Київ – 2014 рік став вирішальним для України, включно з її зовнішньою політикою. Після тривалого періоду «багатовекторності» і перебування у «позаблоковому статусі», Україна на законодавчому рівні вступила на шлях європейської, а віднедавна і євроатлантичної інтеграції. Але експерти застерігають від тих ризиків, із якими держава стикається на цьому шляху, і від завищених очікувань суспільства.
За повернення України до європейського дому поклали життя герої Небесної сотні, а нині воюють українські вояки на Сході країни. Зовнішня агресія, тим не менше, не має перешкоджати реформі державної машини і відносинам між різними гілками влади, як того вимагає від Києва європейським політикум і українська громадськість. Як зазначають незалежні експерти, найбільшою небезпекою і несправедливістю буде, якщо чинна влада «заговорить» необхідні для євроінтеграції реформи.
У випадку України жорсткі вимоги ЄС щодо дотримання європейських цінностей є правильними, але країна з пострадянським минулим має пройти свій реформаторський шлях. І українське суспільство, яке вистраждало і вибороло євроінтеграцію, має взяти під контроль необхідне для цього реформування держави. Так вважає керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут.
Україна у ретроспективі останнього драматичного року дає підстави сподіватись на кращеІгор Когут
«Звичайно, краще вчитися на помилках інших, ніж робити свої. Але з точки зору організації економіки і політики у нашій країні ми чудово розуміємо, що нам доведеться ще дуже багато зробити помилок. Особливо це стосується розвитку суспільства, оскільки одним із запобіжників проти зловживань, неправильної політики в Євросоюзі є контроль та участь громадян. Тому Україна у ретроспективі останнього драматичного року дає підстави сподіватись на краще. Але саме громадянське суспільство ще не до кінця окреслилось і сформувалось, щоб бути ефективним у цій системі», – пояснив Ігор Когут у розмові з Радіо Свобода.
Подібної думки дотримується експерт Інституту світової політики Сергій Солодкий. За його словами, за реформування держави згідно з європейськими принципами відповідальні і влада, і громадськість.
Головний ризик на шляху європейської інтеграції полягає, звичайно, у тому, наскільки українська влада готова виконувати свої зобов’язанняСергій Солодкий
«Головний ризик на шляху європейської інтеграції полягає, звичайно, у тому, наскільки українська влада готова виконувати свої зобов’язання, відповідати тим очікуванням, які на сьогодні існують у суспільстві. Фундаментальні питання у цьому контексті лежать у площині боротьби з корупцією і у судовій реформі. А у Євросоюзі звертають особливу увагу на створення Антикорупційного бюро, але все одно в Україні є симптоми, які викликають сумнів у реальній готовності країни працювати на цій антикорупційній ниві, як-то чутки про відсутність коштів на це бюро тощо», – наголосив Солодкий.
Щодо українського суспільства, то його більшість підтримує євроінтеграцію держави, про що свідчать соціологічні опитування, проведені центром «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» і Центру Розумкова.
Влада заявляє про готовність до реформ
І президент Порошенко, і депутати й урядовці, і чиновники у місцевих органах самоврядування обіцяють провести глибинні і при тому якісні реформи, без яких ані інтеграція України до ЄС, ані поглиблення її співпраці з НАТО неможливі. Це пообіцяв українським і закордонним журналістам міністр закордонних справ Павло Клімкін, коментуючи відмову України від позаблокового статусу.
Щоб пройти шлях у напрямку євроатлантичної інтеграції, нам необхідно здійснити реформи, переважна більшість яких також відповідають імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄСПавло Клімкін
«Для того, щоб пройти шлях у напрямку євроатлантичної інтеграції, нам необхідно здійснити реформи, переважна більшість яких також відповідають тому, що ми маємо зробити по імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І досягнення всіх, я підкреслю, всіх стандартів, які необхідні для реформ, що необхідні не тільки для безпекового й оборонного сектору (що має безумовний пріоритет), але всіх стандартів, яких має досягти демократична країна, буде нашим ключовим пріоритетом», – наголосив Клімкін.
Тим часом, європейські фахівці зазначають, що євроінтеграція України якраз і сприятиме її внутрішнім реформам. Про це свідчать результати опитувань, проведені восени цього року соціологами Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» разом зі словацькими, польськими і чеськими колегами.
Більшість словацьких експертів переконана, що роль європейської інтеграції була вирішальною для внутрішніх трансформацій. Експерти в Польщі та Чехії розділилися на дві групи. Одна вважає, що євроінтеграційний курс відіграв ключову роль для внутрішніх реформ. А інша група окреслює цю роль як важливу, але не визначальну.
Реформи мають зрозуміти і в ЄС, і в Україні – експерт
Європейські «друзі України» радять українцям не просто діяти, реформуючи усі сфери державного життя, залучаючи суспільство до цих процесів в якості контролюючих органів. Дії української влади і громади повинні бути відкритими для держав Євросоюзу, зрозумілими і для європейських політиків, і для пересічних європейців, вважає директор Польського інституту в Україні Єва Фігель.
Перш за все, Україна має позиціонувати себе як країна цікавих людейЄва Фігель
На її думку, влада у Києві не повинна забувати, що реформи здійснюють люди задля людей, тож українці повинні стати цікавими для Європи не лише як бійці, які відстоювали на Майдані європейські цінності і принципи, а як народ, який живе за європейськими принципами.
«Україна – це країна не тільки цікавих подій, не тільки подій, які трапились на Майдані, та які ми на сьогодні можемо побачити на Донбасі. Але, перш за все, Україна має позиціонувати себе як країна цікавих людей», – пояснила свою думку професор Фігель, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо прозорості українських реформ.
