У Сеймі Польщі сперечалися про день пам’яті жертв Волинської трагедії

Варшава – Бурхлива дискусія розгорнулася у середу в польському Сеймі навколо питання про вшанування жертв «волинської різанини». Польський парламент дискутував про те, коли саме на державному рівні треба відзначати день пам’яті поляків, убитих на Волині, а також який документ потрібно ухвалити – заяву чи спеціальний закон. В обговоренні цих питань взяли участь понад 40 депутатів парламенту, а також представники уряду Польщі. У виступах багатьох депутатів лунала гостра критика на адресу України, яка, начебто, формує сучасну українську ідентичність на культі УПА та Бандери, що ображає поляків.

​Дискусія у Сеймі відбулася на вимогу парламентської фракції «Кукіз 15». Ця партія подала в польський кабмін запит під назвою: «Про ставлення уряду до питання вшанування жертв геноциду польських громадян, вчиненого злочинцями з ОУН-УПА на Волині і в Східній Малопольщі, а також про реакцію польської влади на поширення злочинної бандерівської ідеології».

Депутати фракції «Кукіз 15», а також політики з інших партій закликають уряд Польщі встановити день пам’яті жертв волинської трагедії 11 липня. Мовляв, саме 11 липня 1943 року була кульмінація антипольських акцій на Волині. У виступах політиків правих поглядів лунали заклики ухвалити таке рішення спеціальним законом. Вони наголошували, що криваві події на Волині і Галичині в такому законі треба назвати «геноцидом поляків, вчиненим УПА та ОУН».

Уряд пропонує вшановувати польські жертви 17 вересня

Позицію польського уряду представив Ярослав Селлін, віце-міністр культури. За його словами, доречнішою датою для вшанування пам’яті поляків, убитих у 1940-ві роки на сході Польщі, є не 11 липня, а 17 вересня. Він твердить, що саме 17 вересня 1939 року, коли Радянський Союз напав на Польщу, розпочалася трагедія польського народу, яка, між іншим, спричинила й різанину на Волині. Селлін пояснює, що в час, коли Україна захищається від зовнішньої агресії, потрібно правильно визначати пріоритети в двосторонніх відносинах.

«Українській державі потрібно допомогти вижити як незалежній державі, захиститися від агресії, відбудувати функціональність цієї держави, тому що в майбутньому ми нічого з українцями не з’ясуємо й не доведемо до того, щоб вони визнали історичну правду, якщо не збережеться незалежна українська держава», – сказав Селлін.

Ян Дзєдзічак, державний секретар в Міністерстві закордонних справ наголосив, що Польща дуже зацікавлена у примиренні з українським народом. За його словами, примирення можна будувати на правді про трагічне минуле, тож польську сторону цікавить освітня політика в Україні, бо це «інвестиція в майбутнє».

«Якщо не будемо говорити правди, то через 10 років українці вважатимуть, що Бандера був кришталево чистим, а це, звісно, неправда», – сказав він. Дзєдзічак повідомив депутатів, що місяць тому Польща позбавила «карти поляка» шістьох молодих громадян України, які навчалися у Перемишлі. Студентів позбавили «карт поляка» за те, що в 2014 році вони сфотографувалися в Перемишлі з червоно-чорним прапором ОУН.

Депутат Марцін Свенціцький із партії «Громадянська платформа» закликав депутатів Сейму «йти дорогою Івана Павла ІІ», тобто примирення, а не ескалації історичних конфліктів. «Політична ситуація Європи сьогодні інша, ніж три роки тому», – наголосив Свенціцький.

Юзеф Лясота, депутат з тієї ж партії пояснював польському парламентові, що українці мають право на своїх героїв. Він нагадав, що в час радянсько-німецької війни Степан Бандера був в’язнем німецького концтабору. Згодом, після критики на свою адресу, Лясота піднімався на парламентську трибуну вдруге, щоб пояснити, що його слова не є виправданням злочину, який мав місце на Волині.

Депутати виявили в Україні «бандеризм». Навіть у «Букварі»

Позиція польського уряду спричинила критику з боку багатьох депутатів, причому різних фракцій. Вони звинувачують польську владу у змові з українською, яка нібито чинить тиск на офіційну Варшаву. Лунали заяви про те, що спікер Сейму Марек Кухцінський начебто провів таємні переговори з українською стороною у Трускавці. Він нібито обіцяв українській владі, що польський парламент не ухвалюватиме заяв про геноцид поляків на Волині до саміту НАТО, який відбуватиметься у Варшаві 8-9 липня.

Ельжбєта Боровська із фракції «Кукіз 15» запитувала представників польського уряду про те, чи знають вони, що культ Бандери прищеплюється українським дітям вже у школі. За її словами, українські учні начебто приходять на шкільні урочистості в червоно-чорних «бандерівських» барвах.

Юзеф Бринкус, однопартієць Боровської, висловив переконання, що бандерівців в українських школах починають виховувати вже в першому класі. «Чи польське міністерство закордонних справ, освіти, або якесь інше міністерство знає про те, що українські діти йдучи до школи, отримують «Буквар», в якому говориться про героя Бандеру, але не говориться про його злочини?» – запитав депутат.

Томаш Яскула з тієї ж партії заявив: «Політкоректність нас убиває». Він закликав польських депутатів відстоювати польські державні інтереси, а не німецькі чи українські, й проголосувати за закон про встановлення дня пам’яті жертв геноциду поляків на Волині.

Ще один депутат із фракції «Кукіз 15» Марек Якуб’як твердить, що питання кількості польських жертв до кінця не з’ясоване. Він каже: «Говорять про 150 тисяч, говорять про 160 тисяч, а в найновіших дослідженнях йдеться про 220 тисяч жертв. Сьогодні ми знаємо, що поляків мучили 300 способами». Якуб’як звернувся до своїх колег-депутатів: «Відваги, не бійтеся українців!»

​Анна Ціхольська з «Права і справедливості» значну відповідальність за кровопролиття на Волині покладає на УГКЦ. Стоячи на парламентській трибуні, вона говорила: «Велику роль у закликах до геноциду на Волині відіграло греко-католицьке духовенство. Греко-католицьких священиків, які відмовлялися закликати до злочину, також вбивали».

Українців, які мешкають у Польщі, пропонують перевиховати

У своїх виступах депутати Сейму згадували про українську меншину в Польщі. Бернадетта Криніцька із «Права і справедливості» твердить: «УПА не воювала з німецьким окупантам, але вбивала польських громадян, вона вчинила геноцид на території Республіки Польщі». «Є багато випадків прославляння УПА на території Польщі. Це, між іншим, приблизно 200 нелегальних пам’ятників і місць пам’яті, які споруджують представники української меншини. З’являється також багато публікацій польською мовою, які прославляють вояків УПА, відомі також випадки нагородження ветеранів УПА», – сказала Криніцька. Депутат звернулася з запитанням до міністра закордонних справ Польщі, чи його міністерство збирається реагувати на «скандальні випадки прославляння вояків УПА на території Польщі». Відповідаючи на це питання, представник польського МЗС пояснив Криніцькій, що його міністерство займається зовнішньою, а не внутрішньою політикою.

Про недавні події у Перемишлі, де група молодиків напала на українську церковну ходу, говорила Малґожата Пемпек із партії «Громадянська платформа». Вона переконана: «Обов’язком польського уряду є захист польських інтересів, захист поляків, а також захист пам’яті польських жертв українського геноциду, скоєного в 1939-1948 роках бандитами і вбивцями з ОУН і УПА».

Депутат виклала свою версію конфлікту в Перемишлі: «Товариство захисту пам’яті про перемиських орлят» обурене поведінкою поліції 26 червня під час походу українських націоналістів під прикриттям релігійної процесії». Про події в Перемишлі говорив і Марек Якуб’як з партії «Кукіз 15». Він висловив обурення тим фактом, що перемиську церковну процесію супроводжував військовий оркестр з України. «Чому у польському місті марширує чужа армія? Це мене як колишнього солдата і члена парламентської комісії національної оборони дуже цікавить», – сказав Якуб’як.

У свою чергу Ґабріеля Масловська з партії «Право і справедливість» в рамках дискусії про трагічне польсько-українське минуле говорила про масову еміграцію громадян України до Польщі. «Поляки підтримували всі зміни в України, і для нас незрозуміле і боляче, що українці роблять зі злочинців національних героїв», – зазначила вона.

Розмірковуючи про мігрантів з України, Масловська зазначила: «На деяких територіях в житлових кварталах ці групи вже досить помітні. Вони орендують будинки, помешкання, оселяються цілими сім’ями, тож це вже значний відcоток населення, наприклад у Любліні. У зв’язку з цим хочу запитати, чи польський уряд думає про освітню діяльність з цих питань не тільки в школах, але й також серед громадян України, серед тих осіб, які хочуть отримати право на тимчасове чи постійне перебування, або вже отримали таке право на території Польщі? Бо думаю, що в цих питаннях є великий брак знань, перекручування і маніпулювання». На думку Масловської, така діяльність польського уряду вкрай необхідна. «Це стосується тисяч осіб і треба подумати про різні форми просвітницької діяльності з цього питання», – сказала депутат.

​Роберт Вінніцький, голова партії «Національний рух» позицію уряду називає зрадою. Він погрожує правлячій партії «Право і справедливість» тим, що родичі вбитих на Волині поляків на наступних виборах за неї не голосуватимуть. «Ви не отримаєте тієї підтримки, яку «Право і справедливість» мало від кресов’ян минулого року, після того, що ви робите, після цієї колаборації з українськими бандерівцями! Але це зрада не лише історичної пам’яті, не тільки кресов’ян. Це також галопуюча дурість. Роками в Україні триває конструювання нової національної ідентичності, яка базується саме на бандеризмі», – сказав депутат. Вінніцький лякає тим, що культ УПА в Україні доведе до конфлікту польської та української історичної пам’яті, а це неминуче спричинить конфлікт між сусідніми державами.

Хтось хоче заробити політичний капітал на трагедії?

Деякі депутати намагалися вгамувати емоції своїх колег. Адам Шлапка, депутат із фракції «Новочесна».

«Ніхто не має сумніву, що жертви потрібно вшанувати, бо жертви закликають пам’ятати про них. Але жертви ніколи не кличуть до помсти. Слухаючи виступи більшості з тих, які виступали переді мною, у мене склалося враження, що їм не йдеться про вшанування, а про те, щоб заробити політичний капітал в середовищах кресов’ян». Депутат Вінніцький прямо заявив депутатам «Права і справедливості», що за них більше не голосуватимуть.

Наразі польський Сейм не ухвалив жодної заяви з приводу дня пам’яті жертв Волинської трагедії. Але депутати збираються повернутися до цього питання після саміту НАТО, що відбуватиметься у Варшаві 8-9 липня.

Після дискусії в сесійній залі депутати фракції «Кукіз 15» провели у Сеймі прес-конференцію. Вони розповіли про свій проект внесення змін у закон про польський Інститут національної пам’яті. Депутати пропонують доповнити цей закон записом про кримінальну відповідальність за заперечення факту геноциду поляків «українськими націоналістами та українськими збройними формуваннями, що колаборували з ІІІ Рейхом».

За словами депутата Томаша Жимковського, ця пропозиція дуже важлива, оскільки особи, які заперечують злочин, «будуть покарані позбавленням волі строком до трьох років». «Ми не хочемо таких ситуацій, коли громадяни української держави прославляють вбивць польського народу. Мусимо сказати рішуче «ні» цій ситуації», – додав Жимковський.