Закордонні видання продовжують обговорення спроб Росії не допустити підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. І хоча багатьом в Європі здається, що Україна з її тотальною корупцією та некомпетентною владою не впорається з завданнями щодо реформ, які ставить перед нею Європейський союз, європейські деякі політики наполягають, що це – єдина можливість вирвати Україну з порочного кола.
Вісник Європейського парламенту повідомляє, що комітет із закордонних справ засудив російські торговельні санкції щодо України. Дебати відбувалися під час надзвичайного засідання комітету, на якому також обговорювалися питання Сирії та Єгипту. Депутати, які взяли участь у засіданні комітету, висловили підтримку Україні та заявили, що дії Росії спрямовані на підрив підписання угоди з Європейським союзом, що вони суперечать правам Світової організації торгівлі та спрямовані проти громадян України.
Водночас, як повідомляє видання Європарламенту, багато депутатів попередили, що для підписання угоди український уряд зробив ще не все зі свого боку. Зокрема, ще не проведена реформа Генеральної прокуратури і не вирішене питання вибіркового правосуддя, яке стосується ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Київ каже, що підпише угоду з ЄС, попри шантаж Москви
Європейське видання американської ділової газети The Wall Street Journal також звертає увагу на суперечки, що виникли між Києвом і Москвою з приводу планів Києва реформувати свою економіку та державне управління за європейським зразком.
Правду кажучи, пише видання, деякі європейські лідери мають сумніви щодо того, що Україна, яка страждає від корупції та авторитарних тенденцій, готова до угоди. Але як український уряд, так і опозиційні політики, які відвідали Брюссель цього тижня, переконують, що рішення не буде залежати від Росії.
«Будь-який зовнішній тиск на Україну, пов’язаний із її прагненням підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом, неприйнятний», – цитує газета Штефана Фюле, комісара ЄС із питань розширення.
У зв’язку з цим польський євродепутат Павел Коваль взагалі пропонує підписати угоду якнайшвидше. «Ця суттєва угода не повинна бути підписана у Вільнюсі, – говорить Коваль. – Її потрібно підписати завтра, наступного тижня, в Києві чи Брюсселі». Однак ознак того, що саме так і станеться, кореспондент газети поки не побачив.
Український посол в Брюсселі запевняє своїх колег, що угода буде підписана, незважаючи на шантаж з боку Росії, а опозиційний політик Арсеній Яценюк назвав дії Росії «політичною війною» та спробами створити «Радянський Союз, версію 2.0».
Росія тисне на інших сусідів також – Вашингтон мовчить
У коментарі для газети The New York Times старший науковий співробітник відділу Росії в американській Раді зовнішній політиці у Вашингтоні Стівен Бланк звертає увагу на те, що Україна – не єдина країна-сусід Росії, яка постраждала від прагнення до ближчих зв’язків з Європейським союзом та політики, незалежної від Москви.
Вірменія отримала вищі ціни на енергоносії, до того ж, Росія на понад 4 мільярди доларів продала зброї її суперникові – Азербайджану. Тяжко доводиться й іншим сусідам Росії, які виявляють незгоду з політикою Москви: постраждали нещодавно також Таджикистан та Білорусь, остання довго не погоджувалася віддати під російський контроль стратегічний завод.
Американський політолог звертає увагу, що – на відміну від Європейського союзу, який висловлює протест у зв’язку з такою політикою, – Вашингтон поки що мовчить. Стівен Бланк вважає, що Москва інтерпретує цю мовчанку як згоду з тим, що вона має право на «сферу впливу», якою вона оголосила країни колишнього Радянського Союзу.
На думку аналітика, на кону стоять не лише незалежність, доля ліберальної демократії та безпека цих країн, але і довгострокові інтереси Європейського союзу та США, які зацікавлені у довготривалій стабільності регіону. Бо спроби президента Росії Володимира Путіна відновити Радянський Союз можуть обернутися справжньою катастрофою.
Вісник Європейського парламенту повідомляє, що комітет із закордонних справ засудив російські торговельні санкції щодо України. Дебати відбувалися під час надзвичайного засідання комітету, на якому також обговорювалися питання Сирії та Єгипту. Депутати, які взяли участь у засіданні комітету, висловили підтримку Україні та заявили, що дії Росії спрямовані на підрив підписання угоди з Європейським союзом, що вони суперечать правам Світової організації торгівлі та спрямовані проти громадян України.
Водночас, як повідомляє видання Європарламенту, багато депутатів попередили, що для підписання угоди український уряд зробив ще не все зі свого боку. Зокрема, ще не проведена реформа Генеральної прокуратури і не вирішене питання вибіркового правосуддя, яке стосується ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко.
Київ каже, що підпише угоду з ЄС, попри шантаж Москви
Європейське видання американської ділової газети The Wall Street Journal також звертає увагу на суперечки, що виникли між Києвом і Москвою з приводу планів Києва реформувати свою економіку та державне управління за європейським зразком.
Правду кажучи, пише видання, деякі європейські лідери мають сумніви щодо того, що Україна, яка страждає від корупції та авторитарних тенденцій, готова до угоди. Але як український уряд, так і опозиційні політики, які відвідали Брюссель цього тижня, переконують, що рішення не буде залежати від Росії.
«Будь-який зовнішній тиск на Україну, пов’язаний із її прагненням підписати угоду про асоціацію з Європейським союзом, неприйнятний», – цитує газета Штефана Фюле, комісара ЄС із питань розширення.
У зв’язку з цим польський євродепутат Павел Коваль взагалі пропонує підписати угоду якнайшвидше. «Ця суттєва угода не повинна бути підписана у Вільнюсі, – говорить Коваль. – Її потрібно підписати завтра, наступного тижня, в Києві чи Брюсселі». Однак ознак того, що саме так і станеться, кореспондент газети поки не побачив.
Український посол в Брюсселі запевняє своїх колег, що угода буде підписана, незважаючи на шантаж з боку Росії, а опозиційний політик Арсеній Яценюк назвав дії Росії «політичною війною» та спробами створити «Радянський Союз, версію 2.0».
Росія тисне на інших сусідів також – Вашингтон мовчить
У коментарі для газети The New York Times старший науковий співробітник відділу Росії в американській Раді зовнішній політиці у Вашингтоні Стівен Бланк звертає увагу на те, що Україна – не єдина країна-сусід Росії, яка постраждала від прагнення до ближчих зв’язків з Європейським союзом та політики, незалежної від Москви.
Вірменія отримала вищі ціни на енергоносії, до того ж, Росія на понад 4 мільярди доларів продала зброї її суперникові – Азербайджану. Тяжко доводиться й іншим сусідам Росії, які виявляють незгоду з політикою Москви: постраждали нещодавно також Таджикистан та Білорусь, остання довго не погоджувалася віддати під російський контроль стратегічний завод.
Американський політолог звертає увагу, що – на відміну від Європейського союзу, який висловлює протест у зв’язку з такою політикою, – Вашингтон поки що мовчить. Стівен Бланк вважає, що Москва інтерпретує цю мовчанку як згоду з тим, що вона має право на «сферу впливу», якою вона оголосила країни колишнього Радянського Союзу.
На думку аналітика, на кону стоять не лише незалежність, доля ліберальної демократії та безпека цих країн, але і довгострокові інтереси Європейського союзу та США, які зацікавлені у довготривалій стабільності регіону. Бо спроби президента Росії Володимира Путіна відновити Радянський Союз можуть обернутися справжньою катастрофою.
