Доступність посилання

ТОП новини

Хто отримує притулок у Німеччині?


Жителі зустрічають автобус з біженцями, що прибуває в Кіль, Німеччина. 2 вересня 2015 року
Жителі зустрічають автобус з біженцями, що прибуває в Кіль, Німеччина. 2 вересня 2015 року

Задоволення клопотань про притулок дуже залежить від того, війна чи мир у рідній країні мігранта

Сотні тисяч людей, які перебороли підступні моря під час небезпечних подорожей в пошуках кращого життя у багатокультурній Європі – і багато з тих, що втратив життя в намаганні дістатися до Європи – спонукали Європейського союз серйозно задуматись над проблемою біженців. Всередині ЄС погляди на те, чи приймати біженців, дуже різняться. Німецький канцлер Анґела Меркель днями назвала нинішню кризу великим випробуванням відданості Європи «універсальним правам людини» і «величезним викликом». В той сам час велика хвиля мігрантів прибуває до Німеччини, і прогнози говорять про 800 тисяч лише цього року. Ось п’ять моментів, про які варто знати, розглядаючи тему отримання притулку.

Хто отримує притулок?

В потоці іммігрантів, які прямують до Німеччини, є сирійці, афганці, іракці, еритрейці, громадяни країн західних Балкан та інші. Але дехто має більше шансів отримати притулок.

Сирійці мають найвищі шанси на отримання притулку. У 2014 році лише один відсоток з понад 26 тисяч сирійців, які подали прохання про притулок або статус біженця, отримали відмову. Німеччина є серед тих, хто найбільш відкритий з-поміж інших країн ЄС для біженців з Сирії, де під час чотирирічного конфлікту загинуло принаймні 240 тисяч людей і 4 мільйони стали біженцями. Берлін днями вдався до ще одного кроку, коли федеральний орган, відповідальний за міграцію та біженців, 31 серпня оголосив про призупинення у випадку з сирійцями дії законодавства ЄС, яке дозволяє Німеччині відправляти біженців до першої країни ЄС, до якої вони прибули. «Німеччина стане членом ЄС, яка сама відповідатиме за розгляд прохань про притулок»,– сказано в заяві.

Громадяни країн Західних Балкан, які сподіваються отримати притулок або статус біженця, мають набагато менші шанси тому, що Берлін розглядає Західні Балкани як стабільний регіон. Серби становлять другу за чисельністю групу після сирійців, але 63 відсотки їхніх клопотань отримали відмову. Македонці на третьому місці, а відсоток незадоволених клопотань – 65. Майже половина косоварів отримали відмову, на додаток до 60 відсотків боснійців. Серед громадян Албанії кількість відмов становить 82 відсотки.

Біженець з Албанії сидить під деревом у місті Айзенхюттенштадт, Німеччина. Серпень 2015 року
Біженець з Албанії сидить під деревом у місті Айзенхюттенштадт, Німеччина. Серпень 2015 року

Рівень задоволення клопотань серед країн з інших частин світу також дуже залежить від того, чи в країні війна, чи мир.

Афганці перебувають на четвертому місці за кількістю шукачів притулку в Німеччині, і серед них 21 відсоток отримав відмову. Громадянин Іраку на шостому місці, і лише 9 відсоткам іракців було відмовлено. І Афганістан, і Ірак мають як спокійні регіони, так і дуже нестабільні.


Як багато часу забирає процес отримання притулку?

Зазвичай розгляд клопотання розтягується на сім місяців. Але знову ж таки, час є різним для різних груп людей.

Німеччина віддає перевагу пришвидшеному розгляду клопотань від громадян з країн, які вважаються стабільними. Берлін оголосив у лютому, що клопотання від кожного жителя Косова має бути розглянуто протягом двох тижнів – так само, як і для біженців з Боснії, Сербії та Македонії.

«Суть в тому, щоб створити умови для якнайшвидшого розгляду для тих, хто має малу вірогідність отримати притулок, і щоб не тримати людей в таборах для шукачів притулку, допоки розглядається їхнє клопотання», – каже Райнер Огліґер, дослідник з наукової мережі Network Migration in Europe в Берліні, яка вивчає міграційні процеси.

Він зауважує, що кожна особа з будь-якої країни має право подати клопотання про притулок, яке має бути розглянуте. Але пришвидшений варіант передбачений саме для тих, хто має невеликі шанси – щоб розвантажити систему і дати можливість ретельніше зосередитись на розгляді прохань про притулок з боку громадян, які прибули з дуже нестабільних країн.

Що відбувається, допоки розглядається прохання про притулок?

Всі прохачі притулку протягом перших трьох місяців живуть в загальному будинку, який має огорожу і розташований подалі від великих міст. Помешкання є безкоштовним, і прохачі притулку отримують кишенькові гроші в розмірі до 140 євро на місяць і можуть користуватися послугами швидкої медичної допомоги. Протягом цих трьох місяців їм не дозволяється працювати.

Сума місячних виплат є темою постійного обговорення у Німеччині.

«Хтось політично аргументує, що нині це може розглядатися як заохочення мігрантів з Південно-Східної Європи, де середній дохід сім’ї, скажімо, в Албанії, може становити від 300 до 500 євро на місяць», – каже Огліґер. Дехто пропонує припинити пряму виплату готівкою, перейшовши натомість на систему ваучерів.

Після трьох місяців прохачів притулку переводять до міст і поселяють у помешкання. Відтепер вони можуть вже працювати, але працедавці, беручи їх на роботу, мають довести, що не змогли знайти на вакансію громадянина Німеччини чи іншої країни-члена ЄС.

Що відбувається після отримання притулку?

Після отримання притулку особа має право на працевлаштування та соціальний захист, як і будь-який громадянин Німеччини. Тобто, шукати працю на рівні з іншими, а в разі безробіття отримувати соціальні виплати, а також користуватися системою охорони здоров’я.

Але життя для цих людей ще не повністю влаштоване. Кожна справа розглядається ще раз за три роки щоб подивитися, чи статус біженця виправданий з огляду на ситуацію в країні походження. Якщо ні, то це може переглядатися.

Ті, чий статус було переглянуто, можуть звернутися до суду, і процес може тривати місяцями. Якщо вони програють судовий позов, тоді їх можуть депортувати.

Чи Німеччина колись бачила подібний наплив біженців як зараз?

Якщо 800 тисяч людей, як передбачається, звернуться з проханням про притулок чи статус біженця у Німеччині цього року, то це перевершить попередній рекорд у 438 тисяч біженців 1992 року, після розпаду Радянського Союзу.

(Над матеріалом працювали Чарлз Рекнейґел та Ростислав Хотин)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG