Вашингтон – Бідна європейська валюта. Пережити стільки поневірянь та принижень у 2011 році та й не знати, що її чекає в новому 2012-му. Європейські лідери запустили план, який мав би відновити довіру в Євро, однак важко сказати, чи цей план зможе дати конкретні результати, чи може він піде тим самим шляхом, як і низка його попередників – у нікуди. В одному погоджуються майже всі: політики, економісти, фінансисти – наступний рік або поставить євро на ноги, або перетворить цю валюту в слабку другорядну.
У 2012 році має розпочати діяти новий план щодо порятунку євро. Якщо цей план спрацює, євро житиме і стане сильним об‘єднувальним чинником. Якщо ні, в Європі далі точитимуться міжнаціональні чвари.
Новий план - це фактично створення глибшого фіскального союзу з централізованим наглядом над національними бюджетами. (Докладніше про положення нового плану читайте тут)
Відтоді, коли лідери Франції й Німеччини оприлюднили цей план на початку грудня, європейські керманичі повторюють: це єдина можливість просуватися вперед, не лише для 17-ти країн-членів єврозони, а й для всіх 27-ми членів Європейського Союзу. Країни ЄС готові до цього, стверджує президент європейської комісії Жозе Мануель Баррозу.
«Це не угода 17-ти, це угода 27-ми. Минулого тижня більшість голів держав та уряди країн членів показали свою готовність до подальшої європейської інтеграції, до угоди про фіскальну стабільність. Вони показали, що хочуть більше Європи, а не менше», – каже Баррозу.
Німецько-французька пропонована угода – це фіскальний союз із, серед іншого, централізованим наглядом над національними бюджетами, каральними санкціями, якщо бюджетний дефіцит країни перевищить 3% ВВП, та конституційою вимогою про балансування національних бюджетів.
Попри оптимізм пана Боррозу щодо підтримки нового плану керівництва всією Європою, він уже показує певні тріщини. Не всі країни готові передати свій фінансовий суверенітет під нагляд Брюсселя. Великобританія однозначно відмовилася від такої поглибленої фінансової інтеграції. Аналітики заявляють, що такі країни, як Греція чи Португалія, які, опинившись у глибокій борговій кризі, вже нині суттєво скорочують соціальні програми й державні видатки, можуть нерадо здати свою фінансову незалежність, тим більше, що вже бачимо чималі соціальні заворушення внаслідок таких скорочень.
Європейці теж можуть не підтримати новий фінансовий план хоча б тому, що він німецький. Стратегія плану полягає в тому, що периферійні країни мають дотримуватися фінансової дисципліни, а Німеччина, яка є економічним двигуном Європи, має відновити економічне зростання і оздоровити євро силою своєї експортної потуги.
Але і цей підхід може бути хибним, вважає економіст лондонського інституту Легатум Далібор Рогач.
«Периферійні країни Європи втрачають свою конкурентоспроможність. Так, Німеччина може експортувати, але якщо Європа та світова економіка в депресії, то кому ж вона взагалі експортуватиме? Я не думаю, що така модель спрацює», – переконаний лондонський експерт.
Цими днями німецький центральний банк – Бундесбанк – прогнозував, що у зв‘язку з борговою кризою в наступному році німецька економіка різко скоротиться аж до 0.6%, порівняно з 3% у 2011 році.
Країни, які ще не є членами єврозони теж скептично дивляться на новий план. Чеський прем‘єр-міністр виступає проти цієї угоди, а в Польщі тисячі людей виходять на вулиці, протестуючи проти глибшої євроінтеграції.
Якщо новий план не врятує нещасне євро, Німеччина разом з багатшими європейськими країнами може створити окрему спільну валютну зону з високим рівнем фінансової координації, але без фінансових обтяжень слабших країн. А це буде подальшим поділом Європи, і євро, яке перш за все мало стати чинником єднання, розділить Європу на багатших та бідніших.
У 2012 році має розпочати діяти новий план щодо порятунку євро. Якщо цей план спрацює, євро житиме і стане сильним об‘єднувальним чинником. Якщо ні, в Європі далі точитимуться міжнаціональні чвари.
Новий план - це фактично створення глибшого фіскального союзу з централізованим наглядом над національними бюджетами. (Докладніше про положення нового плану читайте тут)
Відтоді, коли лідери Франції й Німеччини оприлюднили цей план на початку грудня, європейські керманичі повторюють: це єдина можливість просуватися вперед, не лише для 17-ти країн-членів єврозони, а й для всіх 27-ми членів Європейського Союзу. Країни ЄС готові до цього, стверджує президент європейської комісії Жозе Мануель Баррозу.
«Це не угода 17-ти, це угода 27-ми. Минулого тижня більшість голів держав та уряди країн членів показали свою готовність до подальшої європейської інтеграції, до угоди про фіскальну стабільність. Вони показали, що хочуть більше Європи, а не менше», – каже Баррозу.
Німецько-французька пропонована угода – це фіскальний союз із, серед іншого, централізованим наглядом над національними бюджетами, каральними санкціями, якщо бюджетний дефіцит країни перевищить 3% ВВП, та конституційою вимогою про балансування національних бюджетів.
Попри оптимізм пана Боррозу щодо підтримки нового плану керівництва всією Європою, він уже показує певні тріщини. Не всі країни готові передати свій фінансовий суверенітет під нагляд Брюсселя. Великобританія однозначно відмовилася від такої поглибленої фінансової інтеграції. Аналітики заявляють, що такі країни, як Греція чи Португалія, які, опинившись у глибокій борговій кризі, вже нині суттєво скорочують соціальні програми й державні видатки, можуть нерадо здати свою фінансову незалежність, тим більше, що вже бачимо чималі соціальні заворушення внаслідок таких скорочень.
Європейці теж можуть не підтримати новий фінансовий план хоча б тому, що він німецький. Стратегія плану полягає в тому, що периферійні країни мають дотримуватися фінансової дисципліни, а Німеччина, яка є економічним двигуном Європи, має відновити економічне зростання і оздоровити євро силою своєї експортної потуги.
Але і цей підхід може бути хибним, вважає економіст лондонського інституту Легатум Далібор Рогач.
«Периферійні країни Європи втрачають свою конкурентоспроможність. Так, Німеччина може експортувати, але якщо Європа та світова економіка в депресії, то кому ж вона взагалі експортуватиме? Я не думаю, що така модель спрацює», – переконаний лондонський експерт.
Цими днями німецький центральний банк – Бундесбанк – прогнозував, що у зв‘язку з борговою кризою в наступному році німецька економіка різко скоротиться аж до 0.6%, порівняно з 3% у 2011 році.
Країни, які ще не є членами єврозони теж скептично дивляться на новий план. Чеський прем‘єр-міністр виступає проти цієї угоди, а в Польщі тисячі людей виходять на вулиці, протестуючи проти глибшої євроінтеграції.
Якщо новий план не врятує нещасне євро, Німеччина разом з багатшими європейськими країнами може створити окрему спільну валютну зону з високим рівнем фінансової координації, але без фінансових обтяжень слабших країн. А це буде подальшим поділом Європи, і євро, яке перш за все мало стати чинником єднання, розділить Європу на багатших та бідніших.
