Київ – Голова Верховної Ради пропонує внести Верховний Суд України у перелік тих суб’єктів, які можуть пропонувати зміни до Конституції. На думку Володимира Рибака, рекомендації найвищого судового органу України можуть бути неабияк корисними. Експерти натомість вказують на те, що Верховний Суд фактично пропонують наділити політичними функціями, а це, кажуть вони, суперечить його суті.
Вітаючи Верховний Суд України з 90-річним ювілеєм, Володимир Рибак, зокрема, заявив, що вважає за доцільне включити найвищий судовий орган до переліку тих, хто може пропонувати зміни до Конституції України. На думку Голови Верховної Ради, «ініціативи Верховного Суду щодо модернізації правової системи і конкретних законів як ніколи будуть корисні для єдиного законодавчого органу».
Повноваження пропонувати зміни у Конституцію Верховний Суд уже мав – до 1996 року, коли в Україні з’явився власний Основний закон, за яким з такою ініціативою може виступати або Президент, або не менш як третина народних депутатів (стаття 154). За словами фахівця Інституту держави і права НАН України Миколи Сірого, у Радянському Союзі такі повноваження Верховного Суду не суперечили логіці: тоді, мовляв, була монолітна система державної влади, коли і законодавча, і виконавча, і судова гілки влади реалізували одну ідеологію.
Нині ж, коли в Україні існує поділ державної влади, додавати Верховному Суду такі функції експерт вважає недоречним.
«Активна позиція суду в публічному діалозі про право, про напрямки розвитку безперечно вітається в будь-якому суспільстві, коли судді, маючи високий правничий авторитет, висловлюються щодо тих чи інших тенденцій в розвитку правової системи. Це надзвичайно важливо і потрібно. Але суд не може і не повинен бути суб’єктом законодавчої ініціативи, не може бути включеним у політичний процес», – каже Микола Сірий.
«Верховний Суд можуть наділити тимчасовою функцією»
Натомість в Асоціації суддів України кажуть: додати Верховний Суд у перелік тих суб’єктів, які можуть пропонувати зміни до Конституції, доцільно хоча б на час проведення судової реформи.
Президент асоціації, суддя Апеляційного суду Києва Олег Присяжнюк вважає, що ця функція може мати тимчасовий характер.
«Коли ідуть такі глобальні зміни – причому мова тут не лише про реформу адміністративної частини судової системи, а і, наприклад, Кримінальний процесуальний кодекс, – є деякі питання, які були не включені, і на них треба реагувати дуже терміново. Верховний Суд як орган, який бачить ці неузгодження, може вчасно на них відреагувати якимось законопроектом, щоб усунути той чи інший недолік», – зазначає він.
На противагу цій позиції, народний депутат від «Батьківщини», перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики Віктор Швець наголошує: справа судової влади – виконувати повноваження, визначені для неї законами і Конституцією. Опозиціонер вважає, що якщо Верховний Суд отримає право законодавчої ініціативи, то на практиці може вийти за межі розробки рекомендацій для вдосконалення судової системи.
«Деякі люди в Адміністрації Президента в антиконституційний спосіб отримали можливість впливати на судову гілку влади, тому вони зараз хотіли б весь центр владних повноважень перемістити туди до судів, щоб суди здійснювали найвищу владу в державі. Що вони і так вже роблять: вони визначають закони, напряму втручаються у законодавче поле, що можна побачити з останнього рішення адміністративного суду», – каже парламентарій.
Після ухвалення в Україні закону про судоустрій повноваження Верховного Суду скоротилися. Він, наприклад, уже не забезпечує касаційне оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах – цю функцію передали спеціалізованій судовій інстанції (Вищому спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ). Повноваження Верховного Суду нині складаються з чотирьох положень (стаття 38 закону про судоустрій): зокрема, цей судовий орган надає «висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину».
Вітаючи Верховний Суд України з 90-річним ювілеєм, Володимир Рибак, зокрема, заявив, що вважає за доцільне включити найвищий судовий орган до переліку тих, хто може пропонувати зміни до Конституції України. На думку Голови Верховної Ради, «ініціативи Верховного Суду щодо модернізації правової системи і конкретних законів як ніколи будуть корисні для єдиного законодавчого органу».
Повноваження пропонувати зміни у Конституцію Верховний Суд уже мав – до 1996 року, коли в Україні з’явився власний Основний закон, за яким з такою ініціативою може виступати або Президент, або не менш як третина народних депутатів (стаття 154). За словами фахівця Інституту держави і права НАН України Миколи Сірого, у Радянському Союзі такі повноваження Верховного Суду не суперечили логіці: тоді, мовляв, була монолітна система державної влади, коли і законодавча, і виконавча, і судова гілки влади реалізували одну ідеологію.
Суд не може і не повинен бути суб’єктом законодавчої ініціативи, не може бути включеним у політичний процесМикола Сірий
«Активна позиція суду в публічному діалозі про право, про напрямки розвитку безперечно вітається в будь-якому суспільстві, коли судді, маючи високий правничий авторитет, висловлюються щодо тих чи інших тенденцій в розвитку правової системи. Це надзвичайно важливо і потрібно. Але суд не може і не повинен бути суб’єктом законодавчої ініціативи, не може бути включеним у політичний процес», – каже Микола Сірий.
«Верховний Суд можуть наділити тимчасовою функцією»
Натомість в Асоціації суддів України кажуть: додати Верховний Суд у перелік тих суб’єктів, які можуть пропонувати зміни до Конституції, доцільно хоча б на час проведення судової реформи.
Президент асоціації, суддя Апеляційного суду Києва Олег Присяжнюк вважає, що ця функція може мати тимчасовий характер.
«Коли ідуть такі глобальні зміни – причому мова тут не лише про реформу адміністративної частини судової системи, а і, наприклад, Кримінальний процесуальний кодекс, – є деякі питання, які були не включені, і на них треба реагувати дуже терміново. Верховний Суд як орган, який бачить ці неузгодження, може вчасно на них відреагувати якимось законопроектом, щоб усунути той чи інший недолік», – зазначає він.
На противагу цій позиції, народний депутат від «Батьківщини», перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики Віктор Швець наголошує: справа судової влади – виконувати повноваження, визначені для неї законами і Конституцією. Опозиціонер вважає, що якщо Верховний Суд отримає право законодавчої ініціативи, то на практиці може вийти за межі розробки рекомендацій для вдосконалення судової системи.
Вони зараз хотіли б уесь центр владних повноважень перемістити до судів, щоб суди здійснювали найвищу владу в державі. Що вони і так уже роблятьВіктор Швець
Після ухвалення в Україні закону про судоустрій повноваження Верховного Суду скоротилися. Він, наприклад, уже не забезпечує касаційне оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах – цю функцію передали спеціалізованій судовій інстанції (Вищому спецсуду з розгляду цивільних і кримінальних справ). Повноваження Верховного Суду нині складаються з чотирьох положень (стаття 38 закону про судоустрій): зокрема, цей судовий орган надає «висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину».
