Анастасія Красносільська, експерт «Центру протидії корупції»Перезавантажувати Національне агентство з питань запобігання корупції зібралися у Міністерстві юстиції. Там не задоволені роботою нинішнього його керівництва: його вважають винним у проблемах із реєстром електронних декларацій. У Мін’юсті хочуть змінити профільний закон, що дозволило б звільнити нинішніх очільників НАЗК – хоч узагалі-то вони мають працювати ще рік. Наразі якраз триває друга хвиля електронного декларування: цього разу прозвітувати про свої статки мають до мільйона українських посадовців, і якраз перед дедлайном із реєстром почалися технічні проблеми. На найпоширеніші запитання на тему е-декларування Радіо Свобода відповідає разом із експертом «Центру протидії корупції» Анастасією Красносільською.
По-перше, у другу хвилю потрапляють усі декларанти першої хвилі – найвищі українські посадовці: наприкінці минулого року вони декларували свої статки за 2015 рік, тепер мають заповнити декларацію за 2016-й. «Крім того, вперше електронну декларацію подають багато інших державних службовців значно нижчого рівня – всього близько 700-800 тисяч», – зазначила Анастасія Красносільська. Згідно з повідомленням на сайті Національного агентства з запобігання корупції, до 1 квітня свої декларації мають подати «суб’єкти, які станом на 01 вересня 2016 року займали згідно зі статтею 50 закону відповідальне та особливо відповідальне становище та які вже подавали щорічну декларацію за 2015 рік». Решта – зокрема, й ті, хто припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до 1 вересня 2016 року – має заповнити е-декларації до 1 травня. Детальніше роз’яснення щодо того, хто має подати декларацію до 1 травня, можна знайти в інтернеті. Анастасія Красносільська, однак, наголошує, що належну роз’яснювальну роботу мало б провести НАЗК.
Завдяки цим змінам від декларування звільнили частину військовослужбовців. Однак цими самим змінами до переліку декларантів внесли антикорупційних активістів та членів громадських і наглядових рад при державних відомствах і підприємствах, що спричинило критику України з боку її західних партнерів.
«Закон, який підписав президент, має суперечливі норми, – каже Анастасія Красносільська. – В одному місці написано, що ми маємо подати декларацію до 1 травня, в іншому – що ми маємо це зробити до 2018 року. В цьому неможливо розібратися, бо в законі є одночасно дві норми, які суперечать одна одній». Згідно з роз’ясненням НАЗК, вищезгадані особи подають першу декларацію у 2018 році – за період з 30 березня до 31 грудня 2017 року.
Перша хвиля е-декларування, що завершилася 30 жовтня 2016 року, охопила понад 100 тисяч українських посадовців, у тому числі – найвище керівництво держави. У НАЗК заявили, що перевіряють поки близько 3 тисяч поданих декларацій, з них 24 перевірки стосуються суб'єктів декларування «від президента і до звичайного міністра». «Перевірки розпочалися півтора місяця тому, – розказав цього тижня заступник голови агентства Руслан Радецький. – Але вони проводяться в ручному режимі. Ви уявіть: 35 осіб сьогодні перевіряють близько 3 тисяч суб’єктів декларування! Ми не можемо перейти до наступної категорії, бо нам не вистачає людей і ресурсів». Анастасія Красносільська, однак, вважає, що Радецький «намагається виправдати неспроможність НАЗК»: «Коли створювалося НАЗК, не було очікувань, що там будуть сотні співробітників, які руками перевірятимуть декларації – перевірка декларацій мала здійснюватися автоматично! Для цього було програмне забезпечення, але НАЗК відмовилося від цієї пропозиції і не спромоглося організувати робочий процес так, щоби мати інше програмне забезпечення, яке мало б посприяти автоматичній перевірці декларацій».
За даними «Реанімаційного пакету реформ», перебої у роботі е-реєстру мали місце впродовж майже тижня перед дедлайном. На засіданні Кабміну 29 березня від голови НАЗК Наталії Корчак зажадали пояснень із цього приводу. Вона порадила адресувати всі запитання технічному адміністратору реєстру – державному підприємству «Українські спеціальні системи», яке, за її словами, відповідальне за збої. Антикорупційні активісти натомість наголошують: навіть якщо проблема справді з боку УСС, саме НАЗК є власником реєстру, а отже – мало б зробити все можливе, щоб виявити проблеми на початковому етапі і вирішити їх.
«Санкція досить серйозна, – каже Анастасія Красносільська. – За подання декларації після встановленого дедлайну є адміністративна відповідальність. Якщо людина не подала декларацію в принципі, за це встановлена кримінальна відповідальність аж до двох років тюрми. Звичайно, при цьому треба довести умисне неподання декларації».