Єврейська культура становить невід’ємну частину багатокультурного Львова. Адже до 1939 року єврейське населення у місті, за своєю чисельністю, було другим, після поляків.
У Львові є десятки місць, пов’язаних із єврейською історію, серед них площа синагог, на якій до 1943 року стояли Велика міська синагога, синагога «Золота Роза», Дім навчання Бейт гаМідраш. Це був центр релігійного та культурного життя євреїв.
Донині у занедбаному стані перебуває колишній єврейський цвинтар, що неподалік центру. Він був знищений у роки війни. На місці спочинку тисяч євреїв планують спорудити меморіальний парк «Дім вічності» і на стінах вписати імена тих, хто там похований.
Ще одне місце добре відоме літнім львів’янам як «долина смерті». Це колишній Янівський концтабір, де у роки Другої світової війни масово розстрілювали євреїв. У 1943 році німці сформували так звані «бригади смерті» з в’язнів-євреїв, яких змушували прибирати сліди злочинів.
На конкурс подали 70 проектів
Проект «Янівський концтабір»Відтак перед архітекторами було доволі непросте завдання: створити проекти, щоб вшанувати пам’ять тисяч загиблих євреїв, облаштувати територію, щоб сюди могли приходити люди, поєднати минуле з сучасним. На міжнародний конкурс були подані 70 проектів із 14 країн світу.
Голова міжнародного журі Карл Фінґергут повідомив, що переможцями за проект меморіал «Янівський концтабір» стала група американських архітекторів, «Бесойлем – Дім вічності» – архітектори з Єрусалима, «Площа синагог» – команда з Німеччини.
«Над проектами ще будуть працювати, – наголосив Карл Фінґергут. – Але всі вони відтворюють атмосферу, ідентичність і характер кожного місця так, як треба його оформити, щоб воно відповідало поставленим цілям».
Наразі ще немає одностайності журі з єврейськими громадами Львова, представники яких сумніваються в присутності єврейської ідентичності у проектах. Оскільки є релігійні вимоги до впорядкування сакральних юдейських місць, то запропоновані роботи невдовзі покажуть рабинам.
За словами наукового співробітника Центру єврейського мистецтва Гебрайського університету в Єрусалимі Сергія Кравцова, кращі проекти підкреслюють єврейську ідентичність, вони оперують мовою простих символів і є зрозумілі для сучасників.
«Львів завдяки впорядкуванню місць, пов’язаних з історією єврейського народу, віддаляється від містечковості й прямує до Європи, де є його справжнє місце», – наголошує архітектор.
Наступного року проведуть громадські слухання щодо визначених журі проектів, а також розпочнуть археологічні дослідження територій, щоб встановити імена похованих євреїв на кладовищі і на місці концтабору.
Загалом в Україні, за даними Асоціації єврейських організацій та общин, налічується дві тисячі єврейських цвинтарів, більшість із них перебувають у занедбаному стані, стільки ж місць масових поховань.
У Львові є десятки місць, пов’язаних із єврейською історію, серед них площа синагог, на якій до 1943 року стояли Велика міська синагога, синагога «Золота Роза», Дім навчання Бейт гаМідраш. Це був центр релігійного та культурного життя євреїв.
Донині у занедбаному стані перебуває колишній єврейський цвинтар, що неподалік центру. Він був знищений у роки війни. На місці спочинку тисяч євреїв планують спорудити меморіальний парк «Дім вічності» і на стінах вписати імена тих, хто там похований.
Ще одне місце добре відоме літнім львів’янам як «долина смерті». Це колишній Янівський концтабір, де у роки Другої світової війни масово розстрілювали євреїв. У 1943 році німці сформували так звані «бригади смерті» з в’язнів-євреїв, яких змушували прибирати сліди злочинів.
На конкурс подали 70 проектів
Голова міжнародного журі Карл Фінґергут повідомив, що переможцями за проект меморіал «Янівський концтабір» стала група американських архітекторів, «Бесойлем – Дім вічності» – архітектори з Єрусалима, «Площа синагог» – команда з Німеччини.
«Над проектами ще будуть працювати, – наголосив Карл Фінґергут. – Але всі вони відтворюють атмосферу, ідентичність і характер кожного місця так, як треба його оформити, щоб воно відповідало поставленим цілям».
Наразі ще немає одностайності журі з єврейськими громадами Львова, представники яких сумніваються в присутності єврейської ідентичності у проектах. Оскільки є релігійні вимоги до впорядкування сакральних юдейських місць, то запропоновані роботи невдовзі покажуть рабинам.
За словами наукового співробітника Центру єврейського мистецтва Гебрайського університету в Єрусалимі Сергія Кравцова, кращі проекти підкреслюють єврейську ідентичність, вони оперують мовою простих символів і є зрозумілі для сучасників.
«Львів завдяки впорядкуванню місць, пов’язаних з історією єврейського народу, віддаляється від містечковості й прямує до Європи, де є його справжнє місце», – наголошує архітектор.
Наступного року проведуть громадські слухання щодо визначених журі проектів, а також розпочнуть археологічні дослідження територій, щоб встановити імена похованих євреїв на кладовищі і на місці концтабору.
Загалом в Україні, за даними Асоціації єврейських організацій та общин, налічується дві тисячі єврейських цвинтарів, більшість із них перебувають у занедбаному стані, стільки ж місць масових поховань.
