Українська система створює залежність суддів Конституційного Суду, вважає західний правознавець

З приводу перенесення Судом розгляду справи через відмову кількох суддів розпочати роботу (вони заявили про тиск на них), західний експерт Войцех Садурскі зазначив: „Це дуже тривожно і означає явну фундаментальну кризу самої інституції (Конституційного Суду)”.

За словами правознавця, навіть якщо 5 суддів відмовляються брати участь у засіданні, Конституційний Суд може продовжувати розгляд питання, у даному випадку обговорювати законність президентського указу про розпуск парламенту. Для засідання суду достатньо присутності 11 суддів, а щоб рішення вважалося легітимним, необхідна проста більшість голосів.

Конституційні суди – як допоміжна влада

Але, якщо постанова суду ухвалена, то не завжди зрозуміло, який вплив вона матиме, продовжує професор Садурскі. Конституційний Суд України, як суди інших сусідніх республік, не має за плечима довгої і славної історії, його роль нині залишається слабкою. Після занепаду комуністичного режиму конституційні суди почали створювати у 1990-их роках для захисту прав громадянина від неправомірних дій держави.

Рішення суду стосовно будь-якого закону чи президентського указу має бути узгоджене з конституцією країни. Конституційні суди також ухвалюють рішення щодо змін Основного закону або міжнародних угод.

Войцех Садурскі: „Конституційні суди насправді розглядають як допоміжну владу, як шлях для удосконалення парламентських рішень, які часто можуть суперечити Конституції, особливо що стосується конституційних прав”.

Що потрібно для незалежності і міцності конституційного суду?

Теоретично конституційні суди покликані не допускати чи принаймні мінімізувати політичну необ''єктивність чи упередженість. Наприклад, у складі КС України 18 суддів, призначених за квотою Президента, парламенту і з''їзду суддів.

Войцех Садурскі: „Якщо говорити про Україну, судді КС призначаються там на 9 років. Цей термін не продовжується, він дає суддям незалежність, і дозволяє не думати весь час про своїх політичних патронів, якщо такі є”.

В Україні, наголошує правознавець, сама система створює певну залежність від тих, хто призначає суддів. Це не дивно. На практиці конституційні суди відображають місцеву політичну систему і часто стають її жертвами.

Войцех Садурскі: „Сила, незалежність і міцність конституційних судів – це великою мірою результат того, якою міцною є демократія”.

В Україні безвихідь у Конституційному суді загнала у глухий кут Верховну Раду. Найбільшим недоліком у діяльності конституційних судів Центральної і Східної Європи Войцех Садурскі називає їхню безініціативність.

І найбільший парадокс із усього сказаного – це легітимність конституційних судів: з одного боку ці інституції не несуть відповідальності перед виборцями, а з іншого – вони мають повноваження перешкоджати діяльності обраним від народу депутатам у парламенті.

Матеріали до теми:

• ФОТОРЕПОРТАЖ, 11.04.2007: Українські кольори в об''єктиві «Свободи»

• Віктор Ющенко: Сьогоднішні обставини є найбільш вдалими, щоби провести рішення, на які б за інших часів пішли роки (інтерв’ю Радіо Свобода) • Моя політика: що думають про владу, політичну кризу і життя в Україні два пересічні українці з двох майданів? • Україна у центрі уваги європейської спільноти • Німеччина і ЄС мали б виступити на боці Віктора Ющенка. Судді конституційного суду під тиском (Огляд світової преси) • Українська політика вимагає змін, стверджують львів’яни • Змагання за владу між президентом і парламентом народжує конституційні кризи. Інтерв’ю з представник Венеціанської Комісії • Нинішній тиждень в Україні буде вирішальним. В Україні прийшов час незалежних політиків. (Огляд світової преси)