Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:41
Київ – 2 вересня Шевченківський районний суд Києва виніс вирок у справі про побиття журналістів Ольги Сніцарчук та Владислава Соделя під час мітингів 18 травня цього року в Києві. Він засудив до умовних термінів Вадима Тітушка, Сергія Приходька та Михайла Пшука. Сторони домовились про мирову угоду, відповідно до якої обвинувачені визнали свою провину. Ця справа не є типовою, зауважують медіаюристи. Частіше або журналістам не вдається довести перешкоджання їхній діяльності, або розгляд подібних судових суперечок надовго затягується. Водночас деякі депутати говорять про політичне підґрунтя цієї справи.

Всупереч домовленості про мирову угоду, ні про який «мир» не йдеться, зауважила напередодні судового засідання 2 вересня щодо побиття журналістів під час акцій «Вставай, Україно» потерпіла Ольга Сніцарчук. За її словами, головне – троє із чотирьох обвинувачених визнали свою провину щодо хуліганства та перешкоджання професійній діяльності журналістів і публічно вибачилися.

«Одним із прецедентів, наприклад, було те, коли за 171-ю статтею («Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» – ред.) визначили покарання 51 гривню штрафу за розбитий журналістський ніс. Цього разу все геть по-іншому. В цій угоді ми обумовили судові терміни для цих хлопців, матеріальне і моральне відшкодування, публічне вибачення перед усіма журналістами, – говорить Сніцарчук. – І я хочу наголосити на тому, що
Навіть якщо 2 вересня суддя ухвалить умовний термін, це буде достатнім покаранням для цих людей. Бо особисто мені байдуже, де вони будуть перевиховуватися
навіть якщо 2 вересня суддя ухвалить умовний термін, це буде, на мою думку, достатнім покаранням для цих людей. Бо особисто мені байдуже, де вони будуть перевиховуватися».

Зі ста справ до суду доходять не більше від десятка – медіаюрист

Загалом сьогодні про захищеність роботи журналістів в Україні не йдеться, вважає президент Асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська. На її думку, є потреба конкретизувати 171-у статтю Кримінального кодексу. Також є питання до правоохоронців і судів, зауважує медіаюрист.

«Зараз порушено близько ста справ, але до суду доходить і реально проходить розслідування – не більше від десятка. А потім вони дуже довго розглядаються. Та ж сама справа Віталія Лазебника – близько двох років, Романа Бочкали – близько року. Справа Сніцарчук-Соделя дійсно була розглянута досить швидко, але це скоріше виняток, ніж правило», – каже вона.

Колесніченко: справа – політична

У цій судовій справі йдеться про політику, а не про захист журналістів, переконаний натомість депутат-регіонал Вадим Колесніченко.

«Буквально через три-чотири тижні побили журналіста, по-моєму, «Рабочей газеты», і там все ясно було: людина з посвідченням виконувала свої професійні обов’язки. Але це було нікому не цікаво. Проста причина: а у нього «забарвлення» не те. Оце я називаю ганьбою всього журналістського цеху», – зазначає Колесніченко.

18 травня цього року в Києві невідомі молодики напали на журналістку «5-го каналу» Ольгу Сніцарчук і фотокореспондента газети «Комерсант» Влада Соделя під час висвітлення подій, що відбувалися поруч з акцією опозиції на Софійській площі.

21 травня за підозрою у хуліганстві на цих акціях затримали жителя Київської області Вадима Тітушка. 22 травня Шевченківський райсуд ухвалив рішення відпустити його під заставу. Згодом у цій справі правоохоронці знайшли ще трьох учасників подій 18 травня.

Під час минулого судового засідання троє обвинувачених визнали свою провину і публічно вибачилися перед журналістами, а один – Андрій Ярошенко – відмовився підписувати мирову угоду, заявивши про свою невинуватість. Його справу суддя перенесла в окреме провадження.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG