Доступність посилання

ТОП новини

Чому білоруська чорнобильська зона приймає значно менше туристів, ніж українська


Білорусь. КПП на в’їзді в Поліський радіаційно-екологічний заповідник. Архівне фото
Білорусь. КПП на в’їзді в Поліський радіаційно-екологічний заповідник. Архівне фото

Після американсько-британського серіалу «Чорнобиль» в Україні зріс попит на екскурсії до Чорнобильської зони. А що можуть запропонувати туристам у Білорусі?

Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник для туристів «із пізнавальними цілями» відкрили нещодавно, після виходу в Білорусі президентського указу № 431. Перший екскурсійний тур провели наприкінці минулого року.

«Наша спроможність – близько 10 груп на місяць»

Із початку року прийняли 186 туристів, переважно іноземців, повідомив кореспондентові Білоруської служби Радіо Свобода заступник директора заповідника Максим Кудін. У білоруській зоні відчуження побували громадяни Польщі, Бельгії, Італії, Австрії, Нідерландів, Індонезії, Австралії, України та Росії.

«На червень-липень ми вийшли на нашу потенційну спроможність прийому громадян – близько 10 груп на місяць (70 осіб), – сказав Кудін. – Ми працюємо зараз із чотирма туроператорами, а також підприємцями, які збирають і привозять цільові групи (серед яких є науковці). Дві третини туристичного потоку в зону дає ІП (індивідуальний підприємець – ред.) «Філон».

Чи зростає попит на білоруську зону відчуження після американсько-британського серіалу «Чорнобиль»?

«В Україні пишуть, нібито до 40% піднявся попит на відвідування зони відчуження. Цілком можливо. Просто серіал привернув увагу до чорнобильської тематики. А те, що білоруська сторона визначила можливість відвідування, – це теж один із плюсів. У комплексі це призвело до того, що є попит», – каже Максим Кудін.

(Деякі світлини, які відвідувачки туристичних поїздок у Прип’ять виставляють в інстаґрамі, викликали обурення, зокрема, у сценариста серіалу «Чорнобиль»).

За словами Кудіна, в Білорусі поки що не ставлять за мету досягти відвідуваності зони до 400–500 осіб щодня, як це зараз в Україні, де цим займається «ціла асоціація туроператорів».

Серіал HBO спричинив туристичний бум до Чорнобиля – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:22 0:00

«На сьогоднішній момент нам бракує можливостей для повноцінного розвитку. Але життя покаже. Продукт треба робити якісно, оформляти все це. Ми ще трохи не готові, працюємо в цих напрямках», – каже він.

Село Савичі у Брагінському районі Гомельській області Білорусі
Село Савичі у Брагінському районі Гомельській області Білорусі

​«Багато метушні, багато обмежень»

За словами Максима Кудіна, політику відвідування зони визначає державний регулятор – департамент ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС при МНС Білорусі. Заповідник має контрольно-пропускний режим. До того ж його територія розташована в прикордонній зоні, і для її відвідування необхідно отримати дозвіл прикордонників.

«Уже був випадок, коли прикордонники не дозволили в’їзд у зону відчуження. Тобто тут із одного боку багато метушні, багато обмежень», – каже Кудін.

Для того, щоб привести екскурсію, туроператор повинен принаймні за 10 робочих днів надіслати заявку, де повідомляється про час відвідування, дні, кількість осіб. Потрібно оформити і оплатити перепустку. Потім укладається договір.

Супроводжують туристичні групи співробітники наукової частини заповідника. Територією зони можна пересуватися тільки на транспорті заповідника, де кількість місць обмежена.

Інфраструктуру в зоні розвивати заборонено. Кемпінгів, стежок тощо немає. У зоні за день можна перебувати сім годин і потім виїхати в один із готелів у Брагіні, Хойниках, Наровлі чи Мозирі.

Туроператори не можуть самостійно вибрати маршрут для поїздки в зону.

«Ми розробили три маршрути. Максимально туристам можна приїхати на три дні. В цей час плануємо три виїзди в різні точки. Зона має строкате забруднення радіацією, тому заради здоров’я туристів визначені певні оптимальні маршрути з мінімальною щільністю забруднення. Це Брагінський і Хойницький райони, Наровлянський ще розробляється», – каже Максим Кудін.

Він признається: поки що недостатньо розроблена і рекламна продукція, сайт, нема сувенірів.

Чорнобильська зона в Білорусі
Чорнобильська зона в Білорусі

«Доводиться багатьом відмовляти»

Індивідуальний підприємець Петро Філон, відповідальний за дві третини туристичного потоку в білоруську зону відчуження, каже що потік туристів зріс. Підприємець пов’язує це не тільки з фільмом «Чорнобиль», а й із Європейськими іграми і з відкриттям сезону.

Петро Філон
Петро Філон

«Дуже багато заявок. Доводиться багатьом відмовляти. Буває, на день доводиться писати по 20–30 відмов тим, хто до мене звертається, щоб відвідати українську зону. Якщо клієнт згоден чекати, то записую до списку очікування. За останній місяць від початку виходу серіалу попит на українську зону подвоївся порівняно з весною», – каже він.

Турист у Прип’яті. Ілюстративне фото
Турист у Прип’яті. Ілюстративне фото

За словами Філона, на відміну від іноземців, білорусів більше цікавить сам Чорнобиль. Але вже рік як громадян Білорусі не пускають в українську зону.

Як повідомили кореспондентові Білоруської служби Радіо Свобода в українській компанії «Чорнобиль тур», СБУ не дає дозволу ні білорусам, ні росіянам.

«Тому навіть не варто намагатися. Причину нам ніхто не пояснював», – каже Петро Філон.

Раніше Філон також возив туристів в українську зону.

«Зараз нам не підписують програми, цього року жодної групи білорусів не завіз. Але білоруси якось не цінують своєї зони. Ну, і для нас Чорнобиль – це національна трагедія, Білорусь найбільше постраждала. І білоруси до такого різновиду туризму не з такою великою цікавістю ставляться, як іноземці. Білоруських туристів у мене зараз близько 10%», – каже він.

«Цього місяця були рекорди з іноземцями. До мене прилітали з Австралії й Індонезії. Тепер я чекаю на невелику китайську групу, їдуть із Гонконгу. За три дні ми оглядаємо практично всю зону Хойницького і Брагінського районів», – додав Філон.

«Цей тур-продукт у Білорусі дійсно ексклюзивний»

Що цікавить туристів у білоруській зоні відчуження?

«У мене основна аудиторія – це любителі покинутих місць. А тут багато сіл, добре збережених. І «сталкерська» спрямованість. На даний момент найбільше приваблює новизна маршруту, адже тільки півроку виповнилося нашому туризмові в зоні відчуження. Цей тур-продукт у Білорусі дійсно ексклюзивний. Останні групи були у нас по одній на маршруті, і ось наприкінці червня буде по дві», – каже Петро Філон.

Чорнобильська зона в Білорусі
Чорнобильська зона в Білорусі

За словами Філона, природознавчі екскурсії тривають до 10 годин, щоб із заходом сонця туристи могли почекати на появу рідкісного звіра і сфотографувати його.

«У нас у Білорусі немає великих локацій, як Чорнобиль, Прип’ять, Чорнобиль-2 і ЧАЕС. Але кожне наше село унікальне. Дуже відрізняється архітектура, стиль будиночків. У Вигрібній Слободі (селище в Брагінському районі Гомельської області Білорусі – ред.) сучасні двоповерхові будинки з вбудованими гаражами. У зоні їх називають віллами. А за пару кілометрів село Жердне, там можна зустріти будинки з солом’яними дахами, маленький «будиночок хобітів» (півтора метра заввишки). Плюс природа. Ми часто зустрічаємо звірів, особливо взимку: від зубрів до рисі. Це музей під відкритим небом», – зауважує Філон.

Петро Філон
Петро Філон

За словами Петра Філона, екскурсії до Чорнобильської зони безпечні для здоров’я, якщо дотримуватися правил.

«Щоб отримати половину умовно безпечної дози, потрібно простояти в найбільш забрудненому місці маршруту, яке тільки може бути, 14 років поспіль», – каже підприємець.

Оригінал публікації – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG