Спіймай Карлоса, якщо зможеш

14 Березня 2018 року

Загадковий авіадиспетчер із соціальної мережі Twitter просував вигідну Москві версію катастрофи малайзійського літака рейсу MH17. Ми знайшли того, хто це зробив. Раніше він сидів у в’язниці і підозрювався в шахрайстві.

Автори

Карл Шрек, Ана Поєнаріу

На початку травня 2014 року, коли конфлікт між Україною та підтримуваними Москвою сепаратистами на сході України почав перетворюватися у повномасштабну війну, іспанськомовний канал російської фінансованої державою телемережі RT запросив гостя для обговорення цієї ситуації.

На вигляд це був чоловік років 30–40. Він був вдягнений у смугасту блакитно-білу теніску Puma, мав легку щетину і трохи неохайну зачіску. Телеканал представив чоловіка «Карлосом» – іспанцем, який нібито був авіадиспетчером, який «працював в Україні п’ять років». Він погодився говорити за умови, що його ім’я не називатимуть, сказав телеканал. А зображення його обличчя розмили, щоб захистити його анонімність.

Карлос стверджував, що він втік із Києва після того, як прибічники Євромайдану, які під час протестів прогнали проросійського президента Віктора Януковича, почали йому погрожувати розправою через його дописи. В матеріалі вони показали зображення дописів із «Твіттера», автором яких був начебто гість програми: @spainbuca.

Однак цей чоловік був справжнім фантазером. І через два місяці показаний під час цього інтерв’ю «Твіттер»-акаунт запустив одну з найвідоміших і найтриваліших фальшивок за час українського конфлікту. Пізніше її навіть цитували провідні російські військові чиновники і навіть сам президент Росії Володимир Путін.

17 липня 2014 року літак «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 збили над територією, підконтрольною проросійським сепаратистами на сході України, в результаті чого загинуло 298 осіб. Одразу після трагедії @spainbuca став натякати, що спостерігав за подіями з диспетчерського пункту київського аеропорту «Бориспіль». Він опублікував низку драматичних повідомлень, де стверджував, що Україна збила літак і намагалася це приховати.

Один допис отримав особливо значне поширення в російських державних ЗМІ і в соцмережах: начебто незадовго до того, як «Боїнг-777» зник із радарів, біля нього летіли два українські винищувачі.

Але й сумніви щодо достовірності @spainbuca з’явилися також досить швидко. Чому в Києві працював іспанський диспетчер повітряного руху? Чи існують хоча б якісь докази його слів? Чому він повернувся в Україну після того, як він повідомив іспанськомовному RT, що втік звідти?

Жодних доказів того, що такий іспанський диспетчер взагалі працював у «Борисполі», ніколи так і не з’являлося, а акаунт @spainbuca соціальна мережа «Твіттер» заморозила незабаром після його твітів про MH17.

Журналісти та користувачі соціальних мереж швидко визнали заяви «Карлоса» вигадкою. Тим не менше, деякі прихильники теорій змов наполягали на тому, що його історія реальна і що тепер його переслідували західні спецслужби або йому довелося ховатися. Інші стверджували, що він належить до горезвісної російської ферми тролів, яку врешті звинуватили і у втручанні у президентські вибори в США. Один український посадовець тим часом припустив, що створена особа Карлоса – це операція російської розвідки.

І дійсно, заяви Карлоса про MH17 та його професійний досвід роботи справді були вигадкою.

Але все ще залишається одне запитання: якщо Карлос був фальшивкою, хто тоді був той чоловік в інтерв’ю іспанській версії російського каналу RT?

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та румунський проект журналістських розслідувань RISE з’ясували, що він насправді є іспанцем, раніше судимим, якого також затримувала румунська поліція за звинуваченням у шахрайстві в серпні 2013 року – за дев’ять місяців до його появи на іспанськомовному каналі RT.

Ми також знайшли і суттєві факти, які пов’язують цю людину з обліковим записом @spainbuca, який розмістив фальшиві твіти щодо MH17.

Наше розслідування відстежило Карлоса через судові документи з Іспанії та Румунії, де він жив у престижному районі і навіть знімався для румунського кулінарного шоу, де він з’явився 2015 року, коли деякі люди все ще вважали, що він заліг на дно через те, що став інформатором у трагедії MH17.

Врешті-решт, нам навіть вдалося вийти на зв’язок із людиною, яка впевнено стверджувала, що і є тим самим Карлосом з інтерв’ю іспанськомовного RT і яка висловила нові, ще більш скандальні заяви щодо його ролі в українському конфлікті.

Автори

Карл Шрек

та

Ана Поєнаріу

«Спеціаліст іспанського походження»

В Києві та Вашингтоні швидко дійшли висновку, що літак рейсу MH17, ймовірно, збили ракетою класу «земля-повітря», випущеною з підконтрольної сепаратистам території на сході України. У висновках кримінального розслідування, проведеного нідерландцями у вересні 2016 року, зазначали те ж саме, стверджуючи, що літак був уражений ракетою з установки «Бук», яку доставили в Україну з Росії перед тим, як збили літак.

Згодом установку повернули нараз через кордон, мовилося в розслідуванні. Росія називає висновки цього міжнародного розслідування «упередженими та політично мотивованим» – воно виключило можливість того, що літак рейсу MH17 збили ракетою «повітря-повітря». Але саме таку версію описував у своїх твітах @spainbuca, і саме такої версії час від часу дотримувалася й сама російська влада.

Тим часом Кремль одразу через кілька годин після катастрофи чітко визначив свою позицію: у всьому винна Україна. «Держава, на території якої це трапилося, несе відповідальність за цю жахливу трагедію», – сказав Путін на нараді з економічних питань.

Майже одразу після того, як збили літак рейсу MH17, російські чиновники, ЗМІ та лідери сепаратистів почали вдаватися до теорій, які припускали, що Україна відповідальна за трагедію.

У перших повідомленнях щодо заяв @spainbuca телеканал RT однозначно заявляв, що користувач Twitter-а був «іспанським диспетчером повітряного руху, який контролював» MH17. На державному веб-сайті новинного агентства «Вести» було написано, що «іспанський диспетчер Карлос» бачив два українські винищувачі, перш ніж рейс MH17 зник із радарів.

«Карлос також пише, що військові підтвердили, що літак збила українська сторона», – наголосили «Вести», додавши: «Але невідомо, хто дав наказ».

Державні інформаційні агентства «РИА Новости» і «ТАСС» також опублікували повідомлення Карлоса, як і офіційна «Російська газета» російського уряду.

Через два дні після трагедії заступник міністра оборони Росії Анатолій Антонов, який нині є російським послом у США, виступив на державному телебаченні, щоб навести перелік питань, які Москва мала до Києва. Одне з них стосувалося саме Карлоса.

«Чи може сьогодні офіційний Київ прокоментувати повідомлення в соціальних мережах нібито від імені іспанського авіадиспетчера, який працює в Україні, що збитий над територією України «Боїнг» супроводжували два військові українські літаки?» – запитав Антонов на телеканалі «Россия-24».

Врешті-решт, фальшиві заяви від @spainbuca досягли найважливішого крісла в Росії, мовиться у книжці, опублікованій в США та Росії минулого року.

У 2017 році американська кабельна телемережа «Showtime» випустила чотирисерійний документальний фільм, створений на основі серії інтерв’ю американського режисера Олівера Стоуна з Путіним. У фінальній версії фільму немає згадок про Карлоса, але розгорнуту розшифровку інтерв’ю Путіна зі Стоуном включили в книжку, випущену нью-йоркським видавництвом у червні 2017-го. У книжці під назвою «Інтерв’ю з Путіним» наведені слова російського президента, сказані в липні 2015 року, про те, що сталося з MH17, і він посилається на заяви @spainbuca.

«Наскільки мені відомо, одразу після цієї жахливої катастрофи один з українських авіадиспетчерів, я думаю, що він фахівець іспанського походження, оголосив, що бачив військовий літак у коридорі, призначеному для цивільних літаків. І там не було іншого військового літака, окрім українського», – цитує Путіна російськомовна версія книжки.

«Я не стверджую, що саме цей літак збив цивільний літак, але все-таки залишається питання: що він там робив у коридорі для цивільних літаків?» – додав Путін, згідно з книжкою Стоуна.

У своїх кінцевих нотатках Стоун писав про «іспанського авіадиспетчера в Києві, згаданого Путіним». Книжка направляє читачів до статті за 25 липня 2014 року, опублікованої веб-сайтом, переповненим теоріями змов.

«Карлос із київського аеропорту в «Твіттері» в режимі реального часу писав про катастрофу MH17 у той самий день і той самий час, а потім раптово зник, і його акаунт був видалений, – мовиться в статті. – Це ще одне явне свідчення того, що Київ і його партнери в НАТО замітають сліди».

Цифровий слід

Пошуки Карлоса розпочалися практично одразу після його скандальних дописів про MH17. Журналісти багато разів намагалися зв’язатися з ним через Twitter, але жодного інтерв’ю з ним в ЗМІ так і не з’явилося. Не вийшло навіть у іспаномовного телеканалу мережі RT, в ефірі якого Карлос виступав на два місяці раніше.

Здавалося, що Карлос обірвав всі зв’язки з зовнішнім світом – з ним дійсно неможливо було зв’язатися, у той час як спекуляції щодо правдивості його заяв зростали. Деякі користувачі Twitter-а називали його «героєм» і закликали його берегти себе.

А інші люди, наприклад Володимир Соловйов, відданий Кремлю телеведучий і один з найвідоміших російських журналістів, були досить збентежені. «Наводять якісь твіти іспанського диспетчера. А що він робить в Україні?» – написав телеведучий.

Костянтин Риков, прокремлівський медіа-діяч і колишній російський депутат парламенту, відповів Соловйову: «Працює за контрактом, судячи з усього, це звична справа».

Твіти Карлоса викликали й жваві висміювання. Роман Доброхотов, російський опозиційний журналіст, сказав, що «смішно», що «кремлядь» просуває заяви @spainbuca. Він припустив, що обліковий запис створило «Агентство інтернет-досліджень», петербурзька «фабрика тролів», яку зараз звинувачують у використанні соціальних мереж для того, щоб «посіяти розлад у політичній системі США».

Здавалося, що сумніви щодо Карлоса та його твітів підтвердилися після того, як обліковий запис @spainbuca заморозив сам «Твіттер» (у компанії нам повідомили, що не надають коментарі щодо окремих облікових записів «з міркувань конфіденційності та безпеки», але спрямували нас до політики щодо боротьби зі спамом, якої, як вони стверджують, компанія «суворо» дотримується).

Наступного дня після того, як збили літак рейсу MH17, російська служба «Бі-бі-сі» повідомила, що довідкова служба аеропорту «Бориспіль» повідомила, що не має даних про такого диспетчера, але припустила, що теоретично він міг би працювати в іншому підрозділі. У повідомленні «Бі-бі-сі» також зазначено, що іспанські інтернет-форуми висловили підозри щодо облікового запису @spainbuca ще в березні 2014 року, за чотири місяці до того, як збили літак рейсу MH17, і що ця особа у «Твіттері» часто просувала проросійську позицію щодо українського конфлікту.

Український сайт StopFake, що перевіряє правдивість заяв, посилався на високопосадовця з державної служби повітряного руху України, який заявив, що в Україні не існує диспетчера з таким іменем і що всі диспетчери були громадянами України.

Тим часом блогери та користувачі соціальних мереж виявили цифрові сліди – в тому числі і фотографії з уже видаленого профілю у «Фейсбуці» – людини, яку вони вважали Карлосом. Ймовірне ім’я цього чоловіка – Хосе Карлос Барріос Санчес, і, він, як виявилося, мав зв’язки з Румунією. Але з’ясувати більше інформації тоді не вдалося.

Одне з виявлених зображень, очевидно, було фотографією Карлоса з інтерв’ю іспанськомовному RT, але без фільтру, що закривав обличчя.

Відповідаючи на запитання щодо інтерв’ю з Карлосом та дописів @spainbuca про збиття MH17, прес-секретар RT Анна Бєлкіна розповіла нам в електронному листі, що «у той час не було підстав сумніватися в [автентичності облікового запису], бо у нього було багато активних підписників і ретвітів, у тому числі з боку відомих іспанських журналістів з каналів RTVE та газети El Mundo».

Фотографія Карлоса під час інтерв’ю телеканалові RT в Іспанії
Фотографія Карлоса під час інтерв’ю телеканалові RT в Іспанії

Інтернет-архіви свідчать, що обліковий запис @spainbuca, чиї публікації зникли з «Твіттера», був створений в серпні 2010 року, і вказують, що його власник видавав себе за диспетчера повітряного руху, який працює в Києві, ще з жовтня 2012 року.

І, як нам вдалося встановити, поява на іспанськомовному каналі RT була не першою появою Карлоса в ЗМІ. На початку березня 2014 року, ще на тлі російського військового захоплення Криму, він давав інтерв’ю одній з провідних національних радіостанцій Іспанії, Cadena COPE.

Ана Паласіос, продюсер компанії COPE, яка відповідала за ефір від 9 березня 2014 року, нагадала нам, що саме вона влаштувала інтерв’ю з цим чоловіком. Вона переписувалася зі @spainbuca щодо організації телефонного дзвінка.

Ведучий радіопрограми представив свого гостя як іспанського диспетчера, який працює в київському аеропорту.

«Ми не звикли, коли військові перебувають у центрі управління польотами. Ми не знали, хто нам віддає накази – цивільні чи військові. Ми були дуже налякані і дуже нервували, бо ми розуміли, що військовим потрібна наша диспетчерська вежа», – заявив тоді гість в інтерв’ю.

Ведучий тоді дав важливу зачіпку щодо особи гостя (тим, хто займався відчайдушними пошуками Карлоса в соцмережах після його заяв про MH17, вона буде знайома).

«Хосе Карлос Санчес, диспетчер повітряного руху в київському аеропорту», – заявив телеведучий, коли завершував бесіду. «Це дуже цікаво, все, що ви сказали нам, дякую, що прийняли наш дзвінок».

Зловити Карлоса

8 серпня 2013 року, приблизно о третій годині дня, чоловік та жінка стояли біля стійки реєстрації № 94 у міжнародному аеропорту імені Генрі Коанде в Бухаресті. Чоловік був одягнений в уніформу іспанської авіакомпанії Iberia. Жінка, яка дуже хотіла отримати добре оплачувану роботу, передає йому близько 80 євро, за її словами, щоб її точно найняли в цю компанію.

«Я зустрічала його двічі-тричі, перш ніж він попросив грошей», – розповіла нам жінка в недавньому інтерв’ю.

Чоловік в уніформі тоді не знав, що за ним стежать. У службовому приміщенні, далеко від очей мандрівників у найбільш завантаженому аеропорту Румунії, сиділа команда працівників прикордонної поліції, яких тоді заздалегідь попередили про можливе скоєння злочину. Прикордонники спустились у зал, затримали чоловіка і відвели його на допит.

Під час допиту чоловік сказав, що він є громадянином Іспанії, який проживає в одному з найдорожчих районів Бухареста. Хоча до цього він казав жінці, що працював у компанії Iberia, але поліції він розповів, що це не так. Замість цього він стверджував, що працював рекрутером (наймав на роботу) для іншого іспанця.

У заяві, оприлюдненій через два дні, румунська прикордонна поліція заявила, що іспанець обдурив вісім румунських громадян, взявши з них від 70 до 130 євро з кожного під приводом отримання працевлаштування в авіакомпанії. Правоохоронці відкрили справу за звинуваченням у шахрайстві проти цього чоловіка, і суд у Бухаресті ухвалив затримати його на 24 години.

Правоохоронці Румунії тим часом також дізналася іще дещо про підозрюваного: він був у європейському розшуку за поданням Іспанії, яка видала ордер на його арешт за звинуваченням у фальсифікації та незаконному привласненні.

Румунська прикордонна поліція, відповідно до законів про захист особистих даних, назвала його лише як «Санчес Б». Але нам вдалося отримати доступ до судових документів, пов’язаних із його арештом в аеропорту Бухареста. В цих документах вказано повне ім’я підозрюваного: Хосе Карлос Барріос Санчес.

Прикордонна поліція не публікувала фотографію чоловіка в своїй заяві. Проте документи в румунському суді, які нам дозволили переглянути (але не дозволили фотографувати та копіювати) містили фотографію Санчеса. Ми порівняли її з зображенням з інтерв’ю RT, тим самим, на якому його обличчя було видно чітко.

На чорно-білій фотографії з румунського судового документа Санчес мав похмурий вираз обличчя і більш охайну зачіску, ніж у інтерв’ю RT. Але це була явно одна й та сама людина.

Ми також показали зображення з інтерв’ю RT жінці, яка передавала гроші Санчесові в аеропорту Бухареста, та людині, яка брала участь у його допиті румунською прикордонною поліцією. Обидва впізнали Карлоса в його інтерв’ю іспанськомовному RT.

Іспанський в’язень

Санчес розповів румунській поліції, що прибув у країну в 2009 році і знав, що в Іспанії були до нього юридичні претензії. Звинувачення висунули після того, як у 2004 році на нього написала скаргу Ана Ісабель Ланго Ортіс, як зазначено в документах румунського суду (ми не змогли з нею зв’язатися). Санчес був головою житлового кооперативу в містечку Алькоркон на південний захід від Мадрида. Йому було пред’явлено звинувачення в незаконному привласненні кількох тисяч євро, які належать кооперативу. Цю суму Санчес у результаті повернув, мовиться в документах.

Румунська сторона вирішила видати Санчеса Іспанії. На наступний день після затримання в аеропорту апеляційний суд Бухареста залишив його під арештом до видворення до Іспанії протягом 29 днів.

Ми не змогли встановити, чим все скінчилося в іспанському суді. У жовтні 2010 року кримінальний суд у Мадриді оголосив Санчеса в розшук, щоб він відбув шестимісячне ув’язнення, але характер звинувачень у знайдених нами судових документах не вказано.

Ракель Наварро, прес-секретар адміністрації іспанської в’язничної служби, сказала нам, що Санчес відбув свої шість місяців покарання. Проте вона сказала, що не може надати точні дати його ув’язнення.

Ми проаналізували згадки про @spainbuca у «Твіттері» з боку інших користувачів та встановили, що вони практично зупинилися на шість місяців після його арешту в Румунії. Вони знову з’явилися в середині лютого 2014 року – лише за кілька тижнів до того, як Росія захопила Крим, а Карлос з’явився на іспанському радіо у ролі диспетчера повітряного руху в Києві.

«Креветки були казкові»

Якщо вірити твердженням прихильників теорій змов і Карлос дійсно ховався від західних спецслужб, він робив це у всіх на виду.

У 2015 році Санчес публічно з’явився в Румунії разом із жінкою, з якою вже мав фотографію в обліковому записі у Facebook-у. (На одній із цих фотографій Санчес вдягнений у сорочку Puma, схожу до тієї, яку він вдягав на інтерв’ю іспанськомовному RT). Ця ж жінка на ім’я Міхаела Нехніч була вказана як контактна особа Санчеса після його арешту в аеропорту Бухареста – це зазначено в документах румунського суду.

Є фотографії Санчеса і Нехніч і в громадських місцях і в Бухаресті, і в Іспанії, зроблені вже після падіння літака рейсу MH17. У квітні 2015 року вони відвідували концерт у румунському «Атенеумі» в Бухаресті. У жовтні того ж року їх сфотографували в ресторані під Мадридом.

Фотографія Санчеса і Нехніч в бургерній у Мадриді, жовтень 2015 року (Facebook)

За даними судових документів із Румунії, Санчес був зареєстрований у багатоквартирному будинку на вулиці Каля-Доробанці у шикарному і дорогому районі Бухареста. Адміністратор будинку згадувала у жовтні, що якийсь «іспанський хлопець» дійсно орендував там квартиру «кілька років тому», але сказала, що не пам’ятає його імені.

Ми показали знімок Карлоса з інтерв’ю RT людині, яка прибирає сходи в цьому житловому будинку.

«Так, це саме він», – сказав прибиральник, згадавши про конкретну квартиру іспанця та приходи поліції: «Він орендував її, і я пам’ятаю, що поліція його розшукувала».

У поліцейських документах зазначено, що родичі Нехніч живуть у квартирі на вулиці Алея Бухуші, в районі Бухареста, забудованому радянськими багатоповерхівками. Ми тричі приходили туди, але нам ніхто так і не відповів. Ми показали фотографію Карлоса людині, яка живе в будинку, і чоловік згадав, що бачив його з Нехніч. Він також сказав, що Нехніч переїхала до Іспанії і лише зрідка приїжджає в Бухарест відвідати батьків.

У березні 2015 року Санчес та Нехніч навіть з’явилися у ролі статистів на румунському кулінарному шоу Vine Cheful, де ведучий допомагав рестораторам покращити свої меню.

Санчес на румунському кулінарному шоу Vine Cheful, березень 2015 року

Епізод, який вийшов в ефір на румунському національному телеканалі ProTV, був присвячений бухарестському ресторану іспанської кухні «Pata Negra Copas y Tapas». Наприкінці епізоду можна побачити, що Санчес та Нехніч сидять за столиком один навпроти одного з меню в руках, у той час як до них звертається офіціант. Через дві хвилини камера показує Санчеса, який оцінює їжу.

«Креветки були казковими», – говорить він іспанською мовою.

«Повертайся гадити в свою країну»

На підставі нашого розслідування ми можемо з упевненістю стверджувати, що чоловік, названий Карлосом в інтерв’ю іспанськомовному телеканалу мережі RT за два місяці до трагедії MH17, – це Хосе Карлос Барріос Санчес, який відбув термін в іспанській в’язниці, якого в серпні 2013 року затримали румунські органи через підозру в шахрайстві та видали його на батьківщину.

Крім того, є переконливі свідчення того, що саме Санчес був автором, що писав під акаунтом @spainbuca.

Телеканал RT назвав Карлоса автором твіттер-акаунту @spainbuca в інтерв’ю за два місяці до катастрофи MH17. За кілька днів до цього продюсер RT попросила @spainbuca зв’язатися з нею через «Твіттер». У день виходу інтерв’ю в ефір ще один співробітник телеканалу також писав, що «Твіттер»-акаунт @spainbuca належить Карлосові.

У певний момент на зображенні користувача твіттер-акаунту @spainbuca з’явилося нечітке фото чоловіка у якійсь формі. Аналіз збільшеної фотографії дозволяє припустити, що він схожий на Санчеса.

Юзерпік «Твіттер»-акаунту @spainbuca. Зображення відретушоване, щоб показати деталі. (Twitter)

Крім того, існує також і інтерв’ю «Хосе Карлоса Санчеса» на іспанському радіо, яке вийшло в ефір за два місяці до матеріалу на RT. «Твіттер»-акаунт @spainbuca рекламував це інтерв’ю на форумі в той же день.

І в ефірі RT, і на радіо COPE гість говорить звичайним кастильским діалектом іспанської, характерним для жителів Мадрида, де і народився Санчес, причому він вимовляє звук s «в характерній манері», стверджують експерти-лінгвісти барселонської Laboratorio SQ Шейла Керальт і Нуріа Гавальда.

Однак «для підтвердження цього необхідно провести подальші акустичні аналізи», додали Керальт і Гавальда, які на наше прохання провели попередній аналіз обох інтерв’ю.

Ба більше, користувачі Twitter-а зверталися до @spainbuca «Хосе Карлос» і «Хосе Карлос Барріос» за кілька місяців і навіть років до початку українського конфлікту.

Один з користувачів написав кілька гнівних твітів іспанською і румунською всього через п’ять днів після того, як Санчеса затримали в аеропорту Бухареста.

«Ця людина – злодій! Їдь гадити в свою країну! Хосе Карлос Барріос краде!» – мовилося в іспанськомовному твіті.

Не до кінця зрозуміло, чи мав цей користувач у цьому випадку на увазі звинувачення в шахрайстві проти Санчеса в Бухаресті. Користувач, який написав цей допис, не відповів на наш запит.

Шпигун, троль чи вовк-одинак?

Чому саме Санчес вирішив з головою зануритися в полеміку навколо конфлікту в Україні, залишається загадкою.

Обліковий запис @spainbuca, в якому часто з’являлися твіти, що звинувачують Ізраїль в утиску палестинців, безумовно, наростив кількість підписників за рахунок того, що почав коментувати ситуацію в Україні. В середині березня 2014 року у @spainbuca було вже 3 781 підписник. Незадовго до того, як він був заблокований після повідомлень про MH17, їх стало більше ніж 11 тисяч.

Нехніч та її родичі не відповіли на наше прохання у «Фейсбуці» прокоментувати рішення Санчеса видати себе за авіадиспетчера в Києві. Інші способи зв’язатися з Нехніч також результатів не дали.

Нинішній заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін раніше припускав, що @spainbuca був сплячим Twitter-агентом російської розвідки або продуктом «Агентства інтернет-досліджень», тобто «фабрики тролів».

Протягом нашого п’ятимісячного розслідування ми не виявили конкретних свідчень на користь будь-якого з цих сценаріїв, так само як і взагалі фактів, що вказували б на те, що Санчес діяв не сам, коли почав видавати себе за Карлоса-диспетчера під час української кризи.

Цього тижня Золотухін повідомив нам, що, за його даними, в день трагічних подій в Одесі в травні 2014 року @spainbuca написав набагато більше твітів, ніж зазвичай (понад 280), і це вказує на те, що обліковий запис використовувався для розпалювання конфлікту. Золотухін каже, що вважає акаунт @spainbuca спецоперацією російської розвідки.

Служба безпеки України відмовилася від коментарів, пославшись на те, що не уповноважена обговорювати події, розслідуванням яких займається міжнародна слідча група під керівництвом Нідерландів, без узгодження з іншими державами-учасниками розслідування.

Залишається незрозумілим, чи бував коли-небудь Санчес в Україні, бо, як нам заявили в Державній прикордонній службі, законодавство про недоторканність приватного життя не дозволяє оприлюднювати таку інформацію. Ми не знайшли ніяких відомостей про те, що він коли-небудь працював авіадиспетчером.

«Можу вас запевнити, що він ніколи не працював авіадиспетчером тут, в Іспанії», – відгукнувся щодо @spainbuca Хорхе Онтіверос, відомий мадридський фахівець у галузі управління повітряним рухом. Онтіверос припустив, що теоретично цей користувач Twitter-а міг отримати ліцензію десь у Європі і потім працювати в Україні.

Іспанське агентство з безпеки польотів, яке видає ліцензії, сертифікати та дозволи на роботу авіадиспетчерів, відмовилося відповідати на наш запит про Санчеса, пославшись за закон про захист персональних даних.

Але в Державній авіаційній службі України, яка займається управлінням повітряним рухом у країні, нам повідомили, що в її штаті людина на ім’я Хосе Карлос Барріос Санчес ніколи не працював авіадиспетчером або «на будь-який інший посаді, пов’язаній з управлінням польотами».

Нам вдалося знайти лише одне свідчення, що зв’язує нині 44-річного Санчеса з авіацією – це іспанський документ 1992 року, який підтверджує, що він склав іспит на придатність до служби в десантних військах як доброволець.

Дзвінок Карлосу

У вересні 2017 року ми розпочали листування з людиною, яка називає себе тим самим Карлосом, який виступав в ефірі RT і вів «Твіттер»-акаунт @spainbuca. Ми знайшли його профіль на сайті Expat.com, створений у серпні 2009 року під ім’ям «Хосе Барріос Санчес». Там він називає себе «іспанцем, що живе в Румунії», який живе в Бухаресті з липня 2009 року.

Ця людина була явно знайома з історією Карлоса. Він писав: «Після [українського] конфлікту мій «Твіттер»-акаунт заблокували і я отримав лист, де повідомлялося, що це зроблено з міркувань безпеки. Після цього я вирішив видалити акаунт».

Цим можна пояснити, чому через кілька місяців після MH17 в акаунті @spainbuca стали з’являтися повідомлення від імені «Людмили Лопатишкіної», через що знову виникли підозри, що Карлос – російський троль. Хтось, можливо, просто заново створив такий «Твіттер»-акаунт.

Листи були підписані абревіатурою «IAG jsB». У старому профілі у «Фейсбуці», який, як вважають, використовував Санчес, як місце роботи було зазначено: «JF Head of Operations at International Airlines Group». Ця компанія також відома під абревіатурою IAG.

Представник лондонської штаб-квартири IAG Лорена Монсалвес написав нам в електронному листі: «Ця людина ніколи не працювала в IAG».

У Facebook-профілі, який, імовірно, належить Санчесу нині, його місце роботи вказано як «JF Head of Operations» у компанії SkyTeam Cargo. Представниця компанії SkyTeam сказала, що в її колег у вантажному підрозділі немає відомостей про те, щоб у них працював хтось на ім’я Хосе Карлос Барріос Санчес.

Юзерпік WhatsApp-акаунту людини, яка називає себе Хосе Карлос Барріос Санчес, у твіттері – @spainbuca. (WhatsApp)

На наші прохання підтвердити подробиці про Карлоса і @spainbuca наш співрозмовник почав відповідати вкрай обережно.

«Де і в якому вигляді будуть опубліковані мої відповіді? Це важливо, тому що це треба зі мною узгодити», – написав він.

Він також написав, що має «знати, чому певні групи і організації хочуть мені нашкодити», і що якщо ми «дійсно зацікавлені в цій справі, у нього є аудіо- та відеозаписи».

Він так і не надав нам ці матеріали.

Врешті-решт він заявив, що не хоче відповідати на наші запитання «безкоштовно» і що ми повинні «домовитися», щоб продовжувати розмову. Ми не робили спроб «домовитися».

Ми звернулися до нього за коментарем, коли дізналися, що Санчес був заарештований у Румунії і відсидів тюремний термін в Іспанії.

7 березня він відповів нам на запит в WhatsApp за номером, яким він раніше ділився в листуванні. Ми поставили йому понад десяток питань про біографію, діяльність у «Твіттері», а також про припущення Золотухіна, що @spainbuca був спецоперацією російської розвідки або продуктом «фабрики тролів». Він погодився поговорити з нами телефоном.

Ми подзвонили йому по WhatsApp 8 березня. Людина, яка прийняла дзвінок, представилася як Хосе Карлос Барріос Санчес. На його зображенні користувача був чоловік із бородою, що сидить за столом у синьому светрі і сірих брюках. Фотографія мала явну схожість з іншими зображеннями Санчеса.

Санчес сказав, що перебуває в Бухаресті, і погодився зустрітися наступного дня в торговому центрі поруч з аеропортом, де він був затриманий майже п’ять років тому. Але за кілька годин до зустрічі він сказав, що йому потрібно більше часу, щоб зібрати документи, що стосуються справи. Ми попросили його підтвердити, що зустріч відбудеться, але він не погодився. Зустріч так і не відбулася, і ми не змогли знайти підтвердження, що він дійсно перебуває в Бухаресті.

Того ж дня ми зателефонували йому з WhatsApp, і Санчес підтвердив, що сидів у в’язниці в Іспанії, проте уточнив, що це було пов’язано з несплатою аліментів. Крім того, він повідомив, що ніколи не працював авіадиспетчером і що бував в Україні, але не в той момент, коли був збитий літак рейсу MH17.

Санчес також зробив деякі сенсаційні заяви. Він сказав, що отримував «великі гроші, перекази дуже великих сум із Росії». Він стверджує, що йому «говорили, що треба написати» в «Твіттері».

Крім того, він заявив, що отримував грошові перекази від RT «набагато раніше», ніж вийшло його інтерв’ю на іспаномовному телеканалі мережі RT, і що це була плата за те, «що я писав».

Санчес стверджує, що загалом отримав 48 тисяч доларів із Росії за те, що видавав себе за «іспанського диспетчера Карлоса».

У RT заперечують, що робили такі платежі.

«RT ніколи не переказувала грошей цій людині, і ніяких даних про це, відповідно, у нас немає», – написала представниця телекомпанії Анна Бєлкіна.

Під час наших розмов по WhatsApp Санчес наполягав, що може надати докази зв’язку «Твіттер»-акаунту @spainbuca з Росією, в тому числі дані про банківські операції і записи розмов зі співробітниками RT. Ми неодноразово просили його надати ці дані, проте цього так і не сталося.

Лишилося лише слово Карлоса.

Із участю Рікардо Хінеса, Карлуша Коелью, Крістофера Міллера, Сергія Драчука і Марка Крутова. Дизайн и розробка – Войтек Ґруєц.