У жовтні та на початку листопада київські підприємства та організації почали отримувати листи від банків, які обслуговують їхні зарплатні рахунки. Фінансові установи у ввічливій формі просять всіх своїх зарплатних клієнтів заповнити анкети, де серед іншого вказати своє майно та рахунки в інших банках, а також розповісти, чи займаються вони публічною діяльністю. Банки посилаються на зміни до закону «Про запобігання… легалізації злочинних доходів» та відповідну постанову НБУ.
«Уся інформація, надана вами, є банківською таємницею і може бути розкрита третім особам відповідно до статті 62 закону «Про банки та банківську діяльність», мовиться в одному з таких листів. Як видно з цієї статті, банківські анкети українців цілком законно можуть отримувати суди, державна виконавча служба, податкова, СБУ, міліція та антимонопольний комітет, а також органи державного фінансового моніторингу, коли такі будуть створені.
Банківські анкети ідуть до правоохоронців та податкової?
У постанові Нацбанку йдеться, що банки зобов’язані включити до своїх анкет запитання про те, чи належить клієнт до публічних осіб або пов’язаний із ними, і чи має він «контролера» (ідеться про довірених осіб та фінансових радників). НБУ зобов’язав банки зібрати дані про їхніх клієнтів до 22 жовтня, але банки не встигли, і термін збору анкет було подовжено.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи зможе тепер пересічний українець покласти гроші на депозит чи оформити споживчий кредит і не заповнювати розроблену НБУ анкету.
Виявилося, що від охочого відкрити депозит вимагають розповісти про свій майновий стан та публічну діяльність дві третини банків, в яких побувало Радіо Свобода. У того, хто хоче взяти кредит, вимагають відповісти на всі запитання анкети НБУ 85% від перевірених фінансових установ.
«Анкета є, можете її переглянути. Ви маєте обов’язково заповнити графу про фінансовий стан», – говорили нам у більшості банківських відділень.
Кожен п’ятий банк готовий прийняти кошти на депозит, не запитуючи у клієнта про публічну діяльність. І лише один банк з усіх перевірених погодився відкрити депозит лише за паспортом та ідентифікаційним кодом і надати кредит без запитань про громадську активність.
Радіо Свобода з’ясувало цікаву закономірність: всі банки з іноземним капіталом вимагали заповнення анкет. Їхні працівники в неофіційних розмовах пояснюють, що таким чином материнський банк перестраховується, щоб його філія в Україні не мала проблем зі владою. З іншого боку, всіма нечисленними банками, які не сталять клієнтам особистих запитань, володіють українці, наближені до чинної влади.
Українцям пропонують брехати, щоб захистити себе
Коли ж кореспондент Радіо Свобода говорив, що не хоче так багато розповідати про себе, в половині випадків працівники банків неофіційно радили йому просто написати, що він не є публічним діячем і не має ніякого коштовного майна.
«Ви публічний діяч? Напишіть, що ним не є, ніхто все одно не перевірить», – почули ми.
Говорити банкам неправду або судитися з ними закликає в таких випадках депутат від НУНС Володимир Ар’єв. Якщо це робити масово, наголошує він, система збору досьє на українців розвалиться.
«Банк мусить виконувати рішення НБУ. Але ви – ні. Примушують – подавайте до суду. Чи є ви публічною особою? Ця інформація не стосується того, що має знати про вас банк. Якщо людина не хоче розповідати про себе, я особисто закликаю надавати банкам неправдиву інформацію про свою громадську та політичну діяльність. Приховувати реальну ситуацію», – радить депутат.
Гарантій, що надана банку інформація про особу залишиться конфіденційною – немає, каже правозахисник Андрій Діденко. Оскільки, за його словами, є приклади, коли інформація про клієнта банку потрапляла до правоохоронних органів, судів і використовувалася проти нього.
«Мова про Олександра Чухвицького. Банк отримав інформацію про нього, про його майно. Потім була укладена угода про отримання кредиту. І вже після цього чомусь змінилася сума майна, кредитні зобов’язання змінилися, і все сталося таким чином, що Олександр Чухвицький не зміг виплачувати кредитну заборгованість. Його більше року тримали в СІЗО і в нього почалися проблеми зі здоров’ям», – зазначив правозахисник.
Подавати до суду на банк у такому випадку радить і директор із інституційних зв’язків «Унікредіт-банку» Ярослав Солтис.
Чимало депутатів Верховної Ради, в тому числі й представники парламентської більшості, запевнили Радіо Свобода, що не чули про нові анкети Нацбанку. Зокрема, лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова це здивувало і обурило.
«Я вперше чую про це. Я в це не вірю. Ви називаєте конкретний банк? Я доручаю перевірити інформацію з цього питання», – сказав Єфремов.
Інший депутат-регіонал, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів вважає цю ініціативу НБУ цілком законною.
«Нацбанк не може випустити жодного акту, який би не відповідав національному законодавству. На це є процедура, контроль з боку Міністерства юстиції», – каже він.
Нардеп від НУНС Олександр Омельченко припустив, що анкетування у банках не є ініціативою керівника НБУ Сергія Арбузова і що він лише виконує доручення згори.
НБУ: Банки самі виявляють злочинців за анкетами
Нацбанк на офіційний запит Радіо Свобода відповів, що… не збирає в банків інформацію про їхніх клієнтів. Але водночас пояснив, що банки ведуть збір таких даних із метою протидії тероризму та економічній злочинності.
«Банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта і вивчати його фінансову діяльність. Це необхідно для запобігання використання банківських послуг для легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму», – йдеться у відповіді банку.
Більше того, в НБУ пояснюють, що розробили нові анкети на вимогу Міжнародної організації з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (ФАТФ) і що лише завдяки цьому ФАТФ виключила Україну зі свого чорного списку.
В Україні, як і в Сирії, запроваджують фінансовий контроль незгодних – експерт
Справжньою метою анкетування банківських клієнтів є спроба влади взяти під контроль фінанси всіх своїх опонентів, так вважає екс-голова «Ощадбанку», член політради партії «Фронт змін» Андрій Пишний.
«Рішення НБУ продовжує логіку розбудови поліцейської держави. За минулі два роки фінансування Генпрокуратури зросло на півтора мільярда гривень, на стільки ж – фінансування МВС, СБУ – на мільярд. Ці органи повинні чимось займатися. Чим? Своїми громадянами. Чи належите ви до публічних людей? Це і є ключове запитання в анкеті! Щоб потім, за потреби, заблокувати операції чи отримати інформацію про перебіг ваших банківських рахунків», – каже Пишний.
Андрій Пишний та інші експерти сходяться на думці, що збір особистої інформації про українців не випадково активізувався напередодні парламентських виборів.
Вони порівнюють Україну з Сирією, де під час революції влада почала блокувати фінансові операції всередині країни. І не виключають, що подібна спроба фінансового контролю над громадянським суспільством у разі протестів проти дій влади можлива і в Україні.
У Постанові НБУ №22 є перелік людей, які вважаються публічними особами. Серед них – представники органів влади, судді, керівники державних підприємств та інші. Однак у більшості анкет, які пропонували у банках Радіо Свобода, цей перелік або відсутній, або наведений в кінці дрібним шрифтом. Через те чимало клієнтів, які займаються громадською діяльністю, помилково вказують в анкетах, що вони є публічними діячами.
«Уся інформація, надана вами, є банківською таємницею і може бути розкрита третім особам відповідно до статті 62 закону «Про банки та банківську діяльність», мовиться в одному з таких листів. Як видно з цієї статті, банківські анкети українців цілком законно можуть отримувати суди, державна виконавча служба, податкова, СБУ, міліція та антимонопольний комітет, а також органи державного фінансового моніторингу, коли такі будуть створені.
Банківські анкети ідуть до правоохоронців та податкової?
У постанові Нацбанку йдеться, що банки зобов’язані включити до своїх анкет запитання про те, чи належить клієнт до публічних осіб або пов’язаний із ними, і чи має він «контролера» (ідеться про довірених осіб та фінансових радників). НБУ зобов’язав банки зібрати дані про їхніх клієнтів до 22 жовтня, але банки не встигли, і термін збору анкет було подовжено.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи зможе тепер пересічний українець покласти гроші на депозит чи оформити споживчий кредит і не заповнювати розроблену НБУ анкету.
Виявилося, що від охочого відкрити депозит вимагають розповісти про свій майновий стан та публічну діяльність дві третини банків, в яких побувало Радіо Свобода. У того, хто хоче взяти кредит, вимагають відповісти на всі запитання анкети НБУ 85% від перевірених фінансових установ.
«Анкета є, можете її переглянути. Ви маєте обов’язково заповнити графу про фінансовий стан», – говорили нам у більшості банківських відділень.
Кожен п’ятий банк готовий прийняти кошти на депозит, не запитуючи у клієнта про публічну діяльність. І лише один банк з усіх перевірених погодився відкрити депозит лише за паспортом та ідентифікаційним кодом і надати кредит без запитань про громадську активність.
Радіо Свобода з’ясувало цікаву закономірність: всі банки з іноземним капіталом вимагали заповнення анкет. Їхні працівники в неофіційних розмовах пояснюють, що таким чином материнський банк перестраховується, щоб його філія в Україні не мала проблем зі владою. З іншого боку, всіма нечисленними банками, які не сталять клієнтам особистих запитань, володіють українці, наближені до чинної влади.
Українцям пропонують брехати, щоб захистити себе
Коли ж кореспондент Радіо Свобода говорив, що не хоче так багато розповідати про себе, в половині випадків працівники банків неофіційно радили йому просто написати, що він не є публічним діячем і не має ніякого коштовного майна.
«Ви публічний діяч? Напишіть, що ним не є, ніхто все одно не перевірить», – почули ми.
Говорити банкам неправду або судитися з ними закликає в таких випадках депутат від НУНС Володимир Ар’єв. Якщо це робити масово, наголошує він, система збору досьє на українців розвалиться.
«Банк мусить виконувати рішення НБУ. Але ви – ні. Примушують – подавайте до суду. Чи є ви публічною особою? Ця інформація не стосується того, що має знати про вас банк. Якщо людина не хоче розповідати про себе, я особисто закликаю надавати банкам неправдиву інформацію про свою громадську та політичну діяльність. Приховувати реальну ситуацію», – радить депутат.
Гарантій, що надана банку інформація про особу залишиться конфіденційною – немає, каже правозахисник Андрій Діденко. Оскільки, за його словами, є приклади, коли інформація про клієнта банку потрапляла до правоохоронних органів, судів і використовувалася проти нього.
«Мова про Олександра Чухвицького. Банк отримав інформацію про нього, про його майно. Потім була укладена угода про отримання кредиту. І вже після цього чомусь змінилася сума майна, кредитні зобов’язання змінилися, і все сталося таким чином, що Олександр Чухвицький не зміг виплачувати кредитну заборгованість. Його більше року тримали в СІЗО і в нього почалися проблеми зі здоров’ям», – зазначив правозахисник.
Подавати до суду на банк у такому випадку радить і директор із інституційних зв’язків «Унікредіт-банку» Ярослав Солтис.
Чимало депутатів Верховної Ради, в тому числі й представники парламентської більшості, запевнили Радіо Свобода, що не чули про нові анкети Нацбанку. Зокрема, лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова це здивувало і обурило.
«Я вперше чую про це. Я в це не вірю. Ви називаєте конкретний банк? Я доручаю перевірити інформацію з цього питання», – сказав Єфремов.
Інший депутат-регіонал, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів вважає цю ініціативу НБУ цілком законною.
«Нацбанк не може випустити жодного акту, який би не відповідав національному законодавству. На це є процедура, контроль з боку Міністерства юстиції», – каже він.
Нардеп від НУНС Олександр Омельченко припустив, що анкетування у банках не є ініціативою керівника НБУ Сергія Арбузова і що він лише виконує доручення згори.
НБУ: Банки самі виявляють злочинців за анкетами
Нацбанк на офіційний запит Радіо Свобода відповів, що… не збирає в банків інформацію про їхніх клієнтів. Але водночас пояснив, що банки ведуть збір таких даних із метою протидії тероризму та економічній злочинності.
«Банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта і вивчати його фінансову діяльність. Це необхідно для запобігання використання банківських послуг для легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму», – йдеться у відповіді банку.
Більше того, в НБУ пояснюють, що розробили нові анкети на вимогу Міжнародної організації з протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (ФАТФ) і що лише завдяки цьому ФАТФ виключила Україну зі свого чорного списку.
В Україні, як і в Сирії, запроваджують фінансовий контроль незгодних – експерт
Справжньою метою анкетування банківських клієнтів є спроба влади взяти під контроль фінанси всіх своїх опонентів, так вважає екс-голова «Ощадбанку», член політради партії «Фронт змін» Андрій Пишний.
«Рішення НБУ продовжує логіку розбудови поліцейської держави. За минулі два роки фінансування Генпрокуратури зросло на півтора мільярда гривень, на стільки ж – фінансування МВС, СБУ – на мільярд. Ці органи повинні чимось займатися. Чим? Своїми громадянами. Чи належите ви до публічних людей? Це і є ключове запитання в анкеті! Щоб потім, за потреби, заблокувати операції чи отримати інформацію про перебіг ваших банківських рахунків», – каже Пишний.
Андрій Пишний та інші експерти сходяться на думці, що збір особистої інформації про українців не випадково активізувався напередодні парламентських виборів.
Вони порівнюють Україну з Сирією, де під час революції влада почала блокувати фінансові операції всередині країни. І не виключають, що подібна спроба фінансового контролю над громадянським суспільством у разі протестів проти дій влади можлива і в Україні.
У Постанові НБУ №22 є перелік людей, які вважаються публічними особами. Серед них – представники органів влади, судді, керівники державних підприємств та інші. Однак у більшості анкет, які пропонували у банках Радіо Свобода, цей перелік або відсутній, або наведений в кінці дрібним шрифтом. Через те чимало клієнтів, які займаються громадською діяльністю, помилково вказують в анкетах, що вони є публічними діячами.
