Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 11:11
Донецьк – Пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років вшанують цього року і на Донеччині. Хоча ще 5-10 років тому провести таку акцію у столиці Донбасу було складно через саботаж місцевих чиновників. Часи змінилися і місцева влада вже не чинить опору. Але для тутешніх журналістів тема Голодомору залишається другорядною.

Тему Голодомору, перш за все, висвітлюють, коли для цього є інформаційний привід, зокрема – роковини. Це підтверджують і медіа-експерти, і самі журналісти. В цей час проходять різноманітні заходи, про які й повідомляє преса. Це й покладання квітів до монументів, й конференції та семінари, й просто дослідження, які оприлюднюють до певної дати.

Влада змінює ставлення до Голодомору

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький на запитання Радіо Свобода про вшанування жертв Голодомору цього року відповів, що буде традиційне покладання квітів до пам'ятника та запалення свічок.

«У мене до цього ставлення однозначне. Голодомор був. І мене дуже ображає, коли якісь країни не визнають цього. Українці найбільше постраждали в ці роки. Так, на Донбасі, в містах було дещо легше. А в селах набагато гірше. Тільки тим врятувалися мої бабуся і дідусь, що вони переїхали, а так бабуся лежала, опухла», – додає Шишацький.

Однак таке ставлення у чиновників області було не завжди. Денис Ткаченко, головний редактор єдиного україномовного інтернет-видання Донбасу NGO.DONETSK.UA, згадав, що здійснював інформаційну підтримку акції «33 хвилини». Вона полягала в тому, що ще за часів президентства Віктора Ющенка в річницю Голодомору на площах в Донецьку зачитували прізвища загиблих на Донбасі.

Ми долали чиновницький спротив цій темі Голодомору, особливо регіональний. І тільки шляхом жорсткого тиску на чиновників громадськість провела цю акцію
«Ми долали чиновницький спротив цій темі Голодомору, особливо регіональний. І тільки шляхом жорсткого тиску на чиновників громадськість провела цю акцію. Казати про висвітлення тоді журналістами цієї теми – ні. Ми й Радіо Свобода про це писали, при тому, що я особисто всіх журналістів запрошував», – нагадує Ткаченко.

Журналісти стали прагматичні та комп'ютеризовані
Про висвітлення Голодомору в медіа різних областей України Денис Ткаченко зазначив:

«З Києвом важко порівнювати, адже це столиця. Особливо західні регіони. Там гуманітарним сферам приділяється велика увага, у нас – ні. Наші журналісти не цікавляться цією темою. Регіональний аспект треба врахувати. Включеність в українську історію, українську культуру, навіть журналістів, значно менша. Це теж має своє відбиття в якості матеріалів, кількості й у тоні матеріалів. Крім того, тут журналістів цікавлять економіка та політика. Видання дуже прагматичні, журналісти відповідно. У нас ця тема за залишковим принципом висвітлюється», – каже Ткаченко.

Він додав, що журналістам та історикам досить важко здобути доступ до архівних документів. Адже більшість з них засекречені. Тому назріли зміни в архівній справі. З цим погодився і Віктор Вовенко, викладач кафедри журналістики Донецького національного університету. Він пояснив, що свого часу, щоб підготувати статтю з цієї теми, він їздив до Харкова. Адже в донецьких архівах якщо і є подібна інформація про жертви, документи або випуски газет, то на руки їх нікому не дають. Стосовно ж якості публікацій, Вовенко зазначив:

В останні роки глибоких публікацій дуже мало. Здебільшого, це чергова інформація, мовляв, відбулося покладення квітів, відбулася зустріч і так далі
«В останні роки глибоких публікацій дуже мало. Здебільшого, це чергова інформація, мовляв, відбулося покладення квітів, відбулася зустріч і так далі. З чим пов'язано? З тим, що сучасні журналісти сидять перед комп'ютером, а не пашуть в архівах, у них на це просто бракує часу. Працювати в архівах, досліджувати документи, свідчення очевидців. Є очевидці, але їх дуже мало. Щоб шукати їх, треба, щоб було кому шукати», – пояснив Радіо Свобода Вовенко.

Медіа та влада не готові називати винних у Голодоморі – політолог

Станіслав Федорчук, політолог та історик, пояснив Радіо Свобода, що місцеві медіа Східної України, яка чи не найбільше постраждала від Голодомору, замало приділяють уваги висвітленню теми хоча б тому, що не друкують прізвищ місцевих мешканців, які загинули в ті роки від голоду.

Вони готові визнати факт Голодомору, однак вони не готові говорити про це з суспільством, називати винних
«Я би хотів колись побачити такі серйозні матеріали в газеті «Сегодня», яка, маючи величезну масову аудиторію, не піднімає питань, які стосуються мас, якщо йдеться про тему Голодомору. Як на мене, робиться це свідомо. Бо вони такі самі комсомольці й комуністи, як і ті, хто сидить в донецькій міськраді чи облдержадміністрації. Тобто всі вони готові визнати факт Голодомору, однак вони не готові говорити про це з суспільством, називати винних», – зазначає Федорчук.

Цього року в Донецьку із розмахом та оригінально відсвяткували визволення Донбасу від фашистських загарбників, влаштувавши, зокрема, театралізоване дійство та символічну зустріч ветеранів Другої світової війни. Що ж стосується вшанування пам’яті жертв Голодомору, то акції проводять за схожим сценарієм уже не один рік.
  • 16x9 Image

    Олена Поволяєва

    На Радіо Свобода з жовтня 2011-го року. Народилася, виросла, живу та працюю в Донецьку. У 2009-му році отримала ступінь магістра журналістики та диплом з відзнакою в Донецькому національному університеті. Цікавлюся документальним та радикальним кіно, сучасним мистецтвом, літературою. Катаюся на роликах, подорожую.

    Olena Povoliaieva | Создайте свою визитку


В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG