Київ – Порушення права на мирні зібрання нині є для України справжньою проблемою. На цьому наголошують в офісі омбудсмана. Вирішувати її тут пропонують шляхом якнайшвидшого ухвалення закону «Про проведення мирних зібрань». Утім, правозахисники вбачають у такому документі загрозу, бо право українців на протест, на їхню думку, можуть істотно обмежити.
Сьогодні у київському Шевченківському районному суді розпочинається черговий розгляд справи щодо порушення порядку проведення мирних зібрань. Цього разу – проти координатора громадянського руху «Спільна справа» Олександра Данилюка. Йому закидають порушення під час зустрічі Врадіївської ходи 18 липня на майдані Незалежності в Києві.
«Я вже втратив лік цим протоколам, пов’язаним із цією статтею 185-1. Хоча є рішення Європейського суду з прав людини, яке визнає її неконституційною і незаконною, а можливість притягнення до неї неможливою, бо вона передбачає відповідальність за порушення порядку, встановленого Законом «Про проведення мирних зібрань», а, як відомо, в Україні немає окремого закону, який це регулює», – зазначив активіст у коментарі Радіо Свобода. Він також наголосив, що останнім часом в Україні почастішали випадки притягнення до відповідальності за проведення мирних акцій чи за участь у них.
Зокрема, за останні півроку із подібним зіткнулися не лише учасники Врадіївської ходи, а й активісти «Демальянсу» і КУПРу.
В омбудсмена занепокоєні порушенням прав на мирні зібрання
На загостренні проблеми наголошує і представник омбудсмена Михайло Чаплига. За його словами, у щорічній доповіді уповноваженого їй навіть відводять окремий розділ.
Що ж до вирішення питання, то він бачить його лише на законодавчому рівні – через якнайшвидше ухвалення спеціального закону про свободу мирних зібрань.
«Позиція офісу уповноваженого у тому, що повинен бути єдиний закон, який би регламентував механізми реалізації права на мирні зібрання, адже ті порушення його, які зараз є, випливають із прогалин у законодавстві. Тобто, саме законодавство існує у вигляді комплексу нормативно-правових актів, але єдиного закону немає», – каже представник омбудсмена.
Наразі щодо мирних зібрань у парламенті зареєстровано два законопроекти. Один із них – 2508а – пропонує узаконити обов’язок повідомляти владу про протести за 48 годин до їхнього початку, другий – 2508а-1 – передбачає диференціацію строків сповіщення в залежності від масовості та місця проведення акції, а також мінімальний термін повідомлення – 6 годин до початку зібрання.
Спеціальні закони про мирні акції є лише у країнах СНД – правозахисник
Між тим, правозахисник та експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест» Володимир Чемерис вважає, що ухвалення такого закону може остаточно забрати в українців право на мирні зібрання.
«Є точка зору європейських експертів, що спеціального закону непотрібно. Тому що будь-який спеціальний закон – це обмеження свободи. І в багатьох європейських країнах спеціального закону немає. Натомість спеціальні закони є у країнах СНД – в Росії, Білорусі, Азербайджані – і трактуються обмежувально. Тому в Росії уявити, щоб була Врадіївська хода чи те, як люди виступили у самій Врадіївці, неможливо», – говорить він.
За словами Чемериса, ухвалення в Росії спеціального закону щодо акцій мирного протесту призвело до того, що проводити акції протесту стало значно складніше: збільшили термін подачі заявки на проведення акції від 10 звичайних до 10 робочих днів, підвищили штрафи, а місцевим органам влади дали право ухвалювати власні регіональні закони щодо проведення мирних акцій.
В Україні лише у 2012 році, за офіційною статистикою, до судів було подано понад 400 позовів про заборону різноманітних акцій та мітингів. І майже 85% з них були задоволені.
Сьогодні у київському Шевченківському районному суді розпочинається черговий розгляд справи щодо порушення порядку проведення мирних зібрань. Цього разу – проти координатора громадянського руху «Спільна справа» Олександра Данилюка. Йому закидають порушення під час зустрічі Врадіївської ходи 18 липня на майдані Незалежності в Києві.
«Я вже втратив лік цим протоколам, пов’язаним із цією статтею 185-1. Хоча є рішення Європейського суду з прав людини, яке визнає її неконституційною і незаконною, а можливість притягнення до неї неможливою, бо вона передбачає відповідальність за порушення порядку, встановленого Законом «Про проведення мирних зібрань», а, як відомо, в Україні немає окремого закону, який це регулює», – зазначив активіст у коментарі Радіо Свобода. Він також наголосив, що останнім часом в Україні почастішали випадки притягнення до відповідальності за проведення мирних акцій чи за участь у них.
Зокрема, за останні півроку із подібним зіткнулися не лише учасники Врадіївської ходи, а й активісти «Демальянсу» і КУПРу.
В омбудсмена занепокоєні порушенням прав на мирні зібрання
На загостренні проблеми наголошує і представник омбудсмена Михайло Чаплига. За його словами, у щорічній доповіді уповноваженого їй навіть відводять окремий розділ.
Що ж до вирішення питання, то він бачить його лише на законодавчому рівні – через якнайшвидше ухвалення спеціального закону про свободу мирних зібрань.
«Позиція офісу уповноваженого у тому, що повинен бути єдиний закон, який би регламентував механізми реалізації права на мирні зібрання, адже ті порушення його, які зараз є, випливають із прогалин у законодавстві. Тобто, саме законодавство існує у вигляді комплексу нормативно-правових актів, але єдиного закону немає», – каже представник омбудсмена.
Наразі щодо мирних зібрань у парламенті зареєстровано два законопроекти. Один із них – 2508а – пропонує узаконити обов’язок повідомляти владу про протести за 48 годин до їхнього початку, другий – 2508а-1 – передбачає диференціацію строків сповіщення в залежності від масовості та місця проведення акції, а також мінімальний термін повідомлення – 6 годин до початку зібрання.
Спеціальні закони про мирні акції є лише у країнах СНД – правозахисник
Між тим, правозахисник та експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест» Володимир Чемерис вважає, що ухвалення такого закону може остаточно забрати в українців право на мирні зібрання.
«Є точка зору європейських експертів, що спеціального закону непотрібно. Тому що будь-який спеціальний закон – це обмеження свободи. І в багатьох європейських країнах спеціального закону немає. Натомість спеціальні закони є у країнах СНД – в Росії, Білорусі, Азербайджані – і трактуються обмежувально. Тому в Росії уявити, щоб була Врадіївська хода чи те, як люди виступили у самій Врадіївці, неможливо», – говорить він.
За словами Чемериса, ухвалення в Росії спеціального закону щодо акцій мирного протесту призвело до того, що проводити акції протесту стало значно складніше: збільшили термін подачі заявки на проведення акції від 10 звичайних до 10 робочих днів, підвищили штрафи, а місцевим органам влади дали право ухвалювати власні регіональні закони щодо проведення мирних акцій.
В Україні лише у 2012 році, за офіційною статистикою, до судів було подано понад 400 позовів про заборону різноманітних акцій та мітингів. І майже 85% з них були задоволені.
