На спільній пресконференції після перемовин із Володимиром Зеленським президент Франції Емманюель Макрон привітав відмову від ухвалення відразу двох законів, що нібито порушують Мінські угоди щодо Донбасу. Причому мова йшла, як про Україну, так і про Росію. Про які закони може йтися? Розповідає Радіо Донбас.Реалії.
Зустріч президентів Франції та Росії Емманюеля Макрона та Володимира Путіна відбулася ввечері 7 лютого 2022 року. Вже наступного дня Макрон був у Києві, , де зустрівся із українським колегою – президентом України Володимиром Зеленським. Але ще на пресконференції у Москві Емманюель Макрон схвально відгукнувся про відмову від двох рішень – Москви та Києва – які нібито мали розглядати парламенти держав.
І далі без «республік»
Щодо Росії, то може йтися про два рішення, які зараз чекають на розгляд у Державній Думі. І одне з них вже цілком оформлене у проєкт постанови та мало би бути розглянутим орієнтовно 14 лютого 2022 року.
Йдеться про постанову зі зверненням російських депутатів до Путіна з проханням визнати «ЛДНР», як держави.
Ідея такої постанови була висловлена депутатами від КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації – ред.) ще у грудні 2021 року, а вже на початку 2022 року проєкт постанови був внесений до російського парламенту.
Якщо постанова про визнання так званих «республік» буде ухвалена, то це означатиме для Росії вихід із Мінського процесу щодо Донбасу.
Досі, Росія наполягала на виконанні Україною вигідних їй пунктів Мінських домовленостей, а саме, щоб Київ визнав «ЛДНР» як частину України, що б дало Кремлю можливість впливати на політичний процес в Україні. При цьому, всупереч своїм реальним діям, Росія продовжувала наполягати, що вона не є стороною збройного конфлікту на Донбасі, а лише посередником на переговорах у Мінську.
Ймовірно, президент Франції Макрон мав на увазі саме цю постанову про визнання Москвою «ЛДНР» .
У найближчий тиждень ми побачимо, чи дасть Кремль команду відступити у цьому питанні, та як це буде «обставлено» російською пропагандою.
Перехідний період, якого немає
А від чого ж має відмовитися Україна?
Вочевидь мова йде про закон «Про засади державної політики перехідного періоду», що визначає юридичні аспекти реінтеграції окупованих територій, визначення відповідальності учасників угруповань «ЛДНР» та пересічних жителів ОРДЛО, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями.
Проєкт цього закону за номером 5844 був внесений до Верховної Ради ще влітку 2021 року, але наприкінці січня 2022 року був відкликаний українським урядом, якраз перед тим як голова Офісу президента Зеленського Андрій Єрмак поїхав на зустріч радників лідерів «нормандської четвірки».
В українських ЗМІ тоді з’явилася версія про те, що закон відкликали через необхідність виконати вимогу, висунуту Росією як передумову для проведення нової зустрічі у «нормандському форматі» на рівні радників лідерів.
Але в Офісі президента цю версію заперечили. Так очільник ОП Андрій Єрмак заявив, що головна мета керівництва країни – уникнути ескалації конфлікту, але, мовляв, про жодні поступки не йдеться.
А підставою для відкликання законопроєкту, за словами влади, стала його оцінка Венеціанською комісією, яка попросила переглянути:
- «нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців»,
- «звузити та уточнити положення про люстрацію», щоб вона не поширювалася на виборні посади та її міг контролювати суд,
- встановити, що люди мають право на правду про всі злочини, а не лише тих, які вчинили певні категорії людей,
- та уточнити норми про визнання документів, виданих у Донецьку та Луганську угрупованнями «ЛДНР».
Детально про це у випуску Радіо Донбас.Реалії:
Очевидно, що сам цей законопроєкт суперечить баченню Мінських угод з боку Москви.
У Кремлі ж наполягають на тому, що після повернення ОРДЛО під контроль України, там має бути проведена загальна амністія не залежно від ступеню участі у конфлікті, чи у окупаційних адміністраціях у Донецьку та Луганську.
Тож за подальшою долею закону та успіху в організації зустрічей у Нормандському форматі можна буде зробити висновки наскільки ці два фактори залежні один від одного.
Речник президента України Володимира Зеленського Сергій Никифоров прокоментував заяву президента Франції Емманюеля Макрона щодо відкликання з Верховної Ради проєкту закону нібито на виконання умов «нормандського формату».
Йдеться про проєкт закону «Про державну політику перехідного періоду», який був відкликаний з Верховної Ради урядом. Никифоров вказав на те, що Кабінет міністрів пояснив відкликання рекомендаціями Венеційської комісії.
«До нього ж були зауваження від Венеційської комісії. Розумієте, одне не скасовує інше, можливо і так і так. Можливо… це влаштовує сторони нормандського формату. Але наша офіційна позиція залишається незмінною», – заявив він.
За словами Никифорова, наразі невідомо, коли законопроєкт буде внесений на розгляд парламенту знову.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)
- Правники наголошують, Україна не зобов'язана нічого робити, поки не будуть повністю виконані безпекові положення Мінських угод, а саме – припинення вогню, повне виведення підрозділів проросійських бойовиків та російського озброєння із території України, і , як результат, повне відновлення Україною контролю над своєю територією та визнаними міжнародним правом кордонами.
- Мінські угоди – це не міжнародний договір, а досягнуті під час прямої збройної агресії Росії проти України політичні домовленості. Україна має повне право захищати свою територію, свій суверенітет і свою територіальну цілісність. А Росія використовує Мінські угоди, трактуючи їх у своїх інтересах, для подальшого тиску на Україну та міжнародну спільноту.
- Росія заперечує свої агресивні наміри щодо України, а навпаки, звинувачує Україну у підготовці силового повернення Донецька, Луганська і Криму.
