Ведучий: Зиновій Фрис(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: 27 годин минуло з часу катастрофи на Львівщині. Президент України досі відпочиває в Криму. Ми не чули прем’єра впродовж дня. Невідомо, чи він в Києві, чи в рідному Донецьку. Пан Шуфрич в Лондоні вирішує якісь невідкладні проблеми досі. Пан Балога сьогодні опівдні повідомляв про список спікерів у мегаблоці, але не про катастрофу.
Все гарно? Все прекрасно? Що в країні відбувається?
Олександр Мартиненко: По-перше, перераховані Вами вище люди, здається, у них все ж таки різна ступінь відповідальності і різні ролі...
В результаті ніхто не відповідає...
Олександр Мартиненко: Так відбувається в кінці-кінців, що відповідає той стрілочник.
Ну, стрілочник - віце-прем’єр Кузьмук. Він там на місці... Олександр Мартиненко: Стрілочник ще буде. Ви зачекайте, це ще попереду. А віце-прем’єр Кузьмук просто опинився там, на місці...
До речі, я вважаю, що сказане ним про слово Чорнобиль, то говорити не можна було ні в якому разі, тому що дуже багато пов’язано в людей. А що це? Чорнобиль чи ні? Це ще невідомо.
Я не думаю, що треба кидатися такими словами. До речі, це стосується, мені здається, очевидно, всіх нас також. Тому для паніки у нас дуже багато завжди підстав. Те, що люди будуть панікувати, то це нічого доброго немає. Тобто, треба тверезо оцінювати небезпеку і не треба її перебільшувати.
Президент видав указ і продовжив хлюпатися у чорноморській воді... Указу було достатньо?
Володимир Скачко: Я думаю, що достатньо. А мав він повертатися до Києва і безпосередньо очолювати чи не мав, то це, власне, його справа.
Але я хочу сказати, що він справді є Главою держави, а не главою виконавчої влади.
Тут проблема в іншому. В Україні знову сталося за принципом: де тонко, там і рветься. В Україні немає програми чи концепції, яка була б відома всім, про маршрути і умови перевезення будь-якої нечистої сили, яка перевозиться Україною, яка так пишається своєю транзитністю.
Проблема ж не в тому, що везли жовтий фосфор, а в тому, що ніхто не знав, що з ним робити, якщо з ним таке станеться, що сталося. Тому не вистачило ні піни... Дуже добре, що хоч хтось підказав, що не можна його водою гасити, бо вона дає реакцію, і виділяється отруєний газ. Оце є головна проблема.
Ну, і, звісно, Шуфрич і Рудьковський, один з МНС, а інший з питань транспорту, бо це сталося на залізниці, вони безпосередньо мали б бути там. Хоча б прилетіти, хоча б для “блезиру”, як кажуть французи, щоб когось, можливо, підігнати, щоб... Ну, я не думаю, що вони вже такі страшні фахівці.
Ми сьогодні запитали Ларису Мудрак, керівника прес-служби Секретаріату Президента, чи має пан Президент має намір приїхати до Києва. Ось що вона відповіла:
Лариса Мудрак: Він перебуває в Криму. І кримська резиденція, державна, офіційна резиденція дозволяє йому працювати, повністю підтримувати робочий формат. Там є всі засоби зв’язку, всі засоби для реалізації президентських функцій, тому якби такої особливої потреби повертатися в Київ немає.
З шостої ранку Президент знав проблематику, тримав її під контролем, був повістю поінформований, тому особливої потреби з Криму переїжджати із-за сучасних засобів зв’язку немає.
Мені у цьому зв’язку згадується трагедія з російським підводним човном “Курськ”. Путін також тоді відсиджувався на Чорному морі. Коли його запитали, чому він не поїхав... А, власне, хіба я не можу звідси, чому мені їхати?
Олександр Мартиненко: Там все-таки різна ситуація. На “Курську” було більше, ніж 100 чоловік, вони сиділи під водою...
Але ми ще не знаємо, чим закінчиться...
Олександр Мартиненко: Не знаємо, безумовно. Але там вже точно було відомо, що 100 чоловік під водою. Це жахлива трагедія. Це з одного боку.
З іншого боку, то, знаєте, коли я теж і там працював, в цих органах влади, і до того, і після того, я бачив і чув від людей, які приймали участь, що таке ліквідація наслідків техногенної катастрофи. Мені здається, що можна, звичайно, нагнати туди керівників різних, можна, щоб приїхали всі керівники, відразу і Президент, і прем’єр, а ще голова ВР, хоч вона і розпущена...
Володимир Скачко: Та й можна туди ще й голову опозиції, щоб було все клас.
Олександр Мартиненко: Так і всі інші. Але знаєте, і всі вони будуть давати вказівки, і всі вони будуть створювати свої штаби, давати вказівки, вимагати їх виконання.
Головне зараз, мені здається, то це чітка організація роботи, власне, тих людей, які зараз ці наслідки ліквідовують, тобто конкретних рятівників, конкретних військових (наскільки я розумію, там є вже підрозділи протихімічної оборони, і це правда), конкретних людей. Кожен з них має знає, що їм робити, вони повинні мати паливо для того, щоб їздила техніка, піну, до речі, про яку зараз казали і все інше. І всі мають знати, що їм робити. І це головне!
Хто це зробить: Президент, прем’єр, віце-прем’єр Кузьмук чи інша людина, то це неважливо, а важливою, щоб був єдиний начальник, як казали раніше, щоб був один керівник, який дає вказівки і їх виконують.
Панове, що ще має статися в Україні, аби подібні трагедії не були величезною несподіванкою?
Олександр Мартиненко: Вони завжди несподіванка, на жаль. Якби можна було спрогнозувати, то їх не було б.
Все буває. Головне – це важливо знайти причину, ясна річ, зробити все, щоб такого не сталося більше ніде, зробити висновки з організацією робіт по всьому, що зараз робиться там.
Як це було зроблено: правильно чи неправильно, правильно організовано чи не організовано, то оце головне - зробити так, щоб цього не було, але по конкретних людях і, головне, не шукати стрілочників.
Володимир Скачко: Крім того, для того, щоб був порядок скрізь, то має бути порядок нагорі у тих, хто керує.
От дивіться, Чорнобиль відбувся чому? Хтось хотів поекспериментувати. Що в нас від цього зменшилася кількість тих людей, які хочуть знову у нас поекспериментувати з атомною енергетикою?
В нас сходили з рейок потяги. Що в нас відбулася якась така масована перевірка всіх шляхів? Не відбулася.
В нас падають будинки. Що в нас є якась оприлюднена, зрозуміла людям програма перевірки? Немає.
Тому я ще раз кажу, що де тонко, там обов’язково, на жаль, порветься.
Я дуже хочу, щоб цього не сталося. Але запобігти можна тільки загальним порядком. Але навіть там, де є загальний порядок, скрізь це відбувається.
Ну, ось відбудуться, може, парламентські вибори і все вирішиться?
Олександр Мартиненко: Господи, дай Боже, щоб все працювало!
До речі, ви припускаєте, що парламентські вибори можуть у цьому зв’язку не відбутися? Пам’ятаєте, політики говорили, що якась катастрофа може зупинити ці парламентські вибори...
Олександр Мартиненко: Боже, спаси і допоможи...
Володимир Скачко: Це може відбутися, але в жахливому сні, коли почнеться небезпека для конкретних людей.
А я вам скажу, що жодні вибори, жодна президентська кампанія не варта життя однієї людини, простого українця.
Олександр Мартиненко: Головне, щоби там, на місцях, все працювало.
А воно, схоже, працює. Слава Богу.
Олександр Мартиненко: Щоб воно не розвалилося під час виборчої кампанії.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
