Київ – Україна є нині дев’ятою країною за кількістю внутрішньо переміщених осіб у світі, повідомив напередодні офіс ООН із координації гуманітарних зусиль. За даними офісу, в Україні зареєстровані понад один мільйон триста тисяч вимушених переселенців, ще більш як мільйон осіб виїхали за кордон, здебільшого, до Росії. І Україна поступово перетворюється з держави, через яку проходили міграційні шляхи, на державу, яка постачає біженців до сусідніх країн.
У 2014 році кількість біженців, шукачів притулку і внутрішньо переміщених осіб у світі досягла майже 60 мільйонів осіб. Як заявив генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун з нагоди Всесвітнього дня біженців, який відзначається 20 червня, зростання числа шукачів притулку спричинили, серед іншого, конфлікт у Сирії, Україні, Південному Судані, Пакистані, Нігерії та інших «гарячих точках».
Криза може бути розв’язана лише на принципах декларації ООН і методами мирного врегулювання, з повагою до єдності і територіальної цілісності УкраїниПан Гі Мун
«Мене дуже турбує ситуація на Сході України, а також криза у стосунках України і Росії. Люди гинуть, люди страждають, люди тікають, залишившись без домівок і засобів до існування. Поточна криза може бути розв’язана лише на принципах декларації ООН і методами мирного врегулювання, з повагою до єдності і територіальної цілісності України», – зазначав раніше Пан Гі Мун.
Загальна кількість людей, які залишили свої будинки після анексії Росією Криму й унаслідок бойових дій на Донбасі, перевищила два мільйони. Більше половини з них нині перебувають в інших регіонах України, про що повідомили українським журналістам в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань.
Координатор «Ресурсного центру для допомоги вимушеним переселенцям» Максим Буткевич вважає, що нагальною проблемою для переселенців залишаються соціальне забезпечення й інтеграція у місцеву спільноту. Розв’язати ці проблеми допомагає ухвалений наприкінці минулого року закон про переселенців, але його реалізація наразі «пробуксовує», визнав Буткевич.
У цьому законі є система забезпечення прав і свобод вимушених переселенців. Це те, чого раніше не вистачалоМаксим Буткевич
«Він (закон – ред.) задає поле, в якому треба ухвалювати підзаконні акти, нормативні акти, постанови Кабінету міністрів тощо, які вже передбачатимуть конкретні механізми. У цьому законі є система забезпечення прав і свобод вимушених переселенців. Це те, чого раніше не вистачало у дуже різних сферах», – зазначив Буткевич у розмові з hromadske.tv.
Експерт пояснив, що доволі часто виконувати закон на місцях перешкоджають, серед іншого, брак коштів, брак інформації і так званий «людський фактор» – брак уваги з боку місцевих чиновників до проблем переселенців і пасивна позиція місцевої громади до проблем нових сусідів.
«Українці допомогли мені розповісти людям про моє мистецтво» – Рустем Скібін
Але як би складно не було переселенцям, серед них чимало тих, хто не лише адаптувався на новому місці, а й допомагає жертвам російської агресії проти України. Люди не сидять, склавши руки, в очікуванні допомоги від української держави або міжнародних організацій – вони створили кілька десятків волонтерських (громадських) груп й організацій, таких як «Крим SOS», «Донбас SOS» та багато інших. Волонтери надають гуманітарну, психологічну, а часто й соціальну та правову підтримку родинам переселенців та їхнім дітям.
Один з волонтерів – кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скібін – їздить Україною і проводить майстер-класи для усіх бажаючих навчитись мистецтву художньої кераміки.
Після анексії Криму митець перевіз свою майстерню до Києва, де тепер і працює, і збирає допомогу родинам кримським переселенцям.
Тепер все інакше, але Крим живе у моєму серціРустем Скібін
«Народився я в Узбекистані і з культурою свого народу познайомився, коли моя родина повернулась до Криму. Тут я вчився у майстрів, тут навчився кольорами передавати красу кримських гір, старовинних міст і Чорного моря. Тепер все інакше, але Крим живе у моєму серці. Я вдячний моїм українським друзям за підтримку, оскільки вони допомогли мені мандрувати Україною і розповідати людям про своє мистецтво. У мене постійно відбуваються творчі експедиції», – розповів Скібін Радіо Свобода.
У липні київське і харківське відділення міжнародного «Ротарі клубу» проводять для дітей переселенців і дітлахів, чиї батьки загинули у зоні воєнних дій на Донбасі, програму «Зоряне літо» за участю українських митців і спортсменів. Програму розробили освітяни і психологи спеціально для дітей, яких травмувала війна, пояснила пас-президент київського «Ротарі клубу» Тамара Недобір.
«За допомогою психологів складена програма, за якою ми будемо рухатись. Вона створена на основі рекомендацій дитячих психологів, це невипадкові конкурси і невипадкова послідовність змагань серед дітей», – розповіла Недобір у розмові з Радіо Свобода.
Вдома війна, але все-таки вдома краще?
Фахівці Управління ООН у справах біженців і спостережної місії ОБСЄ фіксують і процес повернення біженців на окуповані території України. Так, за звітами ОБСЄ, кількість українців, які повертаються з Росії в Україну через пункти пропуску у Ростовській області (Росія), значно перевищує кількість тих людей, хто виїжджає до Росії. Таку заяву міжнародним ЗМІ зробив керівник місії ОБСЄ в Ростовській області Поль Пікар.
Більшість біженців з Донбасу повертаються додому через соціальну скруту і через те, що їх погано сприймають на новому місці. Біженці часто не знаходять порозуміння з місцевими, і відтак не можуть знайти роботу і ресурси на проживання, зазначають експерти.
Зараз для нас хліб – це таке щастя! Діти радіють хлібу
«Зараз для нас хліб – це таке щастя! Одного буханця на день нам не вистачає. Діти радіють хлібу», – розповіла журналістам Радіо Свобода біженка, чия родина потрапила у російське місто Томськ.
В Україні знайшли притулок понад 2500 іноземців – Держкомміграції
Водночас, за даними державної міграційної служби, в Україні живуть більш як півтори тисячі біженців і шукачів притулку з інших країн. За даними Державної міграційної служби, з часу анексії Росією Кримського півострова і початку воєнних дій на Донбасі, число шукачів притулку у країні зменшилось. Так, у 2012 році статус біженців отримали понад 60 осіб, у 2014-му – більше сотні людей. За перші 5 місяців цього року статус біженця Україна надала понад 80 особам, повідомляють у Держкомміграції.
Як зазначають експерти, унаслідок подій в Україні кількість шукачів притулку, які проїжджають через українську територію, зменшується. Меншає і число людей, які обирають Україну як нове місце свого проживання.
«Саме явище – біженці в Україні – порівняно нове. Тобто воно з’явилось пізніше, ніж постала у 1991 році незалежна українська держава. Це явище в Україні не має масштабного характеру, у нас в Україні немає величезної кількості іноземних біженців», – розповів Максим Буткевич.
