Олесь Бяляцький – дуже відома в Білорусі особа, він був дисидентом ще з радянських часів, брав участь у створенні першої опозиційної партії – Білоруського народного фронту, із 1997 року він очолив правозахисний центр «Весна», який влада невдовзі закрила. Останній час центр діє нелегально, але ефективно, зокрема, він допоміг багатьом потерпілим під час нової хвилі репресій у Білорусі, яка почалася після недемократичних виборів президента 2010 року.
Сотні осіб, засуджених до адміністративного арешту, десятки політв’язнів постійно отримували допомогу від правозахисників, у тому числі їм наймали адвокатів. На це були потрібні гроші, які центр «Весна» одержував від спонсорів з-за кордону.
Оскільки центр не мав реєстрації та рахунків, гроші надходили на приватні рахунки Олеся Бяляцького в Литві. Але білоруські органи фінансових розслідувань зарахували їх як доходи Бяляцького з-за кордону, за які не були сплачені податки.
Олесь Бяляцький заявляє, що це не що інше, як політичне переслідування, помста за його активність, що ці гроші під контролем спонсорів він витратив на правозахисну діяльність і вони зовсім не були його доходами.
В Євросоюзі збентежені кроком Литви
Міністерство юстиції Литви пояснює, що воно діяло згідно з двосторонньою угодою про юридичну допомогу, що воно не знало, хто такий Олесь Бяляцький, і не думало, що ця інформація призведе до його арешту.
Окрім цього, у Вільнюсі зізналися, що видали Мінську інформацію про рахунки 400 білорусів, на яких були запити з Мінська. У самій Литві спалахнув скандал. Багато литовських політиків засудили цей крок Мін’юсту, який фактично пішов на співпрацю з режимом Лукашенка, вони вимагають відставки міністра. Із цієї нагоди зібрався на позачергове засідання комітет з міжнародних питань Сейму Литви.
Президент Литви, МЗС та сам Мін’юст публічно засудили арешт Олеся Бяляцького. Мін’юст Литви відмовився від подальшого співробітництва з Білоруссю в рамках двосторонніх угод та закликав не використовувати передану ним інформацію для політичних репресій.
Як кажуть західні дипломати, в Євросоюзі, який допомагає білоруським дисидентам виживати в умовах репресій, теж збентежені таким необачним кроком литовських чиновників.
Ще 400 білорусів можуть потрапити за ґрати з допомогою Литви
Литва для багатьох білоруських опозиціонерів стала притулком, тут навіть діє закритий у Білорусі Європейський гуманітарний університет, де навчаються відраховані за політичну діяльність білоруські студенти.
Білоруська опозиція та неурядові організації постійно проводили у Вільнюсі свої з’їзди та довіряли литовським банкам свої гроші. Тепер опозиційні діячі пережили шок, вони не розраховували, що країна ЄС, яка ухвалила багато спільних резолюцій про засудження репресій у Білорусі та підтримку демократичних сил, піде на спрямоване проти них співробітництво з карними органами Білорусі.
Багато хто з опозиційних активістів у Мінську сподівається, що цей епізод буде вичерпано і більше подібне не повториться. Однак у будь-якому випадку в режиму Лукашенка залишиться банківська інформація про 400 його опонентів, які можуть у будь-який час повторити долю Олеся Бяляцького – потрапити за ґрати.
Сотні осіб, засуджених до адміністративного арешту, десятки політв’язнів постійно отримували допомогу від правозахисників, у тому числі їм наймали адвокатів. На це були потрібні гроші, які центр «Весна» одержував від спонсорів з-за кордону.
Оскільки центр не мав реєстрації та рахунків, гроші надходили на приватні рахунки Олеся Бяляцького в Литві. Але білоруські органи фінансових розслідувань зарахували їх як доходи Бяляцького з-за кордону, за які не були сплачені податки.
Олесь Бяляцький заявляє, що це не що інше, як політичне переслідування, помста за його активність, що ці гроші під контролем спонсорів він витратив на правозахисну діяльність і вони зовсім не були його доходами.
В Євросоюзі збентежені кроком Литви
Міністерство юстиції Литви пояснює, що воно діяло згідно з двосторонньою угодою про юридичну допомогу, що воно не знало, хто такий Олесь Бяляцький, і не думало, що ця інформація призведе до його арешту.
Окрім цього, у Вільнюсі зізналися, що видали Мінську інформацію про рахунки 400 білорусів, на яких були запити з Мінська. У самій Литві спалахнув скандал. Багато литовських політиків засудили цей крок Мін’юсту, який фактично пішов на співпрацю з режимом Лукашенка, вони вимагають відставки міністра. Із цієї нагоди зібрався на позачергове засідання комітет з міжнародних питань Сейму Литви.
Президент Литви, МЗС та сам Мін’юст публічно засудили арешт Олеся Бяляцького. Мін’юст Литви відмовився від подальшого співробітництва з Білоруссю в рамках двосторонніх угод та закликав не використовувати передану ним інформацію для політичних репресій.
Як кажуть західні дипломати, в Євросоюзі, який допомагає білоруським дисидентам виживати в умовах репресій, теж збентежені таким необачним кроком литовських чиновників.
Ще 400 білорусів можуть потрапити за ґрати з допомогою Литви
Литва для багатьох білоруських опозиціонерів стала притулком, тут навіть діє закритий у Білорусі Європейський гуманітарний університет, де навчаються відраховані за політичну діяльність білоруські студенти.
Білоруська опозиція та неурядові організації постійно проводили у Вільнюсі свої з’їзди та довіряли литовським банкам свої гроші. Тепер опозиційні діячі пережили шок, вони не розраховували, що країна ЄС, яка ухвалила багато спільних резолюцій про засудження репресій у Білорусі та підтримку демократичних сил, піде на спрямоване проти них співробітництво з карними органами Білорусі.
Багато хто з опозиційних активістів у Мінську сподівається, що цей епізод буде вичерпано і більше подібне не повториться. Однак у будь-якому випадку в режиму Лукашенка залишиться банківська інформація про 400 його опонентів, які можуть у будь-який час повторити долю Олеся Бяляцького – потрапити за ґрати.
