоби нашому суспільству і нашій спільноті. Тоді модно було казати, що є злий якийсь геній. Треба було шукати щось зле. То й знайшли тоді у вигляді злого знайшли Кучму. Але я не кажу, що все було добре. Безумовно, безумовно були якісь похибки. Але не помиляється той, хто, вибачте, нічого не робить. А Кучма саме тоді ставав Президентом, у нас не було де навчитися бути Президентом. І це треба було сідати в це крісло, поступово, поступово, поступово ставати Президентом...
Пане Волков, я відчуваю в Ваших словах якусь таку ностальгію за Кучмою, за тими часами... І тому з''явився блок "Кучма"?
Давайте трішечки повернемося до Діаночки.
Ви мене не відволікайте. В мене жінка така молода, красуня...
Пане Волков, ви інтригуєте...
Так сталося, що я народився в сім''ї лісника. І коли він вперше взяв мене на полювання, мені тоді було 8 років, він дав мені рушницю і каже: "Бачиш, качка летить. Стріляй!" А я: "Дріб поганий, мало, не долетів...". А він: "Синку, ти цілься дужче, а дріб долетить". Це я запам''ятав, мені це дуже, дуже, дуже допомагало потім вже в моїх політичних баталіях...
“У ПОЛІТИЧНИХ ОПОНЕНТІВ ТРЕБА ДУЖЧЕ ЦІЛИТИСЯ”
Коли Ви зайнялися політичним полюванням...
Так, коли я дивився на своїх політичних опонентів, то я розумів: треба не просто стріляти, а треба дужче цілитися.
Але я хотів би до Діаночки. Ми були з дружиною на полюванні в Африці (вона дуже любить полювання), а коли повернулися, то вона каже: так і так, такий стрес у нас убв на полюванні, я трохи вагітна, мабуть у мене буде дитинка. Потім з''явилася Діаночка і коли почали думати, яке дати ім''я, я згадав: почекай, давай назвемо Діана. Чому? - запитала дружина. Я кажу: бо Діана - це Богиня полювання...
Так може, Вам зайнятися вихованням Діаночки? Навіщо Вам політика? Ви блок якийсь створюєте, “Кучма”...
Я вам даю чесне слово, що воно десь в принципі так і було, після повного розчарування. Чому було повне розчарування? Я вважав і вважаю сьогодні дуже великою помилкою скасування про мажоритарну виборчу систему і депутатів почали обирати за партійними списками... Мене двічі обирали люди, вони будь-коли могли звернутися до мене зі своїми проблемами, проханнями. Я чим міг допомагав їм. Про соціальні проблеми кажуть всі, а я їх вирішував конкретно. Сьогодні тільки мелять перед виборами.
“БЛОК “КУЧМА” – НЕ Є СПРОБОЮ ВІДРОДИТИ КУЧМІЗМ”
Чому, все ж, блок "Кучма", чому така ностальгія за Кучмою?
Я прийняв для себе рішення, я зробив заяву, що я повністю розчарований, парламент не відповідає бажанням суспільства, і я не хочу брати участі у парламентських виборах, де депутат позбавлений своєї думки, свого голосу, а депутат (я перший сказав це в СМІ, потім підхопили всі) став просто кнопкодавом. За нього вирішує керівництво партії, керівництво блоку. Пробачте, це для Волкова. Якщо Волкову щось не подобається, йому до одного місця, до одного органу на тілі те, що йому кажуть. Він має свою думку, яка опирається на думку його виборців...
Я дивлюсь на цей бедлам і мені образливо за цих людей. Сьогодні модне, особливо в партії регіонів, слово "кинули". Кинули сьогодні не тільки Волкова, кинули сьогодні народ України через оті вибори. Вони сьогодні голосують за підставну фігуру, за лідера партії, а що там в блоці... Там і водії і секретарки, чорт знає хто...
“ПОМАРАНЧЕВІ І ГОЛУБІ ДОВЕЛИ КРАЇНУ ЗА КРОК ДО ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ”
Але ж ви недавно заявляли, що вибори потрібні.
Так, я заявляв про це, але я ніколи не говорив, що вибори потрібні на цій основі. Коли помаранчеві і голубі довели країну за крок до громадянської війни, це теж одна з причин того, що наш блок називається "Кучма". При Кучмі та ніхто собі уявити не міг, щоб у сім''ї сиділи і розповідали: Боже, подивіться, що робиться на вулиці; Боже, прийшла інформація, що вводять в Києві танки; Боже, завтра можуть вийти з вилами один на одного. Боже, країна розділена навпіл. Хіба при Кучмі міг хтось уявити собі таке, не те що казати про це. Ось чому я сьогодні з ностальгією згадую сьогодні не Кучму. Ще раз хочу Вам сказати: я не хочу повертати кучмізм в Україну, Боже упаси. Це не стоїть нашим завданням. Але яґ хочу просто нагадати людям, що при Кучмі такого не було. При Кучмі все таки був мир, був спокій, була стабільність, а найголовніше - при Кучмі був порядок. Чого сьогодні нема.
І все ж, блок "Кучма" - це хіба не виклик суспільству?
Ну знаєте, нехай кожен розуміє як завгодно. Ще раз хочу сказати: люди на Майдані голосували за ті гасла, які їм пропонували. Пропонували 10 кроків назустріч людям. Що зробили з обіцяного? Виконаний лише один - в армії служать 12 місяців. І все, залишилось лише ля-ля...
Створення блоку "Кучма" ви погоджували з самим Леонідом Кучмою?
Так сталося, що ми не спілкуємося уже близько 4 років...
А ви не думаєте, що сама назва блоку "Кучма" може спровокувати чи стимулювати бажання декого притягти екс-президента до кримінальної відповідальності. Є партія (вільних демократів – редакція), яка відверто заявляє, що домагатиметься суду над Кучмою...
Я абсолютно впевнений, що будь-яка людина, яка скоїла злочин проти суспільства, і цей злочин підпадає під статтю карного кодексу, будь-яка людина - від бомжа до президента - повинна відповідати за свої дії. Якщо в діях Кучми є елементи злочину, і якщо буде доведено в суді, він повинен відповідати перед законом України. Але якщо це поілтична акція з розправи над людиною, щось не сподобалось, то пробачте, треба розібратися. Сьогодні ніхто не має права вішати ярлики і звинувачувати людину в чому завгодно. Тільки одна інстанція, суд, може вирішувати. Нема рішення суду - не звіздіть...
“А КОГО НЕ ЗРАДЖУВАЛА ТИМОШЕНКО?”
Ви були правою рукою Кучми, правою рукою Тимошенко. Вони Вас зрадили? Вам образливо за це?
Та ні... А по відношенню до Тимошенко - а кого вона не зрадила? Хіба вона не зрадила Ющенка, коли він її зняв з посади прем''єра? Згадайте, скільки вона бруду вилила на нього. А хто підтримав Януковича в голосуванні Закону про Кабінет міністрів, яким у нашого Президента забрали практично всі повноваження? Хто підтримав? Саме Юлія Тимошенко. Хіба це не зрада?
А чому Ви не потрапили 2006 року у списки БЮТ?
Вона не є сьогодні хазяїном того політичного осередку, який вона створила навколо себе. Там правлять зовсім інші люди... Вона є їхнім гаслом, вони використовують її як свою емблему...
“ТАК, Я БРАВ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ У ПРИЗНАЧЕННЯХ ЮЩЕНКА І ТИМОШЕНКО”
Колись Ви казали. що у вас вдома вирішувались всі важливі кадрові питання. Цікаво дізнатися: призначення Тимошенко, Ющенка також відбувалися завдяки Вам?
Призначення Ющенка на посаду прем''єр-міністра відбувалося, безумовно, при моїй безпосередній, наполегливій роботі з Леонідом Даниловичем. Я просив його це зробити. Тому що тоді суспільство говорило, що треба змінити тодішнього прем''єра Пустовойтенка. Потрібна була професійніша людина, активніша.
На той час, мені казали, це був Віктор Ющенко. Ми були знайомі, він тоді очолював Національний банк. Він прийшов до мене в кабінет, в Адміністрацію Президента і попросив допомогти зробити одну річ. "Що таке?" - питаю. "Допоможи переконати Кучму, що не можна сьогодні запускати станок і друкувати гроші, чого від мене вимагає Пустовойтенко.
Ющенко переконав мене, що цього робити не треба. Тоді я домовився з Леонідом Даниловичем (він відпочивав тоді в Криму) і ми полетіли до нього.
Я підтримав Ющенка і Кучма не дав дозволу запускати станок, бо це був би ще один крок на шляху до зубожіння. Потім ми ще декілька разів їздили до Леоніда Даниловича з деякими питаннями. І в один із таких відвідин я запропонував Кучмі розглянути цю кандидатуру на посаду прем''єра.
Що Ви вирішували в долі Юлії Тимошенко?
Вона зверталася до мене дуже часто. Я її дуже давно знав, коли вона ще працювала з Лазаренком. Вона до мене дуже часто приходила в Адміністрацію Президента і завжди казала, щоб я переговорив з Леонідом Даниловичем, що вона хороша, її не треба чіпати. Я кажу, що в нього є своя дружина...
Але я Вам даю чесне слово, хочете вірте, хочете ні: Кучма не давав команди заарештовувати Юлію Тимошенко. Я Вам як перед Богом клянусь. Я знаю це. Я завжди наводив приклад Бродського. "Хочете мати національного героя - заарештуйте його", - казав я. Зробили дурість, посадили в тюрму і він став народним депутатом. З того часу він став ворогом номер один Кучми.
Я кілька разів казав Кучмі: не чіпайте Тимошенко. Якщо з не, не дай Боже, щось трапиться, якийсь замах, замовлення, і вона сяде в тюрму, ви зробите з неї Жанну д''Арк. Коли її заарештували, його навіть у Києві не було. І коли Генеральний прокурор подзвонив і сказав, що її заарештували, Кучма його матом так ганяв! Ти що наробив? Ти на рівному місці зробив проблему і мені, і собі. Що ти наробив? Я не в церкві, але якщо треба, то я і в церкві повторю те саме. Кучма такої команди не давав.
“ЯНУКОВИЧ – ДУЖЕ НЕСАМОСТІЙНА ФІГУРА”
Пане Волков, чому ви йдете окремо? Ви колись дуже хвалили Литвина, з Януковичем підтримували добрі стосунки...
Віктор Федорович також пройшов свій шлях не без моєї допомоги. Я не хочу про це згадувати, він знає про це добре, як і політичний бомонд, скільки я допомагав йому, щоб він став прем''єр-міністром. Ну це таке...
Чому не з Януковичем? Він не є сьогодні самостійною фігурою. Я хочу, щоб Ви це зрозуміли. Януковича обставив великий бізнес з усіх сторін.
Він не може зробити жодного кроку ні вліво, ні вправо.
Серед тих, хто обставив, Ахметов?
Там і без Ахметова вистачає. Там сьогодні керують блоком... Вибачте, якщо розглядати їх як політиків номер один у партії Януковича, то це повний “звіздєц”... Це сором для самого Януковича, що така людина очолює його виборчий штаб. Люди, які стоять за Януковичем, не розглядають його як свого лідера (це моя думка. я просто ділюсь з Вами і Вашими слухачами такою думкою)...
Я казав, що їхня політична сила повинна називатися не Партія регіонів, бо це у свідомості суспільства конкретно донецький клан, і не всі хочуть голосувати за донецьких. Назвіть це Блок Януковича, бо підтримують конкретно не лідера донецького клану, а підтримують людину національної свідомості... Людину, яка брала участь у президентських виборах, людину, яка відома... Але тим людям не потрібен сильний Президент... Їм потрібен пасічник... Ви бачили якусь жорстку заяву, щоб він стукнув по столі
А розгін парламенту?
Я й кажу, тільки одне, коли повноваження забрали, коли парламент розігнали. Появився, гаркнув і знов пішов...
“В УКРАЇНІ ДУЖЕ ГЛИБОКА ПОЛІТИЧНА КРИЗА”
Що відбувається в Україні? Це криза? Один британський парламентарій заявив, що ніякої кризи не має. Просто Ющенко не любить Януковича. Янукович не любить Ющенка. Ющенко і Янукович не люблять Тимошенко...
Ці люди не знають менталітету українця. Сьогодні зводити це просто до нелюбові Ющенка до Януковича і їх разом до Тимошенко... І вона їм також перегризе горло, якщо буде така можливість з великим задоволенням, з великим задоволенням! Причому буде думати. з кого почати. Якщо можна буде з двох зразу, то зробить. Вона розумниця в цьому. Але нехай і вона не думає, що хтось буде дивитися, що вона жінка. Відкусять і не проковтнуться.
Якщо це не нелюбов, то що це?
Це ніщо інше, як політична, дуже глибока політична криза. Два лідери держави пропагують зовсім іншу позицію по відношенню до зовнішньої політики. Янукович схильний до Росії, Ющенко абсолютно задекларовано схильний туди, до Європи.
Я не проти цього. Кожен має право на думку. Але кожен має спиратися на здоровий глузд. Сьогодні ні в того, ні в другого такого нема. Не можна сьогодні шарахатися, що сьогодні ми до Росії, а завтра ми до НАТО.
Я абсолютно впевнений, що Україна повинна бути нейтральною, позаблоковою. А відносини свої повинна відстроювати абсолютно і з Європою, і з Росією. Але повинна це бути самостійна країна. А сьогодні з таким шараханням туди-сюди, безумовно, нічого не вийде.
Безумовно, що ця криза ще відбулася і почалася з того, що, я вважаю, що тут дуже-дуже велику помилку з самого початку зробив Віктор Андрійович. Він не зрозумів одного-єдиного, що коли він поклав руку на Конституцію і на Біблію, коли він поклявся народу України служити, будучи вже обраним Президентом, народу України, він повинен був знати, що народ України не тільки західної України, це весь народ України.
Перше, що йому треба було зробити, то це треба було об’єднати народ, вийти і сказати: люди добрі, вибори – це вибори, це є чорна технологія. Я розумію, що мене десь там в Донецьку мене називали “фашистом”, я розумію, що там щось, що... Але це вибори. Але вибори закінчилися, сьогодні я Президент, сьогодні я “батько нації”, і я оцю сторінку наших відносин перегортаю, і ми починаємо з чистого листа. Ми всі єдині. Ви всі для мене однакові, всі для мене діти.
А що він поїхав... Ви пам’ятаєте його першу поїздку в Донецьку область? Облаяв, сидячи, з трибуни він почав: ти, ти сказав... Та що це за мова Президента? Та хіба можна так? І він відразу цю прірву, яка була між ним і між Януковичем, а конкретно між Заходом і Сходом він її ще більше поглибив.
“ВИБОРИ НЕ ОБ’ЄДНАЮТЬ СХІД І ЗАХІД”
Створення коаліції Партії регіонів і “НУ”, про що говорять дуже багато, після цих виборів об’єднає Україну?
Я абсолютно впевнений, що, ні, не об’єднає, тому що я не думаю, що ця коаліція буде...
Що буде? Яка коаліція буде?
Цю коаліцію хоче, може, частково, ще раз кажу, що частково хоче якась частина блоку “НУ”, якась частина, і якась частина Партії регіонів. І там домовленості йдуть, тому що голова виборчого штабу Колесников, він від Балоги не відходить. Але це зрозуміло, адже той і той бізнесмени, у них є щось спільне. А інші люди і в Партії регіонів, і особливо в “НУ-НС” вони цього там не поділяють.
І недаром це ж, по-моєму, вчора там був скандал з партією “Пора”, там щось таке. Вони кажуть, що ніколи в світі ми не допустимо, щоб була створена коаліція між “НУ” і...
Добре. Якою Ви бачите коаліцію?
Я думаю, що ці вибори не дадуть сталої коаліції, яка б служила інтересам народу. Я думаю, що треба поміняти виборчу систему, треба, щоб депутати обиралися від мажоритарних округів, щоби депутати обиралися народом, оті 450 депутатів, які прийдуть від народу, а не від політичних партій, зможуть створити коаліцію, яка буде справді діяти в інтересах нашого суспільства і нашого народу.
Я думаю, що ці вибори ні до чого доброго не приведуть. Я буду чекати на президентські вибори. Може, тоді у людей, які сьогодні приймають рішення по своїй майбутній долі, вони повинні розуміти, що вони голосують не те, що за якусь політичну силу, не те, що за якогось політичного лідера, вони голосують не тільки за свою долю, а й за долю своїх дітей і свого майбутнього.
Сьогодні такого немає.
“АДМІНРЕСУРС ВИКОРИСТОВУЮТЬ І ПОМАРАНЧЕВІ, І СИНІ”
Дуже багато зараз мовиться про використання адміністративного ресурсу, при чому один табір звинувачує протилежний.
Скажіть, будь ласка, де більше адміністративного ресурсу може бути?
Безумовно, що адміністративний ресурс вони сьогодні хочуть задіяти. Ви дивіться, головна тема сьогодні Секретаріату Президента, використання адміністративного ресурсу, лежить в тому, що керівниками штабів призначені керівники обласних і районних адміністрацій. Сам пан Балога, керівник Секретаріату Президента, очолює штаб. Ну, це не є адмінресурс? По повній програмі.
А те, що Віктор Андрійович їздить по містах і розказує конкретно, яку політичну силу він підтримує, то це що, не є адміністративний ресурс? Є адміністративний ресурс!
А те, що в Партії регіонів більшість урядовців сьогодні знаходяться у списках, і вони настроюють своїх людей, які їм підзвітні, підконтрольні на місцях, що давайте агітуйте голосувати за ту, за іншу політичну силу, то це не є адмінресурс? Безумовно, що є адмінресурс!
Інша справа, як він спрацює.
Що у Партії регіонів він спрацює, я думаю, трошки ефективніше, то це правда, тому що там люди більш професійні, які сьогодні на цих посадах.
Тобто, вони це зроблять не так помітно? Чи як? Що Ви маєте на увазі?
Вони зроблять таким чином, що там більш професійні люди.
Комар носа не підточить?
Там ніхто не буде точити. Вони сьогодні поділили Україну і там, і там, вони домовилися, що вони не будуть заглядати, скільки вкинуть ті, а ті не будуть заглядати, скільки будуть вкидати ті.
Якщо сьогодні конкретно доводиться план до двору главам районних, обласних адміністрацій, а ті доводять своїм міністерствам і відомствах на місцях. Ну це ж дурниця!
Я куди не приїду, я кажу: “Хлопці, давайте так, давайте...” Кажуть: “Олександре Михайловичу, так ми тобі з задоволенням допомогли б, але, дивися, ці погані люди вже довели план. От дивися: у мене тисяча голосуючих, я повинен туди 400 віддати, туди 400 віддати, а ще мер просить. А де тобі взяти?” Він вже каже! Він каже: “Я вже не можу!” Він каже: “А ти там поцуп трішки і тут поцуп трішки...” Я ж теж ходжу... Я ж теж розумію. Справа не в тому, що...
Знаєте, ще Сталін казав: “Дєло нє в том, как проголосуют, а дєло в том, как пощітают”.
“ЧОМУ ПОХІД У ПАРЛАМЕНТ СТАВ ПОХОДОМ ЗА ДЕРИБАНОМ”
Пане Волков, серйозне запитання. Хто здатний витягнути країну з болота?
Cеред цих політиків, які сьогодні є, я думаю, ніхто. Я думаю, що сьогодні люди повинні собі віддавати чітко, чому вони повинні це усвідомлювати, що сьогодні голосуючи за ту чи іншу політичну силу, а я бачу по соціології, що воно, приблизно, 50 на 50. Сьогодні мають 30 відсотків Партія регіонів, 30 відсотків Наша Україна з БЮТ, це ще нічого не означає, але суспільство знову буде розділено пополам.
Сьогодні люди перед тим, як іти голосувати, повинні зрозуміти, якщо не прийде якась інша політична сила, яка не візьме контроль у парламенті, а хоча б заблокує оті процеси, які сьогодні відбуваються, той безлад в парламенті нічого не буде. І сьогодні це тільки залежить від людей, від конкретного виборця. Щоб він усвідомив, що ті 50 гривень, які йому сьогодні дають “піди проголосуй”, він повинен зрозуміти – це йому хватить на чарку горілки і на пляшку пива, а хай подумає про своїх дітей. Що це буде означати для людей?
Ви зрозумійте, що сьогодні похід в парламент – це похід не в депутати, це похід не для того, щоб будувати якусь законодавчу систему України. Не для того! Це для того, щоб створити коаліцію, під коаліцією створити свій уряд і щоб цей уряд дорвався до одного бажаного, бюджетного корита. Щоб оті податки, які ми платимо, щоб вони сіли на це корито і почали їх роздерибанювати. Ось за що йдеться.
Ви ж згадайте гасла Юлії Тимошенко, коли вона зверталася до народу: “Ви ж розумієте, ви голосуєте за мене не як за депутата, ви ж за мене голосуєте, як за прем’єр-міністра”. Пам’ятаєте чи ні?! Ну, так про що ми говоримо, люди добрі. Як ви зразу обираєте людину, яка йде до корита, щоб вас грабувати. Ви ж задумайтесь над цим.
Політичні домовленості. Сьогодні в багатьох випадках, по-суті, замінили закон, це визнають практично всі політики. Як довго це українське ноу-хау ще буде діяти і якої шкоди це може завдати суспільству?
Є таке слово, я його просто переведу на таку лаконічну мову, це повний “звіздєц”, коли Президент підписує антиконституційний указ, якого не визнає суспільство, він розганяє Конституційний суд, який не може опротестувати цей указ і тоді люди на вибори ідуть і кажуть: “Ми йдемо на вибори, тому що в нас є політичні домовленості”. Пробачте, знайдіть мені статтю в Конституції, де написано, щоб керувати державою можна згідно з політичними домовленостями. Що це за дурниці.
Ну, можна ж. Виявляється можна.
Ви знаєте, це можна тільки в цій країні за отакий безлад, де нема влади, можна займатись рейдерством, в цій країні можна збирати у селян землю.
Ви знаєте, я недавно був учасником таких подій. Я поїхав в Бориспільській район, це під Києвом, там на трасі, може, Ви бачили, люди вийшли з плакатами і просили: “Юля, Вітя, допоможіть!”
Я просто проїжджав, думаю, зупинюсь. Я підійшов до людей, кажу, люди добрі, що трапилось? Вони кажуть: “Олександр Михайловичу, ми Вас знаємо, ми Вас бачили, допоможіть”. Я кажу, в чому, що відбувається? Підходить бабця, у неї під нігтями земля і вона каже: “Ви знаєте, на нас рейдери напали”. Я кажу, хто? Рейдери. Що це таке? Я такого слова не чув.
Це в селі. А що в Києві відбувається...
Під Києвом, рейдерство. Ви розумієте, це прийняття судами незаконних рішень. А це коли може відбуватися, коли в цій країні нема влади, ці люди проголосували за цю владу. Президент ж каже, що? “Ми за те, щоб побудувати демократичне суспільство” Демократія, це тоді, коли влада належить народу.
Та, що ж ти робиш з цим народом, що ж ти людей пускаєш по світу, що ж ти останнє з них знімаєш, що ж ти дозволяєш судам забрати ту земельну частку, той земельний пай, який вони отримали, до речі, коли при владі був Кучма. Тоді такого поняття, як рейдерство, не було. Ніхто про це не думав, ніхто гадки не мав про це. А хіба було питання таке...
Знаєте, Юля прийшла, реприватизація. Що за дурниця? Будемо забирати. Та я не проти. Якщо хтось там поцупив в державі незаконно, нема питань, виносьте це питання. Хай прокуратура провіряє і вносить це питання до суду і хай буде рішення суду, і забуріть законним шляхом, і докажуть, що він взяв це не правильно. Але не постановою КМ. Ви ж забрали і що своїм відали? Хіба при Кучмі були такі дії? Ні.
Політичні домовленості, Ви думаєте, що прийде час і всі почнуть жити за законом? А не станеться так, як в наркомана чи алкоголіка, який завжди каже: от завтра я вже все, “зав’яжу”...
Я абсолютно з Вами згодний. Я розумію, що наше бажання не може співпадати з нашими можливостями. Ми бажаємо, щоб так воно відбулося, і я розумію, що цей короткий термін, сьогодні оці вибори, не дадуть нічого для нашого суспільства.
Ці політичні домовленості залишаться до тих пір, поки ця політична еліта буде при владі. Треба час. Треба цих людей відправляти на пенсію, щоб вони йшли в небуття і треба, щоб зовсім нові люди, зовсім інше покоління приходило і щоб такого ганебного отакого явища не було в нашому суспільстві. У нас у суспільстві повинен працювати закон, повинна працювати Конституція, а це найвищий закон нашої країни.
Передвиборча кампанія почалася з гучних заяв про недоторканність, пільги, привілеї. Таке враження, що цими поняттями хочуть підмінити національну ідею - такого масштабу набули розмови про недоторканність, привілеї...
Олександр ВолковЧому там Луценко каже, ось приводить там якісь приклади, що ось там, хтось там, щось прийняв незаконне рішення, а ми не можемо його віддати під рішення суду, щоб його засудили за те, що він скоїв... Та хто вам не дає це зробити? Господи, ну, що ви носитесь, як дурень зі ступою, з отими цими законами? І носять їх, що от ми внесемо, ми внесемо...
По-перше, вже вносили. Якого чорта ви не голосували?! Це по-перше.
На останньому голосуванні, по-моєму, це 2006 рік, коли вносився закон про депутатську недоторканність, тоді, знаєте, із 80 членів партії Ющенка 32 не проголосувало. Зараз вони стоять і клянуться про те, що ми даємо клятву. Ну що ви даєте клятву, ну що ви робите, з пустого ви робите якийсь політичний такий собі піар...
Але ж Янукович йде ще далі...
Я зараз вернуся і до цього. Я вам просто приводжу такі дані, що сьогодні за інформацією ГПУ є не карні справи, а є, я не знаю цих термінів... На 18 депутатів щось там, що, начебто, вони щось незаконно зробили і таке інше. Так кажу: так давайте далі вносьте в залу. Та, це безперспективно! Почекайте...
Але ж не вносили...
Так я і кажу: чому безперспективно? Коли, пам’ятаєте, по Лазаренку, коли доказала ГПУ, і парламент побачив, що він дійсно вкрав гроші, парламент проголосував і зняв з нього депутатську недоторканність. Коли по Жербицькому, пам’ятаєте, коли він обікрав остарбайтерів, пам’ятаєте, вкрав гроші, в Німеччині коли...
Не довели, що вкрав...
Ні, але згоду дали?
Дали.
Дали. Немає питань.
По Агафонову згоду дали народні депутати? Дали. Чого ви вже заздалегідь судите по якимось там двом, трьом, десяти депутатам, ви вже пляму кладете на всі 450. Що, там вже сидять одні злодії?
Але давайте про інше поговоримо. Ви уявляєте собі при абсолютній системі влади, наприклад, яка б була в однієї людини: свій Генпрокурор, свій міністр внутрішніх справ, свій голова СБУ, свій суддя, свій Президент, ми що, тоді б сказали, що в нас є опозиція в парламенті, ми сказали б, що у нас є хоч один депутат, який би мав свою точку зору? Так завтра його любий інспектор дорожнього транспорту так би йому задовбав мізки, що він прокляв би те депутатство і не пішов би туди. Не було б там принципових людей. Або якщо б і були, то ми всі б були у тюрмі.
Давайте казати так, що якщо ми за демократичну країну, у нас повинна бути недоторканність. Може не в такому вигляді, як воно є зараз, може. Може, якщо людина зробила якусь там, ну я не знаю, вбила б там когось чи вкрала – виносьте, давайте судити. Але за свої висловлювання, за свою позицію людей судити не можна! А Ющенко так і зробив!
Я Вам це розказую, тому що він сам це сказав на всю країну! Пам’ятаєте в 2004 році? Пройшло декілька місяців, і він перед всім народом України сказав: “Я звільнив спочатку 18 тисяч держслужбовців, потім 30, потім 50...” Та “он нє уволіл іх, он абєздоліл”.
Він же звільнив кого? Він звільнив людей тих, котрі мали свою позицію, політичну позицію і котрі цю позицію не приховували, і вони за це, вони і їх сім’ї лишилися і більшість з них до сьогоднішнього дня не працюють! А це фахівці найвищого ґатунку! Це директора шкіл, це керівники управлінь, це глави районних адміністрацій! Хіба так можна підходити!
“НЕДОТОРКАННІСТЬ – ЦЕ ПРОСТО ШОУ”
А чому саме, коли, знаєте, оте шоу, яке влаштував наш Президент, коли був прийнятий закон про депутатську недоторканність депутатів всіх рівнів. Пам’ятаєте, коли був прийнятий цей закон? 4 жовтня Президент виступає на чотирьох каналах перед ЗМІ, мільйонам людей каже, що цього не може бути, що це неправильно, що це бандюги, які ховаються за депутатською недоторканністю.
Пам’ятаєте цей виступ? А 6 числа що він робить? Він підписує цей закон, і дає можливість сховатися! А через тиждень він схаменувся, щось там таке “просвітлєніє” пройшло, він підписує подання у КСУ, щоб з них зняли цю... Це хіба керівник держави може так робити?
“ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ НЕ ДРУЖИТЬ З КОНСТИТУЦІЄЮ”
Ми говоримо про недоторканність. І Янукович, до речі, пішов ще далі. Вони пропонують зі всіх недоторканність зняти, а депутатів ледве не поселити в гуртожитках...
Я... Ну, я... Знаєте, тут вже щось Віктор Федорович, я так думаю, що він з Конституцією не дружить, він там її, напевне, не читав, він, може, думав, що у нього теж є недоторканність. І я йому нагадаю, що в нього є державна охорона, а не недоторканність. Ні в нього, ні в міністрів такої недоторканності немає.
А що відносно Президента він сказав, то я абсолютно з ним погоджуюся! Якщо Президент вже сказав “А”, то кажи вже й “Б”. Якщо ти хочеш знімати з депутатів, так дай приклад, зніми з себе, напиши подання в КСУ, хай розгляне, що ти з себе знімаєш. Немає проблем. Так що, якщо вже так рівні, то рівні.
“НЕМА ІДЕЙ – ПРОПОНУЮТЬ НЕДОТОРКАННІСТЬ”
Але я ще раз кажу: це дурниця, це надумано на чистому місці! Я думаю, що в них просто вже немає про що говорити, з чим звертатися до народу, і вони зачепили оцю депутатську недоторканність.
Люди добрі, чи буде в депутата недоторканність, чи не буде в депутата недоторканність, хліба і ковбаси у вашій кишені не добавиться! Хай вони вам не “звіздять” і не вішають лапшу на вуха!
“САЦЮК ЮЩЕНКА НЕ ТРУЇВ”
Пане Волков, чому й досі ми не знаємо хто отруїв Віктора Ющенка? Ви знаєте, чому ми не знаємо?
Ви знаєте, я був членом парламентської комісії, яка розбиралася саме з цими питаннями, і до складання своїх повноважень як народного депутата і до тих пір, коли ця комісія перестала існувати у нас, ми не отримали, хоча ми робили сотні запитів з цього питання, і не отримали відповіді на це питання. Воно стоїть під десятьма такими якимись печатками, секретами.
Більше того, Віктор Андрійович звинувачує у своєму отруєнні людину одну (це прізвище звучить весь час), він звинувачує Володимира Сацюка в цьому.
Я дуже добре знаю цю людину, і я можу поставити, от піти в церкву і поставити свічку в церкві, я можу руку покласти на що завгодно: Сацюк його не труїв. Я це абсолютно відповідально заявляю. Я дуже добре знаю Сацюка, я дуже добре знаю сім’ю, я дуже добре знаю цю людину. Тут щось інше.
Я так думаю, якщо це й було, то хай Віктор Андрійович пошукає серед свого найближчого оточення, яке з ним їздило у той час, коли була виборча кампанія.
Парламентська комісія (на Ваше питання відповідаю), яка займалася цією справою, нічого не має і до сьогоднішнього дня нічого не знає.
Ви не приховуєте, що Ви підтримуєте контакти з Борисом Березовським. Борис Березовський колись приїде в Україну, щоб повернути собі 40 мільйонів, які він, нібито, вклав в Ющенка перед президентськими виборами?
Ну, про 40 мільйонів я знаю... Я знаю, що він вклав, знаю через кого, але при мені ці гроші не віддавалися, тому я знаю це тільки зі слів самого Березовського.
”БЕРЕЗОВСЬКОМУ ТАК І НЕ СКАЗАЛИ “СПАСИБІ”
Він хоче в Україну приїхати і мати тут свій бізнес?
Він хотів приїхати в Україну просто, щоб йому сказали просто “спасибі” за ту підтримку, яку він тоді зробив помаранчевій...
Він цієї підтримки і подяки не почув?
На інавгурацію Ви знаєте, що його не пустили, пустили тільки його жінку. Жінка його жила в мене і разом зі мною вона була в палаці “Україна”, де вітала Віктора Андрійовича з його перемогою, з тим, що він обраний Президентом.
Це була остання зустріч сім’ї Березовського з людиною, якій Березовський допоміг стати Президентом. Він наплював на ці відносини, він наплював на свої обіцянки, він розтер, як завжди, те, що він казав, і те, що він обіцяв.
Ви якось сказали: “Без роботи я чахну”. Яка у Вас сьогодні робота, крім підготовки до виборів?
О! Чого-чого, а цього у мене...
“МИ З МОЛОДОЮ ДРУЖИНОЮ ЩЕ ХОЧЕМО САШКА”
Дім, Діана, дружина...
Ні, це було до, по-моєму... Коли ж це з’їзд пройшов? Хай мені Бог допомагає. Ну, це днів три-чотири назад. От до цього це було. І от Діаночка, рибалка, жінка, любов, кохання і ота робота, яка робить. Ми ще Сашу хочемо – вона у нас така...
Це Ви собі подарунок до 60-річчя хочете наступного року чи як?
Хотілося б, дуже хотілося б. Але процеси відбуваються, і вони мені дуже подобаються.
І в той час Ви встигаєте за всім стежити, що відбувається в країні, звичайно, судячи з Ваших відповідей?
Я Вам скажу чесно, що політика для мене – це моє життя. Я себе не уявляю... Я з 1994 року перестав займатися бізнесом, я повністю відійшов від цього...
Пане Волков, Ви в політиці довго, Ви знаєте її зсередини. Ви ще не стали циніком настільки, щоб сказати: все, моя нога туди більше не ступить?
Було таке. Я зробив заяву з цього приводу декілька місяців назад, що все, я більше не хочу.
Але я коли все-таки подивився на цей бедлам, я подивився, що робиться в Україні, коли подивився, що сьогодні суспільству пропонують вибори без вибору, я залишитися осторонь не міг. Я розумію, що інші політичні сили, які сьогодні прагнуть пройти в парламент, їх не почують.
Я все-таки думаю, що, бачите, навіть те, що я сьогодні у вас на радіо, то це теж говорить про те, що мене не забули, і вам інтересні і мої думки, і мої погляди на те, що сьогодні відбувається в суспільстві.
А я людина така, я, може, перший і єдиний, хто при Кучмі, коли він був Президентом, говорив йому правду! Ви пам’ятаєте мою статтю, як я писав: “Двє гірі на нагах у Януковіча (це Медведчук і Кучма)? Коли я казав, що Янукович ніколи не стане Президентом, коли його будуть підтримувати ці дві людини, пам’ятаєте?
Ви кажете, що Ви говорили правду. Ця правда була витребувана? Нинішній Президент не потребує правди, Ви хочете сказати?
Я думаю, що нинішній Президент не потребує нічого. У нього одна потреба, щоб його залишили в спокої.
“ЮЩЕНКО ДУМАЄ, ЩО ВІН РОЗІГНАВ ПАРЛАМЕНТ, А ПАРЛАМЕНТ ДУМАЄ, ЩО ВІН ЙОГО КИНУВ”
Другий термін йому світить?
Зараз ми поговоримо.
Я думаю, що йому подобається посада, але йому не подобається робота... І йому там сидіти б в Безрадичах на пасіці і все, а щоб воно так там: когось призначити, когось звільнити.
Знаєте, йому подобається, як колись керував Єльцин: десь там місяць немає-немає, приїхав, там всім чортів напхав-напхав, когось звільнив, когось призначив і поїхав собі знов. Оце йому подобається.
Тільки він не Єльцин – він навіть чортів напхати не може. Знаєте, він так щось там, на своїй “какой-то волнє”, розумієте?
Я його раз бачив агресивним, коли він там намагався стукати кулаком по столу, коли, начебто, розганяв парламент і залишився при своїй думці. Він думає, що він його розігнав, а парламент думає, що він його кинув.
“ТИМОШЕНКО НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ ПЕРЕКУСИТЬ ЮЩЕНКА”
Дехто вважає, що ці парламентські вибори, мовляв, це все дурниці, нікого вони не цікавлять, це генеральна репетиція до президентських виборів, на яких Віктор Ющенко будь-що захоче перемогти...
Він зможе перемогти тільки при одній умові, якщо він домовиться з одною частиною Партії регіонів, якщо вона його підтримає. Хоча я в цьому дуже-дуже сильно не впевнений. Все-таки вибори будуть, і все-таки, що б не співала Юлія Володимирівна, вона на вибори піде...
Президентські маєте на увазі?
Так, безумовно. І вона його перекусить. Тобто, у фінал вийде хтось від опозиції, хтось від коаліції чи як їх зараз називають, там чорт його знає, але я думаю, що це все-таки буде Янукович і Тимошенко.
А можливі дострокові президентські вибори?
Ні, неможливі.
“ХТОСЬ БУДУЄ ДАЧІ, А Я ЦЕРКВИ”
Пане Волков, Ви збудували церкву. Це правда? Я вчора буквально чув: “Єврей, а будує церкви”.
До чого, до чого, але до єврейства я ніякого не маю відношення, хоча до них як до людей я відношуся дуже-дуже добре. А церкву я справді збудував, тому що...
А де ця церква?
Ця церква в Осокорках.
Тут у Києві?
Так, у Києві дуже багато людей, які не мають храму, не мають куди піти поставити свічку, не мають де помолитися, і села, які навкруги, там нічого немає.
А це в мене таке, що, знаєте, я все-таки народився в Києві, але виріс у Житомирській області у своєї бабусі. Це було ще в 1948 році, я бачив, як комуністи знищували храми, що вони робили з цим. І я ніколи не забуду, коли бабця мене водила в церкву тоді, а там був спочатку склад і туди зерно звозили, і казала: “Внучку, оце колись тут була церква, ми тут ходили молитись Богу”.
Я був малий і нічого такого в мене тоді, знаєте, в розумі не було, але це запам’яталося, що оте, що було, воно було знищене.
Я хочу сказати, що саме при Кучмі воно почало відроджуватися. Згадайте, скільки навіть в Києві побудували: і Михайлівський... Ну що Вам розказувати – самі це знаєте.
Я тільки, от коли ми їздили з Леонідом Даниловичем в Чернігівську область, він тільки там дав команду, і я брав участь у відтворенні і в будівництві п’яти церков.
Я брав участь у відтворені церков у Західній Україні, в Житомирській області у своєму селі, тобто ту церкву, яку тоді зруйнували, все-таки ми її відтворили, вона зараз працює, прихід працює, люди туди приходять молитися.
Але коли я вже був в Осокорках, там є фермерське господарство... Це я бачив, що немає куди людям піти, і я собі поставив за мету, знаєте, хтось будує дачі, хтось будує те, а я собі сказав, що я за собою залишу у спадщину своїм дітям церкву.
Я побудував церкву, вона 39 метрів заввишки, свій прихід, свій батюшка. Дуже-дуже запрошую всіх – такої краси в Україні немає! Настільки вона гарна, настільки це... І зараз вже люди ходять, моляться.
Знаєте, як мене представляли, як якогось демона, а коли вони проходять, кажуть: “А це хто збудував?” “Волков”. “Ой, давайте, за нього свічечку поставимо”. У мене сльози на очі накочувалися.
“МІЙ БАТЬКО – ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ”
І вже цілковито на закінчення, пане Волков. Звідки отой Ваш, я б сказав, безмежний оптимізм?..
Поділіться якимсь, може, секретом, як при всьому цьому, після всього цього зберегти оптимізм, любов до життя і щось таке, після чого інші давно вже або спилися б, потрапили б до психушки, або ще кудись?
Ви знаєте, у мене батько – Герой Радянського Союзу. Він живий сьогодні. І він мене завжди вчив, як правильно жити. А правильно жити в його розумінні – це жити серед людей і з людьми.
Сьогодні в мене оптимізм тільки один, знаєте, ота влада, оті люди, які сьогодні при владі... Ви сказали правильно, що я – політик. І непросто політик, а кандидат політичних наук.
Деякі в Конституцію не заглядають, але її цитують, а я її читаю. І там є дуже-дуже гарна стаття, що Президент і парламент обираються терміном на п’ять років. Це по сьогоднішній Конституції, а не на все життя.
“НОВІ ЛЮДИ ОБОВ’ЯЗКОВО ПРИЙДУТЬ”
Тому я абсолютно вірю в те, що нарешті наступить отой п’ятий рік, і ці люди підуть кудись, і прийдуть нові люди до влади. Але це їм треба допомогти зробити. Тому я абсолютно впевнений, що оце все піде, оце отой, знаєте, як підеш колись в туалет, зробиш там своє діло, а потім натискаєш на гачок, вона потекла і все воно туди злилося. Я думаю, що це буде теж саме. Через короткий термін прийдуть нові люди.
І я абсолютно впевнений, що люди це зрозуміють, зрозуміють, за кого треба голосувати, кого треба підтримувати. Не для мене, не для них, а для своїх майбутніх дітей, для своєї майбутньої долі. Тому в мене є оптимізм сьогодні говорити людям правду.
