Доступність посилання

ТОП новини

Хто «мурує і руйнує» Київ?


Київський будинок сповзає в котлован новобудови
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Київський будинок сповзає в котлован новобудови

Київ – Будівництва з порушенням закону та прав місцевих жителів викликають найбільшу кількість протестів у Києві, констатують громадські активісти. Однак більшість будівництв припинити не вдається. Експерти й представники опозиції пояснюють це потужним будівельним лобі в парламенті й Київраді; екологи наголошують, що лише в зелених зонах столиці відведено тисячі ділянок під забудову. Забудовники наявність конфліктів з киянами заперечують, представники місцевої влади переконують, що все під контролем.

Киянка Анастасія, мати трьох дітей, мешкає на вулиці Патріса Лумумби в Печерському районі столиці. Впритул до її будинку номер 12 розгорнули свою діяльність будівельники. Два глибокі котловани та забиття свай призвели до тріщин у стінах трьох житлових будинків, та й сам процес будівництва не дає спокійно спати, каже Анастасія.

«Через постійний шум неможливо вночі вкласти дітей спати. Вони постійно плачуть, адже прожектори, що на будівельному крані, світять нам просто в квартиру. До того ж величезна тріщина в стіні, через яку речі постійно мокрі, діти часто хворіють. Ми живемо у постійному напруженні, адже наш будинок в аварійному стані і скоро впаде», – скаржиться Анастасія.

Будують без дозволу Держомзему та геологів – кияни

Мешканці будинків по Патріса Лумумби, що межують з двома будівельними майданчиками, з’ясували, що один з них належить компанії «Познякижилбуд», інший – менш відомому забудовникові.

Однак земля для обох об’єктів відведена з порушенням закону, з’ясували місцеві жителі, які звернулися до органів влади. Втім, ані лист до Президента, ані звернення до міської влади не змусили забудовників дотримуватися закону, розповіла Радіо Свобода Наталя, жителька вулиці Патріса Лумумби.

«Після неодноразових телеграм і листів Президентові Київська міська адміністрація зацікавилася ситуацією і зобов’язала «Познякижилбуд» оплатити експертизу з вимірювання шуму і вібрацій. Санепідемстанція приходить не до нас, а на будівництво. Керівництво припиняє всю роботу, і в повній тиші працівники санепідемстанції й «Познякижилбуду» ходять по квартирах, вимірюють шум», – розповідає вона.

Наталя демонструє копії листів до влади, висновок МНС про те, що деформації будинків почалися саме від початку будівельних робіт. Зі слів киянки, висновки геологів про вплив будівництва відсутні, а в прокуратурі та Головному управлінні земельних ресурсів Києва з’ясували, що Київрада передала землю на Печерську «Познякижилбудові» з порушенням закону. Наталя надала Радіо Свобода відповідний висновок Держкомзему.

На сайті «Познякижилбуду» інформація про конфлікт щодо будмайданчика на Печерську відсутня. Те, що там були якісь непорозуміння з киянами та порушення закону, в компанії відкидають.

«До нас не було ніяких скарг чи звернень щодо цього об’єкту, ані від громадян, ні від прокуратури та органів влади», – відповіла Радіо Свобода помічник директора компанії «Познякижилбуд».

Радіо Свобода звернулося і до людини, яку вважають власником будівельної компанії, почесного директора «Познякижилбуду» депутата-регіонала Нвера Мхітаряна, однак його помічники запевняють, що він нині за кордоном і повернеться не скоро.

В Києві назрівають три тисячі будівництв у лісах і парках – еколог

Будівництв, які не відповідають законові та обмежують права киян, у столиці сотні, стверджує активіст об’єднання «Збережи старий Київ» Євген Карась. За його словами, саме вони викликають більшість акцій протесту киян. Масові порушення викликані безкарністю через спрощення будівельних норм і потужне лобі будівельників у владі, заявив Євген Карась Радіо Свобода.

«Це урядова більшість. Закони, які спростили життя будівельникам, просував тодішній віце-прем’єр. Замішані у відстоюванні інтересів забудовників і депутати парламенту й Київради від влади й від опозиції. Ми постійно стикаємося з інтересами будівельних магнатів, а, крім українських забудовників, – російських, американських та інших закордонних інвесторів. Зараз їхня увага прикута до Києва, але якщо економічна ситуація зміниться на краще, проблемні забудови з’являться й в інших українських містах», – каже Євген Карась.

Координатор екскурсійного проекту «Цікавий Київ» Арсеній Фінберг запевнює, що багатоповерхівки в цілому не псують вигляд столиці, адже вона динамічно розвивається. На його думку, виняток – історичний центр, де будівництво чи не найактивніше. «Архітектурна концепція нашого міста просто не дозволяє будувати багатоповерхові будинки на цих територіях», – говорить Арсеній Фінберг.

Зі свого боку, заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк найбільшою шкодою від незаконного будівництва вважає нищення зелених зон Києва, який донедавна вважався найзеленішою столицею планети: парки та сквери кілька років тому займали 51% його площі. Олексій Василюк окреслює масштаби незаконного виділення землі під забудову.

«Більшість земельних ділянок роздали не зараз. У 2003–2007 роках у Київраді тричі змінювалася влада, і за цей час було виділено більше 3000 ділянок під забудову в зелених зонах. Кожен може прокинутися й побачити, що за його вікном рубають дерева, щоб розпочати будівництво. З того часу Київрада намагається ці ділянки легітимізувати», – каже еколог.

Нищення зелених зон, попереджає Олексій Василюк, намагаються внести в генеральний план Києва, який на сьогодні не передбачає в лісах і парках стількох будівельних майданчиків.

Центр Києва забудовують люди від влади?

Нові ділянки так само виділяються підприємствам, які мають стосунок до владної команди, відтак всі скандальні будівництва – це об’єкти, які належать людям, близьким до влади, вважає депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець.

Він називає 20 будівельних майданчиків, навколо яких нині точаться конфлікти. Ідеться передовсім не про незаконність, а про порушення інтересів киян, каже Бригинець.

«Річ у тому, що нинішнє законодавство настільки лояльне до забудовника, що практично кожне будівництво можна так чи інакше прив’язати до закону. І, як бачимо, те, що відбувається з Гостиним двором, теж з юридичної точки зору в деяких аспектах для чиновника виглядає абсолютно законним. Тому я б сказав, що сьогодні треба говорити не про незаконне будівництво в Києві, а про проблемне. Тому що якщо закон дозоляє будувати будинок, а кияни проти цього, то перевага повинна бути на боці киян», – каже він.

Громадський активіст Ігор Луценко, який захищає історичний центр Києва від забудови, наголошує, що всі будівництва у столиці тривають з порушенням закону. Однак великої шкоди місту завдає менша частина з них, наголошує Луценко.

«Дійсно, незаконна забудова відбувається переважно в центрі, або в іншому якомусь престижному районі. А це не так багато займає в загальному обсязі. Особливо цінні землі мають забудовуватися лише зі згоди Верховної Ради, але це майже завжди ігнорується», – підсумовує активіст.

Проблемні будівництва: або подбати про благоустрій, або припинити

Керівник управління благоустрою КМДА Сергій Садовий наголошує, що саме вплив будівництв на умови життя киян викликає найбільше проблем, і саме цьому напрямку слід випереджати виникнення конфліктів «громадяни – забудовник».

«На благоустрій впливає кожне будівництво. Або позитивно, або негативно. Відтак ми намагаємося працювати так, щоб у кожному випадку, коли здається кожен будинок, була облаштована навколишня територія, і щоб це було закладено в проекті. Якщо хочуть просто продати новобудову, то в проекті немає благоустрою, і це приносить негатив, люди протестують», – заявив Радіо Свобода Сергій Садовий. Він підсумовує: місто має розвиватися, відтак новобудов і тимчасових незручностей не уникнути.

Депутат Київради Олексій Омельяненко очолює в ній найбільшу фракцію – Партії регіонів. Він запевняє, що міська рада ефективно протидіє випадкам незаконного будівництва, і може навіть забрати землю в забудовника.

«Якщо було виділено земельну ділянку з порушеннями, то Київрада може ініціювати і прийняти рішення про скасування договору аренди, який було укладено із забудовником, який не виконує своїх зобов’язань або порушує законодавство. Ці відведення відбувались з порушенням. Але якщо ми йдемо до механізму скасування рішення, тоді у забудовників виникає шанс оскаржувати ці дії в суді, – пояснює депутат Київради. – Тому найефективніше в незаконному будівництві чи там, де будівництво відбувається з порушеннями, – це прокурорські дії оскарження через прокуратуру договорів оренди. Найпроблемніші – центр Києва та спальні райони, особливо це Позняки та Дніпровський район. І не можна сказати, що якісь проблемні ділянки особисто виділялись під якихось чиновників чи якихось конкретних людей», – заявив Олексій Омельяненко.

Депутат Київради наголошує, що з’ясовувати, хто є власником забудови, – не його функція, і пропонує переадресувати питання до правоохоронних органів. З іншого боку, об’єднання «Самоврядна громада», яке протидіє незаконній забудові у Дніпровському районі столиці, констатує, що представники міліції під час протестів громади проти будівництва незрідка приймають сторону забудовників. У районному управлінні МВС таку тенденцію заперечують.

У свою чергу адвокат Тетяна Монтян закликає мешканців тих будинків, біля яких розгортається будівництво, реагувати вчасно.

«Треба своєчасно, тобто до початку будівництва, створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), виділяти прибудинкову територію, узгоджувати межі. Кожен забудовник думає, як йому зекономити, і якщо люди не чинять опір, то буде і далі будувати», – запевняє правозахисниця.

Експерти сходяться на думці, що на момент, коли з’явилися котлован і фундамент, українське законодавство втрачає силу, і юридичним шляхом зупинити забудову неможливо. Саме через це, на думку експертів, дедалі частіше кияни пікетують будівельні майданчики, а то й ламають паркан незаконного будівництва власними руками.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

  • Зображення 16x9

    Сабіна Пухка

    Народилася у 1991 році в Києві. Закінчила Київський національний університет культури та мистецтв. Мультимедійний редактор, відео-кореспондент. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG