Доступність посилання

ТОП новини

Батарейки, лампочки, акумулятори. Викидати не можна. Куди подіти?


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)
Київ – Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів і акумуляторів. Відсутність системи збору й утилізації цих небезпечних речей є прямим порушенням закону «Про відходи». Потрапляючи на сміттєзвалища, небезпечні побутові відходи забруднюють не лише повітря, а й ґрунтові води.

Аналіз проб ґрунтів та води навколо сміттєзвалищ вказує на зростання рівня забрудненості довкілля дуже небезпечними для всього живого речовинами, зокрема фенолами та ртуттю. Одна з причин – порушення закону України «Про відходи» й норм поводження з небезпечними побутовими відходами.

Скидання сміття гамузом, відсутність контейнерів для відпрацьованих батарейок, люмінесцентних ламп, ртутних термометрів та інших небезпечних використаних речей призводить до того, що шкідливі речовини безконтрольно потрапляють у сміттєві баки (або просто викидаються будь-де) й вивозяться на сміттєзвалища.

Ніхто навіть приблизно не знає, скільки небезпечних побутових відходів лежать на сміттєвих полігонах та у ярах і отруюють повітря, воду й ґрунт.

У вересні 2013 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства «відповідно до статті 25 закону України «Про відходи» та з метою сприяння створенню єдиних підходів до поводження з небезпечними відходами у складі побутових відходів» затвердило «Методичні рекомендації щодо безпечного поводження з компонентами (складовими) небезпечних відходів у складі побутових відходів». Там, зокрема, йдеться про «роздільне збирання ртутьвмісних компонентів небезпечних відходів у складі побутових відходів та інших компонентів, що не вміщують ртуть за системою змінних контейнерів».

Щоправда, надання методичних рекомендацій – це ще не встановлення контейнерів. Проте навіть той невеликий досвід зі збирання небезпечних побутових відходів вказує, що без сприяння та контролю місцевих органів влади цю проблему не вирішити.

19.11.2013
Не викидайте люмінесцентні лампи у смітники, якщо хочете жити

«Ртуть – це речовина, яка не має ані запаху, ані смаку. Вона може потрапляти в організм будь-якими шляхами» – експерт далі
20.11.2013
Кому вигідно, щоб сміттєзвалище залишалося екологічним лихом?

Навіть, якщо на контейнерах є наліпки «скло», «папір», то сміття все-одно скидають в одну машину – Корсун далі
01.07.2013
У Дніпропетровську стартувала екологічна акція «Батарейки, здавайтесь!»

Батарейка, викинута на смітник, забруднює важкими металами 400 літрів води та 20 кубічних метрів ґрунту далі
23.04.2013
Україна залишиться без води, якщо не розпочне збір вживаних батарейок?

«Елементи, які в них є, потрапляють у ґрунт і воду, потім ми це споживаємо у продуктах. Це можуть бути важкі метали, цинк, кислоти» далі

Примусьте владу встановити контейнери для небезпечних відходів – еколог

Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для небезпечних відходів: батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів, акумуляторів, а також їх регулярного вивезення й утилізації, зазначає еколог Андрій Хрутьба, координатор екологічних проектів «Зробимо Україну чистою» та «Друге життя: подвійний добрий вчинок».

Примусьте владу встановити контейнери для небезпечних відходів – еколог
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:21:46 0:00

Усвідомлення людьми реальної небезпеки для їхнього життя й здоров’я через неконтрольоване викидання небезпечних побутових відходів – це один із головних чинників, що має призвести до вирішення цієї проблеми. «Владу треба стимулювати у цьому питанні», – вважають екологи.

До того ж вже зараз можна долучитися до акції «Друге життя:подвійний добрий вчинок».

Достатньо зголоситися, й активісти проекту встановлять у вашому будинку чи офісі контейнери для роздільного збору пластикових пляшок або макулатури. Виручені кошти від зданої сировини направляються на благодійність. Це може бути дитячий будинок, притулок для тварин, озеленення територій.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG